Таблиці стародавня історія України

ЗНО » Таблиці стародавня історія України Скачать

Таблица 1.1.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік

Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
Неоліт

VII – IV

тис. до н. е.

Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.

Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.

Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік

Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.


Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.
Скіфи VII-III до н. е.
Сармати III до н. е. – III ст
Анти V – VII ст


Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.


Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)


Історичні джерела усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія (від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат (від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат (від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

С

Таблица 1.2.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік

Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
Неоліт

VII – IV

тис. до н. е.

Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.

Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.

Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік

Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.


Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.
Скіфи VII-III до н. е.
Сармати III до н. е. – III ст
Анти V – VII ст


Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.


Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)


Історичні джерела усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія (від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат (від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат (від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

С

Таблица 1.3.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік

Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
Неоліт

VII – IV

тис. до н. е.

Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.

Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.

Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік

Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.


Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.
Скіфи VII-III до н. е.
Сармати III до н. е. – III ст
Анти V – VII ст


Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.


Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)


Історичні джерела усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія (від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат (від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат (від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

С

Таблица 1.4.

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Кам’яний вік

Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Средний 150 – 40 тис Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
Поздний 40 – 11 тис Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
Мезоліт 11 – 9 тис Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
Неоліт

VII – IV

тис. до н. е.

Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.

Енеоліт

IV – III

тис. до н. е.

Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)

Бронзовий вік

III – I

тис. до н. е.

Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.

Залізний вік

Від I тис. до н. е. Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.


Племенные союзы

Кімерійці X-VII до н. е.
Скіфи VII-III до н. е.
Сармати III до н. е. – III ст
Анти V – VII ст


Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.


Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)


Історичні джерела усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія (від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат (від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат (від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей скіфський правитель (IV ст. до н.е. )
Совмак очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").