Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ

С.Б. Гавриш В.Л. Сутковий Т.М. Філіпенко
Êèїâ
«Ãåíåçà»
2010
21.07.2010 14:27:01
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рівень стандарту, академічний рівень
Gavrysh_96_09_Pravo_ak_10kl_Rekviz.indd 1
Вступ
Вступ
Г. Ско во ро да про за кон елімінації* труд нощів:
? «Що потрібне – лег ке, не потрібне ж – важ ке!»
Проблемне питання
? Як ви ро зумієте за кон, сфор муль о ва ний ук раїнсь ким філо со-
фом?
? Чи потрібна лю дині пра во ва гра мотність?
Âè ïî ÷è íàєòå çíàéî ì ñòâî ç êóð ñîì «Ïðà âîç íà â ñòâî», ÿêèé
íà ëå æèòü äî ïðåä ìåòіâ ñóñïіëü íî-ãó ìàíіòàð íî ãî íàï ðÿì êó.
Ïðà âî âà (þðèäè÷íà) íà ó êà ïîñіäàє îñîá ëè âå ìіñöå â öèêëі
ïðåä ìåòіâ, ùî âèâ ÷à þòü ñóñïіëüñòâî, âèðіçíÿþ÷èñü ïðàê òè÷-
íîþ ñïðÿìîâàíіñòþ ùîäî âè êî ðèñ òàí íÿ
íà áó òèõ çíàíü ó êîíê ðåò íèõ æèòòєâèõ
ñè òó àöіÿõ.
Ïàì’ÿòà þ ÷è ïðî ìà òåðіàëü íèé âè-
ìіð êîíê ðåò íèõ æèòòєâèõ ñèòóàöіé,
àâ òî ðè ïіäðó÷ íè êà ïðàã íó òü âèñâіòëè-
òè òàêîæ äó õîâ íèé àñ ïåêò áà ãàòü îõ
ïðîá ëåì, ùî ðîçâ’ÿçóє ïðà âî âà íà ó êà.
Íà ïî äіáíі ïî øó êè íà äèõ íó ëà ïîñ òàòü
óê ðà їíñü êîãî ìàíäðіâíî ãî ôіëî ñî ôà і
ïî å òà ÕVІІІ ñò. Ãðè ãîðіÿ Ñêî âî ðî äè.
Ñà ìå éî ãî äóì êà ìè ïî ÷è íàєòü ñÿ ìàé-
æå êî æåí ïà ðàã ðàô ïіäðó÷ íè êà. Ôіëî-
ñîô ïîñòіéíî äî âî äèòü, ùî іäå àëü íå є
âè ùèì ïðàã íåí íÿì äó õîâ íîñòі, àëå íå
çàâæ äè іäå à ëè âòіëþ þòü ñÿ â æèò òÿ, Ã. Ñêî âî ðî äà
* Åëіìіíàöіÿ (âіä ëàò. eliminare – âèã íàí íÿ; limen – ïîðіã) – âè-
ê ëþ ÷åí íÿ íåâіäî ìî ãî ç ïåâ íîї ñèñ òå ìè.
3
ПРАВОЗНАВСТВО
ñòè êà þ ÷èñü іç ðå àëüíіñòþ. Ïîã ëÿ äè ôіëî ñî ôà àáî іíøèõ âіäî-
ìèõ óêðàїíöіâ äî ïî ìî æóòü âàì ïî áà ÷è òè ïîñòіéíó ïðîá ëå ìó
âè áî ðó, ÿêà ïîñ òàє ïå ðåä ëþ äè íîþ êîæ íî ãî äíÿ: ìіæ äîá ðîì і
çëîì, ïðàâ äîþ і íåï ðàâ äîþ, ïðà âîì òà ñâàâіëëÿì. Êîæ åí ç íàñ
ìàє ïðàâî, êà æó ÷è ìî âîþ ïî å òà, «÷è âіëü íî âè áè ðà òè, ÷è õðåñò
íåñ òè, ÷è æ öâÿõ âáè âà òè».
Ìå òîþ êóð ñó є ôîð ìó âàí íÿ ñè ñòåì íî ãî óÿâ ëåí íÿ ïðî äåð-
æà âó òà ïðà âî ÿê îñ íîâ íі çà ñîáè âïî ðÿä êó âàí íÿ ñóñïіëü íèõ
âіäíî ñèí òà âìіííÿ âè êî ðèñ òî âó âà òè їõ ó ïðàê òè÷ íî ìó æèò-
òі.
Çàâ äàí íÿ ìè êóð ñóє:
- îç íàéîì ëåí íÿ ç îñ íî âà ìè òå îðії äåð æà âè òà ïðà âà і ôîð-
ìó âàí íÿ óÿâ ëåí íÿ ïðî äåð æàâ íî-ïðà âîâі ðå àëії ñó ÷àñ íîї Óê ðà-
їíè;
- ïîã ëèá ëåí íÿ çíàíü ïðî âè íèê íåí íÿ, òè ïè òà ôîð ìè äåð -
æà âè, іñòîðіþ ðîç âèò êó óê ðàїíñü êîї äåð æàâ íîñòі, ñó ÷àñ íó
óê ðà їíñü êó äåð æà âó òà її îð ãà íè;
- ïîã ëèá ëåí íÿ çíàíü ïðî ñîöіàëüíі íîð ìè, ôîð ìó âàí íÿ ñè-
ñòåì íî ãî óÿâ ëåí íÿ ïðî ïðà âîâі íîð ìè, ãà ëóçі ïðà âà, ïðà-
âîâіäíî ñè íè, ïðà âî ïî ðÿ äîê, ïðà âî ïî ðó øåí íÿ òà þðè äè÷ íó
âіäïîâі äàëüíіñòü;
- ôîð ìó âàí íÿ ñèñ òåì íî ãî óÿâ ëåí íÿ ïðî ñïî ñî áè ïіäòðè ìàí-
íÿ ïðà âî ïî ðÿä êó, ìå õàíіçìè çà õèñ òó ïðàâ і ñâî áîä;
- âè õî âàí íÿ îñî áèñ òîї ïå ðå êî íà íîñòі â íå îáõіäíîñòі äî-
ò ðè ìàí íÿ ïðà âî âèõ íîðì, íåï ðè ìè ðåí íîñòі äî ïðî òèï ðàâ íîї
ïî âåäіíêè;
- íà áóò òÿ âìіíü àíàëіçó âà òè ñóñïіëü íî-ïîëіòè÷íі ïîäії,
êî ðèñ òó âà òè ñÿ ïðà âî âè ìè àê òà ìè, þðè äè÷ íîþ ëіòå ðà òó ðîþ;
- ôîð ìó âàí íÿ íà âè ÷îê äіÿòè çãіäíî ç íîð ìà ìè ïðà âà ó
êîíê ðåò íèõ æèòòєâèõ ñè òó àöіÿõ;
- ôîð ìó âàí íÿ âìіííÿ âè êî ðèñ òî âó âà òè íà áóòі çíàí íÿ ó
ïðàê òè÷ íî ìó æèòòі òî ùî.
Çìіñò ìà òåðіàëó ïіäðó÷ íè êà âіäïîâіäà є ïå ðåëі÷å íèì çàâ äàí-
íÿì.
Âèâ ÷à þ ÷è ïðåä ìåò «Ïðà âîç íà â ñòâî», âè îç íàéî ìè òå ñÿ ç
òàêè ìè ðîçäіëà ìè (÷àñòèíàìè) ïіäðó÷íèêà:
І. Îñ íî âè òå îðії äåð æà âè.
ІІ. Îñ íî âè òå îðії ïðà âà òà ïðà âîâіäíî ñèí.
ІІІ. Îñ íî âè ïóáëі÷íî ãî ïðà âà Óê ðàїíè.
ІV. Îñ íî âè ïðè âàò íî ãî ïðà âà Óê ðàїíè.
Ó ïåðøіé òà äðóãіé ÷àñ òèíàõ ðîçê ðè âàєòü ñÿ çà ãàëü íà õà-
ðàê òå ðèñ òè êà äåð æà âè і ïðà âà ÿê ñîöіàëü íèõ ÿâèù, à òðå òÿ é
÷åò âåð òà – ïðèñ âÿ ÷åíі õà ðàê òå ðèñ òèöі óê ðàїíñü êîї äåð æà âè òà
її ñèñ òå ìè çà êî íî äà â ñòâà.
Îðієíòó âàòèñÿ â ñòðóê òóðі ïіäðó÷íèêà âàì äî ïî ìî æóòü
ïіêòîã ðà ìè.
4
Г. Ско во ро да про…
Ïіêòîã ðà ìà çîá ðà æóє ìàíäðіâíî ãî óê ðàїíñü êî ãî ôіëî-
ñî ôà Ã. Ñêî âî ðî äó àáî іíøèõ âіäîìèõ óêðàїíöіâ. Ïðî ïî-
íóєòü ñÿ çà ìèñ ëè òèñÿ íàä âèðàçîì, ÿêèé àê öåí òóє óâà ãó
íà ãî ëîâ íî ìó â òåìі, ùî âèâ ÷àєòü ñÿ.
Проб лем не пи тан ня
Ñèñòåìà çàïèòàíü äî ïî ìî æå âè îê ðå ìè òè ãî ëîâ íó
ïðîá ëå ìó óðî êó.
Нор ма за ко ну
Ïðî ïî íóєòü ñÿ âèâ ÷è òè ïîíÿòòÿ, ùî є îáîâ’ÿç êî âè ìè
çà ïðîã ðàì íè ìè âè ìî ãà ìè.
Для до пит ли вих (з історії по нят тя)
Ðóá ðè êà ìî æå ìіñòè òè äîñëіâíèé ïå ðåê ëàä òåðìіíà,
іñòîðіþ éî ãî ïî ÿ âè, öіêàâі ïîä ðî áèöі.
Бук ва за ко ну
Ïî äàíі ôðàã ìåí òè þðè äè÷ íèõ äî êó ìåíòіâ, ùî îç íà-
éîì ëÿòü âàñ іç êîíê ðåò íîþ ïðà âî âîþ íîð ìîþ.
Розв’яжіть си ту ацію
Ïî áà ÷èâ øè öþ ïіêòîãðàìó, ïîòðіáíî íå òіëü êè ðîç â’ÿ-
çà òè ïåâ íó ñè òó àöіþ, à é ñêî ðèñ òà òè ñÿ çàï ðî ïî íî âà íèì
àë ãî ðèò ìîì äії: ðîçã ëÿ íó òè ïåâ íå êî ëî ïè òàíü, ïðî -
à íàëіçó âà òè þðè äè÷íі äæå ðå ëà, ÿêè ìè ñëіä êå ðó âà òè ñÿ
ñà ìå â öü î ìó âè ïàä êó.
** Äâі çіðî÷ êè îç íà ÷à þòü, ùî öå çàâ äàí íÿ ïіäâè ùå íîї ñêëàäíîñòі.
Âè êî íó âà òè éî ãî ìîæ íà çà áà æàí íÿì.
За пи тан ня та зав дан ня
Ðóá ðè êà ïðî ïî íóє çà ïè òàí íÿ äëÿ ñà ìî ïå ðåâіðêè é
çàâ äàí íÿ, ÿêі ìîæ íà âè êî íà òè êî ëåê òèâ íî íà óðîöі.
Ñïîäіâàєìî ñÿ, ùî ïіäðó÷ íèê ñòà íå âàøèì ïîìі÷íè êîì ó
ñêëàä íèõ æèòòєâèõ ñè òó àöіÿõ і äî ïî ìî æå ïî ðà äîþ і êî ðèñ íîþ
іíôîð ìàöієþ.
Íà äè õà þ ÷è âàñ íà íàâ ÷àí íÿ, àâ òî ðè áà æà þòü óñïіõіâ і íà ãà-
äó þòü âіäî ìèé àôî ðèçì «Øëÿõ çäî ëàє òîé, õòî éäå!».
5
ПРАВОЗНАВСТВО
Частина перша
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
§ 1. Іñòîðè÷íèé àñïåêò
âè íè êíåííÿ äåðæàâè
Г. Ско во ро да про по ход жен ня дер жа ви:
? Свя тий мій Бо же і віків тво рець,
? Ствер ди, що сам ти клав на скри жаль.
Проблемне питання
? По ду май те, чи завж ди існу ва ла дер жа ва.
? На яко му етапі роз вит ку суспільства ви ник ла держава?
? Про чи тай те вищенаведені ряд ки з пісні Г. Ско во ро ди. Якої
те орії по ход жен ня дер жа ви він дот ри му вав ся?
1. Порівняль на ха рак те рис ти ка по нять
«суспільство», «дер жа ва», «країна»
Çà ãàëü íîâіäî ìî, ùî äåð æà âà – íà áà ãà òî ïіçíіøå óò âî ðåí íÿ,
íіæ ïåðâіñíå ñóñïіëüñòâî, її ñòâî ðåí íþ ïå ðå äó âàâ ïåðâіñíèé ëàä –
ñòà ðî äàâíіé ïðèìіòèâ íèé òèï êî ëåê òèâ íî ãî âè ðîá íè öò âà, ïðè-
÷è íîþ âè íèê íåí íÿ é іñíó âàí íÿ ÿêî ãî áó ëà ñëàáêіñòü îê ðå ìîї
ëþ äè íè ïå ðåä íàâêîëèøíіì ñåðåäîâèùåì.
Нор ма за ко ну
Ñóñïіëüñòâî – іñòî ðè÷ íî ñôîð ìî âà íà ñó êóïíіñòü
іíäè âіäіâ, ôîð ìà êî ëåê òèâ íî ãî ñïіâæèò òÿ ëþ äåé òà ñè-
ñòå ìà ðіçíî ìàíіòíèõ (åêî íîìі÷íèõ, ìî ðàëü íèõ, ðåëі-
ãіéíèõ, ïîëіòè÷ íèõ, þðè äè÷ íèõ) çâ’ÿçêіâ і âіäíî ñèí ìіæ
ëþäü ìè.
6
Основи теорії держави
Ïðî òÿ ãîì òè ñÿ ÷îëіòü ëþ äè íà є òієþ ñêëà äî âîþ, ÿêà óò âî-
ðþє ñïіëüíіñòü і ïîâ’ÿçóє ç íåþ ñâîє áóò òÿ. Ïåðâіñíèé ëàä
ïîñëіäîâ íî ïðîéøîâ ó ñâîєìó ðîç âèò êó äåêіëü êà ñòàäіé, àëå
òіëü êè íà ïåâ íî ìó åòàïі âіí ñòàâ ïå ðå ðîñ òà òè â äåð æàâ íî îð-
ãàíіçî âà íå ñóñïіëüñòâî.
Стадії роз вит ку суспільства
Дикість Вар ва р ство Цивілізація
Ïåðіîä äè êîñòі – äè òè í ñòâî ëþäñü êî ãî ðî äó. Íà öü î ìó åòà-
ïі çäіéñíþ âà ëî ñÿ ïðèñ âîєííÿ ãî òî âèõ ïðî äóêòіâ ïðè ðî äè, ÿêі
äî áó âà ëè çà äî ïî ìî ãîþ ïðèìіòèâ íèõ çíà ðÿäü ïðàöі.
Ó ïåðіîä âàð âà ð ñòâà âè íè êàє äî ìàøíє òâà ðèí íè öò âî, ïî-
÷è íàєòü ñÿ âè ðî ùó âàí íÿ ñіëüñü êî ãîñ ïî äàðñü êèõ êóëü òóð, óäîñ-
êî íà ëþ þòü ñÿ çíà ðÿä äÿ ïðàöі äëÿ âè êî íàí íÿ ðіçíî ìàíіòíèõ
îïå ðàöіé. Ñòà є іíøîþ і ñóñïіëü íà îð ãàíіçàöіÿ: ïåðâіñíå ñòà äî
çìіíþєòü ñÿ áіëüø äîñ êî íà ëèì îá’єäíàí íÿì ëþ äåé, âè íè êàє
îê ðå ìà ðî äè íà. Êî ëåê òèâ íà âëàñíіñòü íà çà ñî áè âè ðîá íè öò âà
òà ñîöіàëü íà єäíіñòü îáó ìîâ ëþ þòü òà êó îð ãàíіçàöіþ âëà äè, ÿê
ïåðâіñíå íà ðî äîâ ëàä äÿ, ïåðâіñíå ñà ìî óï ðàâëіííÿ. Íàéâàæ-
ëèâіøі ñïðà âè âèðіøó âà ëè ñïіëü íî íà çáî ðàõ ÷ëåíіâ ðî äó, íà
ÿêèõ îáè ðà ëè ñòàðіéøè íó, âîæ äÿ. Îñ òàííі íå ñòî ÿ ëè íàä ðî-
äîì, à î÷î ëþ âà ëè éî ãî.
