Грошова система

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А


по дисципліні « Грошово-кредитна система »


Слухач : ........................……………..................Осадчий Ю.П.


Спеціальність група : .................................................ЗФ – 02 ( фінанси )


Керівник : .......................................................................................Гордієнко Л.А.


Результат дата:


Реєстраційний номер дата:


м. Черкаси 2002 р.


З М І С Т


1. Позабанківський обіг готівки і чинники його скорочення .............. - 3


2. Комерційний кредит .......................................................................................................... - 11


3.Взаємовідносини України з міжнародними фінансово-кредитними

організаціями.........................................................................................- 13


Література .............................................................................................................................................- 17

  1. Позабанківський обіг готівки і чинники його скорочення.

Проблема виведення з тіньового сектору значних обсягів грошової маси (у вигляді в основному позабпяківського обігу готівки) і включення їх до офіційного економічного обороту країни — одне з найгостріших питань виходу вітчизняної економіки з кризи що насамперед зумовлює необхідність у системному комплексному підході до вирішення проблеми. Саме на цьому загострив увагу Президент України Леонід Кучма у своєму виступі на розширеному засіданні Коордіиіаціііного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: Завдання подолання тіньової економіки і суттєвого зменшення основного джерела її живлення — позабанківського обігу готівки — є одним із наріжних каменів Послання Президента України до Верховної Ради України у 2000 році .

У позабанківському обігу обертається готівка яка належить фізичним особам тобто населенню і та що знаходиться в касах підприємств (15-20% від загального обсягу готівки). Друга части­на коштів фізичних осіб — їх заощадження розміщені в комерційних банках у вигляді депозитів.

Рух коштів у національній валюті облічується вітчизняною статистикою яку здійснює Національний банк України. Дані щодо обсягів готівки в позабанківському обігу в національній валюті та їх частки у загальній грошовій масі наведено в таблиці. Станом на 01.01.2000 року сума готівки в обігу становила 9583 млн. грн. За період з 1996 року обсяг готівки в обігу збільшився в 3 6 раза. В 1999 році щомісячні темпи зростання обсягів готівки поза банками становили 3 3% у цілому за 1999 рік — 33 9%. Дуже висока питома вага позабанківського обігу готівки у загальній грошовій масі в національній валюті: в 1996-1999 роках вона не знижувала­ся нижче 43% а на кінець 1999 становила 43 4 %. Тобто майже по­ловина грошової маси в національній валюті обертається поза банками і не контролюється з боку банківської системи. Водно­час у розвинутих країнах світу частка готівки у структурі грошової маси не перебільшує 3-5%.


Таблиця №1 . Обсяги готівки в поззбанківському обігу в 1992-1999 роках


Рік

Кошти фізичних

осіб,

Гроші поза банкамишти Заощад.нас,

Загальна грошова

маса,

Питома вага грошової маси поза банками

млн.грн. млн.грн.

млн..грн..


млн.грн. %
1992 8 5 3 25 20.0
1993 159 128 31 482 26,6
1994 1021 793 228 3216 24.7
1995 3153 2624 529 6930 37,9
1996 5049 4041 1008 9364 43.2
1997 7830 6132 1698 12541 48,9
1998 10276 7158 3118 15705 45,6
1999 13434 9383 4071 22079 4З.4
середн.



43.9

Такі темпи зростання обсягів готівки в національній валюті поза банками в 1992-1999 роках дають можливість спрогнозувати цей обсяг на інші періоди.

Готівка в іноземній валюті обертається у двох видах:

легальному (формується при офіційному перетинанні кор­дону: відрядження туристичні поїздки поїздки у приватних спра­вах і під час оплати праці й послуг фізичних осіб за кордоном). Обсяг готівки в легальному вигляді відображається через платіжний баланс країни і таким чином може бути більш-менш точно визначеним;

• нелегальному (обертається в тіньовій економіці і не облічується офіційною статистикою). Зрозуміло що є лише екс­пертні оцінки фахівців і науковців. Так за підрахунками екс­пертів щорічно у населення “осідає” S 2-5 млрд. які в основному обслуговують тіньову економіку в тому числі її кримінальну складову. Л в цілому у населення знаходиться S 10-15 млрд.

Зростання обсягів позабанківського обігу готівки як у національній так і в іноземній валюті має такі негативні наслідки:

1) зменшується пропозиція іноземної валюти на внутрішньо­му міжбачківському валютному ринку. Це не дає можливості встановлювати реальний курс гривні стосовно іноземних валют а за рахунок зниження запропонованої валютної маси курс гривні — нестабільний;

2) значно скорочуються можливості збільшення валютних ре­зервів держави що знижує усталеність національної грошової одиниці:

3) істотно скорочуються інвестиційні й кредитні ресурси країни що створює штучний попит на іноземні кредити і призво­дить до збільшення зовнішнього державного боргу та заборгова­ності юридичних осіб;

4) зменшується база оподаткування за рахунок наявності тіньового обігу готівки;

5) збільшення обсягів позабанківського обігу готівки сприяє дальшому поширенню тіньової економіки яку вона переважно й обслуговує;

6) значні обсяги позабанківської готівки — суттєве джерело відтоку валюти за кордон.

Аналіз показує що існують такі основні джерела зростан­ня обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній всиї'іоті:

  1. Постійне перевищення доходів населення над їх витрата­ми. Значне джерело збільшення коштів у населення не включе­них до банківського обігу.

2. Друге важливе джерело поповнення обсягів позабанківського обігу готівки — наявність позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням.

3. Найбільше джерело зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валюти належить участі населення в тіньовій економіці.

4. Ухилення від оподаткування і переведення безготівкових грошей в готівкові та виплата потім заробітної плати готівкою в «конвертах» тобто поза розрахунковими відомостями по зарплаті.

5. Утримування юридичними особами оборотних коштів у готівковому вигляді та їх наступні розрахунки між собою між юридичними і фізичними особами готівкою. В умовах України ос­новні чинники цього — високий податковий тиск на підприємства неврегульованість і незавершеність економічного законодавства фінансова нестабільність і платіжна криза. Російськими дослідни­ками наводяться схожі до українських чинників причини зростан­ня позабанківського обігу: ухилення від податків — 44% респон­дентів потреба в готівці для неформальних витрат — 36% еко­номічна і політична нестабільність — 32% .

6. Високий рівень долариззації економіки (на 01.12.99 цей по­казник — 42 4%). Значна доларизація економіки призводить до зростання доларизації збережень населення і розрахунків між фізичними особами у вигляді валюти.

Вищенаведені джерела є одночасно й чинниками зростання обсягів позабанківського обігу готівки.

Варто виділити три основних шляхи використання населен­ням іноземної валюти: 1) формування заощаджень в іноземній валюті не схильних до інфляції; 2) обслуговування тіньового то­варообігу всередині країни (продаж-купівля ііпсс/існпям нерухо­мості автомобілів тощо); 3) фінансування «човникової» торгівлі. До того ж за своєю економічною природою купівля іно­земної валюти населенням є формою кредитування економік інших держав.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ПОЗАБАНКІВСЬКОГО ОБІГУ ГОТІВКИ :


1. Нездатність уряду іі Національного бпнку України включи­ти наявні чільні грошові ресурси (величезні суми готівки пол.і банками перевищення купівлі іноземної валити над її продажем постійне позитивне сальдо доходів і витрат населення збільшення заборгованості із зарплат і пенсій тіньові капітали) у фінансовий оборот у вигляді кредитних ресурсів та інвестицій. Це пов'язано насамперед з відсутністю довіри з боку населення юридичних осіб до договорів процентних ставок валютних курсів постанов і політики уряду і НБУ. Адже відомо що багато в чому вартість грошей заснована на довірі. Поки що населення кредитні ор­ганізації та підприємства віддають перевагу обміну значної частини вільних коштів на іноземну валюту. Втрата довіри до кредитної системи і держави не дає можливості послабити найсильніший тиск на курс гривні й валютні резерви ІІБУ що переконливо до­водить досвід років незалежності України. Активність заощад­жень громадян спрямована па фінансовий ринок залежить від ступеня довіри до фінансового ринку розміру і мсти заощаджень . Дається взнаки й відсутність розвинутого страхового ринку.

2. Діяльність пунктів обміну валюти. Збільшенню позабанківського обігу готівки сприяє діяльність пунктів обміну валю­ти (небанківських) які функціонують на підставі агентських угод з уповноваженими банками оскільки їх діяльність неможливо контролювати.

3. Відсутність звітності й відповідного аналізу сальдо вивозу-ввозу іноземної та національної валют фізичними особами при перетинанні кордону а також звірки інформації щодо конкрет­них боржників та обсягів заборгованості на основі реєстрів вивізних і ввізних митних декларацій з боку Держмитслужби Ук­раїни та матеріалів уповноважених банків з наступною передачею результатів цієї звірки до Національного банку України для опе­ративного реагування.


4. Невирішеність питання з відкриттям і використанням фізичними особами України рахунків в іноземних банках.

