Бойові можливості механізованого відділення

Рефераты по военной кафедре » Бойові можливості механізованого відділення Скачать

План

 

1.  Організація і озброєння механізованого відділення його бойові можливості. Місце і роль механізованого відділення в бойовому порядку взводу

2.  Відділення в обороні: організація та дії в бойових умовах

3.  Дії командира відділення при організації оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником


Вступ

Корінні зміни відбуваються в організації озброєнні сучасного війська. Ці зміни безпосередньо торкнулися і організації відділення їх. При чому роль оборонних дій відділень в загально-військовому бою не скільки не зменшується.

Оборона — вид бою що застосовується з метою відбиття наступу сил противника що переважають нанесення йому значних втрат утримання займаних позицій і створення умов для переходу в рішучий наступ. Оборона повинна бути завзятою й активною здатною протистояти зброї масового ураження масованим атакам піхоти і танків ударам авіації і вогню артилерії противника. Вона повинна бути нездоланною.

Нездоланність оборони забезпечується її стійкістю глибокою побудовою бойового порядку і активним веденням оборони.

Тому оборона повинна бути протиатомною протитанковою протиповітряною протихімічною і протидесантною. Активність оборони полягає в утриманні ініціативи бою у своїх руках постійному нав'язуванні противнику своєї волі митецьким маневром сил і засобів із глибини.

Вона повинна утримувати противника в напрузі ставлячи перед ним все нові і нові несподівані завдання які належить йому вирішувати.

Стійкість оборони досягається вмілим інженерним обладнанням місцевості і усіляким використанням її захисних властивостей стійкістю завзятістю і активністю військ при веденні оборонного бою.

Мета оборони — завдати противнику значні втрати і утримати займану позицію. Це може бути досягнуто якщо кожен солдат буде завзято утримувати свою вогневу позицію під будь-яким вогнем противника якщо він буде вміло холоднокровно використовувати свою зброю а якщо противнику вдасться ввірватися на позицію то рішуче знищити його в рукопашній сутичці.

Успіх оборони досягається витримкою стійкістю і завзятістю військ що обороняються при відбитті атак противника особливо танків умілим використанням місцевості її інженерним обладнанням і ретельним маскуванням мистецькою організацією системи вогню твердим керуванням підрозділами й умінням тривалий час діяти на зараженій місцевості.


1. Організація і озброєння механізованого відділення його бойові можливості. Місце і роль механізованого відділення в бойовому порядку взводу

Механізоване відділення – найменший тактичний підрозділ який організаційно входить до складу механізованого взводу і бойові завдання як правило виконує в його складі. Командує відділенням – командир відділення. На озброєнні відділення можуть бути БМП БТР або воно може перевозитися на автомобілі.

Під час ведення оборонного бою відділенню може додаватись РПГ-18 як додатковий ПТ засіб.

Отже особового складу у 1 відділенні – 9 чоловік; автоматів АК-74 –5 шт.; кулемет РПК-74 – 2 шт.; гранатомет РПГ-7 – 1 шт.; пістолет АПС – 1шт.; СВД – 1 шт; БМП або БТР – 1 шт.

Водій БТР озброєний тільки АК-74.

у 2 відділенні –8 чоловік; автоматів АК-74 –5 шт.; кулемет РПК-74 – 2 шт.; гранатомет РПГ-7 – 1 шт.; пістолет АПС – 1шт.; БМП або БТР – 1 шт.

у 3 відділенні – 9 чоловік; автоматів АК-74 –6 шт.; кулемет ПК –1 шт.; гранатомет РПГ-7 – 1 шт.; пістолет АПС – 1шт.; СВД – 1 шт; БМП або БТР – 1 шт.

Механізоване відділення в обороні як правило розташовується в опорному пункті взводу займаючи своє місце в центрі на правому або на лівому фланзі. Проміжок між відділеннями може бути до 50 м.

Перехід відділення до оборони може здійснюватися в різних умовах обстановки. В більшості випадків воно буде переходити до оборони і організовувати її під вогнем противника. В інших випадках коли противник не буде діяти на нього перехід до оборони буде здійснюватися завчасно.

