Самостійна
робота №3
з
дисципліни «Філософія»
на
тему:
Християнська
філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія Нового часу
Виконала:
студентка
2-го курсу
Кривий Ріг
2008 р.
План
1.
Розкрийте філософський
смисл суперечки між номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя.
2.
Чи можна вважати
емпіричний метод дослідження Ф.Бекона і дедуктивний метод Р.Декарта
універсальними? Чому?
3.
На яке питання розвитку
відповідає закон єдності і боротьби протилежностей? Покажіть його дію.
1.
Розкрийте філософський смисл суперечки між
номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя.
Однією з
центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсалії (загальні
поняття). У відповідності з тим, як тлумачилосмя питання про існування
універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами -
номіналізмом і реалізмом.
Номіналізм (від
лат. nomen - ім’я, назва) -напрям, який вважав, що реально існують лише
поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена.
Найвидатнішими представниками є Росцелін, Дуне Скот, оккам.
Представники
реалізму, продовжуючи лінію Платона, твердили, що загальні поняття
(універсалії) є не відображенням предметів і явищ, а існують реально як певні
духовні сутності поза одиночними речами і незалежно від них і складають
субстанцію речей. Раніше існує, наприклад, ідея людини як загального поняття, а
потім - її породження - одтничні люди. Представники - Еріуген, Ансельм
Кентерберійський. Догмат триєдності Бога - один із основних у християнському
віровченні. Зміст його - Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Дух Святий.
Номіналізм мав тенденцію заперечувати реальність Божественної єдності, а тому
був небезпечним для основної догми християнської церкви.
2.
Чи можна вважати емпіричний метод дослідження
Ф.Бекона і дедуктивний метод Р.Декарта універсальними?
Засновником
емпіризму був англійський філософ Френсіс Бекон (1561—1626. Головне завдання
філософії Ф.Бекон визначає як пізнання природи і оволодіння її силами, а для
цього необхідно розробити відповідний метод, який би найкоротшим шляхом вів до
істини, правильно орієнтував пізнавальну і практичну діяльність людини,
максимально збільшуючи її ефективність. Метою пізнання, підкреслює Бекон, є
збагачення життя справжніми відкриттями і влада людини над силами природи;
об'єктом пізнання є природа, а основними методами — індукція та експеримент.
Будучи
засновником методології емпіричного рівня наукового пізнання, Бекон виступає як
проти схоластичної, абстрактно спекулятивної методології, так і проти вузького
емпіризму. Свою позицію він пояснює за допомогою алегоричного зображення трьох
можливих шляхів пізнання.
Перший — це шлях
павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе. Цей шлях є
уособленням абстрактного раціоналізму.
Другий шлях —
шлях мурахи, що уособлює однобічний емпіризм, який зводить пізнання до
нагромадження голих фактів. Третім є справжній шлях науки — шлях бджоли. Як
бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину — мед, так і справжній
науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову
істину.
Метод, за
допомогою якого відбувається сходження від одиничних фактів, окремих
спостережень до теоретичних узагальнень, є методом наукової індукції. Саме його
Бекон вважає справжнім методом наукового пізнання природи.
Основоположником
протилежного раціоналістичного напрямку був французький філософ Рене Декарт,
латинізоване ім'я — Ренатус Картезіус (1596—1650).
Суть свого
дедуктивного методу Декарт сформулював у відомих чотирьох правилах. У першому
йдеться про вихідний пункт наукового пізнання — визначення принципів або начал.
За істинні, згідно з цим правилом, можна вважати лише ті положення, які не
викликають ніякого сумніву і не потребують доведення, істинність яких для
розуму самоочевидна. Піддавай усе сумніву!
У другому правилі
формулюється вимога аналітичного вивчення природних явищ. Кожну складну
проблему слід ділити на простіші і робити це доти, доки не прийдемо до ясних та
очевидних речей. Третє правило вимагає "дотримуватись певного порядку
мислення", який полягає в тому, щоб починати з найпростіших і доступних
для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих.
