Ароматичні вуглеводні

Рефераты по химии » Ароматичні вуглеводні

Опорний конспект

на тему:

"Ароматичні вуглеводні"

Виконав:

учень 10 - А класу

середньої школи № 96

Коркуна Дмитро

1. Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки що складають ся з Карбону і Гідрогену в яких атоми Карбону не повністю насичені атомами Гідрогену.

Загальна формула етиленових вуглеводнів – Cn H2n

Загальна формула ацетиленових вуглеводнів Cn H2n-2

2. Гомологи етилену Гомологи ацетилену:

С2 H4 – етилен; C2 H2 – ацетилен;

С3 H6 – пропен; C3 H4 – пропин

C4 H8 – бутен; C4 H6 – бутин

І т .д І т д

Радикали: СН3 – метил; С2 Н5 – етил; С3 Н7 пропіл;

Радикал – це атом або група атомів що містить неспарені електрони

3. Етилен:

С2 Н4 Н2 С СН2 Н : С : :С : Н

Н Н

молекулярна струтурна електронна формули

Ацетилен:

С2 Н2 НС ºCH H : C C : H

H H

Молекулярна структурна електронна формули

Фізичні властивості:

Етилен – безбарвний газ майже без запаху малорозчинний у воді трохи легший за повітря

Ацетилен – безбарвний газ без запаху малорозчинний у воді.

Хімічні властивості:

1. як і інші вуглеводні етилен і ацетилен горять на повітрі з утворенням оксиду карбону (ІV) і води:

СН2 = СН2 +3 О2 ® 2СО2 + Н2 О

2СН ºСН+5О3 ®4СО2 +2 Н2 О ▲Н = 1307 к Дж.моль

СН4 – W( C) =75%; C2 H4 – W( C) =86 %; C2 H2 - W( C) = 92%

Чим менша кількість С тим світліше полум'я

2. Гідрування – приєднання водню

Н2 С = СН2 2 (t0 pt N) H3 C – CH3

3. Гідратація – приєдання води

4. Н2 С = СН2 + Н2 О (t0 H2 SO4 ) CH3 – CH2 OH

4. Якісні реакції

Неповне окиснення Н2 С = СН2 +[O] CH2 – OH

|

CH2 – OH

5. Галогенування – приєднання галогеноводню

Н2 С = СН2 +Сl2 ® CH2 Cl –CH2 Cl

6. приєднання галогеноводню правило Марковніка. При взаємодії ненасичених вуглеводнів з галогеноводнями атом Гідрогену приєднується до більш гідрогенізованого атома Карбону а атом Хлору – до менш гідронізованого

Н3 С – СН º СН2 +HCl ® HC3 –CHCl –CH3

6. Дегідрування

7. Н2 С = СН2 Н º СН + Н2

4. Характерна ізомерія за місцем розташування подвійного зв'язку:


а) ізомери

СН3 – СН = СН2 – СН3 – 2 бутен

СН2 = СН – СН2 – СН3 – 1 бутен

б) Ізомерія карбонового скелету

СН2 = С – СН3

|

CH3

-1-

Добування ецителену і ацетилену

Етилен та його гомологи утворюють в процесі переробки вуглеводнів що містяться в нафті. Утворення може відбуватися у результаті термічного розщеплення ненасичених вуглеводнів .

СН3 –СН2 – СН2 – СН2 – СН3 СН2 = СН2 + СН3 –СН2 – СН3

Ацетилен що використовуэться для зварювальних робіт добувають часто на місці в результаті взаємодії карбіду кальцію з водою: СаС2 + 2Н2 О ® НС º СН +Са(ОН)2

Карбід кальцію добувають в результаті нагрівання в електропечах суміші вапна СаО та коксу до температури 2500 0 С: СаО + 3С ®СаС2 +СО

Економічно вигідніше добувати ацетилен з метану нагріванням до температури 15000 С.

2СН4 ® НС º СН + 3Н2

Застосування етилену і ацетилену

З етилену добувають поліетилен етиловий спирт. Продукт приєднання хлору до етилену –1 2 -дихлорометан є розчинником і засобом знищення шкідників. А продукт приєднання хлороводню – хлороетан є анестезійною речовиною.

Ацетилен використовують для освітлення для газового різання і зварювання металів. Ацетиленове кисневе полум'я має температуру 2800о С і легко плавить сталь. З ацетилену добувають вихідні речовини для виготовлення пластмас і синтетичних каучуків він є сировиною для синтезу оцтової кислоти.

-2-

1. Ароматизовані вуглеводні – органічні сполуки що містять у своєму складі бензольні ядра у яких можуть бути насичені або ненасичені бічні ланцюги.

Загальна формула – Сn H2n-6

1. гомологи бензолу:

бензол – C6 H6 ;тонуол – C7 H8 ; ксилол – C8 H10 ; стирол – C9 H12 .

3. Бензол:

С6 Н6 СН2 = СН –С º С–СН = СН2 або СНºС–СН2 –СН2 –cºCH

Молекулярнаструктурні формули



Формула А. Кекуле

У 1845 р. німецький учений А. Кекуле зппропонував формулу що найкраще відобразила рівноцінність і атомів Карбону і атомів гідрогену


Після з'ясування електронної будови молекули бензолу формулу почали записувати так:

2. Фізичні влстивості бензолу:

За звичайних умов бензол – рідина зі специфічним запахом tкип. 80о С уводі практично нерозчинний хоча є розчинником багатьох органічних речовин.

5. Хімічні властивості:

Бензолу характерні реакції заміщення і приєднання:

3. реакція горіння

6 Н6 +15О2 ®12СО2 ↑ + 6Н2 О

4. Бромування:

Б +Br2 Б- Br +HBr;

5. Нітрування:

Б + НО–NO2 ®2 SO4 ) Б- NO 2 + H2 O

4. Реакції приєднання:


а) Хлорування:

б)Б+3Н2 ( k H2C) C6 H12

5. Добування

1. меридизація ацетилену:

3НСºСН®([C] 600o ) Б

2. Дегідрування циклогексану

С6 Н12 2 + Б

6. Застосування

Бензол є вихідною речовиною речовиною для синтезу величезної кількості неорганічних речовин. Серед них – барвники лікарські препарати пахучі речовини полімери отрутохімікати вибухові речовини. Бензол – базова сировина для прмислового органічного синтезу

-1-