"Хрещеним батьком" відомого українського велета, чемпіона світу з боротьби полтавчанина Івана Піддубного в кінці ХІХ - поч. ХХ століть звали борця з Волині Петра Янковського. Приводом для цього став їхній поєдинок 1897 року в Феодосії, коли Піддубний здолав усіх борців знаменитого цирку Безкоровайного і лише Петра Янковського, хоч як силкувався, так і не зміг покласти на лопатки. Ту нічию з Піддубним борці вважали найбільшою перемогою Янковського.
Іван Максимович Піддубний відомий усьому світу як непереможний борець. А хто ж він, Янковський, що єдиний вистояв у поєдинку з ним?
Народився він 1861 року на хуторі Юзефін, що обіч села Городок поблизу повітового Луцька. Його мати Оксана - шанована сільська співачка і ткаля. Батько Михайло - умілий тесля і хлібороб. Але з роду збіднілих дворян, що колись і козакували.
Хутір Юзефін щойно започатковувався на родючому узліссі. Тут селилися німці з дозволу російського царя. Вирубували ліс, розорювали лани під посіви. Скоро й школу поставили. Малий Петро зростав серед дітей поселенців. Вивчив мову. Навіть у школу їхню ходив. Рано й до плужка та теслярства батько прилучив. До всього мав хист.
Та серед ровесників Петро вирізнявся непомірною силою. Ніхто не міг побороти. Скоро й пора вечорниць прийшла, дівочих і парубочих пісенних перегуків. Петро й тут вирізнявся - так гарно в його руках скрипка відтворювала чарівні українські мелодії. А за силу і вправність парубки прозвали його Ведмедем.
Таким його й на армійську службу покликали. На 23-му році він став воїном лейб-гвардії уланського полку в Варшаві, яка тоді була часткою гігантської Російської імперії. Закінчив полкову школу із званням унтер-офіцера.
Та не це привернуло до нього увагу. На першому році служби з солдатами свого ескадрону побував у варшавському цирку. Там велетень-борець припрошував когось з публіки поборотися. За перемогу пропонувалася винагорода. Петро Янковський попросив у полкового командира графа Потоцького дозволу помірятися силою. Не дозволив. Десь через рік знову довелося бути в цьому ж цирку. І знову борець припрошував до поєдинку. На цей раз граф махнув рукою.
- Іди. Бог з тобою, якщо ризикуєш.
Вийшов на арену. Першим кинувся на Петра велетень. Та Янковський спритним маневром схопив його в оберемок. Підняв. Відчув - тріщать кістки рук суперника. Той просив відпустити...
Чи так було, чи інакше - але це оповідав найближчий друг Петра, земляк із сусіднього села Усичі Людомир Петкевич. Петро Янковський переконався - ведмежої сили для боротьби не досить. Потрібна ще й техніка боротьби.
Після закінчення військової служби Янковського запросили до варшавського цирку. Спочатку виступав як борець-любитель. А з набуттям досвіду - як професіонал. Бо ретельно вивчав методи богатирського поєдинку. Гастролюючи з цирком побував у Кишиневі, інших містах. Адміністратор московського цирку Богданов переконав переїхати до Москви. Тут виступав разом з атлетом Владиславом Петлясінським. Навіть під одним іменем - як побратими. Показували чудодійні зразки класичної, поясної боротьби, підняття казково великої ваги зі штангами і гирями.
Разом з побратимом переїхав до Петербурга. Тут на Михайлівській площі містилась організована в 1885 році атлетична школа лікаря Владислава Краєвського. Він сам неабияку силу мав. І вміння своїх учнів шліфував, часто сам борючись із ними. Набуті в цій школі вміння Петлясінький, Янковський та інші вражаюче демонстрували на літній естраді саду "Ермітаж". Тут Янковський установив своєрідний рекорд: сидячи на підлозі, вижав на долоні правої руки вагову трипудову гирю. Цього ніхто інший не міг зробити. За це волинянина нагородили великою срібною медаллю.
Та все це не задовольняло богатиря з циклопічною силою. Його вабили народні ярмарки, де публіка з сіл, з ремісничих майстерень - близька йому за характером і походженням.
Він залишає столицю. Виступає на ярмарках Поволжя, Криму, в інших місцях. Завітав і в батьківську хату, в рідні пенати Юзефіна, Городка, Луцька, де було чимало родичів...
Літопис богатирських поєдинків Петра Янковського позначений багатьма блискучими перемогами. Його борцівська біографія охоплює майже 40 років. Атлети його прозвали "Папашею", бо він справді був ніби старшиною борцівського товариства. І всі пам'ятали, що його єдиного не зміг у Феодосії подолати нездоланний Іван Піддубний.