Çïå ðå õî äîì äî öèâіëіçàöії ñóñïіëüñòâî ñòàє ñîöіàëü íî íå îä-
íîðіäíèì. Ñêëà äà þòü ñÿ âіäíîñ íî ñà ìîñòіéíі ãðó ïè ëþ äåé
(ñòðà òè): êàñ òè, ñòà íè, êëà ñè òî ùî. Ñòðà òèôіêî âà íå ñóñïіëü-
ñòâî çàâæ äè є âíóòðіøíüî íåîäíîðіäíèì: іíòå ðå ñè ðà áà ïðÿ ìî
ïðî òè ëåæíі іíòå ðå ñàì ðà áîâ ëàñ íè êà. Ñâіòî âèé äîñâіä ñâіä÷èòü,
ùî çàïîáіãòè ñà ìî ðóé íó âàí íþ òà êî ãî ñóñïіëüñòâà â çìîçі òіëü-
êè äåð æàâ íà îð ãàíіçàöіÿ.
Нор ма за ко ну
Ïî íÿò òÿ «äåð æà âà» õà ðàê òå ðè çóє ôîð ìó îð ãàíіçàöії
ïîëіòè÷ íîї âëà äè â ìå æàõ êðàїíè.
Îñ íîâ íè ìè ïðè ÷è íà ìè âè íèê íåí íÿ äåð æà âè є:
? íå îáõіäíіñòü ó áіëüø äîñ êî íà ëèõ ôîð ìàõ óï ðàâëіííÿ ñó-
ñïіëüñòâîì ó ðå çóëü òàòі ðîç âèò êó âè ðîá íè öò âà, ïîäіëó
ïðàöі, çðîñ òàí íÿ ÷è ñåëü íîñòі íà ñå ëåí íÿ;
? íå îáõіäíіñòü ïіäòðè ìàí íÿ ñóñïіëü íî ãî ïî ðÿä êó, ùî çà áåç-
ïå ÷óєòü ñÿ çà äî ïî ìî ãîþ çà ãàëü íî îáîâ’ÿç êî âèõ ñîöіàëü íèõ
íîðì;
7
ПРАВОЗНАВСТВО
? íå îáõіäíіñòü îð ãàíіçàöії çà õèñ òó òå ðè òîðії òà âå äåí íÿ âіéí;
? íå îáõіäíіñòü îð ãàíіçàöії çíà÷íèõ ñóñïіëüíèõ ðî áі ò (ó äå-
ÿ êèõ êðàїíàõ Àçії òà Àô ðè êè).
Пе ре ду мо ви
ви ник нен ня
дер жа ви
Еко номічні Соціальні Політичні
Три ве ликі поділи праці Ви ник нен ня патріар халь ної сім’ї Ут во рен ня ве ли ких груп лю дей з про ти- леж ни ми інте ре са ми
Ви ник нен ня ви роб ни чо го ти пу гос по да р ства Ви ник нен ня міжкла со вих конфліктів
По я ва на длиш ко во го про дук ту, при ват ної влас ності, май но вої нерівності Несп ро можність суспіль ної вла ди первісно го ла ду вре гуль о ву ва ти су пе реч ності
Ùî æ ñòî ñóєòü ñÿ ïî íÿòü «êðàїíà» òà «äåð æà âà», íà ïåð øèé
ïîã ëÿä çäàєòü ñÿ, ùî âî íè є òî òîæ íè ìè, òîá òî îä íà êî âè ìè.
Ïðî òå ç òî÷ êè çî ðó þðè äè÷ íîї íà ó êè öå íå òàê. Òåðìіí «êðàї-
íà» ïî õî äèòü âіä ñëî âà «êðàé».
Нор ма за ко ну
Êðàїíà – ãå îã ðàôі÷íî îê ðåñ ëå íà òå ðè òîðіÿ íà çåìíіé
êóëі, ùî ìàє ïåâíі êîð äî íè òà âіäðіçíÿєòü ñÿ âіä ïîäіá-
íèõ óò âî ðåíü ñó êóïíіñòþ åòíі÷íèõ, êóëü òóð íèõ, іñòî-
ðè÷ íèõ, åêî íîìі÷íèõ òà ïîëіòè÷ íèõ îñîá ëè âîñ òåé.
Òåðìіí «äåð æà âà» çàñ òî ñî âóєòü ñÿ ÿê òî òîæ íèé ïî íÿò òþ «êðà-
їíà» äëÿ ïîç íà ÷åí íÿ ñó êóï íîñòі ëþ äåé, òå ðè òîðії, íà ÿêіé âî íè
ïðî æè âà þòü, і ñó âå ðåí íîї â ìå æàõ äà íîї òå ðè òîðії âëà äè. Öåé
ñàìèé òåðìіí âæè âàєòü ñÿ â þðè äè÷ íî ìó ñåíñі äëÿ ïîç íà ÷åí íÿ
îð ãàíіçàöії ïîëіòè÷ íîї âëà äè, ãî ëîâ íî ãî іíñòè òó òó ïîëіòè÷ íîї
ñèñ òå ìè ñóñïіëüñòâà, ÿêèé ñïðÿ ìî âóє çà äî ïî ìî ãîþ íîðì ïðà âà
ñïіëü íó äіÿëüíіñòü ëþ äåé, çà õè ùàє їõíі ïðà âà òà іíòå ðå ñè.
8
Основи теорії держави
2. По нят тя і ви ди суспіль них відно син
та особ ли вості їх упо ряд ку ван ня
в до дер жав ний період
Нор ма за ко ну
Ñóñïіëüíі âіäíî ñè íè – öå ñòіéêі çâ’ÿç êè ìіæ ñîöіàëü-
íè ìè ãðó ïà ìè ëþ äåé, à òà êîæ óñå ðå äèíі öèõ ãðóï, ÿêі
ìà þòü іñòîò íå çíà ÷åí íÿ äëÿ іñíó âàí íÿ і ôóíêöіîíó âàí-
íÿ ïåâ íîї, äî ñèòü âå ëè êîї, ñó êóï íîñòі ëþ äåé.
Кла сифікація суспіль них відно син
За сфе рою їх ре алізації на рівні соціаль них спіль нот: За сфе рою діяль ності груп:
кла сові ви роб ничі
національні нав чальні
сімейні та інші інші
Äî ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí ëþ äè íè ÿê ñóá’єêòà ñîöіàëü íî ãî
æèò òÿ íà ëå æàòü óñі ñôå ðè, à ñà ìå: åêî íîìі÷íі, ïîëіòè÷íі,
іäå î ëîãі÷íі, ïðî ôåñіéíі, ïðà âîâі òî ùî.
Äëÿ ðå ãó ëþ âàí íÿ ðіçíî ìàíіòíèõ âіäíî ñèí, ùî âè íè êà þòü
ìіæ ëþäü ìè, çàñ òî ñî âó þòü ñÿ ñîöіàëüíі íîð ìè. Ó ïåðâіñíî-
ìó ñóñïіëüñòâі ðå ãó ëþ âàí íÿ âіäáó âà ëî ñÿ çâè ÷à ÿ ìè і òðà äè-
öіÿìè, íîð ìà ìè ïåðâіñíîї ìî ðàëі òà ðåëіãії, âñіëÿ êè ìè çà áî ðî-
íà ìè (òà áó).
Ãà ðàí òîì äîò ðè ìàí íÿ öèõ íîðì áóâ íå ïðè ìóñ, ùî ïðè òà-
ìàí íèé äåð æàâі, à ñòðàõ ïå ðåä íàäï ðè ðîä íè ìè ñè ëà ìè òà áî-
ãà ìè. Äëÿ ïåðâіñíèõ ëþ äåé áóäü-ÿêå ïî ðó øåí íÿ çâè ÷àїâ ìîã ëî
ïðèç âåñ òè äî íå ãà òèâ íîї ðå àêöії «äóõіâ çåìëі» òà íàê ëè êà òè
íå áåç ïå êó.
9
ПРАВОЗНАВСТВО
 îñ íîâі îð ãàíіçàöії ïåðâіñíî ãî ñóñïіëüñòâà ëå æà ëà êðîâ íà
ñïîðіäíåíіñòü ëþ äåé – ðіä, îá ùè íà, ïëåì’ÿ. Âëà äà ґðóí òó âà ëà-
ñÿ âèê ëþ÷ íî íà àâ òî ðè òåòі, äîñâіäі, îñî áèñ òèõ ÿêîñ òÿõ.
Нор ми первісної мо ралі – це пра ви ла по ведінки, що ха рак те- ри зу ють ся став лен ням лю ди ни до доб ра чи зла, прав ди чи неп рав ди Первісні тра диції – це різно-
вид зви чаїв, що ха рак те ри зу-
ва ли ся пев ною прог ра мою
дій (та нець до щу,
об жин ки то що)
Первісні зви чаї – пра ви ла по ведінки лю дей, що увійшли у звич ку в про цесі не од но ра зо во го зас то су ван - ня, виконува ли ся до- б ровіль но Релігійні
норми – це
пра ви ла по ве-
дінки лю дей сто -
сов но віри в богів
(нап рик лад, віра
в потойбіч не жит тя)
Òà êèì ÷è íîì, ïåðâіñíі ñóñïіëüíі âіäíî ñè íè áà çó âà ëè ñÿ íà
íå îôіöіéíî ìó óïðàâëіííі ñóñïіëüñòâîì і íå îôіöіéíèõ ïðà âè ëàõ
ïî âåäіíêè, ùî âðåøòі ïðè âå ëî äî çìіíè ñóñïіëü íî ãî ëà äó.
3. Те орії ви ник нен ня дер жа ви.
Зміни в ор ганізації суспіль них відно син
з по я вою дер жа ви
Ïî ÿ âà äåð æà âè є íàñëіäêîì äîâ ãîò ðè âà ëî ãî ïðî öå ñó. Âè ÿâ-
ëåí íÿ ïðè ÷èí âè íèê íåí íÿ òà êîї ôîð ìè îð ãàíіçàöії ñóñïіëü-
ñòâà áà ãà òî â ÷î ìó çà ëå æèòü âіä òî ãî, ÿê ñîöіàëü íà ãðó ïà ÷è
ñîöіàëü íèé іíñòè òóò òëó ìà ÷àòü öþ äåð æàâíіñòü, її ñóòíіñòü òà
ïðèç íà ÷åí íÿ. Òî ìó þðè äè÷ íà íà ó êà ðîçã ëÿ äàє äåêіëü êà òå îðіé
âè íèê íåí íÿ äåð æà âè.
Ïðè÷èíàìè âèíèêíåííÿ äåðæàâè є:
? íåîáõіäíіñòü óäîñêîíàëåííÿ óïðàâëіííÿ ñóñïіëüñòâîì;
? íåîáõіäíіñòü ïіäòðèìàííÿ â ñóñïіëüñòâі ïîðÿäêó;
? íåîáõіäíіñòü çàõèñòó òåðèòîðії òà âåäåííÿ âіéí;
? íåîáõіäíіñòü îðãàíіçàöії ñóñïіëüíèõ ðîáіò, îá’єäíàííÿ ç
öієþ ìåòîþ âåëèêèõ ãðóï ëþäåé.
10
Основи теорії держави
Ос новні те орії по ход жен ня дер жа ви
Назва
№ походження теорії Цитата представники Відомі характеристика Коротка
держави
1 Теологічна (релігійна) теорія Ф. Аквінський (12 2 5 –12 74): «Право – це дія У середньовіч- ній Європі ві- домими пред- ставниками цієї теорії були бо- гослови Ав ре- лій Августін і Фома Аквін- ський; у ХVІІІ ст. – прихильник аб- солютизму фі- ло Теологічна теорія по яснює походжен- ня держави і права бо жественною
спра вед- во-
ливості в бо- жественному порядку люд- ського спіл- кування». лею. Це обґрунтовує її віч ність, непо руш- ність і святість. Іс
нує
вищий божест вен-
ний закон, який ле- жить в основі права, створюваного дер- жавою. Прихильники цієї теорії пов’язу- ють розвиток держа- ви з діяльністю релі- гійних діячів, дотри- манням релігійних канонів, орієнтацією на божественні на- чала.
соф Ж. де
Местр; у ХІХ ст. – като лицький фі- ло соф Ж. Марі- тен.
2 Патріар- хальна теорія Платон (427– 347 рр. до н.е.): «Іде аль на дер- жава – це спра- ведливе, за- сноване на за- конах, прав- ління кра щих». Представники теорії – Арі сто- тель і Пла Сутність цієї теорії полягає у тверд жен- ні, що держава похо- дить від сім’ї. Сім’я як початковий осе- редок суспільного життя розро ста єть- ся в плем’я, а плем’я – у державу. Батьків- ська влада над ді- тьми
тон.
Се ред україн-
ських ми с ли-
телів при хиль- но ста вив ся до патріар хальної теорії М. Дра- гома нов.
транс форму-
ється у владу монар- ха над своїми підда- ними.
3 Договірна теорія Т. Гоббс (1588– 1679): «Поки люди живуть без загальної влади, Представника- ми цієї теорії були Т. Гоббс та Дж. Локк в Ан- глії, Г. Гроцій та Б. Спіноза в Г о л л а н д і ї , Згідно з цією тео- рією, держава вини- кає внаслідок укла- дення між людьми суспільного до гово- ру – добровільної угоди між прави телем
яка
тримає всіх у тому стані, що
11
ПРАВОЗНАВСТВО
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі
Назва
№ походження теорії Цитата представники Відомі характеристика Коротка
держави
Договірна теорія н а з и в а є т ь с я війною всіх проти всіх». Ж. Ж. Рус со у і народом – для за- безпечення спра- ведливості. Тим са- мим шляхом утво- рюється і право, яке, з погляду при- хильників цієї теорії, має природний ха- рактер: кожна лю- дина має невід’ємні права, набуті від природи.
Франції, О. Ра- дищев у Росії, ректор Київ- ського
уні вер-
ситету Св. Во- лоди мира К. Не- во лін та ін.
4 Теорія на- силь ства Л. Гумплович (18 3 8 –1919): «Не Один із заснов- ників і про Засновники теорії вбачали причину по- ходження по літичної влади і держави не в еко номічних
від-
сус піль- них представ- ників Л. Гум- плович, авст- рійський про- фесор права. Прихильника- ми цієї теорії були німецькі м и с л и т е л і К. Кау т ський та Є. Дю рінг.
ний договір чи ідея свобо ди, а зіт кнен ня во- рожих пле мен, вій на, бо роть- ба,
відно-
си нах, а в насиль-
стві, за во юванні од- них племен іншими. У результаті такого на сильства створю- єть ся єдність проти- лежних еле
спу сто-
шення, од ним сло вом,
на-
силь ство, – ментів –
ось хре щені во лодарю ючих і під- лег лих, бід них і бага- тих.
батьки дер- жави».
5 Органічна теорія Г. Спенсер (182 0 –19 0 3): «Подібно до жи вого Представник – Г. Спенсер: «Для поганої люди- ни влада іс тот- но необ хід на, а для доб Г. Спенсер вважає
державу резуль та-
том органічної ево- люції, різновидом якої є соціальна ре- волюція. Подібно до того, як у живій при- роді виживають най- більш пристосовані, так і в суспільстві у процесі воєн і за во- ювань проходить від
ор га-
нізму, дер жа- ви народжу- ються,
рої не
ста рі- потріб на. За-
ють і ги нуть». кон для егоїс- тичної людини – те ж саме, що і клітка для ди- кого звіра. То- му то ми і на- зиваємо вла ду н е о б х і д н и м злом».
бір, який визна-
чає появу правлінь.
12
Основи теорії держави
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі
Назва
№ походження теорії Цитата представники Відомі характеристика Коротка
держави
6 Психоло- гіч на теорія Л. Петражи - ць кий Засновниками цієї теорії були ф р а н ц у з ь к и й к р и м і н а л і с т Г. Гард і про фе- сор Ки їв ського у н і в е р с и т е т у Св. Во лодими- ра, а згодом Вар шавського у н і в е р с и т е т у Л. Пе т ражи- цький. За цією теорією, яка з’являється в ХІХ ст., причини виникнення держави криються у властивостях пси- хіки людей. Суть тео
(1867–
1931): «По чут- тя й емоції є основою по- ведінки лю ди- ни, і тому вони з ап е р е ч у ют ь егоїс тичні за- зі хан ня і сприя- ють форму- ванню почуття обо в’язку».
рії: у людях за-
кла дена пси холо гіч- на по
треба жити в
умо вах органі зо ва- ного співтовари- ства, в умовах ко- лективної взаємодії. Психіці пе реважної частини людей при- таманна потреба підкорятися видат- ним осо бис тостям, залежати від духов- ної еліти су
спіль-
ства.
7 Класова (економіч- на) теорія У 1848 р. у «Ма - ніфесті ко му- ністичної пар- тії» К. Маркс та Ф. Енгельс дали визна- чення держа- ви і права: «Держава – це політична ор- ганізація, ор- га нізоване на- силля одного класу над ін- шими. А пра во є введе ною в закон волею панівного кла- су, зміст якої в и з н а ч а є т ь ся матеріаль- ними умо вами життя Створена зу- силлями ні ме- цьких Держава і право ви- никли одночасно че- рез появу при ват ної власності і роз
філо со-
фів К. Марк са ша-
та Ф. Ен гельса. Пізніше в роз- робку те о рії зро- бив свій внесок ро сій ський те- оретик і полі- тичний діяч В. Ленін. рування сус піль ства на класи. Дер жава і право пере тво ри ли- ся на інстру мент за- хисту інте ресів еко- номічно
па нуючих
класів.
К. Маркс
цьо го
класу».
13
ПРАВОЗНАВСТВО
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі
Назва
№ походження теорії Цитата представники Відомі характеристика Коротка
держави
8 Демогра- фічна тео- рія Т. Мальтус (176 6 –18 3 4): «Зб і л ь ш е н н я кількості на се- лення пос тій- но Засновник – англійський еко- номіст Прихильники теорії, розвиваючи ідеї, ви- словлені ще 1798 р. Т. Мальтусом, праг- нуть довести, що го- ловною причиною суспільних процесів, у тому числі й виник- нення держави, є зростання народо- на селення. Проте су - час
і свя-
щеник Т. Маль- тус.
набли жа-
ється до ме жі, на якій воно все ж та ки мо- же існувати й утримуватися тому, що почи - наються го- лод, війни й хвороби».
ною наукою до-
ве дено, що демо-
гра фічні показники
за лежать від загаль- но
го стану суспіль-
ства та характеру проце сів у ньому.
9 Теорія ге ографіч- ного де термі- нізму Представники цієї теорії – Є. Хан тингтон, І. Мечников. Нині мало хто зва жає на роль географіч- но
го середовища в
ста новленні держа- ви. Проте в минуло- му ідеї географічно- го детермінізму були досить поширени- ми. Певні характе- рис ти ки
суто гео-
графічних обставин (такі як клі мат, ланд- шафт, природні ре- сурси) не без підстав вважа лися
вирі-
шальними у визна- ченні темпів та на- прямку
суспіль но
політичної еволю ції.
10 Расова теорія Ж. Гобіно (1 8 1 8 –1 8 8 2 ) оголосив арій- ців «вищою ра сою», покли- Один із за снов- ників расової теорії фран цуз Ж. Гобіно. Зміст цієї те орії скла- да ли те зи про фізич- ну
й пси хо логічну
не рівноцінність люд- ських рас, по ло жен -
14
Основи теорії держави
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі
Назва
№ походження теорії Цитата представники Відомі характеристика Коротка
держави
ка ною во ло- ня про вирішаль ний вплив ра со вих від- мінностей на істо- рію, куль ту ру. За до- по мо гою дер жа ви і пра ва вищі ра си по- винні во ло да рю ва ти над ниж чи ми. Ра со ва те орія приз- ве ла до прак ти ки «за- кон но го» ви ни щен ня цілих народів, націо- нальних меншин. Іс- торично расова тео- рія була повністю ди- скредитована після Другої світової вій- ни.
да рю вати над ін ши ми.
До
ниж чих рас
були при пи -
са ні се міти,
слов’я ни та ін- ші. Важ ли вим за со бом вирі- шен ня
всіх
дер жавних пи - тань оголо шу- валася вій на.
11 К о с м і ч н а теорія По я ва дер жа ви за цією те орією по яс- нюєть ся втру чан ням іноп ла нет них цивілі- зацій
або ви що го
космічно го ро зу му.
12 Сакральна (харизма- тична, магічна) теорія Теорія пов’я за- на з ім’ям ві до- мого англій- ського релігіє- знавця й етно- лога Дж. Фре- зера. Пояснює поход жен- ня держави впливом на суспільство лю ди- ни (виконує релі гій- но ритуальні функ- ції), що має емоцій- но психічні власти- вості впливати на ін- ших.
Öå äà ëå êî íå âè ÷å ðï íèé ïå ðåëіê, ÿêèé ìîæ íà ïðî äîâ æó âà -
òè (òå îðіÿ íå îëіòè÷ íîї ðå âî ëþöії àíãëіéñü êî ãî àð õå î ëî ãà
Ã. ×àéë äà і ãіäðàâëі÷íà òå îðіÿ Ê. Âіòòôî ãå ëÿ).
Äåð æàâ íî îð ãàíіçî âàíі ñóñïіëüíі âіäíî ñè íè ñóòòєâî âіäðіçíÿ-
þòü ñÿ âіä âëà äè ïåðâіñíî îá ùèí íî ãî ëà äó. Çìіíè âіäáóëè ñÿ â
óñіõ ñôå ðàõ æèò òÿ ëþ äè íè.
15
ПРАВОЗНАВСТВО
За первісних Зміни
форм ор ганізації в ор ганізації
суспіль них суспіль них відно син
відно син з по я вою дер жа ви
Ро до вий прин цип ор ганізації на се лен ня Те ри торіаль ний роз поділ на се лен ня (нап рик лад, се ли ще, се ло, місто, район, об ласть)
На явність суспіль ної вла ди, яка ви ра жає інте ре си всь о го суспільства і спи раєть- ся на ав то ри тет На явність публічної вла ди, дії якої не завж ди співпа дають з інте ре са ми на се лен ня
Відсутність по дат ко вої сис те ми Зап ро вад жен ня офіційної по дат ко вої сис те ми
На явність не пи са них пра вил по ведінки – зви чаїв Скла даєть ся пев на сис те ма за галь но обов’яз ко вих пра вил по ведінки – пра во вих норм
Îò æå, äåð æà âà òà ïðà âî âè íèê ëè â ðå çóëü òàòі ðîç âèò êó ñó-
ñïіëüñòâà ÿê ìå õàíіçì óïî ðÿä êó âàí íÿ ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí,
çáà ëàí ñó âàí íÿ ïðè âàò íèõ і ïóáëі÷íèõ іíòå ðåñіâ òà ñïðè ÿí íÿ
ôóíêöіîíó âàí íþ ñóñïіëüñòâà ÿê öіëіñíîї ñèñ òå ìè.
4. Істо ричні ти пи дер жа ви і пра ва: по нят тя
і за галь на ха рак те рис ти ка
Êîæ íî ìó òè ïó ñóñïіëüñòâà, âè ðîá íè ÷èõ âіäíî ñèí âіäïîâі-
äàє іñòî ðè÷ íèé òèï äåð æà âè і ïðà âà ç õà ðàê òåð íè ìè ðè ñà ìè
òà îñîá ëè âîñ òÿ ìè.
Нор ма за ко ну
Іñòî ðè÷ íèé òèï äåð æà âè – öå ñó êóïíіñòü íàé ñóò-
òєâіøèõ îç íàê, ïðè òà ìàí íèõ äåð æà âàì ó ðіçíі ïåðіîäè
іñòîðії, ÿêі ïðî ÿâ ëÿ þòü ñÿ â єäíîñòі çà êî íîìіðíîñ òåé
ðîç âèò êó, çàñíîâàíі íà îä íà êî âèõ åêî íîìі÷íèõ, êóëü-
òóð íèõ âіäíî ñè íàõ.
16
Основи теорії держави
Іñíóє äåêіëü êà ïіäõîäіâ äî іñòî ðè÷ íîї òè ïî ëîãіçàöії äåð-
æàâ.
За фор маційним
підхо дом
Фор мація – це істо рич ний тип суспільства, зас но ва ний на пев но му спо собі ви роб ни цт ва
ниць ка дер- Ра бов лас- жава Фе о даль на держава Бур жу аз на держава Соціалістич- на держава держава Су час на
Ïå ðåõіä âіä îäíієї ñóñïіëü íî-åêî íîìі÷íîї ôîð ìàöії äî іíøîї
âіäáó âàєòü ñÿ âíàñëіäîê çìіíè âіäæè ëèõ òèïіâ âè ðîá íè ÷èõ
âіäíî ñèí і çàìіíè їõ íî âèì åêî íîìі÷íèì ëà äîì.
Ïðè òà êî ìó ïіäõîäі äåð æà âà íà áó âàє ñó òî êëà ñî âîї âèç íà ÷å-
íîñòі, âèñ òó ïà þ ÷è ÿê äèê òà òó ðà åêî íîìі÷íî ïà íó þ ÷î ãî êëà ñó.
Íà çè âà þ ÷è òðè îñ íîâíі òè ïè åêñïëó à òà òîðñü êèõ äåð æàâ (ðà-
áîâ ëàñ íèöü êèé, ôå î äàëü íèé, áóð æó àç íèé), Ê. Ìàðêñ, Ô. Åí-
ãåëüñ, Â. Ëåíіí âèäіëÿ ëè é îñ òàííіé (íå åê ñïëó à òà òîðñü êèé)
іñòî ðè÷ íèé òèï – ñîöіàëіñòè÷ íó äåð æà âó, ÿêà, íà їõ äóìêó, â
íàéá ëèæ÷іé іñòî ðè÷íіé ïåðñ ïåê òèâі ïî âèí íà ïå ðå ðîñ òè â ãðî-
ìàäñü êå êî ìóíіñòè÷ íå ñà ìîâ ðÿ äó âàí íÿ.
Ïðèõèëüíè êè öü î ãî ïіäõî äó â íàø ÷àñ âèäіëè ëè ñó ÷àñ íèé
òèï äåð æà âè, ÿêèé іíîäі ðîçäіëÿ þòü íà ïîñò áóð æó àç íèé òà
ïîñò ñîöіàëіñòè÷ íèé. Ñó ÷àñ íèé òèï äåð æà âè õà ðàê òå ðè çóєòü ñÿ
ñîöіàëü íîþ ñïðÿ ìî âàíіñòþ, äå ìîê ðà òè÷ íèì ðå æè ìîì óò âî ðåí-
íÿ äåð æàâ íèõ îð ãàíіâ і çäіéñíåí íÿ äåð æàâ íîї âëà äè, ïðà âî-
âîþ ôîð ìîþ òà õà ðàê òå ðîì äåð æàâ íîї äіÿëü íîñòі. Ñó ÷àñíі äåð-
æà âè çà áåç ïå ÷ó þòü çà äî âî ëåí íÿ çà ãàëü íî ëþäñü êèõ ïîò ðåá,
ðå àëü íå çäіéñíåí íÿ òà çà õèñò îñ íîâ íèõ ïðàâ ëþ äè íè. Їõ åêî-
íîìі÷íîþ îñ íî âîþ є íà ÿâíіñòü ñå ðåä íà ñå ëåí íÿ çíà÷ íîї êіëü-
êîñòі âëàñ íèêіâ çà ñîáіâ і ðå çóëü òàòіâ âè ðîá íè ÷îї äіÿëü íîñòі òà
ðіâíîï ðàâíіñòü ðіçíèõ ôîðì âëàñ íîñòі: ïðè âàò íîї, ìóíіöè ïàëü-
íîї òà äåð æàâ íîї. Ñóòòєâîþ ðè ñîþ ñó ÷àñ íîї äåð æà âè є çà áåç ïå-
÷åí íÿ і çà õèñò ïðè ðîä íèõ ïðàâ ëþ äè íè.
Іíøèé ïіäõіä – öèâіëіçàöіéíèé – ïîê ëà äàє â îñ íî âó òè ïî âîї
êëà ñèôіêàöії äåð æàâ ïî íÿò òÿ «öèâіëіçàöіÿ», її ðіâåíü, äî ñÿã-
íó òèé òè ìè ÷è іíøè ìè íà ðî äà ìè. Ïðè õèëü íè êè öèâіëіçàöіéíî-
ãî ïіäõî äó (Ã. Êåëü çåí, À. Òîéíáі) âіäêè äà þòü ôîð ìàöіéíèé
17
ПРАВОЗНАВСТВО
ïіäõіä ÿê îä íîìіðíèé і ñïіââіäíî ñÿòü äåð æà âó íà ñàì ïå ðåä ç
äó õîâ íî-ìî ðàëü íè ìè і êóëü òóð íè ìè ÷èí íè êà ìè ñóñïіëü íî ãî
ðîç âèò êó. Àíãëіéñü êèé іñòî ðèê À. Òîéíáі âèäіëÿє 21 öèâі-
ëіçàöіþ і ðî çóìіє ïіä öèì ïî íÿò òÿì âіäíîñ íî çàìê íå íèé ñòàí
ñóñïіëü ñòâà, ÿêå âіäðіçíÿєòü ñÿ ñïіëüíіñòþ êóëü òóð íèõ, åêî-
íîìі÷íèõ, ãå îã ðàôі÷íèõ, ðåëіãіéíèõ, ïñè õî ëîãі÷íèõ òà іíøèõ
îç íàê.
За цивілізаційним
підхо дом
Цивілізація – рівень роз вит ку ду хов ної та ма теріаль ної куль ту ри
Пер винні Вто ринні
Давнь осхідні дер жа ви (Єгипет, Персія, Шу ме р, Ва ви лон та ін.), еллінсь ка (Спар та, Афіни), римсь ка, се реднь овічні Дер жа ви Західної Євро пи, Північної Аме ри ки, Східної Євро пи, Ла тинсь кої Аме ри ки та ін.
Ïåð âèí íèì öèâіëіçàöіÿì ïðè òà ìàí íà êî ìà íä íî-àäìіíіñòðà-
òèâ íà îð ãàíіçàöіÿ âëà äè. Äåð æà âà çà áåç ïå ÷óє ÿê ïîëіòè÷ íå,
òàê і ãîñ ïî äàðñü êå ôóíêöіîíó âàí íÿ ñóñïіëüñòâà, à íå âèç íà-
÷àєòü ñÿ íè ìè. Ç ïåð âèí íèõ öèâіëіçàöіé çáå ðåã ëè ñÿ ëè øå òі,
ùî ñïðî ìîã ëè ñÿ ïîñëіäîâ íî ðîç âèíó òè äó õîâ íî-êóëü òóðíі çà-
ñà äè â óñіõ âè äàõ äіÿëü íîñòі ëþ äè íè (єãè ïåòñü êà, êè òàéñü êà,
ìåê ñè êàíñü êà, çàõіäíà, ïðà âîñ ëàâ íà, àðàáñü êà òà іí.).
Âòî ðèííі öèâіëіçàöії (äåð æà âè Íî âî ãî і Íîâіòíü î ãî ÷à ñó,
ñó ÷àñíі äåð æà âè) òÿæіþòü äî ðèí êî âî ãî óñò ðîþ, ãðî ìà äÿíñü-
êî ãî ñóñïіëüñòâà і ïðà âî âîї îð ãàíіçàöії. Äåð æà âè Ïіâíі÷íîї
Àìå ðè êè ñïðèé íÿ ëè і ðîç âè íóëè öþ ñïðÿ ìî âàíіñòü єâðî ïåéñü-
êèõ äåð æàâ.
Öèâіëіçàöіéíèé ïіäõіä äîç âî ëÿє áà ÷è òè â äåð æàâі íå ëè øå
іíñòðó ìåíò ïîëіòè÷ íî ãî ïà íó âàí íÿ åêñïëó à òà òîðіâ íàä åêñïëó-
à òî âà íè ìè, àëå é íàé âàæ ëèâіøèé ÷èí íèê äó õîâ íî-êóëü òóð íî-
ãî ðîç âèò êó ñóñïіëüñòâà.
Êîæ íèé ç äâîõ ïіäõîäіâ ìàє ñâîї ïåðåâàãè é íåäîëіêè. Õè áîþ
öèâіëіçàöіéíî ãî ïіäõî äó є íå äî îöіíêà ñîöіàëü íî-åêî íîìі÷-
íî ãî ÷èí íè êà òà çâå ëè ÷ó âàí íÿ êóëü òóð íî ãî åëå ìåí òà ÿê «äóøі
ñóò íîñòі öèâіëіçàöії» (À. Òîéíáі). Äî õèá ôîð ìàöіéíî ãî ïіäõî äó
íà ëå æèòü ïå ðå îöіíêà êëà ñî âî-åêî íîìі÷íî ãî ÷èí íè êà. Ïî çà ïî-
ëåì éî ãî çî ðó çà ëè øàєòü ñÿ âå ëè ÷åç íèé øàð êóëü òóð íî-öіííіñíèõ
іäåé і óÿâ ëåíü, êîòðі íå ìîæ íà ñõà ðàê òå ðè çó âà òè ÿê êëà ñîâі.
18
Основи теорії держави
Êëà ñèôіêàöіÿ äåð æàâ çà òè ïà ìè ìî æå áó òè çäіéñíå íà çà
іí øè ìè êðè òåðіÿìè:
За ме то да ми
За тех нок ра тич ним За спо со бом фор му ван ня
підхо дом на бут тя вла ди та здійснен ня
дер жав ної вла ди
? Аг рарні (по бу до- ? Легітимні (виз на ні ? Тра диційні – це
ва ні на по за е ко- но міч но му на се лен ням кра- ра бов лас ницькі та фе о дальні держа- ви. Тут на род не є дже ре лом вла ди, дер жа ва має прак- тич но не об ме жені пов но ва жен ня що- до біль шості на се- лен ня,
при- їни, за ко ном і між- на род ним співто- ва ри ст вом).
мусі до праці, на- п рик лад на раб- стві,
кріпос но му ? Не легітимні (на-
праві). бут тя вла ди здій- сне но не за кон ним шля хом).
