Реферат на тему:
Поняття, предмет, метод і місце адміністративного права
Адміністративне право ~ галузь права,норми якої регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі організації і реалізації виконавчої влади.
Норми адміністративного права:
встановлюють форми і методи державного управління, способи забезпечення законності в державному управлінні;
регламентують порядок створення органів виконавчої влади, їхню компетенцію, повноваження посадових осіб цих органів; взаємовідносини органів виконавчої влади з іншими державними органами, суспільними об'єднаннями, підприємствами і громадянами;
визначають правове положення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших недержавних формувань у сфері управління;
регулюють управлінські відносини в соціально-політичній, соціально-культурній і економічній сферах.
Предметом будь-якої галузі права є коло суспільних відносин, що регулюються її нормами.Предмет адміністративного права - сукупність суспільних відносин, що складаються в процесі організації та діяльності виконавчої влади, а також пов’язаних з внутрішньою організацією діяльності державних органів, інших державних організацій та органів місцевого самоврядування, застосуванням заходів адміністративного примусу, реалізацією й захистом прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади та здійсненням окремими недержавними формуваннями делегованих їм повноважень і функцій виконавчої влади.
Метод правового регулювання – засоби(прийоми, способи) впливу на волю і поведінку учасників правових відносин.
Для адміністративного права характерні наступні методи правового регулювання:
метод влади - підпорядкуванняабометод прямого розпорядництва - означає, що одна сторона управлінських відносин юридично владна, а друга – юридично підвладна(наприклад відносини між податковою адміністрацією і платниками податку);
метод рекомендацій - рекомендації суб'єкта управління здобувають правову силу за умови прийняття її іншим учасником управління;
метод узгодження - ним регулюються відносини між учасниками, що не знаходяться між собою в підпорядкуванні;
метод рівності - означає, що суб’єкти, які знаходяться на одному рівні державного механізму, здійснюють спільні дії у формі адміністративного договору.
Суть методів адміністративно-правового регулювання управлінських відносин полягає в наступному:
• встановлення певного порядку дій - припис до дії за відповідних умов і належним чином, передбаченим відповідної адміністративно-правовою нормою(ст.38 КпАП встановлено, що адміністративні стягнення можуть бути накладені не пізніше двох місяців з дня споєння вчинку, а перевищення цього строку не дозволяє притягувати винуватця до адміністративної відповідальності);
• заборона певних дій під страхом застосування відповідних юридичних засобів впливу(заборона направлення скарг громадян на розгляд тим посадовим особам, чиї дії є предметом скарги, за порушення даної заборони, винні посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність);
• надання можливості вибору одного з передбачених адміністративно-правовою нормою варіантів належної поведінки, передбачених адміністративно-правовою нормою(надання посадовим особам можливості прояву самостійності при вирішенні питання про застосування до особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, того чи іншого заходу адміністративного стягнення, або звільнити його від відповідальності);
• надання можливості чинити або не чинити дії, передбачені адміністративно-правовою нормою у визначених нею умовах(громадянин сам вирішує питання, чи варто оскаржити дії посадової особи, які він оцінює як протиправні).
У сфері адміністративно-правового регулювання досить широко застосовуються спеціальні адміністративно-правові режими - як сукупність спеціальних правил, установлених адміністративно-правовими нормами з метою регулювання відповідних суспільних відносин в окремих управлінських сферах, в межах певних територій, щодо окремих категорій громадян чи інших суб'єктів управлінських стосунків, щодо певних видів діяльності тощо. До таких, зокрема, можна віднести паспортний, прикордонний та митний режими, режим державної або військової таємниці, режим заповідних зон, режим зон стихійного лиха, режим зони відчуження (наприклад, ЧАЕС), режим особливого, надзвичайного або військового стану, режим перебування на території України іноземних громадян, режим дозвільної системи та ін.
2. Місце адміністративного права в правовій системі
Правова система - органічно ціле правове явище, що включає в себе наступні структурні елементи:
• галузі права;
• інститути права;
• норми права.
Основним елементом системи права єгалузь права, відносно самостійна сукупність його норм, об’єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання. Правові норми, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення виконавчої влади, утворюють таку галузь як адміністративне право.
Галузь права підрозділяється направові інститути – це таке угрупування норм права певної галузі чи підгалузі, що регулюють конкретний вид, або сторону однорідних суспільних відносин. Для адміністративного права як приклад можна назвати інститути адміністративної відповідальності і адміністративного процесу.
Галузь адміністративного права займає одне з чільних місць у галузевій системі українського права, але предмет адміністративного права не охоплює всі суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління. Ці відносини регулюються іншими галузями права. Так виникає його взаємодія з наступними правовими галузями:
• конституційним правом, яке закріплює основні принципи організації й функціонування виконавчої влади, місце її суб'єктів у державному механізмі, правові основи їхнього формування, взаємовідносин із суб'єктами інших гілок державної влади; права й свободи громадян, частина яких реалізується в сфері державного управління. Адміністративне право бере початок у нормах конституційного права, деталізує і конкретизує їх; визначає правову реалізацію прав і свобод громадян, компетенцію різних ланок системи виконавчої влади; форми і методи державно-управлінської діяльності й т.п.;
• цивільним правом, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а нормами адміністративного права регулюються правила руху майна(передача, вилучення і т.п.) в сфері державного управління;
• кримінальним правом. Норми адміністративного права визначають, які діяння є адміністративними правопорушеннями, та міри стягненнь, які застосовуються до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право встановлює, які діяння є злочинами і види покарання за їх скоєння. В певних умовах окремі діяння, які відносяться до провин можуть переростати в злочини і навпаки, що свідчить про «рухливість» границь між адміністративним і кримінальним правом;
• фінансовим правом, яке власне своїм народженням зобов’язане державному, адміністративному і частково цивільному праву. Воно регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави. Для регулювання відносин, які при цьому виникають, використовується адміністративно-правовий метод. Адміністративне право регулює управлінські відносини в галузі фінансів, а фінансове – самі фінансові відносини як особливий різновид економічних відносин;
• земельним правом. Значна частина відносин, віднесених до предмету земельного права регулюється нормами адміністративного права;
• трудовим правом. Діяльність державних службовців є суміжною областю регулювання трудовим і адміністративним правом. Державні службовці діють від імені й за дорученням держави. У процесі своєї діяльності вони виконують організаційні функції. Тому діяльність державних службовців регулюється нормами адміністративного права. Трудові відносини службовця з адміністрацією (оплата, нормування, охорона праці) до управління не відносяться і регулюються нормами трудового права;
• кримінально-процесуальним і цивільно-процесуальним правом. Розгляд справ про адміністративні правопорушення в суді ґрунтується на загальних процесуальних засадах.
Важливість регулятивного та правоохоронного значення адміністративного права України сьогодні необхідно споріднювати з характером і важливістю завдань та функцій виконавчої влади, тих складних питань, які вирішуються в даний час суб'єктами цієї влади в сфері управлінської діяльності держави на шляху ринкових перетворень.
З початком проведення в Україні адміністративної реформи, метою якої є радикальне поліпшення стану організації виконавчої влади, трансформування її в один з визначальних критеріїв прискорення економічних, соціальних та державно-політичних перетворень у суспільстві, роль адміністративного права як однієї з провідних галузей публічного права різко зростає.