Національним банком України не завершено розробку і впровад­ження порядку надання індивідуальних ліцензій на відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземних банках. Внаслідок цього громадяни України вивозять власні валютні кош­ти за кордон безконтрольно.

5. Низький рівень безготівкових розрахунків населення за товари і послуга. Відсутня практика перерахування заробітної плати на банківські рахунки. Зараз в Україні використовуються пластикові картки тільки іноземного походження (17 банків): в основному VISA Еигорау Маstег. Дотепер немає вітчизняної плас-тикової картки.

6. Слабкість вітчизняної системи комерційних банків робота лише з грошовими ресурсами нерозвинугість комерційного кре­дитування неспроможність до залучення національної та інозем­ної валюти що знаходиться у паселеіїіія та її наступного викорис­тання у фінансово-кредитній сфері. Сумарний банківський капітал становить всього 4 9% ВВП тоді як у країнах з перехідною економікою Центральної та Східної Європи — в середньому 40% країнах ОЕСР — понад 80%. У Польщі на кінець минулого року банківські депозити надушу населення становили $1300 в Ук­раїні —$ 50 . Значна система комерційних банків не працює на реальну економіку функціонує в основному за рахунок спекуля­тивних операцій на валютному ринку. Не секрет що банківська система (свідомо чи ні) стала однією з ланок грошового обслуго­вування тіньової економіки переведення тіньових капіталі за кордон насамперед в офшорні зони.

7. Нелегальні зовнішньо - та внутрішньоекономічиі операції з боку населення в тому числі контрабанда (про це свідчать поши­рені факти продажу в Україні імпортних продуктів за цінами рівними або нижчими від тих за якими воникупуються за кордо­ном). Цьому сприяють надмірна зарегульованість ввозу імпорту і неврегульованість митного податкового законодавства а також часті зміни порядку перетинання кордону. Це насамперед сто­сується контрабанди автомобілів тютюнових виробів мийних за­собів спирту і алкогольних напоїв.

Через те що акцизні ставки на тютюнові вироби в Росії нижчі від українських у 5-10 разів з вересня 1999 року почала стрімко зростати тінізація тютюнового ринку особливо контра­банда тютюнових виробів з Росії. За даними експертів приблизно половина вітчизняного тютюнового ринку втрачена з причин кон­трабанди цих виробів з Росії а українські тютюнові фабрики зму­шені зменшувати обсяги виробництва і переходити на нижчі ціни. При цьому втрачає бюджет України і відповідно — виграє бюджет Росії.

8. Фінансові спекуляції на валютних курсах. У зв'язку з тим що до березня поточного року встановлені жорсткі межі валютно­го коридору а ринковий курс хронічно перевищував офіційний вся наявна валюта обертається на «чорному» ринку. Основна її маса що надходить до обмінних пунктів від населення продається підставним особам за офіційним курсом і вже потім потрапляє на «чорний» ринок.

9. Створення й використання фіктивних фірм (одноразових у вигляді дочірніх підприємств) а також конвертація через них нс-готівкових грошей у готівку. Об'єктивні чинники їх створення — надмірне державне регулювання підприємницької діяльності та високі податкові ставки. Тільки в 1999 припинено діяльність по­над 4 тис. фіктивних структур і 53 конвертаційних центрів.

10. Нерозвинутість вторинного фондового ринку. Вторин­ний фондовий ринок в Україні тільки починає зароджуватися тому що роздержавлення та приватизація не призвели до очікувано­го зростання рівня капіталізації й ліквідності фондового ринку та його ємності. За 1997-1999 роки у Першій фондовій торговій сис­темі (ПФТС) продано цінних паперів (акції ОВДП тощо) на суму приблизно 1 5 млрд.грн. Обсяг торгів на фондових біржах та в по-забіржовій фондовій торговій системі становив у минулому році 1 86 млрд.гри.

У країні майже немає цивілізованого вексельного обігу ринку корпоративних та муніципальних облігацій. Непоодино­кими є факти кримінальних операцій з цінними паперами на фондовому ринку.

11. Відомо що чим вищий рівень оподатковування (на фонд заробітної плати зараз підприємства сплачують 39%) тим охочіше економічні агенти працюють з готівкою тобто віддають перевагу тіньовому сектору. Це стосується й населення яке через високий прибутковіїп податок на заробітну плату змушене прихо­вувати її дійсний розмір ітим самим виводити цю частку зарплати до тіньового обігу. Тобто прибутковий податок на заробітну плату працюючих становить понад 40% із суми заробітної плати що перевищує 1701 гри. на місяць. Крім того фізичним особам доводиться ще сплачу­вати 2% на особисте пенсійне страхування і 0 5% на соціальне страхування.