Таке сходження,
за Декартом, є процесом опосередкованого дедуктивного виведення, що спирається
на інтуїцію. Отже, засадними елементами раціоналістичного методу Декарта є
дедукція та інтуїція. Четверте правило орієнтує на досягнення повноти знання,
на послідовність та ретельність дедуктивного виведення і вимагає повного
переліку, детального огляду всіх ланок. Розум, озброєний дедуктивним методом,
здатний пізнати найглибші основи світу і не може мати, на думку Декарта,
перешкод у послідовному сходженні до істини.
3.
На яке питання розвитку відповідає закон єдності і
боротьби протилежностей? Покажіть його дію.
Даний закон
вказує на джерело руху, джерело розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з
ним найважливішою умовою, що породжує розвиток, є діалектична суперечність.
Виходячи з її всезагального характеру, всі предмети, процеси, явища суперечливі
(тотожні і нетотожні собі). Це означає, що вони складаються з однієї чи більше
пар протилежностей, полярних начал (плюс і мінус, притягування і
відштовхування, асиміляція і дисиміляція, ворогуючі сторони у війні, гуманне і
антигуманне, прекрасне і потворне, істина й омана та ін.). Вони не лише
взаємовиключають, але й передбачають, взаємообумовлюють одна одну.
Варто наголосити
й на тому, що закон єдності й боротьби протилежностей є законом, у силу якого
всім речам, процесам і явищам (системам) притаманні внутрішні суперечності, які
виступають джерелом їх змін і розвитку. Він проявляється в усіх сферах
матеріальної й духовної дійсності (природі, суспільстві та пізнанні), виконує
важливі методологічні функції, підкреслюючи, що всі предмети, процеси і явища
слід розглядати в їх саморусі.
Для цього
необхідно:
·
розкривати
їх в усій складності й суперечливості (єдності протилежно діючих сил і
тенденцій);
·
досліджувати
всі етапи розвитку протиріч, їх розгортання (перехід від етапу до етапу),
накреслювати шляхи та методи їх розв'язання;
·
уміти
виділити типи протиріч, що дозволить глибше дослідити специфіку предмета і
знайти оптимальні шляхи та методи їх розв'язання.
Філософський
словник з теми: «Християнська філософія періоду середньовіччя.
Західноєвропейська філософія нового часу»
Апріоризм – в
теорії пізнання знання, що наявні в свідомості й передують досвіду
Дедукція –
логічний метод, за яким на основі загального істинного твердження виводиться
нове істинне твердження, що стосується окремих предметів та їх сукупностей
Емпіризм – напрям
у теорії пізнання, що надає перевагу чуттєвому досвіду перед теоретичними
дослідженнями та узагальненнями
Категоричний
імператив – категорія філософії І. Канта, що позначає належну поведінку людини,
відповідно до свободи волі й загальних вимог
Індукція –
логічна операція, форма умовиводу, в якому на основі знання про окреме робиться
висновок про загальне
Номіналізм –
напрям у середньовічній схоластичній філософії, що визнавав первинними одиничні
речі, а загальні поняття – їх “іменами”
Пантеїзм –
філософське вчення, що ототожнює Бога і світ, розчиняє Бога у світі (природі)
Патристика –
термін, яким позначають сукупність філософсько-теологічних дисциплін
християнських мислителів (отців церкви) 2-8 ст.
Реалізм – у
середньовічній філософії напрям, що грунтувався на визнанні того, що загальні
поняття є реальними духовними сутностями і субстанціями речей
Раціоналізм –
філософський напрям, що вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання
Субстанція –
незмінна основа всього існуючого, протилежна всьому мінливому й випадковому;
матерія, природа
Схоластика – тип
середньовічної релігійної філософії, що відзначалася поєднанням догматичних
тверджень з раціональною, логічною проблематикою
Список
використаної літератури
1.
Надольний
Я.І. Філософія. Підручник. – К., 2000.
2.
Енциклопедія
з філософії. – М., 1994.
3.
Історія
світової культури. – К., 1993.
4.
«Філософія»
В.А. Канке, Москва «Логос» 1998.
5.
«Основи
філософії» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 2000.
6.
Філософія.
Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1998.
7.
Большаков
А. В. Основи філософії знань. М., Знання 2004.
