Х
i
ба ревуть воли, як ясла повн
i
Історія створення роману. У 1872 р. Панас Мирний виїхаву службових справах з Полтави до Гадяча, де у свій час навчавсяі працював у повітовому суді. По дорозі візник розповів йомуцікаву історію про місцевого розбійника Василя Гнидку, якогонедавно відправили на каторгу. Доля сільського чесного парубка,що стає на хибний шлях, зацікавила молодого письменника, і віннаписав нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого" (1872), який1874 р. було надруковано у львівському журналі "Правда". Однакписьменник на цьому не заспокоївся, він задумався над причинами,які призвели Гиндку до розбійництва, написав художній твір про"безталанну дитину свого віку" і назвав його "Чіпка" (1872). Рукопис повісті прочитав Іван Білик (старший брат письменника ІванРудченко, відомий літератор, фольклорист, критик) і порадивсоціальне вмотивувати його вчинки. Поради були слушними, і брати прийнялися за поширення і удосконалення твору; було здійснено кілька редакцій і 1875 р. під назвою "Хіба ревуть воли, якясла повні?" подано до цензури. Однак роман не був надрукованийу зв'язку з опублікуванням Емського акта (1876) про повну заборону друкування творів українською мовою. Тоді письменникпереслав роман у Женеву до дядька Лесі Українки М. Драгоманова, де за його сприянням у 1880 р. твір було надруковано. Дореволюції роман друкувався у Львові (1887) і в Києві (1903, 1905),але в Києві - під назвою "Пропаща сила".
Тема. Сюжет. Особливості композиції. Роман Панаса Мирногота Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства протягом кількох поколінь-від заселення південних степів і закріпачення сіл до реформи 1861 р. і введення пореформених порядків.
Найбільше ж уваги автори приділили висвітленню передреформеного періоду, самого процесу розкріпачення селян і введенню земських порядків у країні. Письменники переконливо показали, щоселяни були обдурені, що реформа не принесла справжньої волі,її було здійснено в інтересах поміщиків та капіталістів. Це й привело народні маси до шукання виходу з нестерпного становища,викликало стихійний протест, який вилився в численні повстанняпроти безправ'я і нового гноблення.
Роман складається з чотирьох великих частин, кожна з якихподіляється на розділи, їх у творі тридцять. Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі і юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а останнязнайомить читача з його трагедійним кінцем. Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і шуканнясоціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Ґудзя,змалювання його морального занепаду: зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народнихрухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок. Важлиничи є також менші сюжетні лінії: історія династії панів Польських. життєвий іплях товариша Чіпки Грицька, матері ЧіпкиМотрі, дружини Галі.
Полії в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічнопсихологічній послідовності. З головним героєм твору ми знайомимоси, коли ранньою весною він, сільський парубок, іде оглядатисвою ниву, де зустрічається з "польовою царівною"-дівчиноюГалею, а потім йде розповідь про його дитячі роки, працю за підпасича і те, як він стає господарем. Про дідів і батьків Чіпки і Максима йдеться не в першій, а в другій частині. Крім того, у творібагато спогадів і згадок персонажів, вставних епізодів, пейзажів,описів, масових сцен, розповідей, які поширюють панораму зображення сслиііськиго життя, дають соціально-психологічну мотиваціювчинкам персонажів, їх поведінці. Екскурс у минуле в другий частині роману, ясна річ, гальмує розвиток основних подій, дуже поширює експозицію, однак дає багатющий матеріал для характеристики головних персонажів, можливість авторам відобразити споконвічну боротьбу народних мас за волю, за людські права. Перший серйозний конфлікт Чіпки з місцевою владою - це епізод,коли у нього відбирають землю, якою його матір наділила громада.
Це й становить зав'язку твору. Молодий дбайливий господаршукає справедливості, сподівається знайти захист у суді, алескрізь кругова порука і кривда, що й приводить його до стихійногобунтарства. Талановитий юнак боляче сприймає грабіжницькийхарактер розкріпачення і сміливо захищає кріпаків під час бунту.
Щоб помститися кривдникам, він стає на шлях розбою, "рівняєбідних з багатими". Але сильна натура не може відразу впасти.