? Індустріальні (на
зміну фізичній пра ці
при хо дять за пе ре чу-
ма ши ни і тех но- логії). єть ся на явність у лю дей при род них прав.
? Постіндустріальні
(ви ко рис то ву ють- ся пе ре важ но ін- фор маційні тех но- логії). ? Су часні (конс ти ту-
ційні) – на род є
дже ре лом вла ди, а
дер жа ва слу -
жить сус піль ству.
Òà êèì ÷è íîì, іäåї ïðî іñòî ðè÷íі òè ïè äåð æà âè і ïðà âà äà-
þòü êëþ÷ äëÿ ïðà âèëü íî ãî ðî çóìіííÿ ïðî öå ñó ïðè ðîä íî-іñòî-
ðè÷ íî ãî ðîç âèò êó äåð æà âè. Çìіíà іñòî ðè÷ íèõ òèïіâ äåð æà âè і
ïðà âà є îä íèì ç âóç ëî âèõ, íàéáіëüø âàæ ëè âèõ ìî ìåíòіâ, áåç
âðà õó âàí íÿ ÿêî ãî íå ìîæ ëè âî ïðà âèëü íî çðî çóìіòè íі їõ ðîç-
âè òîê, íі ñîöіàëü íî-ïîëіòè÷ íèé çìіñò і ïðèç íà ÷åí íÿ, íі çìіíó
їõíіõ ôîðì, ôóíêöіé, ìіñöÿ і ðîëі â ñòðóê òóðі ïîëіòè÷ íîї ñè-
ñ òå ìè ñóñïіëüñòâà.
За пи тан ня та зав дан ня
І.Ви ко най те тес тові зав дан ня.
1. Яке з по нять є істо рич но сфор мо ва ною су купністю ін ди-
відів, фор мою ко лек тив но го співжит тя лю дей та си с те- мою різно манітних зв’язків і відно син між людь ми? À. Äåð æà âà.
Á. Ñóñïіëüñòâî.
Â. Íà ñå ëåí íÿ.
Ã. Ãðî ìà äà.
2.Укажіть при чи ну ви ник нен ня дер жа ви.
À. Âè íèê íåí íÿ ïàòðіàð õàëü íîї ñіì’ї.
Á. Íåñï ðî ìîæíіñòü ñóñïіëü íîї âëà äè ïåðâіñíî ãî ëà äó
âðå ãóëü î âó âà òè êîíôëіêòè.
19
ПРАВОЗНАВСТВО
Â. Òðè âå ëèêі ñóñïіëüíі ïîäіëè ïðàöі.
Ã. Íå îáõіäíіñòü ïіäòðè ìàí íÿ ñóñïіëü íî ãî ïî ðÿä êó, ùî
çà áåç ïå ÷óєòü ñÿ çà äî ïî ìî ãîþ çà ãàëü íî îáîâ’ÿç êî âèõ
ñîöіàëü íèõ íîðì.
3.Яким ви дом соціаль них норм не ре гу лю ва ли ся су спіль ні
відно си ни в первісно му суспільстві? À. Ïðà âîâі íîð ìè.
Á. Íîð ìè ìî ðàëі.
Â. Çâè ÷àї òà òðà äèöії.
Ã. Ðåëіãіéíі íîð ìè.
4.Яке по нят тя ха рак те ри зує істо рич ний тип суспіль ства,
зас но ва ний на пев но му спо собі ви роб ни цт ва? À. Öèâіëіçàöіÿ.
Á. Іíäóñòðіàëіçàöіÿ.
Â. Ìî äåðíіçàöіÿ.
Ã. Ôîð ìàöіÿ.
5.Співвіднесіть ха рак те рис ти ку те орії по ход жен ня дер жа ви
і наз ву те орії.
1. Äåð æà âà âè íè êàє âíà- À. Òå îðіÿ ãå îã ðàôі÷ íî ãî
ñëіäîê óê ëà äåí íÿ óãî- äå òåðìіíіçìó.
äè ìіæ ïðà âè òå ëåì і
íà ðî äîì äëÿ çà áåç ïå-
÷åí íÿ ñïðà âåä ëè âîñòі.
2. Äåð æà âà ïî õî äèòü âіä Á. Äå ìîã ðàôі÷íà òå îðіÿ.
ñіì’ї і є ðå çóëü òà òîì
ðîç ðîñ òàí íÿ ñіì’ї.
3. Äåð æà âà і ïðà âî âè- Â. Ïàòðіàð õàëü íà òå îðіÿ.
íèê ëè îä íî ÷àñ íî ÷å ðåç
ïî ÿ âó ïðè âàò íîї âëàñ-
íîñòі і ðîç øà ðó âàí íÿ
ñóñïіëüñòâà íà êëà ñè.
4. Ãî ëîâ íîþ ïðè ÷è íîþ Ã. Êëà ñî âà (åêî íîìі÷íà)
ñóñïіëü íèõ ïðî öåñіâ, ó òåîðіÿ.
òî ìó ÷èñëі é âè íèê íåí- Ґ. Äî ãîâіðíà òåîðіÿ.
íÿ äåð æà âè, є çðîñ òàí-
íÿ íà ðî äî íà ñå ëåí íÿ.
6.Назвіть зас нов ни ка цивілізаційно го підхо ду до ти по-
логізації дер жав, який виділив 21 цивілізацію, що відрізня- ють ся спільністю куль тур них, еко номічних, ге ог рафічних, релігійних та інших оз нак. À. Ê. Ìàðêñ.
Á. À. Òîéíáі.
Â. Ã. Ñïåí ñåð.
Ã. Äæ. Ôðå çåð.
20
Основи теорії держави
II.Порівняй те поняття.
À. Ôîð ìàöіéíèé – öèâіëіçàöіéíèé ïіäõî äè äî іñòî ðè÷-
íîї òèïîëîãіçàöії äåð æàâ.
Á. Äåð æà âà – êðàїíà – ñóñïіëüñòâî.
Â. Îð ãàíіçàöіÿ ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí ó äî äåð æàâ íèé
ïåðіîä – çìіíè â îð ãàíіçàöії ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí ó
çâ’ÿç êó ç ïî ÿ âîþ äåð æà âè.
III. Про чи тай те та по ясніть те зи з філо софсь ких роз думів
англійсь ко го філо со фа Т. Гоб бса. Яку те орію по ход жен ня дер жа ви ілюст ру ють перші дві дум ки? Зап ро по нуй те про- дов жен ня третьої те зи. À. «Ëþ äè íà ëþ äèíі – âîâê».
Á. «Âіéíà âñіõ ïðî òè âñіõ».
Â. «Ïðè ðîäíі çà êî íè íåçìіííі òà íåñêіí÷åííі. Їõ
äåâ’ÿò íàä öÿòü: âäÿ÷íіñòü, ñïðà âåä ëèâіñòü, ïðî áà-
÷åí íÿ îá ðàç, ðіâíіñòü ó êî ðèñ òó âàííі çà ãàëü íè ìè
ðå ÷à ìè, äîâіðà äî æå ðåá êó âàí íÿ …».
IV.За пи тан ня для самоперевірки.
1. Ùî òà êå ñóñïіëüíі âіäíî ñè íè?
2. ßêі âè äè ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí âè çíàєòå?
3. Çà äî ïî ìî ãîþ ÿêèõ çà ñîáіâ âіäáó âà ëî ñÿ âïî ðÿä êó-
âàí íÿ ñóñïіëü íèõ âіäíî ñèí ó äî äåð æàâ íèé ïåðіîä?
4. ßêі çìіíè âіäáó ëè ñÿ â îð ãàíіçàöії ñóñïіëü íèõ âіäíî-
ñèí ç ïî ÿ âîþ äåð æà âè?
5. Äàé òå êî ðîò êó õà ðàê òå ðèñ òè êó 3–4 òå îðіÿì ïî õî-
äæåí íÿ äåð æà âè.
6. ßêі ïіäõî äè іñíó þòü äëÿ âèç íà ÷åí íÿ іñòî ðè÷ íèõ
òèïіâ äåð æà âè?
7. ßêèé ç íèõ, íà âàø ïîã ëÿä, çàñ ëó ãî âóє íàéáіëü øîї
óâà ãè? ×î ìó? Çà ÿêèì ïіäõî äîì äîöіëü íî âèâ ÷à òè
іñòîðіþ ñü î ãîäíі?
§ 2. Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà
äåðæàâè òà äåðæàâíîї âëàäè
З пог ля ду Г. Ско во ро ди:
? «Нех ту ван ня ви мо га ми ро зум ної на ту ри пе рет во рює прав ле-
нія – в му чи тель ство, су дей ство – в хи щеніе, во ин ство – в граб- леніе, а на у ки – в ору дие зло би. На томість “срод на” пра ця, що відпо відає виз на че ним Бо гом на хи лам лю ди ни, є не ли ше мож- ли вою, а й лег ко здійсне ною» (примітка: збе ре же на ор фог рафія дже ре ла).
21
ПРАВОЗНАВСТВО
Проблемне питання
? Що оз на чає, на ва шу дум ку, по нят тя «срод на» пра ця?
? Чи відповіда ють по нят тю «срод на» пра ця го ловні прин ци пи
дер жав ної служ би – служіння на ро ду, гу манізм та соціаль на спра вед ливість?
? Що мав на увазі Г. Ско во ро да, ко ли го во рив, що «прав леніє»
мо же пе рет во ри ти ся в «му чи тель ство»?
1. По нят тя і оз на ки дер жа ви
Ó ñïåöіàëüíіé íà ó êîâіé ëіòå ðà òóðі іñíóє ÷è ìà ëî âèç íà ÷åíü
ïî íÿò òÿ «äåð æà âà», êîòðі âіäáè âà þòü òàêі éî ãî àñ ïåê òè:
? äåð æà âà ÿê îð ãàíіçàöіÿ ïîëіòè÷ íîї âëà äè;
? äåð æà âà ÿê àïà ðàò âëà äè;
? äåð æà âà ÿê ïîëіòè÷ íà îð ãàíіçàöіÿ âñü î ãî ñóñïіëüñòâà.
Êîæ íèé іç çàç íà ÷å íèõ àñ ïåêòіâ çàñ ëó ãî âóє íà óâà ãó. Ðî çóìіííÿ
äåð æà âè ÿê îð ãàíіçàöії ïîëіòè÷ íîї âëà äè ïіäêðåñ ëþє, ùî ñå ðåä
іíøèõ ñóá’єêòіâ ïîëіòè÷ íîї ñèñ òå ìè âî íà âèäіëÿєòü ñÿ îñîá ëè âè-
ìè ÿêîñ òÿ ìè, є îôіöіéíîþ ôîð ìîþ îð ãàíіçàöії âëà äè. Âîä íî ÷àñ
ïîëіòè÷ íà âëà äà – îä íà ç îç íàê äåð æà âè. Òî ìó íå äîöіëü íî
ïðèðіâíþ âà òè òіëü êè äî íåї âèç íà ÷åí íÿ ïî íÿò òÿ «äåð æà âà».
Іç çîâíіøíü î ãî áî êó äåð æà âà âèñ òó ïàє ÿê ìå õàíіçì çäіéñíåí-
íÿ âëà äè é óï ðàâëіííÿ ñóñïіëüñòâîì, ÿê àïà ðàò âëà äè. Àëå â
ðàçі òà êî ãî ðîçã ëÿ äó íå âðà õî âóєòü ñÿ äіÿëüíіñòü ñèñ òå ìè îð-
ãàíіâ ìіñöå âî ãî ñà ìîâ ðÿ äó âàí íÿ òà іíøèõ îð ãàíіâ âëà äè.
Ðîçê ðè âà þ ÷è çìіñò ïî íÿò òÿ «äåð æà âà», ñëіä ïіäâåñ òè її ïіä
òà êå ðî äî âå ïî íÿò òÿ, ÿê ïîëіòè÷ íà îð ãàíіçàöіÿ. ßê ùî äåð æà âó
äî ñå ðå äè íè XIX ñò. ìîæ íà âèç íà ÷à òè ÿê ïîëіòè÷ íó îð ãà íіçàöіþ
ïàíіâíî ãî êëà ñó, òî ñó ÷àñ íà äåð æà âà – öå ïîëіòè÷ íà îð ãàíіçàöіÿ
âñü î ãî ñóñïіëüñòâà. Äåð æà âà ñòàє íå ïðîñ òî âëà äîþ, ùî ñïè-
ðàєòü ñÿ íà ïðè ìóñ, à öіëіñíîþ îð ãàíіçàöієþ ñóñïіëüñòâà. Âîíà
âè ðà æàє і îõî ðî íÿє іíäèâіäó àëüíі, ãðó ïîâі і ñóñïіëüíі іíòå ðå ñè,
çà áåç ïå ÷óє îð ãàíіçî âàíіñòü ó êðàїíі íà îñ íîâі åêî íî ìі÷íèõ і äó-
õîâ íèõ ÷èí íèêіâ, ðå àëіçóє ãî ëîâ íå, ùî íà äàє ëþ äÿì öèâіëіçà-
öіÿ, – íà ðî äîâ ëàä äÿ, åêî íîìі÷íó ñâî áî äó, ñâî áî äó îñî áè.
Ùîá ðîçêðèòè ïîíÿòòÿ äåðæàâè, íåîáõіäíî ïðîíèêíóòè äî її
ñóòíîñòі. Ñóòíіñòü äåðæàâè – öå âíóòðіøíіé çìіñò її äіÿëüíîñòі,
ÿêèé âèðàæàє єäíіñòü çàãàëüíîñîöіàëüíèõ і âóçüêîñòàíîâèõ (ãðóïî-
âèõ) іíòåðåñіâ ãðîìàäÿí. Áóäü-ÿêà äåðæàâà âèêîíóє é çàãàëüíîñî-
öіàëüíі çàâäàííÿ («ñïіëüíі ñïðàâè»), áåç ÿêèõ íå ìîæå ôóíêöіîíó-
âàòè æîäíå ñóñïіëüñòâî (áóäіâíèöòâî øëÿõіâ, áîðîòüáà ç åïіäåìіÿ-
ìè, çëî÷èííіñòþ, çàõîäè ùîäî çàáåçïå÷åííÿ ìèðó òà іíøі).
Âè îê ðå ìè òè çà ãàëü íå âèç íà ÷åí íÿ äåð æà âè, ÿêå á âіäáè âà ëî
âñі áåç âè íÿò êó îç íà êè і âëàñ òè âîñòі, õà ðàê òåðíі äëÿ êîæ íî ãî
ç її ïåðіîäіâ ó ìè íó ëî ìó, ñó ÷àñ íî ìó і ìàé áóòíü î ìó, íå ìîæ ëè-
âî. Âîä íî ÷àñ áóäü-ÿêà äåð æà âà ìàє íàáіð òà êèõ óíіâåð ñàëü íèõ
îç íàê, ùî âè ÿâ ëÿ þòü ñÿ íà âñіõ åòà ïàõ її ðîç âèò êó.
22
Основи теорії держави
Ознаки держави
Те ри торія, яка виз на чаєть ся дер жав ним кор до ном (су- хо
діл, внутрішні мо ря, ріки, зовнішні мо ря і те ри-
торіальні во ди, повітря ний простір, дип пре дс тав ни цт- ва, морські та повітряні суд на, літа ки та ін.)
Су ве ренітет дер жа ви (дер жав на вла да єди на в ме жах своєї те ри торії, не за ле жить від інших влад усе ре дині суспільства і має не за лежність і рівноп равність у вирі- шенні пи тань зовнішньої політи ки)
Апа рат публічної вла ди (вла да має політич ний ха рак- тер, не співпа дає з поглядами на се лен ня країни, про те вис ту пає від йо го імені, скла даєть ся з ор ганів вла ди, у то му числі й апа ра ту при му су)
Пра во ва сис те ма (дер жа ва вста нов лює за галь но обо- в’яз кові для всь о го на се лен ня пра ви ла по ведінки і за- кріп лює їх у нор мах пра ва)
По дат ко ва сис те ма (дер жа ва має мо но поль не пра во на збір по датків з на се лен ня та на фор му ван ня дер жав но- го бюд же ту)
Сим воли дер жа ви (зовнішні ат ри бу ти, за яки ми дер жа- ву іден тифіку ють як су ве рен ну в сис темі внутрішніх і міжна род них відно син)
Öåé ïå ðåëіê îç íàê äåð æà âè íå є âè ÷å ðï íèì. Êðіì âè ùåç ãà-
äà íèõ, іíîäі âèäіëÿ þòü:
? îá’єäíàí íÿ íà ñå ëåí íÿ çà òå ðè òîðіàëü íîþ îç íà êîþ ÷å ðåç
ãðî ìà äÿ í ñòâî;
? íà ÿâíіñòü ôіíàí ñî âîї ñèñ òå ìè òà ãðî øî âîї îäè íèöі;
? іñíó âàí íÿ çà êî íî äàâ ÷î çàêðіïëå íîї äåð æàâ íîї ìî âè òî ùî.
