Вірусний гепатит А - гостра циклічна хвороба з переважно фекально-оральним механізмом передачі, що характеризується ураженням печінки і синдромом інтоксикації, збільшенням печінки і нерідко жовтяницею.
Етіологія. Збудник - вірус гепатиту А - ентеро вірус типу 72, відноситься до роду Enterovirus сімейства Picornaviridae, діаметр 28 нм.
Геном вірусу представлений однонитчатим РНК. Передбачається наявність двох серотипів і декількох варіантів і штамів вірусу.
Вірус гепатиту А стійкий у навколишнім середовищі: при кімнатній температурі може зберігатися декілька тижнів чи кілька місяців, а при 4 °C - кілька років. Вірус інактивіюється при температурі 100 °C протягом 5 хв., при 85 °С - протягом 1 хв. Чутливий до формаліну й УФО, відносно стійкий до хлору, не инактивіюється хлороформом і ефіром.
Епідеміологія
Джерелом інфекції є хворі з без жовтяничної, субклінічної чи інфекції хворі в інкубаційному, продромальному періодах і початковій фазі періоду розпалу хвороби, у фекаліях яких виявляються вірус гепатиту А чи антигени вірусу гепатиту А. Найбільше епідеміологічне значення мають пацієнти зі стертими і безжовтяничними формами гепатиту А, кількість яких може в 2-10 разів перевищувати число хворих жовтяничними формами, а виявлення вимагає застосування складних вірусологічних і імунологічних методів, мало доступних у широкій практиці.
Ведучий механізм зараження гепатитом А - фекально-оральний, реалізований через водяний, харчовий і контактно-побутовий шляхи передачі.
Особливого значення набуває водяний шлях передачі інфекції, що забезпечує виникнення епідемічних спалахів гепатиту. Можливий “крово-контактний” механізм передачі вірусу гепатиту А в випадках порушення правил асептики при проведенні парентеральних маніпуляцій у період вирусеміїї у хворих гепатитом А. Наявність повітряно-краплинного шляху передачі точно не встановлена.
Сприйнятливість до гепатиту А загальна. Найбільш часте захворювання реєструється у дітей старше 1 року (особливо у віці 3-12 років) і у молоді.
Гепатиту А властиво сезонне підвищення захворюваності в літньо-осінній період. Відзначається також і циклічне підвищення захворюваності через 3-5, 7-20 років, що зв'язано зі зміною імунної структури популяції хазяїнів вірусу. Повторні захворювання гепатиту А зустрічаються рідко і зв'язано, імовірно, із зараженням іншим серологічним типом вірусу.
Патогенез
Гепатит А – гостра циклічна інфекція, що характеризується чіткою зміною періодів.
Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає вирусемія, що обумовлює розвиток токсичного синдрому в початковий період хвороби, з наступним надходженням у печінку. У результаті впровадження і реплікації вірус впливає на пряму цитолітичну дію на гепатоцити, розвиваються запальні і некробіотичні процеси переважно в перипортальній зоні печіночних часточок і портальних трактів.
Унаслідок комплексних імунних механізмів реплікація вірусу припиняється, і він виводиться з організму людини. Хронічні форми інфекції, у тому числі і вірусоносія при гепатиті А розвиваються вкрай рідко.
Клінічна картина
Гепатит А характеризується поліморфізмом клінічних проявів. Розрізняють наступні форми ступеня виразності клінічних проявів: субклінічну, стерту, безжовтяничну, жовтяничну. По тривалості: гостру і затяжну. По ступеню ваги захворювання: легку, середньої ваги, важку.
Ускладнення: рецидиви, загострення, поразки желчовиводящих шляхів.
Наслідки: видужання без залишкових явищ, із залишковими явищами – постгепатитний синдром, затяжна реконвалесценція, поразки желчовиводящих шляхів (дискинезія, холецистит).