До чесного життя повертається Чіпка після одруження з Галею.Односельці обирають його членом земської управи, він хоче бутикорисною для громади людиною. Однак для повітових земськихдіячів він виявився небезпечним, і його незаконно виключають ізземства через "неблагонадійність". "Як сто зміїв разом ужалилойого серце"-таким порівнянням підкреслюються переживанняЧіпки. Боротьба з земським панством і губернськими виновниками "за правду" є кульмінацією в творі. Перемагають хитрі і підступні вороги. Чіпка знову стає на хибний шлях розбійництва, сходиться з злочинним товариством; життя зробило його жорстоким.
Арешт і заслання Чіпки до Сибіру, трагічна загибель Галійого дружинитака розв'язка твору.
Як бачимо, композиція роману складна, кожна складова частина ЇЇ підпорядкована розкриттю причин, чому кращі люди з народу стають злодіями, розбійниками, власне "пропащою силою".
Другие работы по теме:
О народной фразеологии
Когда мы говорим "народный язык", то с некоторым пафосом нелицемерных демократов думаем обо всем богатстве и разнообразии проявлений и вариаций языка своего народа.
Ансельм Кентерберийский. Диалог "о свободном выборе"
Святой Ансельм в самом начале диалога "О свободном выборе" [1], написанного между 1080 и 1085 гг., задает некоторую аксиоматику морального действия - он не относит к свободе выбора (liberum arbitrium) способность грешить или не грешить.
Людина творець або руйнівник
Есе на тему: “Людина – творець або руйнівник?” Людина... Хто вона така? На перший погляд це питання зовсім просте. Хто ж не знає, хто така людина? Адже на рівні здорового глузду кожен з нас впевнено виділяє людину з оточуючого середовища, її відмінність від інших істот здається цілком очевидною. Але в тому й річ, що те, що здається нам найбільш знайомим, насправді є і найбільш складним, як тільки ми робимо спробу заглянути у глибину його сутності, як це прагне робити філософія, виходячи за межі “очевидності” й прагнучи осягнути сутність.
Дослідження трифазної системи при з’єднанні споживачів зіркою
Властивості і застосування трифазних кіл при з’єднанні джерела і споживачів зіркою, способи його сполучення. Робота трифазної системи струмів при рівномірному і нерівномірному навантаженні фаз. Робота системи при обриві фазного і нульового проводів.
Взгляд на феномен воли
Проблема воли и произвольности является центральной для психологии личности и её формирования.
Логотерапия (В.Э.Франкл)
Теория личности Франкла включает три основные составляющие: учение о стремлении к смыслу, о смысле жизни и о свободе воли. Основной тезис учения о стремлении к смыслу гласит: человек стремится обрести смысл и ощущает экзистенциальную фрустрацию.
Как вырабатывать силу воли
Сила воли - одна из главных черт характера человека. Нередко даже говорят "характер" вместо "сила воли" . Это не случайно, ведь от того, насколько в человеке развита сила воли зависит то как он сможет реализовать другие свои качества.
Три дня на воле по поэме М. Ю. Лермонтова Мцыри
Поэма 1839 г. «Мцыри» ? одно из главных программных произведений М. Ю. Лермонтова. Проблематика поэмы связана с центральными мотивами его творчества: темой свободы и воли, темой одиночества и изгнания, темой слияния героя с миром, природой.
Ой у степу криниченька
Автор: Народна творчість. Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п'ють. Бо в Крим доріженьку чують.
Думи мої, думи мої
Автор: Шевченко Тарас. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало,
Эволюция доктора Старцева
Перед нами четыре этапа жизненной истории доктора Старцев а. В раскрытии содержания этих четырех этапов Чехов лаконично демонстрирует постепенное обнищание духа героя, ослабление его воли, силы сопротивления, потерю активности.
Скифы
Все подвластно было перу поэта. В стихотворении “Скифы” А. Блок обращается ко всем людям доброй воли со страстным призывом покончить с “ужасами войны”, сойтись на “братский пир труда и мира”.