23
ПРАВОЗНАВСТВО
Нор ма за ко ну
Äåð æà âà – ñó âå ðåí íà ïîëіòè êî-òå ðè òîðіàëü íà îð ãàíі-
çàöіÿ ñóñïіëüñòâà, ùî âî ëîäіє âëà äîþ, ÿêà çäіéñíþєòü ñÿ
äåð æàâ íèì àïà ðà òîì íà îñ íîâі ïðà âî âèõ íîðì, ùî çà-
áåç ïå ÷ó þòü çà õèñò і óç ãîä æåí íÿ ñóñïіëü íèõ, ãðó ïî âèõ,
іíäèâіäó àëü íèõ іíòå ðåñіâ ç îïî ðîþ, ó ðàçі ïîò ðå áè, íà
ëå ãàëü íèé ïðè ìóñ.
Для до пит ли вих (де які з філо софсь ких пог лядів на по нят тя)
Англійсь кий філо соф XVII ст. То мас Гоббс порівняв дер
жа ву зі своєрідним звіром (Левіафа ном), що
підко рив собі всі існу ючі струк ту ри.
Німець кий філо соф XVIIІ ст. Йо ганн Фіхте виз на вав дер жа ву як най повніше здійснен ня людсь ко го «Я», ви щий емпірич ний про яв людсь кої осо бис тості.
Німець кий філо соф XІХ ст. Ар тур Шо пен га у ер пи сав, що «дер жа ва – не що інше, як на мо рд ник для при- бор кан ня... тва ри ни, яка на зи ваєть ся лю ди ною, та на дан ня їй част ко во тра воїдно го ха рак те ру».
Предс тав ник німець кої кла сич ної філо софії XІХ ст. Ге орг Ге гель уба чав у дер жаві най дос ко наліше втілен ня світо вої ідеї з при та ман ним їй са мо- розквітом. «Дер жа ва – це дійсність мо раль ної ідеї, мо
раль ний дух, як яв на, са ма по собі яс на суб-
станційна во ля, яка мис лить і знає се бе, і ви ко нує те, що во на знає, оскіль ки во на це знає».
2. Функції дер жа ви: по нят тя і ви ди
Нор ма за ко ну
Ôóíêöії äåð æà âè – öå îñ íîâíі íàï ðÿ ìè її äіÿëü íîñòі
íà ïåâ íèõ åòà ïàõ ðîç âèò êó. Ó ôóíêöіÿõ äåð æà âè âè ðà-
æàєòü ñÿ її ñóòíіñòü òà ïðèç íà ÷åí íÿ.
24
Основи теорії держави
Êîíê ðåòíі ôóíêöії äåð æà âè, à їõ äî ñèòü áà ãà òî, äîöіëü íî
ðîçã ëÿ äà òè ÷å ðåç їõ êëà ñèôіêàöіþ íà âè äè.
Çà ãà ëîì ôóíêöії äåð æà âè ìîæ íà ïîäіëè òè íà òàêі ãðó ïè.
Çà ñîöіàëü íîþ çíà ÷óùіñòþ – îñ íîâíі òà íå îñ íîâíі. Îñ íîâíі
ôóíêöії – íàé çà ãàëüíіøі òà íàé âàæ ëèâіøі êîìï ëåêñíі íàï ðÿ-
ìè äіÿëü íîñòі äåð æà âè ùî äî çäіéñíåí íÿ ñòðà òåãі÷íèõ çàâ äàíü
і öіëåé, ùî ñòî ÿòü ïå ðåä íåþ â êîíê ðåò íèé іñòî ðè÷ íèé ïåðіîä.
Äî íèõ âіäíî ñÿòü ôóíêöії: îáî ðî íè, ïіäòðè ìàí íÿ çîâíіøíіõ
âіäíî ñèí, îõî ðî íè ïðà âî ïî ðÿä êó, ðå ãó ëþ âàí íÿ åêî íîìіêè, çà-
áåç ïå ÷åí íÿ åêî ëîãі÷íîї áåç ïå êè, ïіäòðè ìàí íÿ і ðîç âè òîê êóëü-
òó ðè, çà áåç ïå ÷åí íÿ îñâіòè íà ñå ëåí íÿ òà іí.
Íå îñ íîâíі ôóíêöії – íàï ðÿ ìè äіÿëü íîñòі äåð æà âè çі çäіé-
ñíåí íÿ êîíê ðåò íèõ çàâ äàíü ó äðó ãî ðÿä íèõ ñôå ðàõ ñóñïіëü íî-
ãî æèò òÿ. Äî íèõ íà ëå æàòü: óï ðàâëіííÿ ïåð ñî íà ëîì, ìà òåðі-
àëü íî-òåõíі÷íå çà áåç ïå ÷åí íÿ òà óï ðàâëіííÿ äåð æàâ íèì ìàé-
íîì, çáè ðàí íÿ і ðîç ïîâ ñþä æåí íÿ íå îáõіäíîї äëÿ óï ðàâëіííÿ
іíôîð ìàöії òî ùî.
Çà ëåæ íî âіä òå ðè òîðіàëü íîї ñïðÿ ìî âà íîñòі – âíóòðіøíі
òà çîâíіøíі. Âíóòðіøíі ôóíêöії – òàêі íàï ðÿ ìè äіÿëü íîñòі
äåð æà âè, ó ÿêèõ êîíê ðå òè çóєòü ñÿ âíóòðіøíÿ ïîëіòè êà ñòî ñîâ-
íî åêî íîìі÷íèõ, іäå î ëîãі÷íèõ, åêî ëîãі÷íèõ, êóëü òóð íèõ òà іí-
øèõ àñ ïåêòіâ æèò òÿ ñóñïіëüñòâà. Äî òà êèõ âіäíî ñÿòü ôóíêöії:
ðå ãó ëþ âàí íÿ åêî íîìіêè, ïіäòðè ìàí íÿ òà ðîç âèò êó êóëü òó ðè,
îõî ðî íè òà çà õèñ òó âñіõ ôîðì âëàñ íîñòі, ñîöіàëü íî ãî çà õèñ òó
íà ñå ëåí íÿ, ãàðàíòóâàí íÿ åêî ëîãі÷íîї áåç ïå êè, îõî ðî íè ïðà âî-
ïî ðÿä êó òà іí.
Çîâíіøíі ôóíêöії – îñ íîâíі íàï ðÿ ìè äіÿëü íîñòі äåð æà âè çà
її ìå æà ìè ó âçàєìîâіäíî ñè íàõ ç іíøè ìè äåð æà âà ìè, ñâіòî âè-
ìè ãðî ìàäñü êè ìè îð ãàíіçàöіÿìè і ñâіòî âèì ñïіâòî âà ðè ñò âîì ó
öіëî ìó. Ôóíêöіÿìè є: îð ãàíіçàöіÿ ñïіâðîáіòíèöò âà ç іíøè ìè
ñóá’єêòà ìè ìіæíà ðîä íèõ âіäíî ñèí, çà õèñò äåð æàâ íî ãî ñó âå-
ðåíіòå òó, ïіäòðèì êà ìè ðó â ðåãіîíі, êóëü òóð íèé òà îñâіòíіé
îáìіí òî ùî.
Çà ÷à ñîì çäіéñíåí íÿ – ïîñòіéíі òà òèì ÷à ñîâі. Ïîñòіéíі ôóíê-
öії – íàï ðÿì êè äіÿëü íîñòі äåð æà âè, ùî çäіéñíþ þòü ñÿ íà âñіõ
åòà ïàõ її ðîç âèò êó. Áіëüøіñòü çäіéñíþ âà íèõ äåð æà âîþ ôóíêöіé
є ïîñòіéíè ìè. Òèì ÷à ñîâі ôóíêöії – íàï ðÿìêè äіÿëü íîñòі äåð æà-
âè, ùî îáó ìîâ ëåíі êîíê ðåò íèì åòà ïîì іñòî ðè÷ íî ãî ðîç âèò êó
ñóñïіëüñòâà. Ïðèê ëà äîì òèì ÷à ñî âèõ ìî æóòü áó òè ôóíêöії ñòà-
áіëіçàöії åêî íîìіêè â ïå ðåõіäíèé ïåðіîä, ïî äî ëàí íÿ íàñëіäêіâ
àâàðії íà ×À ÅÑ ÷è ïî âåíі íà ïåâíіé òåðèòîðії Óêðàїíè.
Çà ñôå ðà ìè ñóñïіëü íî ãî æèò òÿ – ãó ìàíіòàðíі, åêî íîìі÷íі
òà ïîëіòè÷íі. Ãó ìàíіòàðíі ôóíêöії – çà áåç ïå ÷åí íÿ, îõî ðî íà òà
çà õèñò îñ íîâ íèõ ïðàâ ëþ äè íè; îõî ðî íà ïðè ðîä íî ãî ñå ðå äî âè-
ùà; îõî ðî íà і âіäíîâ ëåí íÿ çäî ðîâ’ÿ; ñîöіàëü íå çà áåç ïå ÷åí íÿ;
îñâіòà; âè õî âàí íÿ; ðîç âè òîê êóëü òó ðè òî ùî. Ó ìіæíà ðîäíіé
25
ПРАВОЗНАВСТВО
ñôåðі – öå ó÷àñòü ó ìіæíà ðîä íî ìó çà áåç ïå ÷åííі òà çà õèñòі
ïðàâ ëþ äè íè; äî ïî ìî ãà íà ñå ëåí íþ іíøèõ êðàїí (ó ðàçі
ñòèõіéíî ãî ëè õà, êðè çî âèõ ñè òó àöіé òî ùî); ó÷àñòü ó çà õèñòі
ïðè ðîä íî ãî ñå ðå äî âè ùà (åêî ëîãі÷íà ôóíêöіÿ); ó÷àñòü ó ìіæíà-
ðîä íî ìó êóëü òóð íî ìó ñïіâðîáіòíèöòâі.
Åêî íîìі÷íі ôóíêöії – ñòâî ðåí íÿ óìîâ äëÿ ðîç âèò êó âè ðîá-
íè öò âà íà îñ íîâі ðіâíîï ðàâ íî ãî âèç íàí íÿ і çà õèñ òó ðіçíèõ
ôîðì âëàñ íîñòі íà çà ñî áè âè ðîá íè öò âà; ïðîã ðà ìó âàí íÿ òà îð-
ãàíіçàöіÿ âè ðîá íè öò âà íà äåð æàâ íèõ ïіäïðèєìñòâàõ, ðîç ïî ðÿ-
äæåí íÿ îá’єêòà ìè äåð æàâ íîї âëàñ íîñòі; îð ãàíіçàöіÿ òà ñòè ìó-
ëþ âàí íÿ íà ó êî âèõ äîñëіäæåíü. Ó ìіæíà ðîäíіé ñôåðі – öå
ó÷àñòü ó ñòâî ðåííі ñâіòî âîї åêî íîìі÷íîї ñèñ òå ìè íà îñ íîâі
ìіæíà ðîä íî ãî ðîç ïîäіëó òà іíòåã ðàöії âè ðîá íè öò âà і ïðàöі;
ó÷àñòü ó ðîçâ’ÿçàííі ãîñ ïî äàðñü êèõ òà íà ó êî âèõ ïðîá ëåì (åíåð-
ãå òè÷ íîї, âè êî ðèñ òàí íÿ Ñâіòî âî ãî îêå à íó, äîñëіäæåíü é îñ-
âîєííÿ êîñ ìî ñó òî ùî).
Ïîëіòè÷íі ôóíêöії – ñòâî ðåí íÿ äå ìîê ðà òè÷ íèõ óìîâ, іíñòè-
òóòіâ äëÿ âіëü íî ãî âè ÿâ ëåí íÿ і âðà õó âàí íÿ іíòå ðåñіâ ðіçíèõ
ñîöіàëü íèõ ãðóï ñóñïіëüñòâà, çîê ðå ìà äëÿ äіÿëü íîñòі ðіçíî-
ìàíіòíèõ ïîëіòè÷ íèõ ïàðòіé òà іíøèõ ãðî ìàäñü êèõ îá’єäíàíü;
çà áåç ïå ÷åí íÿ óìîâ äëÿ çáå ðå æåí íÿ і ðîç âèò êó íàöіîíàëü íîї
ñà ìî áóò íîñòі êîðіííîї òà іíøèõ íàöіé, ùî ïðî æè âà þòü íà òå-
ðè òîðії äåð æà âè; îõî ðî íà і çà õèñò äåð æàâ íî-êîíñ òè òóöіéíî ãî
ëà äó, çà êîí íîñòі òà ïðà âî ïî ðÿä êó. Ó ìіæíà ðîäíіé ñôåðі äî
ïîëіòè÷ íèõ ôóíêöіé íà ëå æèòü îð ãàíіçàöіÿ, ïіäòðèì êà і ðîç-
âè òîê ìіæäåð æàâ íèõ äî ãîâіðíèõ âіäíî ñèí íà îñ íîâі çà ãàëü íî-
âè çíà íèõ ïðèí öèïіâ ìіæíà ðîä íî ãî ïðà âà; ó÷àñòü ó çà áåç ïå-
÷åííі íå íà ñèëü íèöü êî ãî ìè ðó â óñіõ ðåãіîíàõ ïëà íå òè.
За ча сом здійснен ня: За леж но від те ри торіаль- ної спря мо- ва ності: За сфе ра ми суспіль но го жит тя:
? постійні
? тим ча сові ? гу манітарні
? внутрішні ? еко номічні
? зовнішні ? політичні
? куль турні
26
Основи теорії держави
3. Ор га ни дер жа ви: по нят тя, оз на ки, ви ди
Êî æåí äåð æàâ íèé îð ãàí – öå ñòðóê òóð íà ëàí êà, âіäíîñ íî
ñà ìîñòіéíà ÷àñ òè íà äåð æàâ íî ãî àïà ðà òó.
Äåð æàâ íèé îð ãàí õà ðàê òå ðè çóєòü ñÿ òàêè ìè îç íà êà ìè:
? çäіéñíþє âіä іìåíі äåð æà âè ïå ðåä áà ÷åíі çà êî íîì ôóíêöії
ó âіäïîâіäíіé ñôåðі äіÿëü íîñòі;
? âî ëîäіє âëàä íè ìè ïîâ íî âà æåí íÿ ìè;
? ìàє âіäïîâіäíó êîì ïå òåíöіþ (ñó êóïíіñòü çàâ äàíü, ôóíê-
öіé, ïîâ íî âà æåíü);
? õà ðàê òå ðè çóєòü ñÿ âіäïîâіäíîþ îð ãàíіçàöіéíîþ ñòðóê òó ðîþ;
? ôîð ìóєòü ñÿ â ïî ðÿä êó, ÿêèé âñòà íîâ ëþєòü ñÿ çà êî íîì;
? âè äàє îáîâ’ÿç êîâі äëÿ âè êî íàí íÿ ïðè ïè ñè, ðå àëіçàöіÿ
ÿêèõ çà áåç ïå ÷óєòü ñÿ ìîæ ëèâіñòþ çàñ òî ñó âàí íÿ ïðè ìó ñó.
Îð ãà íè äåð æà âè ñêëà äà þòü ñÿ ç äåð æàâ íèõ ñëóæ áîâöіâ, òîá òî
îñіá, ÿêі íà ïðî ôåñіéíіé îñ íîâі âè êî íó þòü çàâ äàí íÿ òà ôóíêöії,
ïîê ëà äåíі íà íèõ äåð æà âîþ çãіäíî ç ïî ñà äîþ, ÿêó âî íè îáіé ìà-
þòü, îäåð æó þòü çà ðîáіòíó ïëà òó çà ðà õó íîê äåð æàâ íèõ êîøòіâ.
Нор ма за ко ну
Îð ãàí äåð æà âè– öå îê ðå ìèé ñëóæ áî âåöü (íàï ðèê ëàä,
Ïðå çè äåíò Óê ðàїíè, Óïîâ íî âà æå íèé Âåð õîâ íîї Ðà äè Óê-
ðàїíè ç ïðàâ ëþ äè íè) ÷è ñòðóê òóð íî îôîðì ëå íèé êî ëåê-
òèâ äåð æàâ íèõ ñëóæ áîâöіâ, íàäіëå íèé âëàä íè ìè ïîâ íî-
âà æåí íÿ ìè, óò âî ðå íèé íà çà êîí íèõ ïіäñòà âàõ äëÿ âè-
êî íàí íÿ êîíê ðåò íèõ çàâ äàíü і ôóíêöіé äåð æà âè.
Äåð æàâíі îð ãà íè ôîð ìó þòü ñÿ âñіì íà ðî äîì, ïіäçâіòíі éî ìó
òà íå ñóòü âіäïîâіäàëüíіñòü ïå ðåä íèì. Ñòà òóñ, ïðà âà і îáîâ’ÿç-
êè, çà ñà äè äіÿëü íîñòі äåð æàâ íèõ ñëóæ áîâöіâ âèç íà ÷à þòü ñÿ
Çà êî íîì Óê ðàїíè «Ïðî äåð æàâ íó ñëóæ áó».