Другие работы по теме:
Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії
Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
Західноєвропейський Ренесанс
Періодизація епохи Ренесансу. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження, Реформації. Сутність поняття "гуманізм". Просвітництво і "барокова" філософія. Проблеми відмінності "космологічного" та "мистецького" періодів філософії Відродження.
Філософія Київської Русі
Реферат на тему: Філософія Київської Русі В "Ізборнику Святослава" (1703 р.) серед інших перекладів знаходяться уривки з "Діалектики" візантійського філософа VІІ - VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна, в яких дається таке визначення філософії: "Філософія є пізнанням речей божественних і людських, тобто видимих і невидимих.
Людвіг Фейєрбах
РЕФЕРАТ на тему: Людвіг Фейєрбах ПЛАН МІСЦЕ Л.ФЕЙЄРБАХА В НІМЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ. ГОЛОВНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФІЇ ФЕЙЄРБАХА. МАТЕРІАЛІСТИЧНІ ПІДХОДИ ФЕЙЄРБАХА.
Цінність філософії для особи і суспільства
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обгрунтуванні культури людства. У теоретичному плані культуро-охоронна та культуро-творча роль філософії полягає у розробці онтології культури, у відповіді на питання: що у бутті матеріальної та духовної культури належить до справжніх, а не ілюзорних людських цінностей.
Предмет філософії та її функції
Вступ З давніх часів люди передавали свій життєвий досвід з покоління в покоління, навчали один одного, пояснювали, як правильно робити ту чи іншу роботу, що треба робити так а не інакше. Одним словом людина жила по виробленій нею ж системі – інструкції. Звідси ж і полилась злива питань „чому”, „чому”, „чому”.
Головні проблеми досліджень у філософії техніки
Головні проблеми досліджень у філософії техніки Однією з найважливіших проблем, якою займається філософія техніки, є проблема і концепція людини, що створює та використовує техніку. Особливість цієї проблеми пов'язана нині зі стрімким зростанням потужних технологій. При цьому кількість людей, які зазнають впливу технічних заходів та їхніх вторинних ефектів, значно зростає.
Західноєвропейська філософія Нового часу
Духовна діяльність людини. Визначальні фактори Нового часу. Наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства. Протилежні напрями у філософії Нового часу: емпіризм і раціоналізм; матеріалізм і ідеалізм; раціоналізм і ірраціоналізм.
Філософська думка часів Київської Русі
Умови і чинники формування давньоруської філософії. Філософські та духовні начала проукраїнської культури. Новий рівень філософської думки українського народу. Філософія під впливом християнської традиції. Онтологія та гносеологія філософії русичів.
Філософія економіки
Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
Еволюція філософських уявлень про субстанції світу
Субстанція світу як філософська категорія. Еволюційний розвиток уявлення про субстанцію світу. Антична філософія та філософія епохи середньовіччя. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Філософське уявлення про субстанцію світу періоду Нового часу.
Аналіз роботи Е.Гуссерля «Криза європейського людства і філософія»
Едмунд Гуссерль (1859 – 1938) – видатний німецький математик, логік і філософ, родоначальник одного з основних напрямків сучасної філосоії – феноменології. Завдяки викладацькій діяльності та багатьом працям зробив великий вплив на філософію Германії та багатьох інших країн.
Філософія Середньовіччя і Відродження
Загальна характеристика філософія періоду Середньовіччя: історичні умови її формування, проблеми, найбільш відомі представники та їх погляди. Протистояння головних течій. Особливості філософії Відродження, її джерела та поява нових напрямів науки.
Філософські погляди Григорія Сковороди
Ознайомлення із філософськими ідеями Григорія Сковороди про щастя та любов, антиетичність буття та трьохвимірність будови світу, вираженими у світоглядних трактатах християнського богослова "Вступні двері до християнської добронравності" та "Кільце".
Позитивізм
Поширення у кінці 19 ст. позитивістського напряму філософії з його орієнтацією на точне знання. Характеристика та основоположники етапів позитивізму в їх історичному розвитку: початкового позитивізму, емпіріокритицизму, неопозитивізму та постпозитивізму.
Філософія І. Канта
Розумовий розвиток Канта йшов від точних знань до філософії. Самостійним філософом він став пізно, але набагато раніше показав себе як першорядного вченого. Німецька класична філософія: агностицизм І. Канта. Як називає І. Кант свій філософський метод.