На золотих богів
Автор: Косинка Григорій. Уже третій день, як ревуть гарматні бої над околицями Медвина; гукає-сміється ворожа артилерія, - а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво-червоні стежки полум'я з селянських осель... Горить село.
Образ Чипки по роману Панаса Мирного Хiба ревуть воли, як ясла повнi
Реферат По теме: « Образ Чiпки » Навчальний заклад: Ліцей «Інтелект» Клас: 10-В Автор: Максим Міхальов Донецк 1997 Образ Чiпки. У центрi роману образ Чiпки - селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зiйшов на криву стежку боротьби i став "пропащою силою".
Вшанування пам’яті Панаса Мирного
Панас Мирний (Панас Якович Рудченко). Навчання в Миргородському парафіяльному, Гадяцькому повітовому училищах. Чиновницька служба. Літературні інтереси Панаса Мирного. Громадська діяльність. Меморіальний будинок-музей. Робочий кабінет письменника.
Мода и увлечения
Традиции и обычаи человек усваивает независимо от своей воли и желаний. Здесь нет свободы выбора. Напротив, такие элементы культуры, как вкусы, увлечения и мода свидетельствуют о свободном выборе человека.
Лычёва, Екатерина Александровна
Введение 1 Биография 2 Миссия мира 3 Работа в кино 4 Интересные факты 5 Библиография Список литературы Введение Екатери́на Алекса́ндровна Лычёва (род. 10 июня 1974 в Москве) — «посол доброй воли», советская школьница, посетившая в 1986 году США с «миссией мира».
Аптекман, Осип Васильевич
Введение 1 Биография 2 Сочинения Введение О́сип Васи́льевич Аптекма́н (18 (30) марта 1849, Павлоград, — 8 июля 1926, Москва) — российский революционер.
Круг общественно-политический термин
- как общественно-политический термин служил у Казаков обозначением народного собрания. По актам известны Круги Валовые, Круги Войсковые, Круги Полковые. Круги решали все общественные дела, требовавшие выявления воли народа.
Українська культура початку ХХ ст.
Реферат на тему: Українська культура початку ХХ ст. Розвиток української культури був невід'ємною складовою тих загальних процесів, які проходили в країні. Ці процеси мали складний, неоднозначний характер: досягнення супроводжувалися значними труднощами й перепонами, і сфера культури, природно, не була винятком.
Гартман, Лев Николаевич
Лев Николаевич Гартман (1850, Архангельская губерния — 1913, Париж) — русский революционер-народник. Биография Л. Н. Гартман родился в семье немецкого колониста-переселенца, относился к мещанскому сословию. В 1876 году примыкает к организации «Земля и воля» и принимает участие в революционном движении на юге России.
Баранников, Александр Иванович
(1858, Путивль — 6 августа 1883) — русский революционер, народник; клички: "Семён", "Савка", "Сеня". Муж М.Н.Оловенниковой
Грачевский, Михаил Фёдорович
Михаил Фёдорович Грачевский (1849 или 6 ноября 1853(18531106)—26 октября 1887) — один из активных деятелей «Народной воли». Сын дьячка. Биография Начало 70-х гг. — окончив духовную семинарию, работает слесарем в железнодорожных мастерских.
ЗНО Українська мова 2009-2010
ЧАСТИНА 1 УкрАїНСькА мовА Завдання 1—7 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише оДНА ПрАвИЛьНА. виберіть правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей згідно з інструкцією.
ЗНО украинский язык 2010 3 сессия с ответами
Відповіді на ЗНО з української мови 2010 року - III сесія Номер і зміст завдання Відповідність завдання програмі ЗНО 2010 року, підручникам і посібникам, затвердженим МОН України
ЗНО украинский язык 2010 2 сессия с ответами
Відповіді на ЗНО з української мови 2010 року - I сесія Умова завдання та правильна відповідь Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7. (1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному – взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Шпаликов Г.Ф.
Геннадий Шпаликов урожден поэтом. Читатель его вольных стихотворений и всегда подневольных сценариев поймет без моей указки и без моего указания, что Шпаликов - изначально поэт, ищущий воли, не добывший свободы, кроме той, о коей не пишу.