В зв’язку з цим перехід до оборони у першому випадку буде називатися переходом в умовах безпосереднього зіткнення з противником а в другому випадку – поза зіткненням з ним. При цьому відділення буде змушене в ході бою захопити вигідний для оборони рубіж і під вогнем противника у складних умовах проводити всі роботи пов’язані з організацією оборони.

Труднощі та складність такого переходу до оборони полягає в тому що потрібно продовжувати бій і в той же час вибирати місце обладнувати його в інженерному відношенні ставити завдання підлеглим організовувати систему вогню. Застосування різноманітної землерийної техніки при цьому значно обмежено.

При організації оборони поза зіткненням з противником є можливість ретельно вивчити підступи до оборони організувати систему вогню більш повно обладнати вказане місце в інженерному відношенні поставити різні загородження перед переднім краєм при необхідності провести розчистку секторів обстрілу та виконати інші роботи.

Відділення обороняє ділянку місцевості (траншеї) або окоп який називається позицією. Вона може бути до 100 м по фронту і повинна мати криволінійне або ламане зображення. Загальна довжина окопу на відділення складає в цьому випадку 120-130 м. Прямолінійна ділянка окопу називається фасом. Його довжина може досягати 15-20 м.

На позиції відділення автоматники (стрільці) кулеметник і гранатометник розташовуються потай від противника з інтервалами до 15 м. Командир відділення на позиції звичайно знаходиться в такому місці звідки зручніше управляти відділенням спостерігати за місцевістю і за сигналами командира взводу. Як правило він розташовується по центру позиції поряд з ним знаходяться кулеметник і гранатометник.

Всі підступи до позиції відділення перед фронтом і на флангах повинні знаходитись під дійсним (особливо фланговим) вогнем а загородження та перешкоди повинні добре проглядатися і прострілюватися. Відділення повинно бути готовим до маневру на загрозливий напрямок веденню вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

На позиції відділення обладнуються основні та запасні вогневі позиції для БМП (БТР) кулемета гранатомета і приданих вогневих засобів. Вони повинні мати добрі сектори обстрілу і по можливості скриті шляхи підходу і висування.

За призначенням вогневі позиції поділяються на:

- основні – для виконання основних вогневих задач;

- тимчасові – для виконання окремих приватних задач;

- запасні – на випадок необхідності здійснення маневру або змушеного залишення основної позиції;

- несправжні – для введення противника в оману.

Вогневі позиції вибираються з врахуванням виконуваних задач та умов місцевості обладнуються в інженерному відношенні і ретельно маскуються.

БМП (БТР) яка має могутнє озброєння та броньовий захист є основою оборони позиції відділення. Її вогнева позиція може обладнуватися в центрі позиції на фланзі або позаду позиції на віддалі до 50 м. БМП без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засаді; як кочуючий вогневий засіб і у складі бронегрупи батальйону (роти). Вогонь БМП (БТР) повинен забезпечувати прикриття позиції відділення.

Для БМП (БТР) готується одна (дві) запасні позиції. Вона вибирається як правило в місці яке забезпечує її скрите розташування з таким розрахунком щоб можна було вести спостереження за противником і вести вогонь на граничну відстань прикрити вогнем особовий склад відділення під час інженерного обладнання позиції забезпечити кругову оборону можливість ведення зосередженого вогню а також скриті шляхи для маневру з одної вогневої позиції на іншу.

На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старшого командира. Під час організації системи вогню відділенню вказуються смуга вогню і додатковий сектор обстрілу.

Бойові можливості відділення.

На фронті оборони відділення може наступати близько 1 5 відділення противника. Під час ведення вогню лежачи із автомата кулемета на віддалі 300 м для ураження одної цілі потрібно 4 кулі а при веденні вогню на ходу для вирішення цієї ж задачі потрібно 25 куль. Таким чином ефективність вогню відділення в обороні в 4-6 разів більша ніж у противника що наступає.

Досвід бойових дій показав що для відбиття атаки піхоти противника обороняючийся повинен створити щільність вогню перед фронтом оборони і на флангах не менше 3-5 куль на 1 м фронту. Така щільність забезпечує 50% знищення атакуючої піхоти противника.

Таким чином механізоване відділення в обороні спроможне відбити атаку близько двох мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.