Кла сифікація дер жав них ор ганів
Çà ñïî ñî áîì óò âî ðåí íÿ
Ті, що
приз на ча ють ся
Ви борні Ус пад ко вані
27
ПРАВОЗНАВСТВО
Çà òå ðè òîðієþ, íà ÿêó ïî øè ðþ þòü ñÿ їõíі ïîâ íî âà æåí íÿ
Місцеві (ло кальні)
За гальні (цент ральні)
Çà ñêëà äîì
Од но осо бові
Ко легіальні
Çà õà ðàê òå ðîì і çìіñòîì ôóíêöіé
За ко но давчі Ви ко нав чо роз по рядчі Су дові Конт роль но наг ля дові
4. По нят тя і ви ди вла ди.
Особ ли вості дер жав ної вла ди
Âëà äà – ÿâè ùå ñîöіàëü íå. Ñîöіàëü íà âëà äà ïðè ñóò íÿ (õî ÷à
é ó ïðè õî âàíіé ôîðìі) ñêðіçü, äå є óñ òà ëåíі îá’єäíàí íÿ ëþ äåé:
ó ñіì’ї, âè ðîá íè ÷èõ êî ëåê òè âàõ, äåð æàâі, òîá òî òàì, äå є ðå-
àëü íà ìîæ ëèâіñòü âïëè âà òè íà ïî âåäіíêó ëþ äåé çà äî ïî ìî ãîþ
áóäü-ÿêèõ çà ñîáіâ.
Ó øè ðî êî ìó çíà ÷åííі âëà äà – çàâæ äè âîëü îâі âіäíî ñè íè:
іíäèâіäà äî ñà ìî ãî ñå áå (âëà äà íàä ñî áîþ), ìіæ іíäèâіäà ìè,
28
Основи теорії держави
ãðó ïà ìè, êëà ñà ìè â ñóñïіëüñòâі, ìіæ ãðî ìà äÿ íè íîì і äåð æà-
âîþ, ìіæ ïî ñà äî âîþ îñî áîþ і ïіäëåã ëèì, ìіæ äåð æà âà ìè.
Îñ íîâ íè ìè êîì ïî íåí òà ìè âëà äè є її ñóá’єêò, îá’єêò, çà ñî áè (ðå-
ñóð ñè) і ïðî öåñ, ùî ïðèç âî äèòü äî ðó õó âñі її åëå ìåí òè (ìå õàíіçì і
çà ñî áè âçàєìîäії ñóá’єêòà і îá’єêòà). Âëà äà – çàâæ äè äâîñ òî ðîí íÿ
âçàєìîäіÿ ñóá’єêòà і îá’єêòà. Âëà äà íіêî ëè íå є âіäíî ñè íà ìè ëè øå
îäíієї îñî áè (àáî îð ãà íó), ÿê ùî íå ìà òè íà óâàçі âëà äó ëþ äè íè íàä
ñî áîþ. Âëà äà îç íà ÷àє âіäíî ñè íè çà ëåæ íîñòі ìіæ ëþäü ìè: ç îä íî ãî
áî êó, íàâ’ÿçó âàí íÿ âîëі, ç іíøî ãî – ïіäêî ðåí íÿ їé.
Íà âіäìіíó âіä ðàííіõ åêñïëó à òà òîðñü êèõ äåð æàâ, äå îá’єêò
óïðàâëіí íÿ áóâ áåçï ðàâ íèì і çî áîâ’ÿçà íèì áåç çà ïå ðå÷ íî ïіäêî-
ðÿ òè ñÿ ñóá’єêòó âëà äè, ó ñó ÷àñ íèõ äå ìîê ðà òè÷ íèõ äåð æà âàõ
ÿêіñòü îá’єêòà ïîëіòè÷ íî ãî âî ëî äà ðþ âàí íÿ âèç íà ÷àєòü ñÿ íà-
ñàì ïå ðåä éî ãî ïîëіòè÷ íîþ і ïðà âî âîþ êóëü òó ðîþ.
Нор ма за ко ну
Ñîöіàëü íà âëà äà – çäàòíіñòü òà ìîæ ëèâіñòü іíäèâі-
äà àáî êî ëåê òè âó âïëè âà òè íà âî ëþ, ïî âåäіíêó é äіÿëü-
íіñòü ëþ äåé çà äî ïî ìî ãîþ ðіçíî ìàíіòíèõ çà ñîáіâ (àâ òî-
ðè òå òó, ïå ðå êî íàí íÿ, íà ñèëü ñòâà, ïðè ìó ñó òî ùî).
Êëà ñèôіêàöіÿ ñîöіàëü íîї âëà äè:
? çà ñôå ðà ìè ñóñïіëü íî ãî æèò òÿ – ïîëіòè÷ íà, åêî íîìі÷íà,
ðåëіãіéíà òà іíøі;
? çà ñóá’єêòîì, íîñієì âëà äè, âëà äà ã ëà âè äåð æà âè, êåðіâ-
íè êà ïіäïðèєìñòâà, áàòüêіâ òà іí.;
? çà ìå òî äà ìè òà çà ñî áà ìè ùîäî îð ãàíіçàöії âëà äè – äå-
ìî ê ðà òè÷ íà, íå äå ìîê ðà òè÷ íà.
Îñîá ëè âå ìіñöå ñå ðåä âèäіâ ñîöіàëü íîї âëà äè â êëà ñèôіêàöії
çà ñôå ðà ìè ñóñïіëü íî ãî æèò òÿ ïîñіäàє ïîëіòè÷ íà âëà äà.
Нор ма за ко ну
Ïîëіòè÷ íà âëà äà – öå îñîá ëè âèé âèä ñîöіàëü íîї âëà-
äè, çà äî ïî ìî ãîþ ÿêîї ðå àëіçó þòü ñÿ æèòòєâî âàæ ëèâі
іíòå ðå ñè âïëè âî âèõ ñîöіàëü íèõ ãðóï.
Äåð æàâ íà âëà äà є îñîá ëè âèì ðіçíî âè äîì ñîöіàëü íîї âëà äè.
ßê ùî â ïåðâіñíî ìó ñóñïіëüñòâі ñîöіàëü íà âëà äà ìà ëà ïóáëі÷íèé
(ñóñïіëü íèé) õà ðàê òåð, òî â êëà ñî âî-îð ãàíіçî âà íî ìó – ïîëіòè÷ íèé.
 àíàëіçі ïîëіòè÷ íèõ ñèñ òåì ñóñïіëüñòâà âëà äà ïîñіäàє òà êå ñà-
ìå ìіñöå, ÿê ãðîøі â åêî íîìі÷íèõ ñèñ òå ìàõ: âî íà ìàє ìіöíі êî-
ðåíі â ñóñïіëü íî ìó і ïðè âàò íî ìó æèòòі ãðî ìà äÿí.
ßêå ñïіââіäíî øåí íÿ ïîëіòè÷ íîї òà äåð æàâ íîї âëà äè?
Є äâі òî÷ êè çî ðó іç öü î ãî ïè òàí íÿ:
? ïîëіòè÷ íà âëà äà і äåð æàâ íà âëà äà – òî òîæíі ïî íÿò òÿ,
îñêіëü êè ïîëіòè÷ íà âëà äà ïî õî äèòü âіä äåð æà âè і çäіé-
ñíþєòü ñÿ çà її ïðÿ ìîї àáî îïî ñå ðåä êî âà íîї ó÷àñòі;
29
ПРАВОЗНАВСТВО
? ïîëіòè÷ íà âëà äà і äåð æàâ íà âëà äà – ïî íÿò òÿ íå òî òîæíі,
îä íàê áóäü-ÿ êà äåð æàâ íà âëà äà є ïîëіòè÷ íîþ.
Äіéñíî, ïîëіòè÷ íà âëà äà íå ðîç ðèâ íî ïîâ’ÿçà íà ç âëà äîþ
äåð æàâ íîþ, çíà õî äèòü ó íіé ñâîє ïðî äîâ æåí íÿ. Äåð æàâ íà âëà-
äà – ãî ëîâ íèé, òè ïî âèé çàñіá çäіéñíåí íÿ ïîëіòè÷ íîї âëà äè.
Нор ма за ко ну
Äåð æàâ íà âëà äà – óï ðàâëіííÿ ñóñïіëüñòâîì, ÿêå
çäіéñíþєòü ñÿ îð ãà íà ìè äåð æà âè â ìå æàõ їõíüîї êîì ïå-
òåíöії.
Õà ðàê òåð íè ìè îñîá ëè âîñ òÿ ìè äåð æàâ íîї âëà äè є:
? ïóáëі÷íіñòü – âèñ òó ïàє âіä іìåíі âñü î ãî ñóñïіëüñòâà (íà-
ðî äó), ìàє «ïóáëі÷íó» îñ íî âó ñâîєї äіÿëü íîñòі (êà çåí íå
ìàé íî, âëàñíі ïðè áóò êè, ïî äàò êè);
? âåð õî âå í ñòâî – þðè äè÷ íî óî ñîá ëþє çà ãàëü íî îáîâ’ÿç êî âó
âî ëþ âñü î ãî ñóñïіëüñòâà, ìàє ó ñâîєìó ðîç ïî ðÿä æåííі
ìî íî ïîëü íå ïðà âî âè äà âà òè çà êî íè і ñïè ðà òè ñÿ íà àïà-
ðàò ïðè ìó ñó ÿê íà îäèí іç çà ñîáіâ äîò ðè ìàí íÿ çà êîíіâ òà
іíøèõ ïðà âî âèõ àêòіâ;
? óíіâåð ñàëüíіñòü – ïî øè ðþє âëàäíі ðіøåí íÿ, ÿêі є çà ãàëü-
íî îáîâ’ÿç êî âè ìè äëÿ âñіõ êî ëåê òèâ íèõ òà іíäèâіäó àëü íèõ
ñóá’єêòіâ, íà âñå ñó ñïіëüñòâî;
? ñó âå ðåííіñòü – âіääіëå íà âіä іíøèõ âèäіâ âëà äè óñå ðå-
äèíі êðàїíè (âіä ïàðòіéíîї, öåð êîâ íîї òà іí.). Âî íà íå çà-
ëåæ íà âіä íèõ і ìàє âèê ëþ÷ íå ìî íî ïîëü íå ñòà íî âè ùå ó
ñôåðі äåð æàâ íèõ ñïðàâ;
? ëåãіòèìíіñòü – þðè äè÷ íå îáґðóí òó âàí íÿ і âèç íàí íÿ íà-
ðî äîì êðàїíè, à òà êîæ ñâіòî âîþ ñïіëü íî òîþ. Íàï ðèê ëàä,
ïðåäñ òàâ íèöüêі îð ãà íè íà áó âà þòü ëåãіòèì íîñòі â ðå çóëü-
òàòі ïðî âå äåí íÿ âè áîðіâ, ïå ðåä áà ÷å íèõ і ðåã ëà ìåí òî âà íèõ
çà êî íîì. Íå ëåãіòèì íà âëà äà ââà æàєòü ñÿ óçóð ïà òîðñü êîþ.
Óçóð ïàöієþ є ïî ðó øåí íÿ ïðà âî âèõ ïðî öå äóð ïðè ïðî âå-
äåííі âè áîðіâ àáî їõ ôàëü ñèôіêàöіÿ. Âèç íàí íÿ çà êîí íîñòі
ïî õîä æåí íÿ і ñïî ñî áó âñòà íîâ ëåí íÿ âëà äè îç íà ÷àє îäåð-
æàí íÿ êðå äè òó äîâіðè ç áî êó íà ðî äó, çãî äó íà ðî äó ïіä-
êî ðÿ òè ñÿ. Âè ìî ãà ëåãіòèì íîñòі âè íèê ëà ÿê ðå àêöіÿ ïðî-
òè íà ñèëü íèöü êîї çìіíè âëà äè â äåð æàâі, óñâіäîì ëåí íÿ
ñóñïіëüñòâîì ïå ðå âà ãè ïî ðÿä êó і ñòàáіëü íîñòі íàä ïî ðó-
øåí íÿì çà ãàëü íî âèç íà íèõ íîðì, çà õîï ëåí íÿì âëà äè
ñè ëîþ.
Бук ва за ко ну
Ñò. 5 Êîíñ òè òóöії Óê ðàїíè.Íіõòî íå ìî æå óçóð ïó-
âà òè äåð æàâ íó âëà äó.
30
Основи теорії держави
5. Ор га ни дер жав ної вла ди.
За галь на ха рак те рис ти ка ор ганів за ко но дав чої,
ви ко нав чої та су до вої вла ди
Êîæ íèé äåð æàâ íèé îð ãàí ÿê ÷àñ òè íà öіëî ãî є íîñієì äåð-
æàâ íîї âëà äè. Òî ìó ñà ìå ïî íÿò òÿ «îð ãàí äåð æàâ íîї âëà äè»
ñëó æèòü ÿê äëÿ âèäіëåí íÿ â ìå õàíіçìі äåð æà âè ãðó ïè ïåð âèí-
íèõ îð ãàíіâ, òàê і äëÿ õà ðàê òå ðèñ òè êè êîæ íî ãî îê ðå ìî ãî îð-
ãà íó äåð æà âè, ÷àñ òè íè öü î ãî ìå õàíіçìó.
Ç ïè òàí íÿì îð ãàíіçàöії òà äіÿëü íîñòі äåð æàâ íî ãî àïà ðà òó
òіñíî ïîâ’ÿçà íà òå îðіÿ ðîç ïîäіëó âëàä. Àíãëіéñü êèé ôіëî ñîô
Äæ. Ëîêê ïåð øèì çàï ðî ïî íó âàâ öþ òå îðіþ. Âіí çàç íà ÷àâ, ùî
ïîòðіáíî ðîçðіçíÿ òè òðè âëà äè – çà êî íî äàâ ÷ó, âè êî íàâ ÷ó і ñî-
þç íó (ôå äå ðà òèâ íó). Ñó äî âà âëà äà, çà Äæ. Ëîê êîì, ïîã ëè-
íàєòü ñÿ âè êî íàâ ÷îþ. Óñі òðè âëà äè ìà ëè áó òè ðîçäіëåíі, à öå
îç íà ÷à ëî, ùî êîæ íà ç íèõ ïî âèí íà çäіéñíþ âà òè ñÿ îê ðå ìèì
äåð æàâ íèì îð ãà íîì. Ôðàí öóçü êèé ìèñ ëè òåëü ÕVІІІ ñò.
Ø. Ìîí òåñê’є ðîç âè íóâ іäåї, ñôîð ìóëü î âàíі Äæ. Ëîê êîì.
Для до пит ли вих (з історії по нят тя)
З історії роз вит ку ук раїнсь кої конс ти туційної думки, а са ме про
роз поділ дер жав ної вла ди.
Про а налізу вав ши текст Розділу VI Конс ти туції Пи ли па Ор ли ка,
прий ня тої 5 квітня 1710 р. на ко зацькій раді у м. Бен де рах, ро зуміємо, що Пи лип Ор лик про по нує про во ди ти дер жав не уп равління, роз ме- жу вав ши пов но ва жен ня і об’єднав ши всі гілки вла ди в єди ний дер- жав ний ме ханізм: «Як що в не за леж них дер жа вах дот ри му ють ся по- х валь но го і ко рис но го для публічної рівно ва ги по ряд ку, а са ме – і під час війни, і в умо вах ми ру зби ра ти при ватні й публічні ра ди, обмірко- ву ю чи спіль не бла го батьківщи ни, на яких і не за лежні во ло дарі у при- сут ності йо го ве лич ності не відмов ля ли ся підко ри ти свою дум ку спіль но му рішен ню уря довців і рад ників, то чо му ж вільній нації не дот ри му ва тися та ко го ж прек рас но го по ряд ку?» Далі слідує, що пер- шість у країні на ле жить Ге не ральній стар шині, якій підпо ряд ко ву ють- ся пол ков ни ки, що за ха рак те ром обов’язків прирівню ють ся до рад- ників. Що до за ко но дав чо го ор га ну, то від кож но го пол ку по винно бу ти об рано декіль ка знат них ве те ранів «досвідче них і вель ми зас лу- же них мужів, що по винні бу ли скла да ти публічну ра ду».
Яс но вель мож ний геть ман (так на зи ває Пи лип Ор лик у Кон сти туції
геть ма на Ук раїни) за Конс ти туцією прирівнюєть ся до пре зи ден та в рес публіці з пре зи де нтсь кою фор мою правління. Взаємовідно си ни в дер жав но му ме ханізмі виз на ча ють ся так: «Ге не ральній стар шині, пол ков ни кам і ге не раль ним рад никам на ле жить да ва ти по ра ди те перішнь о му яс но вель мож но му геть ма ну та йо го нас туп ни кам про цілісність батьківщи
ни, про її за галь не бла го і про всі публічні
спра ви».