Філософія і світогляд
Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.
Умови виникнення та особливості античної філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму
Реферат на тему: Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму Екзистенціальна філософія – одна з найбільш модних сучасних філософських систем. Це, насамперед, пояснюється тим, що вона звертається до людини, її життя, проблем існування, її внутрішнього світу.
Людиномірність предмета філософії
Контрольна робота з філософії. Тема 2. Людиномірність предмета філософії. План. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства.
Політична думка періоду середньовіччя та епохи Відродження
Реферат на тему: Політична думка періоду Середньовіччя та епохи Відродження 1. Політична думка періоду Середньовіччя З самого початку християнство несло в собі мрію принижених про рівність та соціальну справедливість. Проте, реальність феодального життя була зовсім не такою, якою вона бачилась первіснохристиянським пророкам.
Релігія як сфера духовної культури її елементи і структура 2
Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. З'ясуємо суть зв'язку релігії та духовної культури. Філософія свого часу розробила поняття "духовне виробництво" для характеристики виробництва ідей, знань, уявлень, художніх цінностей. Ймовірно, саме продукти духовного виробництва в широкому розумінні й складають елементи духовної культури.
Цивілізації середньовіччя та сучасності
Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
Методологія наукового пізнання
Певна система методів та форм, засобів та видів пізнання становить наукову методологію. Під методологією розуміють вчення, науку про методи наукового пізнання та перетворення дійсності; це один з аспектів гносеології, який розробляється таким її розділом, як логіка та методологія науки.
Парадигми осягнення історії Філософія історії предмет і напрямки
Історія вчить лише тих, хто її вивчає В.Й.Ключевський Осягнення особливостей історичного процесу в його єдності та невичерпному розмаїтті є основоположним завданням філософії історії. Його реалізація передбачає з'ясування низки складних проблем: початку, спрямованості, сенсу і кінця історії, співвідношення універсального і локального, конкретно-історичного і архетипного, центру та периферії, класичних та некласичних соціокультурних форм, типового й унікального в світовій історії тощо.
Церковна архітектура середньовіччя 2
Церковна архітектура середньовіччя Доба середньовіччя – це досить тривалий історичний період, надзвичайно насичений подіями в культурному житті людства. Термін середні “середні віки” виникає в Італії ХV-ХVІ ст. Деякі італійські гуманісти під цим терміном розуміли період глибокого занепаду європейської культури, втілення догматизму, релігійного фанатизму, придушення свободи особистості.
Промисловість і сільське господарство України у 1929 - 1939 рр
Семінарське заняття Тема: Промисловість і сільське господарство України у 1929 – 1939 рр. Навчальна мета : Поглибити знання учнів про процеси індустріалізації та колективізації в Україні їх наслідками для розвитку промисловості і сільського господарства.
Торговельні відносини за феодалізму
Реферат на тему: . 1. Особливості феодальної епохи. 2. Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. 3. Головні торговельні шляхи середньовіччя. 4. Система грошово-кредитних відносин.
Хто є хто 2
“Хто є хто” (100 імен філософів) Ім'я Філософа Період історії, до якої належить філософ Державна-етнічна чи національна приналежність філософа Напрям, течія чи філософська школа
Функції філософії 2
Функції філософії Основні функції філософії 2 Теоретико-пізнавальна функція 3 Пізнавальна функція 4 Оцінна функція 7 Використана література 10 “Який є світ у найзагальніших рисах» - питання, котрим ніяка наука, крім філософії, не займалася, не займається і не буде займатися”
Філософія Нового часу 4
Тема Філософія Нового часу. 1. Формування нової парадигми філософствування базується на кардинальних змінах у житті суспільства Західної Європи. Соціально-економічні зміни:
Зошит по земельному кадастру
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ФІЛОСОФІЯ ф.НІЦШЕ ВСТУП Філософія – це система поглядів на світ у цілому і на відношення людини до цього світу. Філософські добутки, якщо вони дійсно осмислюють буття людини і навколишню дійсність, теж виявляються особистісними, що виражають особистість і переживання філософа, його відношення до дійсності.