Ім'я Івана Янковського зустрічається в численних публікаціях кінця ХІХ - початку ХХ століття. Це він розвінчав на нижньоновгородському ярмарку німецького атлета Фосса, якого вважали досі непереможним. Умілим прийомом прослав на брезенті винятково спритного болгарського борця, тодішнього чемпіона світу Ніколу Петрова...
Янковський відмінно боровся і на поясах. Міцні пояси, підбиті м'яким войлоком, мали по боках дві ручки. Суперники хапалися за ці ручки і намагалися кинути один одного навзнак.
Деякий час славу неперевершеного поясного борця мав росіянин Ступін. Його ніхто не міг здолати. Казали, що він щиглем міг убити людину. Янковський і його ризикнув викликати на поєдинок. І двічі підряд поклав хвалькуватого Ступіна.
Придворний борець Бухарського еміра Гусейн також мав славу непереможного. Янковський і цього в поєдинку прослав на килимі, мов хустинку. Ці перемоги "Папаші" наводили острах на багатьох іноземних гастролерів-борців.
Безумовно, в Янковського були й поразки, і нічиї. 1901 року в Севастополі знову вів боротьбу з Іваном Піддубним. Полтавчанину довго не вдавалося здолати волинянина. Та несподіваним прийомом таки вдалося покласти Янковського. У 1905 році в Петербурзі зібрався цвіт борцівської еліти всієї Європи. Тут Янковський з десяти борців здолав п'ятьох. На варшавських змаганнях у 1908 році наш земляк здобув верх аж над дев'ятьма тодішніми велетнями, а з трьома зафіксована нічия. Того ж року в Петербурзі він здобув перемогу над шістьма велетами.
Під кінець 1908 року в московському театрі "Акваріум" зібралися аж 17 найвидатніших борців. Серед них був і Петро Янковський. Він провів тут 16 поєдинків, і в кожному - переміг. Здобув перший приз. Рідко кому крім Піддубного таке вдавалося.
Наступного 1909 року Янковський брав участь у семи найпрестижніших борцівських змаганнях у Москві, Нижньому Новгороді, Ярославлі та інших містах. І всюди був призером. У Нижньому Новгороді мав аж 14 поєдинків з найвідомішими тоді силачами - Кримовим, Микулою, Петерсоном та іншими. Здолав усіх з великою перевагою. На кольорових рекламних плакатах Янковського зображували велетнем з могутніми м'язистими грудьми, руками. Кругловидий. Гарні козацькі вуса, підкручені вгору. Пильний погляд карих очей, схожих на материні. На безрукавці більше десятка золотих і срібних нагород. Висота - 192 сантиметри. Вага - 146 кілограмів. І підпис - "Урсус Петро Янковський - чемпіон-атлет Росії, Польщі, Кавказу, Туркестану".
В 1911 році Янковському виповнилося 50 років. Здавалося б досить поєдинків. Та він ще був міцний, як кореневище старого запорозького козацького дуба. У петербурзькому цирку "Модерн" шість найкращих борців пробували покласти його. Не вдалося. Переміг волинянин.
Збереглися звіти про зустрічі атлетів і за наступні роки. "Старіючий лев" Янковський, як жартували його суперники, ще не раз мав блискучі, престижні перемоги, хоч здоров'я помітно підупало. Навіть у 1916 році ризикнув зустрітися із значно молодшим Іваном Піддубним. І хоч поступився, але показав себе гідним суперником найсильнішого борця світу.
Та на зміну старому поколінню атлетів-борців виростала молода когорта. І їй знадобився досвід не лише непереможного Івана Піддубного, а й Янковського. В 1918-27 роках він виступав уже як суддя борцівських чемпіонатів.
Зламав його не вік, а хвороба. Не стало Янковського в 1932 році. Волинські спортивні керівники давно вже мали намір організувати змагання атлетів регіону на приз свого земляка Петра Янковського. Та так і не здійснили його. А варто було б.
Використана література
"Урядовий кур'єр". - 2003.03.13.
Другие работы по теме:
Петровские ворота Петропавловской крепости
План Введение 1 История Список литературы Введение Петро́вские воро́та — триумфальные ворота Петропавловской крепости в Санкт-Петербурге, находящиеся в Петровской куртине между Государевым и Меншиковым бастионами. Памятник петровского барокко.
Наталка Полтавка
Автор: Котляревський Іван. (П'єса) І дія З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню «Віють вітри, віють буйні», яку закінчує словами: «Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз...»