Відділення ручним протитанковим гранатометом РПГ-7 та озброєнням БМП спроможне успішно вести боротьбу з танками противника який наступає. На фронті вогневого забезпечення відділення можуть наступати біля 2-х танків.

Розрахунок можливостей по боротьбі з танками базується на використанні коефіцієнту бойової ефективності зброї. Для БМП-1 він рівний 2.0 а для РПГ-7 – 0.3.

Таким чином відділення спроможне знищити (1 БМП х 2.0 + 1 РПГ х 0.3 = 2.3) біля двох танків противника.

За досвідом війн для зриву атаки противника достатньо знищити 50% його атакуючих танків.

Виходячи із бойових можливостей механізоване відділення використовуючи вигідні умови місцевості і її інженерне обладнання у взаємодії з сусідами а також з підрозділами інших родів військ може відбити атаку біля двох мотопіхотних відділень посилених 1-2 танками нанести їм ураження і стійко обороняти позицію по фронту до 100 м.


2.    Відділення в обороні: організація та дії в бойових умовах

Оборона — вид бою що застосовується з метою відбиття наступу сил противника що переважають нанесення йому значних втрат утримання займаних позицій і створення умов для переходу в рішучий наступ. Оборона повинна бути завзятою й активною здатною протистояти зброї масового ураження масованим атакам піхоти і танків ударам авіації і вогню артилерії противника. Вона повинна бути нездоланною.

Нездоланність оборони забезпечується її стійкістю глибокою побудовою бойового порядку і активним веденням оборони.

Тому оборона повинна бути протиатомною протитанковою протиповітряною протихімічною і протидесантною. Активність оборони полягає в утриманні ініціативи бою у своїх руках постійному нав'язуванні противнику своєї волі митецьким маневром сил і засобів із глибини.

Вона повинна утримувати противника в напрузі ставлячи перед ним все нові і нові несподівані завдання які належить йому вирішувати.

Стійкість оборони досягається вмілим інженерним обладнанням місцевості і усіляким використанням її захисних властивостей стійкістю завзятістю і активністю військ при веденні оборонного бою.

Мета оборони — завдати противнику значні втрати і утримати займану позицію. Це може бути досягнуто якщо кожен солдат буде завзято утримувати свою вогневу позицію під будь-яким вогнем противника якщо він буде вміло холоднокровно використовувати свою зброю а якщо противнику вдасться ввірватися на позицію то рішуче знищити його в рукопашній сутичці.

Успіх оборони досягається витримкою стійкістю і завзятістю військ що обороняються при відбитті атак противника особливо танків умілим використанням місцевості її інженерним обладнанням і ретельним маскуванням мистецькою організацією системи вогню твердим керуванням підрозділами й умінням тривалий час діяти на зараженій місцевості.

Механізоване відділення використовуючи вигідні умови місцевості і її інженерне обладнання у взаємодії із сусідніми відділеннями а також з підрозділами інших родів військ здатне відбити наступ переважаючих сил противника нанести йому ураження і міцно утримувати займану позицію.

Відділення в обороні займає позицію 50—100 м по фронту з таким розрахунком щоб мати можливість вогнем разом із сусідніми відділеннями знищувати противника перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу. В обороні кожен солдат який уміло використовує свою зброю і стоїть насмерть може знищити велику кількість солдатів противника а також його наступаючі танки й інші броньовані машини.

На позиції відділення автоматники кулеметники і гранатометники розташовуються так щоб вони не спостерігалися противником і разом з тим усі підступи до позиції відділення і на флангах знаходилися під дійсним особливо фланговим вогнем а загородження і природні перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Оборона повинна забезпечувати можливість маневру вогнем на напрямок що загрожує і ведення його вночі а також в інших умовах обмеженої видимості.

Організація бойових дій в обороні складається з ряду заходів: з'ясування завдання оцінки обстановки й прийняття рішення підготовки підрозділу до бою постановки бойових завдань організації розвідки взаємодії зв'язку бойового і матеріального забезпечення заходів охорони і питань що забезпечують підтримку постійної бойової готовності.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником бронетранспортер (БМП) займає вогневу позицію в місці що забезпечує скритне її розташування і своїм вогнем прикриває особовий склад відділення при виконанні ним робіт з інженерного обладнання позиції.