Профілактика
Проводиться комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, такий же як при інших кишкових інфекціях. Питна вода і харчові продукти, вільні від вірусу гепатиту А - застава зниження захворюваності. Необхідна перевірка якості водопровідної води на вірусне забруднення. Контактні особи обстежуються протягом 50 днів. У центрах хвороби проводиться дезінфекція хлоровмістними препаратами.
Імунопрофілактика гепатиту А специфічного імуноглобуліну по 0,05 мол/кг маси тіла в/м чи нормального донорських.
Активна імунопрофілактика гепатиту А не розроблена.
Історія хвороби
Перші відомості про захворювання жовтухою відносяться до 18 століття. Найбільші спалахи хвороби фіксувались під час війн, стихійних явищ, неврожаїв. У 19 ст. Отримала назву катаральної жовтухи за пропозицією Р. Вірхова. Однак у 1883 році російський терапевт Боткін С. П. Встановив інфекційну природу захворювання.
Список литературы
http:\www.03
Бунін К. В. Інфекційні хвороби, М., 1977
Другие работы по теме:
Патологія печінки
Дистрофічні і некротичні ураження печінки. Недостатність печінки за ступенем порушення функцій. Токсична дистрофія печінки. Патологоанатомічні зміни печінки в різні періоди захворювання. Гострий і хронічний перебіг гепатиту. Морфологічні ознаки цирозу.
Вирусный гепатит А
Вирусный гепатит А - острая циклическая болезнь с преимущественно фекально-оральным механизмом передачи, характеризующаяся поражением печени и проявляющаяся синдромом интоксикации, увеличением печени и нередко желтухой.
Гепатит 3
Реферат по БЖ-ГОЧС на тему «Гепатит». Гепатит — общее название острых и хронических диффузных воспалительных заболеваний печени различной этиологии. Один из наиболее распространенных и изнурительных симптомов среди лиц с гепатитом — это усталость, универсальный симптом для всех типов заболеваний печени, который не обязательно коррелирует с остротой болезни печени.
Вирусный гепатит С 2
Вирусный гепатит С. Причины и пути заражения Вирус гепатита С – мелкий РНК-содержащий вирус, относящийся к семейству флавивирусов. Возбудитель гепатита С имеет 6 основных генотипов (разновидностей) которые распространены на разных территориях, и более 100 субтипов. В России наиболее часто встречаются генотипы 1а и 1b, 2а и 3а.
Инкубационный период вирусных заболеваний
«Как долго волноваться заболели ли вы или ваш ребенок после контакта с инфекцией?» «Как долго заболевший или переболевший человек может заражать окружающих?» — именно на эти вопросы мы попытались ответить в размещенной ниже таблице.
Хронические гепатиты
Гепатит - воспаление паренхимы печени (гепатоциты) и стромы (звездчатые эндотелиоциты, или купферовские клетки).
Харчові інфекції, їх різновиди
Загальна характеристика інфекційних захворювань. Етиологія, патогенез і симптоматика кишкових інфекцій: дизентерії, сальмонельозу, черевного тифу, холери та гепатиту А. Носії і джерела зоонозних інфекцій (туберкульоз, ящур, сибірка), їх прояви.
Хронічні гепатити. Пієлонефрит
Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
Рикетсії. Віруси
Класифікація, лабораторна діагностика і способи лікування рикетсій, їх специфічна і неспецефічна профілактика. Типові представники вірусів, їх патогенез і етапи взаємодії з клітиною хазяїна. Форми та особливості вірусних інфекцій і виникнення імунітету.
Гепатиты
Инфекционные заболевания, протекающие с общей интоксикацией. Гепатитов существует несколько видов: A, B, C, D, E и G. Каждый вид вызывается своим вирусом. Некоторые из них не вызывают серьезных инфекций, и заболевание может протекать без симптомов.