Человек в огне революции и гражданской войны
Автор: Пастернак Б.Л. Революция, как правило, для любой страны, для ее народа – период страшных метелей и красных закатов. Писателям, рожденным суровым временем революции и гражданской войны, «нужно» правдиво и понятно объяснить «время перемен». «Нужно» для потомков, «нужно» для истории и сознания людей.
Вечір проти Івана Купала
Автор: Гоголь Николай. Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік — пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка — таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол у людській подобі).
Великий льох
Автор: Шевченко Тарас. (Поема (містерія)) Три душі Через село Суботів летіли і сіли на хресті старої церкви три білі пташки — три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає у рай:
Масонство в Україні
РЕФЕРАТ Масонство в Україні - З Європи в Україну через Росію і Польщу наприкінці XVIII ст. прийшло масонство. - Масонство — один з різновидів суспільного руху, що мав багатовікову історію.
Пётр Кмита Собенский
Введение 1 Римские титулы 2 Биография Список литературы Введение Пётр Кмита Собе́нский герба Щренява, (польск. Piotr Kmita Sobieński; лат. Petrus Kmita de Wisnicze, Petrus Cmitha in Wissnicze и просто Kmitha; укр. Кміта Петро; слов., венг. Peter Kmita) из Собни, (1477(1477) — 31 октября 1553) — польский шляхтич из рода Кмитов, граф, великий маршал коронный[1] c 1529, надворный маршал коронный[2](1518—1522), воевода[3] и староста Краковский, староста Спишский[4], староста Пшемысльский[5], староста Коленский, кастелян Сандомирский, один из самых богатых и наивлиятельнейших людей Польши своего времени.
Сумароков, Александр Петрович
Введение 1 Биография 2 Творчество Список литературы Введение Алекса́ндр Петро́вич Сумаро́ков (1717—1777) — русский поэт, писатель и драматург XVIII в.
Україна в період гетьманування І.Мазепи
Реферат на тему: Україна в період гетьманування І.Мазепи На кінець ХVІІ ст. Лівобережжя перетворилося на центр політичного і культурного життя в Україні. Цей край українці називали Гетьманщиною, а росіяни — Малоросією. Старшина фактично витиснула рядових козаків з вищих посад і відсторонила їх від участі в урядуванні, бажаючи домогтися у царя особливих привілеїв для себе.
Антропов, Алексей Петрович
Введение 1 Биография 2 Произведения 3 Библиография Введение Алексе́й Петро́вич Антро́пов (1716—1795) — русский живописец, представитель стиля барокко, один из первых в стране художников, начавших писать светские портреты.
Панин, Никита Петрович
Ники́та Петро́вич Па́нин (1770(1770)—1837) — русский дипломат, граф. Сын графа Петра Ивановича Панина и отец Виктора Никитича Панина.
Оболенский, Евгений Петрович
Введение 1 Биография 1.1 Семья 1.2 Образование 1.3 Военная карьера 1.4 Декабрист 1.5 Каторга 1.6 Ссылка 1.7 После Сибири Список литературы Введение Евге́ний Петро́вич Оболе́нский (1-й) (6 октября 1796, Новомиргород — 26 февраля 1865, Калуга) — князь, один из самых активных участников восстания 14 декабря 1825 года.
Уваров, Фёдор Петрович
Фёдор Петро́вич Ува́ров (1773—1824) — боевой генерал, сперва служил в конно-гвардейском полку, а затем переведён в Смоленский драгунский полк.
Богачёв, Геннадий Петрович
Введение 1 Биография 2 Признание и награды 3 Творчество 3.1 Роли в театре 3.2 Фильмография Список литературы Введение Генна́дий Петро́вич Богачёв (род. в 1945) — российский актёр.
Соколов, Пётр Петрович художник
Пётр Петро́вич Соколо́в (1821, Петербург, — 2(14) октября 1899, там же) — русский живописец и график, старший сын Соколова Петра Федоровича, также акварелист, был, собственно говоря, самоучка, так как юношей лишь очень короткое время учился в Императорской Академии художеств (1840—1843) под руководством своего дяди, К.
Петровское барокко
Петро́вское баро́кко — термин, применяемый историками искусства к архитектурному и художественному стилю, одобренному Петром I и широко использованному для проектирования зданий в новой российской столице Санкт-Петербурге.
Аргунов, Иван Петрович
Введение 1 Биография 2 Творчество 3 Галерея 4 Источники Введение Ива́н Петро́вич Аргуно́в (1729—1802, Москва) — русский живописец, портретист.