Умови заняття механізованим відділенням позиції в обороні можуть бути наступними: перехід до оборони в ході наступального бою; під вогнем противника в умовах безпосереднього зіткнення з ним; при відсутності безпосереднього зіткнення із противником і в тилу бойових порядків наших військ.

Позиція — це ділянка місцевості на якій відділення веде оборонний бій. Місце для позиції відділення вказує командир взводу тим часом командир відділення повинен уміти тактично грамотно розташувати окопи на позиції відділення. Визначаючи місце позиції командир повинен постійно пам'ятати що вона повинна відповідати наступним вимогам.

Розташовуватися на місцевості що забезпечує хороший огляд і обстріл місцевості що лежить попереду і надійне укриття від спостереження і вогню противника; проходити по рубежах природних протипіхотних і протитанкових перешкод забезпечувати надійний захист від вражаючих факторів ядерної зброї; не виділятися на навколишній місцевості чим утруднити ведення вогню по позиції.

Найбільш сприятливою умовою для заняття відділенням позиції що відповідає перерахованим вище вимогам є завчасне заняття оборони поза зіткненням із противником. Однак у ході бою противник може змусити перейти до оборони на досягнутому рубежі що зовсім не відповідає вимогам для оборонної позиції відділення. У цих умовах відділення у взаємодії із сусідами повинне з боєм захопити вигідний рубіж і перейти до його оборони; якщо ж виконання цього завдання виявляється не під силу відділенню і сусідам то за наказом старшого начальника відділення під прикриттям вогню у взаємодії із сусідами може відійти на вигідний у тактичному відношенні рубіж і організувати на ньому міцну оборону.

При створенні оборони командир відділення повинен так організувати систему вогню щоб вона забезпечувала ведення кругової оборони а при використанні захисних і властивостей місцевості що маскують а також й інженерних споруджень підвищувала живучість вогневих засобів відділення.

Усім вогневим засобам повинні призначатися крім основних запасні вогневі позиції з метою їхнього переміщення і зосередження вогню в потрібному напрямку.

Ураження цілей механізоване відділення здійснює вогнем окремих вогневих засобів або зосередженим вогнем. Вогонь по напрямку може бути фронтальним (спрямованим до фронту цілі) фланговим (спрямованим у фланг цілі) перехресним ( що ведеться з двох і більше напрямків по одній цілі) косоприцільним і кинджальним.

Фронтальний вогонь ведеться перпендикулярно до фронту цілі. Він найбільш ефективний при обстрілі глибоко ешелонованої цілі і менш результативний при стрільбі по розосередженій цілі наприклад що наступає.

Фланговий вогонь-вогонь спрямований у фланг цілі він як правило найбільш часто використовується при стрільбі автоматичної зброї (особливо кулеметів) по цепу піхоти противника що наступає.

Перехресний вогонь - це вогонь що ведеться по одній цілі з двох і більше напрямків. Він може об’єднати будь-які види вогню: фронтальний і фланговий фронтальний і косоприцільний. Перехресний - найбільш діючий вогонь особливо при раптовому його застосуванні він може зробити сильний психологічний вплив і нанести противнику великі втрати.

Косоприцільний вогонь ведеться під гострим кутом до фронту цілі. Під косим напрямком вогню стосовно фронту цілі зменшуються видимі проміжки між солдатами цепу що наступає і ураженість цепу стає більшою.

Кинджальний вогонь ведеться з кулемету або автомату відкривається він з малих дистанцій раптово в одному визначеному напрямку.

Зосереджений вогонь - це вогонь автоматів гранатомету й озброєння бронетранспортера що ведеться по одній цілі або частині бойового порядку противника. Зосереджений вогонь може готуватися завчасно по обмежених важливих ділянках місцевості на шляху ймовірного руху противника або по найбільш важливих цілях (групі цілей) для знищення їх вогнем високої щільності в короткий час. Команда на відкриття такого вогню може бути наступною: “Відділення орієнтир 1 група піхоти 4 вогонь.”

Розподіл вогню застосовується коли необхідно і можна вразити або знищити декілька цілей. Для цього подається команда: “Гранатометнику праворуч танк-знищити; кулеметнику прямо кулемет-придушити; автоматникам ліворуч група піхоти противника 3 під ціль вогонь”.

Страницы: 1 2 3