За Конс ти туцією УHР (Ста тут про дер жав ний устрій, пра ва і віль-
ності УHР), що бу ла ух ва ле на Ук раїнсь кою Цент раль ною Ра дою
31
ПРАВОЗНАВСТВО
29 квітня 1918 р., а зок ре ма в статті 22, чи таємо: «Дер жав на вла да в Ук раїнській На родній Рес публіці по хо дить від на ро ду. Здійснюєть ся во на за прин ци пом роз поділу вла ди на за ко но дав чу, ви ко нав чу і су до ву. Вер хов ним ор га ном вла ди в рес публіці є Все на родні збо ри, що без по се редньо здійсню ють ви щу за ко но дав чу вла ду. Во ни ж фор- му ють ор га ни ви ко нав чої і су до вої вла ди. Ви ща ви ко нав ча вла да на ле жить Раді На род них Міністрів. Арбітром по се ред цих двох влад є Ге не раль ний Суд УHР». Стат тя 63 закріплює не за лежність су до вої вла ди: «Су до вих рішень не мо жуть зміни ти ні за ко но давчі, ні адміністра тивні ор га ни вла ди».
Сь о годні ідея роз поділу влад зна хо дить своє відоб ра жен ня в конс-
ти туціях май же всіх країн світу. Ук раїна не є винятком. У Конс ти туції Ук раїни заз на че но: дер жав на вла да на ле жить на ро дові, оскіль ки він є носієм су ве реніте ту і єди ним дже ре лом вла ди в Ук раїні, яку він здій- снює без по се редньо, а та кож че рез ор га ни дер жав ної вла ди і місце- во го са мов ря ду ван ня.
Бук ва за ко ну
Êîíñ òè òóöіÿ Óê ðàїíè Ñò. 5.Íîñієì ñó âå ðåíіòå òó і єäè íèì äæå ðå ëîì âëà äè
â Óê ðàїíі є íà ðîä. Íà ðîä çäіéñíþє âëà äó áåç ïî ñå ðåäíüî
і ÷å ðåç îð ãà íè äåð æàâ íîї âëà äè òà îð ãà íè ìіñöå âî ãî ñà-
ìî âðÿ äó âàí íÿ. Ïðà âî âèç íà ÷à òè і çìіíþ âà òè êîíñ òè-
òóöіéíèé ëàä â Óê ðàїíі íà ëå æèòü âèê ëþ÷ íî íà ðî äîâі і
íå ìî æå áó òè óçóð ïî âà íå äåð æà âîþ, її îð ãà íà ìè àáî ïî-
ñà äî âè ìè îñî áà ìè.
Ñò. 6.Äåð æàâ íà âëà äà â Óê ðàїíі çäіéñíþєòü ñÿ íà çà-
ñà äàõ ïîäіëó íà çà êî íî äàâ ÷ó, âè êî íàâ ÷ó òà ñó äî âó.
Ñò. 69.Íà ðîä íå âî ëå âè ÿâ ëåí íÿ çäіéñíþєòü ñÿ ÷å ðåç âè-
áî ðè, ðå ôå ðåí äóì òà іíøі ôîð ìè áåç ïî ñå ðåäíüîї äå ìî-
ê ðàòії.
Îñêіëü êè äåð æà âà íà ñàì ïå ðåä çäіéñíþє çà êî íî äàâ ÷ó, âè -
êî íàâ ÷î-ðîç ïî ðÿä ÷ó і ñó äî âó ôóíêöії, òî â ñèñ òåìі її îð ãàíіâ
ïå ðå ä óñіì ñëіä ðîçðіçíÿ òè çà êî íî äàâ÷і, âè êî íàâ ÷î-ðîç ïî ðÿä÷і
òà ñó äîâі îð ãà íè.
Нор ма за ко ну
Îð ãà íè çà êî íî äàâ ÷îї âëà äè – öå äåð æàâíі îð ãà íè, äі-
ÿëüíіñòü ÿêèõ ïî ëÿ ãàє â ïðèé íÿòòі, çìіíі àáî ñêà ñó-
âàííі çà êîíіâ.
Ó ñó ÷àñ íèõ äåð æà âàõ çà êî íî äàâ ÷à âëà äà ìàє ïðåäñ òàâ íè-
öüêèé õà ðàê òåð, òîá òî ñêëàä çà êî íî äàâ ÷î ãî îð ãà íó ôîð ìóєòü-
ñÿ øëÿ õîì âè áîðіâ. Òà êèì ÷è íîì íà ðîä ïå ðå äàє âëà äó ñâîїì
ïðåä ñ òàâ íè êàì. Çà çà ãàëü íèì ïðà âè ëîì çà êî íî äàâ ÷èì îð ãà-
íîì є ïàð ëà ìåíò (âіä ôðàíö. parler – ãî âî ðè òè). Ó ðіçíèõ êðà-
32
Основи теорії держави
їíàõ âіí ìàє ðіçíî ìàíіòíі íàç âè – Ðà äà, Ñåéì, Ñå íàò, Ñêóï ùè-
íà, Äó ìà, Çáî ðè, Äè âàí, Ìàäæëіñ, Êîíã ðåñ, Êíå ñåò, Êîð òå ñè,
Àëü òèíã, Ñòîð òèíã òî ùî.
Ïàð ëà ìåíò ìî æå áó òè îä íî ïà ëàò íèì àáî äâî ïà ëàò íèì.
Îä íî ïà ëàòíі ïàð ëà ìåí òè, ÿê ïðà âè ëî, ñòâî ðþ þòü ñÿ â ïðîñ òèõ
çà ôîð ìîþ óñò ðîþ äåð æà âàõ (íàï ðèê ëàä, Âåð õîâ íà Ðà äà Óê ðà-
їíè). Äâî ïà ëàòíі ïàð ëà ìåí òè (áіêà ìå ðàëіçì) іñíó þòü ó ôå äå ðà-
òèâ íèõ äåð æà âàõ (íàï ðèê ëàä, ó Ðîñії Ôå äå ðàëüíі çáî ðè ñêëà-
äà þòü ñÿ ç äâîõ ïà ëàò – Ðà äè Ôå äå ðàöії òà Äåð æàâ íîї äó ìè).
Àëå áó âà þòü âè íÿò êè. Â óíіòàðíіé Ïîëüùі Íàöіîíàëü íà
Àñàìá ëåÿ ñêëà äàєòü ñÿ ç Ñåé ìó òà Ñå íà òó.
Îñ íîâ íà ôóíêöіÿ ïàð ëà ìåí òó – çà êî íîò âîð ÷à äіÿëüíіñòü,
àëå, îêðіì íåї, çà êî íî äàâ ÷èé îð ãàí ìàє é ðÿä іíøèõ:
? ïðåäñ òàâ íèöü êó;
? çàñ íîâ íèöü êó (óñ òà íîâ ÷ó);
? êîíò ðîëü íó (êîíò ðîëü çà ðî áî òîþ óðÿ äó, іíøèõ ïî ñà-
äîâöіâ âè êî íàâ ÷îї âëà äè) òà іíøі.
Нор ма за ко ну
Îð ãà íè âè êî íàâ ÷îї âëà äè– öå äåð æàâíі îð ãà íè, ÿêі
çäіéñíþ þòü âè êî íàâ ÷î-ðîç ïî ðÿä ÷ó äіÿëüíіñòü íà ïіä-
ñòàâі çà êîíіâ òà іíøèõ àêòіâ çà êî íî äàâ ÷îї âëà äè.
Îç íà êè îð ãàíіâ âè êî íàâ ÷îї âëà äè:
? ôîð ìó þòü ñÿ øëÿ õîì ïðèç íà ÷åí íÿ;
? ïðàê òè÷ íî ðå àëіçó þòü öіëі òà çàâ äàí íÿ âíóòðіøíüîї і çî-
âíіøíüîї ïîëіòè êè, ñôîð ìóëü î âàíі ïàð ëà ìåí òîì;
? ïіäêîíò ðîëüíі ïðåäñ òàâ íèöüêіé âëàäі.
Сис те ма ор ганів ви ко нав чої вла ди
Вищі (уряд, а в де я ких країнах уряд і пре зи дент)
Цент ральні (міністер ства, відомства, де пар та мен ти)
Місцеві (місцеві дер жавні адміністрації)
33
ПРАВОЗНАВСТВО
Нор ма за ко ну
Îð ãà íè ñó äî âîї âëà äè – öå ñèñ òå ìà äåð æàâ íèõ îð ãà-
íіâ, ÿêі çäіéñíþ þòü ïðà âî ñóä äÿ.
Îñ íîâíі ôóíêöії ñó äî âîї âëà äè:
? îõî ðîí íà (îõî ðî íà ïðàâ і ñâî áîä ëþ äè íè і ãðî ìà äÿ íè íà);
? ôóíêöіÿ ïðà âî ñóä äÿ (çà õèñò, âіäíîâ ëåí íÿ ïî ðó øå íèõ ïðàâ);
? êîíò ðîëü íî-íàã ëÿ äî âà (ñòðè ìó âàí íÿ äâîõ іíøèõ ãіëîê âëà-
äè â ðàì êàõ ïðà âà øëÿ õîì çäіéñíåí íÿ ñó äî âî ãî êîíò ðî ëþ).
Äî ñèñ òå ìè ñó äî âèõ îð ãàíіâ íà ëå æàòü êîíñ òè òóöіéíèé ñóä
òà ñó äè çà ãàëü íîї þðèñ äèêöії.
Ó íàø ÷àñ òå îðіÿ ïîäіëó âëà äè є âàæ ëè âèì ÷èí íè êîì óï ðî-
âàä æåí íÿ іíñòè òó òó äå ìîê ðàòії, çà õèñ òó ïðàâ і ñâî áîä ãðî ìà äÿí,
ôîð ìó âàí íÿ ïðà âî âîї äåð æà âè òà ãðî ìà äÿíñü êî ãî ñó ñïіëüñòâà.
За пи тан ня та зав дан ня
I. Ви ко най те тес тові зав дан ня.
1. Яке по нят тя не є оз на кою дер жа ви?
À. Òå ðè òîðіÿ.
Á. Êîð äîí.
Â. Ñèñ òå ìà ïî äàòêіâ.
Ã. Ñèñ òå ìà ïðà âî âèõ íîðì.
2. Су ве рен на політи ко те ри торіаль на ор ганізація су спіль-
ства, що во лодіє вла дою, яка здійснюєть ся дер жав ним апа ра том на ос нові пра во вих норм, – це
.
À. Àïà ðàò äåð æà âè.
Á. Ñóñïіëü íå îá’єäíàí íÿ.
Â. Ìå õàíіçì äåð æà âè.
Ã. Äåð æà âà.
3. Назвіть кри терій кла сифікації функцій дер жа ви відповід-
но до якого ви да ми функцій є: гуманітарні, політич ні, еко- номічні. À. Çà ñîöіàëü íîþ çíà ÷óùіñòþ.
Á. Çà ÷à ñîì çäіéñíåííÿ.
Â. Çà òå ðè òîðіàëü íîþ ñïðÿìîâàíіñòþ.
Ã. Çà ñôå ðà ìè ñóñïіëü íî ãî æèò òÿ.
4. Яке по нят тя ви ра жає сутність дер жа ви?
À. Äåð æàâ íèé àïà ðàò.
Á. Ïðåäñ òàâ íèöüêі îð ãà íè.
Â. Ôóíêöії äåð æà âè.
Ã. Ôîð ìà ïðàâëіííÿ.
5. Назвіть підста ву, за якою фор муєть ся пер со наль ний
склад Вер хов ної Ра ди Ук раїни. À. Îò ðè ìàí íÿ ïî ñà äè â ñïà äîê.
34
Основи теорії держави
Á. Ïðèç íà ÷åí íÿ.
Â. Âè áî ðè.
Ã. Âõîä æåí íÿ äî ñêëà äó çà ïî ñà äîþ.
6. Яка особ ливість дер жав ної вла ди ха рак те ри зуєть ся юри-
дич ним обґрун ту ван ням, виз нан ням на ро дом країни, а та кож світо вою спіль но тою? À. Âåð õî âå í ñòâî.
Á. Ëåãіòèìíіñòü.
Â. Ïóáëі÷íіñòü.
Ã. Ñó âå ðåííіñòü.
II.Порівняй те по няття.
À. Ñîöіàëü íà âëà äà – äåð æàâ íà âëà äà.
Á. Îð ãà íè çà êî íî äàâ ÷îї âëà äè – îð ãà íè âè êî íàâ ÷îї âëà äè.
Â. Âíóòðіøíі – çîâíіøíі ôóíêöії äåð æà âè.
III. Розг лянь те ма люн ки**.
1. Ук раїна 2. Росія 3. Поль ща 4. США
5. Іспанія 6. Ізраїль 7. Нор вегія 8. Уз бекистан
9. Бол гарія 10. Ве ли ка Бри танія 11. Ка за х с тан 12. Сербія
Êî ðèñ òó þ ÷èñü äî äàò êî âîþ ëіòå ðà òó ðîþ, óñ òà íîâіòü
âіäïîâіäíіñòü ìіæ êðàїíà ìè òà íàç âà ìè ïàð ëà ìå íòñü êèõ
óñ òà íîâ. 1. , 2. , 3. , 4. , 5. , 6. ,
7. , 8. , 9. , 10. , 11. , 12. .
À. Ïàð ëà ìåíò (Ïà ëà òà îá ùèí òà Ïà ëà òà ëîðäіâ).
Á. Ñêóï ùè íà.
Â. Êíå ñåò.
35
ПРАВОЗНАВСТВО
Ã. Âå ëèêі Íà ðîäíі çáî ðè.
Ґ. Êîíã ðåñ (Ïà ëà òà ïðåäñ òàâ íèêіâ òà Ñå íàò).
Ä. Ôå äå ðàëüíі çáî ðè (Ðà äà Ôå äå ðàöії òà Äåð æàâ íà äó ìà).
Å. Âåð õîâ íà Ðà äà.
Є. Ñòîð òèíã.
Æ. Âåð õîâ íèé Êåí ãåñ (Ñå íàò і Ìàæëіñ).
Ç. Íàöіîíàëü íà Àñàìá ëåÿ (Ñåéì òà Ñå íàò).
È. Ãå íå ðàëüíі Êîð òå ñè (Êîíã ðåñ äå ïó òàòіâ òà Ñå íàò).
І. Îëіé Ìàæëіñ.
IV. Підберіть прик ла ди дер жав них ор ганів (зі світо вої прак-
ти ки) за спо со бом ут во рен ня (ви борні; ті, що приз на ча- ють ся; ус пад ко вані).
§ 3. Äåðæàâíèé ëàä
З «Книги буття українського народу» М. Костомарова:
? «Не пропала вона (Україна), бо вона знати не хотіла ні царя, ні
панів, а хоч і був цар, та чужий, і хоч були пани, та чужі; а істий українець... повинен любити і пам’ятати єдиного Бога Ісуса Христа, царя і пана над небом і землею. Так воно було, так і те- пер зосталось… Бо голос України не затих. І встане Україна зі своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні пре- восходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа».
Проблемне питання
? Який державний лад, на думку автора, повинен запанувати у
відродженій Україні?
1. Поняття і загальна характеристика
державного ладу
Ôóíêöії äåðæàâè і ïðàâà áàãàòîãðàííі, їõíі ñòðóêòóðè
ñêëàäíі. Îçíàêè äåðæàâè, ùî âèíèêëè â ïðîöåñі іñòîðè÷íîãî
ðîçâèòêó, óòіëèëèñÿ â ñïåöèôі÷íèé äåðæàâíèé ëàä.
Äåðæàâíèé ëàä – ñêëàäíå ïîíÿòòÿ, ùî õàðàêòåðèçóє äåð-
æàâó çà òðüîìà àñïåêòàìè, à ñàìå: ôîðìîþ ïðàâëіííÿ, ôîð-
ìîþ òåðèòîðіàëüíîãî óñòðîþ òà ïîëіòè÷íèì ðåæèìîì.
Норма закону
Äåðæàâíèé ëàä – öå óñòðіé êðàїíè, ùî âèðàæàєòüñÿ
ó õàðàêòåðі ïîëіòè÷íèõ âçàєìèí ìіæ ëþäüìè, ìіæ ëþäü-
ìè і äåðæàâîþ â ïðîöåñі óïðàâëіííÿ (ïîëіòè÷íèé ðåæèì);
36
Основи теорії держави
ó ñïîñîáàõ îðãàíіçàöії âèùèõ îðãàíіâ äåðæàâíîї âëàäè
(ôîðìà ïðàâëіííÿ) і â àäìіíіñòðàòèâíî-òåðèòîðіàëüíîìó
ðîçïîäіëі äåðæàâè (ôîðìà òåðèòîðіàëüíîãî óñòðîþ).
Форма
територіального
правління Форма устрою політичного режиму Форма
Державний
лад
Äåðæàâíèé ëàä çàâæäè ìàє âіäïîâіäíå ïðàâîâå çàêðіïëåí-
íÿ. Óñі éîãî ñêëàäîâі åëåìåíòè ôіêñóþòüñÿ â êîíñòèòóöії, çà-
êîííèõ і ïіäçàêîííèõ àêòàõ.
2. Види і загальна характеристика форм
правління
Норма закону
Ôîðìà ïðàâëіííÿ– ñïîñіá îðãàíіçàöії âåðõîâíîї äåð-
æàâíîї âëàäè, ïîðÿäîê її óòâîðåííÿ òà äіÿëüíîñòі, êîì-
ïåòåíöіÿ òà âçàєìîçâ’ÿçîê îðãàíіâ, à òàêîæ âçàєìîâіä-
íîñèíè ç íàñåëåííÿì äåðæàâè.
Îñíîâíèìè ôîðìàìè ïðàâëіííÿ є ìîíàðõіÿ òà ðåñïóáëіêà.
Форма
правління
Монархія Республіка
Необмеже- на (абсо- лютна) Обмежена Президент- ська Змішана Парламент- ська
Парламент- ська (кон- ституційна) Дуаліс- тична Пред- ставни- цька
37
ПРАВОЗНАВСТВО
Норма закону
Ìîíàðõіÿ –öå ôîðìà ïðàâëіííÿ, çà ÿêîї äåðæàâíà
âëàäà ïîâíіñòþ àáî ÷àñòêîâî çîñåðåäæóєòüñÿ â ðóêàõ
îäíîîñіáíîãî ãëàâè äåðæàâè і ïåðåäàєòüñÿ ó ñïàäîê.
Ìîíàðõі÷íà âëàäà ìàє ïåâíі îñîáëèâîñòі:
? áåçñòðîêîâіñòü;
? ñïàäêîâіñòü;
? íåïіäïîðÿäêîâàíіñòü âëàäè ìîíàðõà áóäü-ÿêèì іíøèì
ñóá’єêòàì.
Ìîíàðõàìè â ðіçíèõ íàðîäіâ áóëè êíÿçі, êîðîëі, öàðі, іìïå-
ðàòîðè, ñóëòàíè, õàíè, êàãàíè, øàõè, ïðàâèòåëі і ò.ä.
Âіäîìі òàêі ôîðìè ìîíàðõії, ÿê íåîáìåæåíà òà îáìåæåíà.
Норма закону
Íåîáìåæåíà (àáñîëþòíà) ìîíàðõіÿ– öå ôîðìà
ïðàâëіííÿ, çà ÿêîї âåðõîâíà âëàäà â äåðæàâі çîñåðåäæåíà
â ðóêàõ îäíîîñіáíîãî ãëàâè äåðæàâè (ìîíàðõà).
Öåé âèä ìîíàðõії õàðàêòåðèçóєòüñÿ âіäñóòíіñòþ áóäü-ÿêèõ
ïðåäñòàâíèöüêèõ îðãàíіâ, ïîâíèì áåçïðàâ’ÿì íàðîäó, çîñåðå-
äæåííÿì âñієї ïîâíîòè âëàäè â ðóêàõ ìîíàðõà. Ïðèêëàäàìè
àáñîëþòíîї ìîíàðõії ìîæóòü áóòè â íàø ÷àñ Ñàóäіâñüêà Àðàâіÿ,
Îìàí, Êàòàð òîùî.
Королівство Саудівська Аравія Правлячий монарх – король і прем’єр-міністр Абдала ібн Абдель Азіз аль-Сауд. Султанат Оман.
Правлячий монарх – султан
Оману і підлеглих територій
Кабус бен Сайд аль-Саід.
Держава Катар Правлячий монарх – емір Держави Катар шейх Хамад бен Халіфа аль Тані. Об’єднані
Арабські
Емірати
Усі емірати – абсо-
лютні монархії, тільки
Абу-Дабі наближений
до конституційної монархії.
Президент – шейх Заід (ІІ)
бен Султан аль-Нахайян,
правитель Абу-Дабі.
38
Основи теорії держави
 Îá’єäíàíèõ Àðàáñüêèõ Åìіðàòàõ äіє ñâîєðіäíèé ìåõàíіçì
âèáîðó «ñòàðøîãî ìîíàðõà», ÿêèé, ïî ñóòі, і є ìîíàðõîì ÎÀÅ.
Éîãî îáèðàþòü ç ìîíàðõіâ-êíÿçіâ òåðìіíîì íà äâà ðîêè. Ñàìå
òîìó äåÿêі íàóêîâöі âèäіëÿþòü іíøèé ïіäâèä ìîíàðõії – âè-
áîðíó ìîíàðõіþ.
Норма закону
Îáìåæåíà ìîíàðõіÿ– öå ôîðìà ïðàâëіííÿ, ó ÿêіé âëà-
äà ìîíàðõà îáìåæåíà êîíñòèòóöієþ, ÿêà ïðèéìàєòüñÿ
ïàðëàìåíòîì, ó ñôåðі çàêîíîäàâñòâà òà êîíòðîëþ íàä
äіÿëüíіñòþ óðÿäó.
Çà îáìåæåíîї ìîíàðõії çàêîíîäàâ÷à âëàäà íàëåæèòü ïàðëà-
ìåíòó, âèêîíàâ÷à – ìîíàðõó (÷è êàáіíåòó ìіíіñòðіâ), ñóäîâà –
ñóäàì, ÿêі îáèðàþòüñÿ ÷è ïðèçíà÷àþòüñÿ.
Çà ïàðëàìåíòñüêîї (êîíñòèòóöіéíîї) ìîíàðõії – âëàäà ìîíàð-
õà îáìåæóєòüñÿ ïðåäñòàâíèöüêèì îðãàíîì, öå çàêðіïëþєòüñÿ,
ÿê ïðàâèëî, â êîíñòèòóöії, ÿêà óõâàëþєòüñÿ ïàðëàìåíòîì.
Ìîíàðõ íå ìîæå її çìіíþâàòè. Âèêîíàâ÷à âëàäà íàëåæèòü óðÿ-
äó, ÿêèé ôîðìóєòüñÿ ïàðëàìåíòîì і ëèøå éîìó ïіäçâіòíèé.
Àáñîëþòíà áіëüøіñòü ñó÷àñíèõ ìîíàðõіé – öå ìîíàðõії ïàðëà-
ìåíòñüêі. Їõíє іñíóâàííÿ çóìîâëåíå íàöіîíàëüíèìè òðàäèöіÿìè.
Королівство Японія Королівство
Швеція Правлячий монарх – імператор Акіхіто. Згідно з Конституцією Японії «імператор є символом держави й єдності народу.» Іспанія
Правлячий монарх – король Карл ХVІ Густав. Правлячий монарх – король Хуан Карлос І.
Ó ïàðëàìåíòñüêіé ìîíàðõії ìîíàðõ є ëèøå ñèìâîëîì äåð-
æàâè, âіí «öàðñòâóє, àëå íå ïðàâèòü». Ðåàëüíî êðàїíîþ êåðóє
ïàðëàìåíò, ÿêèé ôîðìóє óðÿä. Óïðàâëіííÿ â êðàїíі çäіéñíþє
óðÿä, ÿêèé ïіäêîíòðîëüíèé і ïіäçâіòíèé ïàðëàìåíòó. Áóäü-ÿêі
äії ìîíàðõà ïîòðåáóþòü ñõâàëåííÿ óðÿäó.
Äóàëіñòè÷íà ìîíàðõіÿ (áóëà õàðàêòåðíà äëÿ êðàїí, â ÿêèõ
âіäáóâàëèñÿ áóðæóàçíî-äåìîêðàòè÷íі ðåâîëþöії), ÿê ïðàâèëî,
39
ПРАВОЗНАВСТВО
ìàє äâîïàëàòíèé ïàðëàìåíò. Íèæíÿ ïàëàòà ôîðìóєòüñÿ âè-
áîðíèì øëÿõîì і ïðåäñòàâëÿє іíòåðåñè áóðæóàçії. Âåðõíÿ ïà-
ëàòà ñêëàäàєòüñÿ çі çíàòі, ÿêà ïðèçíà÷àєòüñÿ ìîíàðõîì. Óðÿä
ïіäïîðÿäêîâóєòüñÿ ìîíàðõó. Îñòàííіé íà ñâіé ðîçñóä ïðèçíà-
÷àє, ïåðåìіùóє і çâіëüíÿє ç ïîñàä ÷ëåíіâ óðÿäó. Äóàëіçì ïî-
ëÿãàâ ó òîìó, ùî ìîíàðõ, ÿê ïðàâèëî, âіäñòîþâàâ іíòåðåñè
çíàòі, à ïàðëàìåíò áóâ âèðàçíèêîì іíòåðåñіâ áóðæóàçії і іí-
øèõ âåðñòâ íàñåëåííÿ. Ìîíàðõ íàäіëåíèé ïðàâîì âåòî ùîäî
çàêîíіâ, ÿêі ïðèéìàþòüñÿ ïàðëàìåíòîì. Ó äåÿêèõ ñó÷àñíèõ
äåðæàâàõ (ó Êóâåéòі ç 1991 ð., ó Íåïàëі ç 1994 ð.) ñôîðìóâà-
ëèñÿ äóàëіñòè÷íі ìîíàðõії.
Îêðåìèì ðіçíîâèäîì îáìåæåíîї ìîíàðõії є òåîêðàòè÷íà ìî-
íàðõіÿ. Ãëàâà äåðæàâè (ìîíàðõ) є îäíî÷àñíî і ãëàâîþ öåðêâè.
Ïîëіòè÷íà âëàäà â òàêèõ êðàїíàõ íàëåæèòü äóõîâåíñòâó.
Прикладом теократичної монархії є Ватикан. Але зрозуміло, що не за всіма ознаками ця держава може називатися монархією. Зважаючи на целібат (обітницю безшлюбності) духо- венства, Папа Римський не може досягти свого сану через право спадкування, тому його обирають кар- динали. Проте він має особливі почесні права монар- ха, носить корону (тіару).
Норма закону
Ðåñïóáëіêà– öå ôîðìà ïðàâëіííÿ, çà ÿêîї ïîâíîâà-
æåííÿ âåðõîâíîї âëàäè çäіéñíþþòü âèáîðíі îðãàíè, ÿêі
îáèðàþòüñÿ íàñåëåííÿì íà âіäïîâіäíèé òåðìіí.
Þðèäè÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè ðåñïóáëіêè є:
? îáìåæåííÿ âëàäè ãëàâè äåðæàâè, çàêîíîäàâ÷èõ і âèêî-
íàâ÷èõ äåðæàâíèõ îðãàíіâ êîíêðåòíèì òåðìіíîì;
? âèáîðíіñòü âèùèõ îðãàíіâ äåðæàâíîї âëàäè;
? âіäïîâіäàëüíіñòü ãëàâè äåðæàâè ó âèïàäêàõ, ÿêі ïåðåä-
áà÷åíі çàêîíîì;
? çàãàëüíîîáîâ’ÿçêîâіñòü ðіøåíü çàêîíîäàâ÷îї âëàäè äëÿ
âñіõ іíøèõ äåðæàâíèõ îðãàíіâ;
? âçàєìíà âіäïîâіäàëüíіñòü îñîáè і äåðæàâè.
Ñó÷àñíі ðåñïóáëіêè ïîäіëÿþòüñÿ íà ïàðëàìåíòñüêі, ïðåçè-
äåíòñüêі òà çìіøàíі.
Ïàðëàìåíòñüêà ðåñïóáëіêà õàðàêòåðèçóєòüñÿ öåíòðàëüíèì
ñòàíîâèùåì ïàðëàìåíòó ñåðåä іíøèõ äåðæàâíèõ îðãàíіâ. Óðÿä
ôîðìóєòüñÿ ïàðëàìåíòñüêèì øëÿõîì ç ÷èñëà äåïóòàòіâ, ùî
íàëåæàòü äî ïàðòіé, ÿêі îòðèìàëè áіëüøіñòü ãîëîñіâ ó ïàðëà-
ìåíòі. Óðÿä âіäïîâіäàëüíèé ïåðåä ïàðëàìåíòîì. Âіí çàëèøà-
єòüñÿ ïðè âëàäі äîòè, äîêè ìàє ïіäòðèìêó ïàðëàìåíòñüêîї
40
Основи теорії держави
áіëüøîñòі. Ó ïàðëàìåíòñüêіé ðåñïóáëіöі óïðàâëіííÿ ìàє ïàð-
òіéíèé õàðàêòåð, ùî є íå îáîâ’ÿçêîâèì çà ïðåçèäåíòñüêîї ðåñ-
ïóáëіêè. Óðÿä ôîðìóєòüñÿ ëіäåðîì ïàðòії, ÿêà ïåðåìîãëà íà
ïàðëàìåíòñüêèõ âèáîðàõ. Øëÿõîì âèíåñåííÿ âîòóìó íåäîâіðè
ïàðëàìåíò ìîæå âіäïðàâèòè óðÿä ó âіäñòàâêó.
Ó ïàðëàìåíòñüêіé ðåñïóáëіöі ìîæå іñíóâàòè ïîñò ïðåçèäåí-
òà, ÿêèé îáèðàєòüñÿ ïàðëàìåíòîì, ïіäçâіòíèé éîìó і ìàє âè-
êëþ÷íî ïðåäñòàâíèöüêі ôóíêöії. Іíîäі ïðåçèäåíò íå îáèðàєòü-
ñÿ, і ãëàâîþ äåðæàâè ñòàє ïðåì’єð-ìіíіñòð.
Ó íàø ÷àñ ïàðëàìåíòñüêà ðåñïóáëіêà іñíóє ó Íіìå÷÷èíі,
Іòàëії, ×åõії, Óãîðùèíі, Іðëàíäії, Іçðàїëі òà іíøèõ äåðæàâàõ.
Ïðåçèäåíòñüêà ðåñïóáëіêà ñòàíîâèòü ñîáîþ òàêó ôîðìó
ïðàâëіííÿ, ÿêà õàðàêòåðèçóєòüñÿ ïîєäíàííÿì ó ðóêàõ ïðåçè-
äåíòà ïîâíîâàæåíü ãëàâè äåðæàâè і ãëàâè óðÿäó. Ïðåçèäåíò і
ïàðëàìåíò îáèðàþòüñÿ âñіì íàñåëåííÿì. Óðÿä ïðåçèäåíòñüêîї
ðåñïóáëіêè íåñå âіäïîâіäàëüíіñòü ïåðåä ïðåçèäåíòîì. Îñòàííіé
íà ñâіé ðîçñóä ïðèçíà÷àє, ïåðåìіùóє і âіäñòîðîíþє âіä ïîñàä
÷ëåíіâ óðÿäó. Âіí ìàє ïðàâî âåòî ùîäî çàêîíіâ, ÿêі ïðèéìà-
þòüñÿ ïàðëàìåíòîì. ßê ãëàâà äåðæàâè ïðåçèäåíò ïðåäñòàâëÿє
êðàїíó íà ìіæíàðîäíіé àðåíі, ìîæå ïіäïèñóâàòè ìіæíàðîäíі
óãîäè ç íàñòóïíîþ їõ ðàòèôіêàöієþ ïàðëàìåíòîì.
Ïðèêëàäàìè ïðåçèäåíòñüêèõ ðåñïóáëіê є Ñïîëó÷åíі Øòàòè
Àìåðèêè, Ìåêñèêà, Àðãåíòèíà òà іíøі.
Ó ïðàêòèöі äåðæàâíîãî áóäіâíèöòâà ñó÷àñíèõ äåðæàâ òðàï-
ëÿþòüñÿ ôîðìè ïðàâëіííÿ, ÿêі íå âêëàäàþòüñÿ â çâè÷íó êëà-
ñèôіêàöіþ. Їõ íàçèâàþòü çìіøàíèìè òèïàìè ðåñïóáëіêè.
Îçíàêàìè çìіøàíîї ðåñïóáëіêè є:
? ïîäâіéíà âіäïîâіäàëüíіñòü óðÿäó ïåðåä ïàðëàìåíòîì і ïå-
ðåä ïðåçèäåíòîì;
? ïðåçèäåíò îáèðàєòüñÿ íà âñåíàðîäíèõ âèáîðàõ і ìàє øè-
ðîêі ïîâíîâàæåííÿ;
? óðÿä î÷îëþє ïðåì’єð-ìіíіñòð, à ïðåçèäåíò ìîæå çäіéñíþ-
âàòè çàãàëüíå êåðіâíèöòâî óðÿäîì;
? ïðåçèäåíò є ãëàâîþ äåðæàâè;
? ïðåçèäåíò ìàє ïðàâî â ïåðåäáà÷åíèõ çàêîíîì âèïàäêàõ
ðîçïóñòèòè ïàðëàìåíò, à ïàðëàìåíò ìàє ïðàâî íà іìïі÷-
ìåíò ïðåçèäåíòó.
Ó ðіçíèõ âàðіàöіÿõ ïîєäíóþòüñÿ ïðåçèäåíòñüêі òà ïàðëà-
ìåíòñüêі ïîâíîâàæåííÿ, ùî ïðèçâîäèòü äî âіäíåñåííÿ ðåñïó-
áëіê äî çìіøàíîãî òèïó, ó Ôðàíöії, Ïîðòóãàëії, Ðóìóíії, Ñëî-
âåíії, Õîðâàòії òà іíøèõ äåðæàâàõ.
41
Gavrysh_96_09_Pravoznav_akadem_10ukr.indd 41 21.07.2010 14:45:39