Затонский, Владимир Петрович
Влади́мир Петро́вич Зато́нский (укр. Володимир Петрович Затонський, 27 июля (8 августа) 1878(18780808) — 29 июля 1938) — украинский и советский политический деятель. Академик ВУАН (1929; с 1936 — АН УССР).
Коронационный альбом Елизаветы Петровны
Введение 1 История издания 2 Оформление альбома 3 План Введение издания 4 Переиздание 5 Источники Введение Коронацио́нный альбо́м Елизаве́ты Петро́вны — церемониальный альбом, изданный по случаю официального вступления на престол российской императрицы Елизаветы Петровны.
Банников, Георгий Петрович
Введение 1 Биография 2 Признание и награды 3 Творчество 3.1 Роли в театре 3.1.1 Саратовский драматический театр 3.2 Фильмография Список литературы Введение
Чёрные запорожцы
Введение 1 Боевой путь 2 Униформа 3 Знамя 4 Другие подразделения черношлычников Список литературы Введение Чёрные запорожцы или черношлычники (полное название — конный дивизион (позже полк) Чёрных запорожцев) — воинское формирование действующей армии Украинской Народной республики.
Восков, Семён Петрович
План Введение 1 Биография 2 Фотогалерея 3 Память 4 Источники Список литературы Введение Семён Петро́вич Во́сков (1889, с. Жлобино Кременчугского уезда — 14 марта 1920, Таганрог) — российский революционер.
Петровский путевой дворец
Введение 1 Предназначение 2 Ставка Наполеона 3 В XX веке 4 Реставрация Список литературы Петровский путевой дворец Введение Петро́вский путево́й (подъездно́й) дворе́ц на Тверском тракте (ныне Ленинградский проспект Москвы) — путевой дворец на въезде в Москву со стороны Петербурга; образец русской неоготической архитектуры.
Арцыбашев, Василий Петрович
Васи́лий Петро́вич Арцыба́шев (реже — Арцибу́шев [1] или Арцыбу́шев ; 1857, Курская губерния — 2 (15) мая 1917, Уфа) — участник революционного движения в России (с 70-х годов XIX века). Член РСДРП, большевик. В партийной среде того времени его имя ассоциируют с псевдонимом «Уральский Маркс».[2]
Шрейдер, Пётр Петрович
Шрейдер, Пётр Петрович Пётр Петро́вич Шре́йдер (1770—1824) — генерал-майор. Биография Из дворян Лифляндской губернии. 12 марта 1780 записан сержантом в Бомбардирский полк, 5 апреля 1785 г. вступил в л.-гв. Семеновский полк подпрапорщиком. 21 апреля 1787 переведён поручиком в 4-й батальон Сибирского егерского корпуса.
Петро І його звичаї та характер
Реферат на тему: “Петро І, його звичаї та характер” Петро І по своєму духовному складу був один з тих простих людей, на яких було досить глянути, щоб зрозуміти їх.
Перфильев, Афанасий Петрович
Афана́сий Петро́вич Перфи́льев (1731 — 10 (21) января 1775) — яицкий казак, один из сподвижников Е.И. Пугачева. Перфильев был одним из участников восстания яицких казаков 1772 года. После поражения, нанесённого казакам карательной экспедицией генерала Фреймана, посланной из Оренбурга, укрывался в удалённых степных хуторах.
Кирпоніс М.П.
Кирпоніс Біографія Кирпоно́са Миха́йла Петро́вича, як і його життя загалом показує, що він. - людина відповідальна, він стрімко рухався по кар’єрним східцям, щоразу посідаючі більш відповідальні посади. Але я хочу Вам розповісти саме те, через що я особисто його дуже поважаю, про його останній бій, в якому він проявив себе як справжній герой, захисник своєї батьківщини, про передумови цієї події.
Розвиток освіти науки і медицини 17 ст в Україні
Реферат на тему: Розвиток освіти, науки і медицини 17 ст. в Україні” Освічені люди першої половини 17 століть шукали різноманітні засоби, щоб стримати польський наступ. Найважливішою була справа заснування нових шкіл. Недостатній розвиток освіти вважали за головну причину занепаду культурного і національного життя.
Рівняння Бернуллі
Рівляння виду де п не дорівнює нулю або одиниці, називається рівнянням Бернуллі. Якщо п = 0 , то рівняння збігатиметься з лінійним. Якщо п = 1, то після об'єднання Р(х) з Q(x) дістанемо лінійне однорідне рівняння
Африка Національний парк Нгоронгоро
Національний парк Нгоронгоро. Вулканічний кратер Нгоронгоро – відомий національ- ний парк Африки. Мальовничий і різноманітний ланд- шафт, в якому круті обриви стін кратера Нгоронгоро