12. Як відомо стабілізація курсу гривні на початку її введення трималася переважно на валютних резервах НБУ і нарощуванні обсягів випуску і продажу ОВДП під високі відсотки прибутко­вості. Основні покупці їх — комерційні банки Нацбанк 4іінансові компанії. На кінець 1999 залишки заборгованості уряду з ОВДП становили 10 5 млрд.грн. У минулому році випущено ОВДП за номінальною вартістю на 4 7 млрд.грн. Населення до цього не було допущено.


13. Не сприяє зменшенню відпливу грошових ресурсів у «тінь» затягування Верховної Радою Україною з прийняттям за­конопроекту «Про валютне регулювання» та інших пов'язаних з регулюванням банківської діяльності.


14. Використання великих сум готівки для розрахунків між юридичними особами чому значною мірою «сприяє» високіїй по­датковий тиск на виробників фінансова нестабільність зарегуль-ованість підприємницької діяльності а також масове ухилення юридичних осіб від сплати податків. За даними Державної подат­кової адміністрації (ДПА) опублікованими в пресі за останні 5 років число підприємств що ухиляються від сплати податків зросло в три рази. В минулому році за фактами ухилення від спла­ти податків порушено 10 3 тис. кримінальних справ органами ДПА стягнуто на користь держави 2 3 млрд.грн.

15. Наявність каналів прихованого вивозу іноземної валюти за кордон. До основних з них належать: неповернення в країну експортної валютної виручки з різних причин; авансові перера­хування валюти за фіктивними контрактами на поставку в країну товарів й оплату фіктивних імпортних послуг; махінації з

цінами по безвалютнпх товарообмінних угодах (бартерні клірингові компенсаційні тощо) у зовнішній торгівлі; злнижен-ня контрактних цін прії експортних операціях та їх заміщення при імпортних; створення офшорннх компаній з метою виведен­ня частки прибутку з-під оподаткування; внесення страхового депозиту' в іноземний банк з формальним наміром отримати кре­дит з наступною відмовою від нього. Детальніше це питання роз­глянуто автором у.


16. Збільшення числа банків з іноземним капіталом у банківській системі України не змінює на краще ситуацію із залу­ченням вільних коштів населення в економічний оборот країни. На 01.11.99 в банківській системі країни функціонувало ЗО ко­мерційних банків з іноземним капіталом з яких 9 мають 100% іно­земний капітал. Усі ці банки — резиденти України. Основна при­чина чому довіра населення до таких банків не зростає — та об­ставина що банки з іноземним капіталом працюють у тих же умо­вах що й вітчизняні. Насамперед це стосується фактичної відсут­ності системи страхування внесків населення в банківській сис­темі країни. До того ж банки що цілком утворені за участю іно­земного капіталу обслуговують лише зовнішньоекономічні зв'яз­ки українських підприємств і організацій з партнерами країн по­ходження капіталів.

17. Наявність хронічного позитивного сальдо купівлі-прода­жу іноземної валюти яка використовується населенням у вигляді заощаджень а також у тіньовому обігу за участю юридичних і фізичних осіб (продаж-купівля квартир дач автомобілів тощо).

18. Постійне перевищення доходів населення над його витра­тами яке фізичні особи через нестачу достатньої захищеності та мотивації не вкладають у банківську систему та інші фінаїісові інститути.

Можна зробити висновок що нині в нашій країні відсутня альтернатива іноземній валюті в готівковому вигляді як засобу нагромадження і зберігання заощаджень населення.


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗМЕНШЕННЯ ПОЗАБАНКІВСЬКОГО ОБІГУ ГОТІВКИ.

Комплекс заходів щодо суттєвого зменшення позабанківського обігу готівки й залучення її до фінансового обороту країни слід розглядати в контексті зі зменшенням і подоланням тіньової еко­номіки яка зумовлюється значною мірою негативними змінами що відбуваються в процесі реформування офіційного сектору яаціон.зльної економіки.

Основні напрями скорочення позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валюті можуть бути такими.

1. Радикально реформувати банківську систему зробити її прозорою та здатною забезпечувати необхідні для ііігчіізпяної економіки кредитні ресурси здійснення операцій з цінними ііапе:

рами залучення вільних коштів населення гарантування вкладів фізичних осіб та депозитів підприємств всебічно розвивати спеціальні банківські установи насамперед іпотечні та інвес­тиційні.

Страницы: 1 2 3