Таблиці стародавня історія України

ЗНО » Таблиці стародавня історія України

Таблица 1.1.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік
Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.

Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.

Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.

Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.

Неоліт
VII – IV

тис. до н. е.
Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.
Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.
Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік
Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.

Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.

Скіфи VII-III до н. е.

Сармати III до н. е. – III ст

Анти V – VII ст

Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.

Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)

Історичні джерела	усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія	(від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки	речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура	велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція	Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло	дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат	(від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат	(від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація	процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни	назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко	Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон	давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей	скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак	очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій	візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

Таблица 1.2.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.

Скіфи VII-III до н. е.

Сармати III до н. е. – III ст

Анти V – VII ст

Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)

Історичні джерела	усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія	(від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки	речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура	велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція	Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло	дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат	(від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат	(від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація	процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни	назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко	Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон	давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей	скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак	очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій	візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

Таблица 1.3.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік
Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.

Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.

Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.

Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.

Неоліт
VII – IV

тис. до н. е.
Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.
Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.
Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік
Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.

Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.

Скіфи VII-III до н. е.

Сармати III до н. е. – III ст

Анти V – VII ст

Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.

Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)

Історичні джерела	усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія	(від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки	речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура	велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція	Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло	дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат	(від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат	(від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація	процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни	назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко	Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон	давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей	скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак	очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій	візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

Таблица 1.4.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік
Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.

Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.

Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.

Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.

Неоліт
VII – IV

тис. до н. е.
Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.
Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.
Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік
Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.

Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.

Скіфи VII-III до н. е.

Сармати III до н. е. – III ст

Анти V – VII ст

Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.

Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)

Історичні джерела	усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія	(від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки	речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура	велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція	Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло	дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат	(від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат	(від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація	процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни	назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко	Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон	давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей	скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак	очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій	візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

Кам’яний вік	Палеоліт	Ранний	1 млн – 150 тис	Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
		Средний	150 – 40 тис	Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
		Поздний	40 – 11 тис	Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
	Мезоліт		11 – 9 тис	Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
	Неоліт		VII – IV тис. до н. е.	Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.
Енеоліт			IV – III тис. до н. е.	Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)
Бронзовий вік			III – I тис. до н. е.	Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.
Залізний вік			Від I тис. до н. е.	Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Племенные союзы
Кімерійці	X-VII до н. е.
Скіфи	VII-III до н. е.
Сармати	III до н. е. – III ст
Анти	V – VII ст