Гепатит
кажем Вирусные гепатиты Вирусные гепатиты - распространенные и опасные инфекционные заболевания. Они могут проявляться различно, но среди основных симптомов выделяют
Вирусный гепатит (Конторльная работа)
ВИРУСНЫЙ ГЕПАТИТ Этиология. Термин «вирусный гепатит» объединяет две болезни: инфекционный гепатит (болезнь Боткина) – гепатит А и сывороточный гепатит – гепатит В. Возбудитель заболевания – фильтрующийся вирус. Предполагают существование двух его разновидностей: вирусов типа А и В. Вирус А – возбудитель инфекционного гепатита, попадает в организм через пищеварительный аппарат и парентеральным путем.
Вирусный гепатит
Пути передачи гепатита. Гепатит В. Гепатит С. Дельта-гепатит. Дигноз и лечение.
Что такое гепатит А?
Гепатит А - высококонтагиозная вирусная инфекция с преимущественным поражением печени, сопровождающимся желтухой, диареей и рвотой. Иногда возникают тяжелые гриппоподобные состояния, длящиеся неделями.
Санитарно-противоэпидемический режим, его цель, средства обеспечения
Санитарно-противоэпидемический режим, его цель, средства обеспечения. Санитарно-противоэпидемический режим - это комплекс организационных, санитарно-профилактических, гигиенических и противоэпидемических мероприятий, направленных на предупреждение внутрибольничной инфекции.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
Гепатозы
Гепатозы - болезни печени, характеризующиеся дистрофическими изменениями ее паренхимы без выраженной мезенхимально-клеточной реакции. Различают острые и хронические гепатозы, среди последних-жировой и холеста-тический.
Гепатит В. Антигены и антитела
Диагностика гепатита В в основном основана на определении антигенов вируса. От того, какие антигены и антитела были найдены у больного, зависит течение гепатита (острая или хроническая форма), его активность, заразность больного для окружающих.
Возбудитель гепатита В
Возбудитель гепатита В - ДНК содержащий вирус гепатита В (он же ВГВ и HVB), еще его называют частицей Дейна.
Что такое гепатит B?
Гепатит В (Hepatitis B) - широко распространенное инфекционное заболевание, вызываемое вирусом гепатита В; в клинически выраженных случаях характеризуется симптомами острого поражения печени и интоксикации.
Эпидемиологический гепатит
Эпидемический гепатит (болезнь Боткина) — острое общее инфекционное заболевание, вызываемое особым фильтрующимся вирусом и сопровождающееся поражением печени и развитием желтухи.
Вирусные заболевания приматов
Герпес простой - вызывается Herpesvirus hominis. Герпес тамариновый - заболевание, характеризующееся возникновением конъюнктивитов, отёка слюнных желёз. Вызывается Нerpervirus tamarinus.
Инфекционный гепатит собак
Инфекционный гепатит - острая инфекционная болезнь, вызываемая аденовирусом собак. Заболевание протекает с лихорадкой, воспалительными процессами слизистых оболочек глаз, дыхательной и пищеварительной системы, а также поражением печени.
Ербісол у лікуванні захворювань центральної і периферичної нервової системи
В організмі людини немає органа та системи органів, які відігравали б першочергову чи другочергову роль. Навіть найменше ушкодження того чи іншого органа зумовлює, зрештою, розлади діяльності всього організму. Але визначальна роль діяльності центральної нервової системи (ЦНС) і підпорядкованої їй периферичної та автономної вегетативної нервової системи ні в кого не викликає сумніву.
СНІД і шлунково-кишкові хвороби та захворювання печінки
РЕФЕРАТ: СНІД І ШЛУНКОВО-КИШКОВІ ХВОРОБИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ Майже половина нагинаючи проявів синдрома придбаним імунодефіцитом (СНІД) проходить на легені.Близько 85% всіх легеневих інфекцій при СНІДі представляє собою пневмонію. Хворі скаржаться на довготривалий (6-8 тижнів) період задишки і сухого кашлю, таким хворим трудно зробити глибокий вдох.
Краснуха 3
КРАСНУХА Краснуха(червоничка, багряниця) – готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.
Природньо-соціальні небезпеки
ЗМІСТ ВСТУП 1. Природно-соціальні небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Висновки Список використаної літератури ВСТУП За походженням небезпеки поділяють на такі групи: