Інвентаризація основних засобів і облік її результатів, складання аудиторського висновку

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Інвентаризація основних засобів і облік її результатів, складання аудиторського висновку Скачать

Міністерство транспорту України

Київський університет економіки і технологій транспорту

Кафедра: “ Обліку аудиту і фінансів”

Контрольна робота
з предмету: “Облік і аудит”

Перевірив: ст. викладач
Г. І. Поберезська
Розробив: ст. заоч. ф. н.
гр.3-МО-2
Д. О. Мартиненко
Шифр:99-МО-203

2002


План

1. Інвентаризація основних засобів і облік її результатів.................... 3

2. Складання аудиторського висновку............................................... 14

Основні елементи аудиторського висновку.................................... 14

Види аудиторських висновків......................................................... 15

Обмеження........................................................................................ 17

Модифікація..................................................................................... 18

Доповнення....................................................................................... 18

Форма складання аудиторського висновку.................................... 19

Варіанти складання аудиторського висновку................................ 19

Використана література...................................................................... 22


1. Інвентаризація основних засобів і облік її результатів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна коштів і фінансових.[1]

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки визначити об'єкти кількість і строки проведення інвентаризації крім випадків коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду приватизації майна державного підприємства перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство а також в інших випадках передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності крім майна цінностей коштів і зобов'язань інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира) вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках коли проведення інвентаризації є обов'язковим інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів на які заявлені вказані претензії.

Основними завданнями інвентаризації є:

а) виявлення фактичної наявності основних фондів нема теріальних активів товарно-матеріальних цінностей коштів цінних паперів та інших грошових документів а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення товарно-матеріальних цінностей які частково втратили свою первісну якість застарілих фасонів і моделей а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів нематеріальних активів товарно-матеріальних цінностей цінних паперів і фінансових вкладень сум грошей у касах на розрахунковому валютному та інших рахунках в установах банків грошей у дорозі дебіторської і кредиторської заборгованості незавершеного виробництва витрат майбутніх періодів резервів наступних витрат і платежів.

У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії в інших випадках - завчасно. Вони повинні бути згруповані розсортировані та розкладені за назвами сортами розмірами у порядку зручному для підрахунку.

Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводиться відповідно до Інструкції Міністерства фінансів України про порядок одержання витрачання обліку зберігання та транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах в об'єднаннях установах і організаціях затвердженої 29 грудня 1992 року.

Проведення інвентаризації у випадках передбачених підпунктом «а» пункту 3 цієї Інструкції та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств що приватизуються а також майна державних підприємств та організацій яке передається в оренду затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. №158.

Проведення інвентаризації в інших випадках та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється в порядку наведеному в пункті 10 цієї Інструкції з урахуванням таких особливостей.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі - керівників структурних підрозділів головного бухгалтера які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера технолога механіка виконавця робіт товарознавця економіста бухгалтера та інших досвідчених працівників які добре знають об'єкт інвентаризації ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

·        проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

·        організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

·        здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;

·        перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;

·        при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

·        розглядають письмові пояснення осіб які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб винних у нестачах втратах і лишках та про вжиті до них заходи.

Робочі інвентаризаційні комісії:

·        здійснюють інвентаризацію майна товарно-матеріальних цінностей коштів цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

·        разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею а також списання нестач у межах норм природного убутку;

·        вносять пропозиції з питань упорядкування приймання зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

·        несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна матеріальних цінностей грошових коштів і документів цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

·        оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею списання нестач в межах норм природного убутку а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Якщо матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах вони повинні негайно (до відкриття складу комори відділу секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації але обов'язково до відкриття складу (комори секції тощо) де проводилась інвентаризація. При цьому перевіряються з опису найбільш цінні матеріальні цінності та ті що користуються підвищеним попитом.

При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

Керівник підприємства повинен терміново по доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії яка допустила порушення при проведенні інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом (додаток №1). Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (додаток №2).

В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки водоймища та інші об'єкти природних ресурсів що підтверджують право власності підприємства на них.

При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються правильність їх оформлення реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів повнота і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви серії номера номінальної і балансової вартості термінів їх погашення.

Інвентаризація цінних паперів переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій банк) полягає у звірянні залишків відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства з даними виписок спеціальних організацій.[2]

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх переважування обмір підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.

При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності що знаходяться в дорозі не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності та на ті що

перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні на комісії у переробці);

в) кількість цінностей і товарів що зберігаються в непош-кодженій упаковці постачальника може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису де записані ці цінності;

д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка та вони заносяться до окремого опису в порядку аналогічному для цінностей що надійшли під час інвентаризації;

е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів виданих в індивідуальне користування працівників із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

При інвентаризації незавершеного виробництва незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту:

а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу стадія та ступінь їх готовності кількість або обсяг робіт;

б) сировина матеріали і покупні напівфабрикати що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці до опису незавершеного виробництва не включаються а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах;

в) кількість сировини і матеріалів що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві визначається технічними розрахунками у порядку передбаченому галузевими інструкціями з питань планування обліку і калькулювання собівартості продукції;

г) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва устаткування що передане до монтажу а фактично не розпочате монтажем а також стан об'єктів що законсервовані і будівництво яких тимчасово припинено виявити причини і підстави для їх консервації;

д) на збудовані об'єкти що фактично введені в дію повністю або частково але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами а також на завершені але з якихось причин не введені в Дію об'єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів для чого:

а) залишок резерву на оплату відпусток включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум станом на кінець звітного року визначається за розрахунком який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.

Середньоденна оплата праці визначається діленням на 25 4 середньомісячної заробітної плати одного працівника що за діючим законодавством приймається для оплати відпустки[3].

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства на яку створюється резерв не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду;

б) при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву який не повинен перевищувати суми нарахованої винагороди і підлягає віднесенню на витрати виробництва і обігу;

в) до суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу років додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне страхування з цих сум;

г) інвентаризація страхового резерву небанківської фінансової установи що створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами полягає в обґрунтуванні відповідності залишку вказаного резерву граничному розміру такого резерву на дату інвентаризації який обчислюється за Методикою визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за такими кредитами (іншими видами заборгованості) затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 р. №1182;[4]

д) залишку резерву на виробничі затрати для підготовчих робіт на підприємствах промисловості з сезонним виробництвом на кінець року не повинно бути. При складанні річного звіту затрати пов'язані з обслуговуванням та управлінням виробництва які були включені до собівартості продукції у кошторисно-нормалізованому порядку що визначається галузевими інструкціями з планування обліку і калькулювання собівартості повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами на утримання та експлуатацію устаткування загально виробничими і загальногосподарськими витратами;

е) інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає до опису суму що підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніх періодів і резерву сумнівних боргів.[5]

є)перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів на кінець року проводиться відповідно до галузевих вказівок погоджених з Міністерством фінансів України.

При інвентаризації розрахунків:

а) всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їх заборгованість які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення;

б) на суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок після їх перевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальників розрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов'язані подати покупцям такі документи або повідомити причини щодо їх неподання чи про відсутність такої заборгованості;

в) на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками постачальниками і підрядчиками іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми.

В окремих випадках коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишились не з'ясованими розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Страницы: 1 2