Грошова система України

Рефераты по финансам и кредитованию » Грошова система України

 ВСТУП

 

Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний банк України. Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня. Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курс гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується в пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей що мають законну платіжну силу є банкноти і металеві монети що забезпечуються всіма активами Національного банку. Крім готівки функціонують і безготівкові гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правом емісії готівки організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ. На Національний банк України покладені такі обов'язки:

n  прогнозування й організація виробництва перевезення і збереження банкнот і монет а також створення їхніх резервних фондів;

n  установлення правил збереження перевезення й інкасації готівки  для кредитних організацій;

n  визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку заміни і знищення ушкоджених;

n  розробка порядку ведення касових операцій для кредитних організацій;

n  визначення правил форми термінів і стандартів здійснення безготівкових розрахунків;

n  ліцензування розрахункових систем кредитних установ.

З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ; операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних нормативів для кредитних заснувань.

          Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань à також інших юридичних осіб на території України створюються розрахунково-касові центри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формують оборотну касу по прийомі і видачі готівки à також резервні фонди грошових банківських квитків і монет.

Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованого регулювання касових ресурсів. Залишок готівки  в оборотній касі лімітується і при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси в резервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовлена необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці; відновлення грошової маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот; підтримки обов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому по країні і регіонам; скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків. Готівка  випускаються в обіг на основі емісійного дозволу - документа що дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет

СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

Суспільний поділ праці (виділення землеробства і скотарства а потім і ремесел) зажадало постійного обміну продуктами праці.

Товар - це продукт праці зроблений для продажу. Товари мають споживчу вартість і ціну. У цьому їх протиріччя: закон єдності і боротьби протилежностей.

Обмін тобто рух товарів від одного товаровиробника до іншого припускає порівняння різноманітних по виду якості призначенню товарів. Основою порівняння товарів є їхня вартість (не ціна!) - тобто суспільно-необхідна праця витрачена на виробництво товару.

З метою забезпечення порівнянністі різноманітних витрат праці з'являється поняття мінової вартості. Мінова вартість - це спроможність товару обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях.

Існують  дві концепції походження грошей:  раціоналістична й еволюційна. Перше нагадування про раціоналістичну теорію походження грошей дається в роботі Аристотеля що називається “Нахомахова етика”. Ця теорія пояснює появу грошей як результат угоди (або змови) людей що переконалися в тому що для просування вартості в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти. Ця теорія безроздільно панувала аж до XVIII сторіччя. Відповідно до другої еволюційної теорії гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу.  У “Капіталі” К. Маркс на основі аналізу товарного обігу це переконливо доказує. Еволюція обміну товарів припускає розвиток форм вартості:

1)   Проста або випадкова форма вартості. Наприклад зустрілися хлібороб і  скотар:  1 вівця = 1 мішку зерна.    Особливості:- споживча вартість зерна для скотаря служить формою прояву вартості вівці; -індивідуальна праця хлібороба виражає свою протилежність - суспільна праця; конкретна праця укладена у зерні служить формою прояву абстрактної праці.  

2) Розгорнута форма вартості:1 мішок зерна = 1 вівці 1 аршину полотна   1 сокирі

3) Загальна форма вартості: загальний загальновизнаний еквівалент = 1 вівці 1 сокирі 1 аршину полотна мішку зерна

4) Грошова форма вартості. Для перетворення товару в гроші необхідно:

а) загальне визнання за цим товаром ролі загального еквівалента;

б) тривале виконання цим товаром ролі загального еквівалента;

в) наявність особливих фізичних властивостей придатних для постійної обмінності.

Найбільше придатними для виконання ролі грошей виявилися золото і срібло.

Гроші по своєму походженню - це товар. Вони також володіють двома властивостями товару:

споживчою вартістю (у виді прикраси - задовольняють естетичену потребу у виді молотка - потреба в забиванні цвяхів);

ціною оскільки на добування золота також витрачається визначена кількість суспільно-необхідної праці.

Гроші - це особливий товар:

n  крім споживчої вартості (див. вище) вони мають загальну споживчу вартість оскільки за допомогою грошей людина може задовольнити будь-яку потребу;

n  вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на ринку тоді як вартість звичайного товару прихована і виявляється тільки в момент покупки-продажу тобто якщо товар купується то працю витрачену на його виробництво признається товариством стає суспільно необхідним; отже товар має вартість.

Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і ціною тобто той самий товар для однієї людини не може володіти одночасно і споживчою вартістю і ціною.          З появою грошей товарний світ розколовся на дві частини: 

-це гроші як товар і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на стороні всіх товарів а вартість - на стороні грошей. Гроші стають виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою ціну.

У висновку:        гроші - це товар особливість якого полягає в тому що:

-це стихійно (історично) своїх фізичних властивостей що виділилася за рахунок товар;

-це особливий привілейований товар що грає роль загального еквівалента;

-це товар що об'єднує в собі дві економічні категорії: споживчу вартість і вартість ( у відмінності від інших товарів).

     Три основних властивості грошей що розкривають їхню сутність.

1)   Гроші забезпечують загальну безпосередню обмінюваність. На них купується будь-який товар;

2)   Гроші виражають мінову вартість товару. Через них визначається ціна товару що дозволяє кількісно порівнювати різні по споживчій вартості товари;

3)   Гроші виступають матеріалізацією загального суспільно-необхідного робочого часу укладеного в товарі.

2. Грошовий обіг в Україні

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки  в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються: для оплати товарів робіт послуг; для розрахунків не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати премій посібників стипендій пенсій по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним по платежах населення на господарські потреби на оплату відряджень на представительські витрати на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот металевих монет інших кредитних інструментів (векселів чеків кредитних карток). У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 % сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну грамотну організаціїю всього грошового обігу.

Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу   вони утворюють загальний грошовий обіг у якому діють єдині гроші.

У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обігу: по товарних операціях тобто безготівкові розрахунки за товари і послуги; по фінансових зобов'язаннях тобто  платежі в бюджет і  в позабюджетні фонди погашення банківських позичок сплата відсотків за кредит розрахунки зі страховими компаніями. Значення безготівкових розрахунків складається в тому що вони прискорюють обертальність засобів скорочують абсолютний розмір готівки в обороті скорочуються витрати на друкування і доставку готівки. 

У 1993 р. НБУ почав роботу з впровадження автоматичної системи міжбанківських розрахунків на базі розрахунково-касових центрів РКЦ і комерційних банків що дозволяє відмовитися від пересилки паперових документів і прискорює розрахунки (рахунок йде на часи і хвилини і в ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу).

Безготівковий оборот в Україні характеризується обов'язковим відкриттям розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі відбуваються за згодою покупця або з доручення платника; підставою для перерахування засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення рахункові чек договори); при порушенні умов договору існує можливість повної або часткової відмови від оплати у відповідності і “Правилами здійснення безготівкових розрахунків”; готівка  в касі підприємства знаходяться в межах установлених лімітів; самостійність у витраті засобів на рахунках відповідно до  “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.

У Україні відповідно до  правил НБУ визначено що розрахунки підприємств за своїми обов'язками а також між юридичними і фізичними особами за товарно-матеріальні цінності провадяться в безготівковому порядку через установи банку. Визначено такі форми безготівкових розрахунків в Україні визначено такі форми безготівкових розрахунків:      

-      розрахунки платіжними дорученнями;

-      розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;

-      інкасові розрахункі;

-      розрахунки з застосуваннями акредитивів;

-      розрахунки з використанням чеків;

-      розрахунки з використанням векселів;

-      клірінгові розрахунки;

-      розрахунки за допомогою пластикових карток.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.   М. К. Букина  “Деньги банки валюта”.  ( популярный очерк ).

2.   Эдвин Дж. Долан.  “Микроэкономика”  С. - П. 1994г.

3.   Эдвин Дж. Долан   “Макроэкономика”  С. - П. 1994г.

4.   Эдвин Дж. Долан   “Деньги банки и денежно-кредитная  политика” С.-П. 1994г.

5.   Банковские опеpации. // Часть II. // Учетно-ссудные опеpации и агентские услуги. // Учебное пособие. // Под pед. Лавpушина  О.И. - М.: ИНФРА-М 1996. - С. 208.

6.   Галицькi контpакти 1997. - № 3.

7.   Бизнес 1997. - № 3;4.