РЕФЕРАТ на тему:
ПЛАН
1. Революція 1918 року
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму М.Хорті
Використана література
1. Революція 1918 року
У жовтні 1918 р„ досі двоєдина Австро-Угорська монархія Габсбургів припинила існування. 16 листопада Національна Рада Угорщини проголосила Угорську республіку. В ході демократичної революції, що почалася, домінували тенденції створення більш справедливого устрою суспільства. До влади прийшли представники незалежної та радикальної партій. Уряд очолив граф М. Каройї.
Розпочалися демократичні реформи: встановлювалося загальне, рівне та пряме виборче право при таємному голосуванні, приймалися закони про свободу зборів і союзів, політичних організацій. Планувалося провести аграрну реформу, в перебігу якої повинно було зменшитись поміщицьке землеволодіння, а частину землі передбачалося передати безземельним селянам. Однак в Угорщині, на відміну від Австрії, наприклад, залишався сильним вплив компартії, що загалом складалася з колишніх військовополонених на чолі з Белою Куном, котрі пройшли у Росії "більшовицькі університети". Комуністи закликали до соціалістичної революції й встановлення диктатури пролетаріату за радянським зразком, розпочали активну діяльність щодо поширення свого впливу в Радах, створюваних по всій країні.
Зовнішнє та внутрішнє становище молодої республіки було важким. Країни Антанти в ультимативній формі зажадали від переможеної Угорщини звільнення територій, призначених її сусідам — Румунії та Чехословаччині. Це рішення виявилося фатальним для поміркованих політиків на чолі з Каройї, що орієнтувалися на країни Антанти.
З цих обставин скористалася компартія, що розпочала підготовку до державного перевороту. Робітничі мітинги, демонстрації, страйки, захоплення та грабування селянами поміщицьких маєтків підривали будь-які спроби уряду стабілізувати економічну й політичну ситуацію. Держави Антанти, маючи територіальні претензії до Угорщини, вирішили випередити революцію й 19 березня 1919 р. запропонували ввести до країни свої війська. Ця пропозиція була негативно сприйнята населенням Угорщини, і уряд Каройї повів переговори із соціал-демократами. Однак останні вирішили об'єднатися з комуністами, і 21 березня 1919 р. було утворено об'єднану Соціалістичну партію Угорщини (СПУ), яка проголосила, що бере владу до своїх рук. Робітничі загони роззброїли поліцію й жандармерію Будапешта, захопили найважливіші об'єкти столиці — вокзали, пошту, телеграф, міст через Дунай. Було утворено уряд — Революційну урядову раду, що проголосила створення Радянської республіки.
2. Доба Угорської Радянської республіки
Перші перетворення нового уряду здійснювались за відомим вже з Росії сценарієм: скасовувалися чини і звання, церква відокремлювалася від держави, націоналізовувалися банки, великі й навіть дрібні підприємства, ощадні каси, транспортні та торговельні контори, скасовувалося поміщицьке землеволодіння. Націоналізації підлягали ділянки землі, що перевищували 100 хольдів (1 хольд = 0,57 га). Встановлювався 8-годинний робочий день. Провадилися примусова реквізиція майна заможних верств населення, ^виселення з квартир і переселення до них родин робітників. Використовуючи досвід комуністів Росії, нова влада застосовувала репресії проти опозиційних верств населення. Передача поміщицької землі не селянам, а сільськогосподарським кооперативам, націоналізація власності дрібної буржуазії, ремісників відштовхнули від нової влади значну частину населення.
Все це надзвичайно загострило ситуацію в країні й сприяло створенню антирадянського фронту. Його активно підтримувала Антанта, прагнучи ізолювати Угорщину від Радянської Росії, з якою було встановлено тісні зв'язки. Ленін докладав усіх зусиль для підтримки Угорської республіки силами Червоної Армії. 16 квітня наступ проти Угорської республіки розпочали румунські, а незабаром і чехословацькі війська. Проти них діяла 300-тисячна угорська Червона Армія, що складалася здебільшого з робітників і селян, воїнів-комуністів інших національностей (чехів, поляків, австрійців, росіян та ін.). Румунські та чехословацькі війська в квітні—травні 1919 р. відтіснили Червону Армію до ріки Тиса, захопивши майже половину території Угорщини. Надії на наступ військ Радянської Росії не виправдалися.
Влітку в Будапешті, Карпуварі, Калочі спалахнули антирадянські повстання, жорстоко придушені загонами угорських червоноармійців. Країна опинилася в економічній блокаді, а уряд фактично не контролював ситуацію. Румунські війська перейшли у наступ і 4 серпня 1919 р. увійшли до Будапешта. Угорська Радянська республіка, проіснувавши 133 дні, була ліквідована.
3. Угорщина за режиму М.Хорті
14 листопада 1919 р. після виведення з Будапешта румунських військ до столиці вступили частини угорської армії, які сформувалися ще у період Радянської республіки на території, що перебувала під французькою окупацією. На чолі її став колишній адмірал австро-угорського флоту Міклош Хорті.
Міклош Хорті (1868-1957 pp.) — правитель Угорщини в 1920-1944 pp., адмірал. Народився у м. Кендереш. Закінчив військово-морську академію. В 1886-1918 pp. служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. В 1919 р. — учасник розгрому Угорської республіки. Після 1920 р. — регент (правитель) Угорщини. Після 1933 р. встановив тісні зв'язки з фашистською Німеччиною. З жовтня 1944 р. — в еміграції, де і помер.
Незабаром після цього було сформовано коаліційний уряд за участю соціал-демократів. Фактична влада знаходилась в руках Хорті, почалася розправа над творцями Угорської Радянської республіки. Боротьба за владу в 1919 р. в Угорщині обернулася національною трагедією. В січні 1920 р. було проведено вибори до Національних зборів, де більшість місць отримали Партія дрібних сільських хазяїв (ПДСХ) і пов'язана з католицькою церквою Християнсько-національна партія (ХНП).
Легітимісти — прибічники реставрації монархії Габсбургів — домагалися повернення угорського престолу королю Карлу IV, але проти цього заперечували Антанта й держави-спадкоємиці Австро-Угорщини — Чехословаччина, Румунія та Королівство сербів, хорватів і словенців. У цій обстановці Хорті, що видавав себе за прибічника Габсбургів, добився, спираючись на армію та таємні союзи, проголошення себе регентом держави з дуже широкими повноваженнями (1 березня 1920 р. І Національні збори прийняли рішення про відновлення монархії в Угорщині). Тріанонський мирний договір, підписаний у червні 1920 p., зафіксував розпад Австро-Угорщини та встановив кордони Угорського Королівства, до складу якого ввійшло 33% колишньої території та 44% населення. На Угорщину було покладено обов'язок сплати репарацій державам-переможницям у Першій світовій війні. Чисельність її збройних сил обмежувалася 35 тис. чол. без права мати авіацію, танки й важку артилерію.
За межами Угорщини проживало 3 млн угорців, і правлячі кола країни використали Тріанонський договір для розпалювання шовіністичних настроїв на користь відродження "великої Угорщини". Ця обставина викликала цілком зрозуміле побоювання сусідніх держав — Чехословаччини, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців, що створили військово-політичний союз — Малу Антанту.
Карл Габсбург і легітимісти прагнули реставрувати монархію і двічі І921 р. робили спроби путчу з метою зведення Карла на королівський трон. Проте Хорті відмовився віддати владу, посилаючись на позицію Антанти та Малої Антанти. З листопада 1921 р. ї Національні збори прийняли закон, що скасував права Карла Габсбурга.
Режим М. Хорті, встановлений в Угорщині в 1920-1921 pp., мав авторитарний характер. Майже нічим не обмежена влада глави держави поєднувалась із збереженням парламенту й деяких елементів парламентської демократії — загального виборчого права, опозиційних, в тому числі соціал-демократичної, партій. Хортістам не вдалося створити власної масової фашистської партії. Не маючи масової соціальної опори, хортізм спирався на цілу систему легальних і таємних союзів і товариств, таких як "Союз угорців, що пробуджуються" та інших, їхнім керівним центром був "Союз Етелкез", або "Екса", яким керувала "Рада Семи вождів". Хорті вважався "невидимим главою союзу" і контролював діяльність всіх цих організацій.
Економічне становище Угорщини вдалося стабілізувати лише в 1924-1926 pp. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Британії та Франції. Розрив із Австрією позбавив промисловість сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості. Почала розвиватися важка промисловість, в тому числі машинобудування.
У сільському господарстві особливих змін не відбулося. Внаслідок аграрної реформи тільки 1% землі, що оброблялася, були розподілені між селянами, головним чином заможними, прихильниками Хорті. Майже половина селянських родин не мала землі, тоді як великі поміщики володіли понад 30%.
У другій половині 30-х років внутрішню і зовнішню політику в країні почали визначати праві сили. Після приходу до влади в Німеччині Гітлера активну діяльність в Угорщині розгорнули націонал-соціалістичні групи, які 1935 р. об'єдналися в партію "Схрещені стріли". Регулярними стали німецько-угорські консультації на найвищому рівні. У серпні 1938 р. на переговорах Хорті з Гітлером і міністром закордонних справ Ріббентропом у Берліні було досягнуто домовленість про спільний воєнний виступ проти Чехословаччини. Угорські правлячі кола втягувались у фарватер воєнної політики Німеччини, ставали її близьким партнером.
Використана література
Всесвітня історія: 1914-1939 рр. Навчальний посібник / Упорядники Я.М.Бердичівський, Т.В.Ладиченко. – К., 1999.
Енциклопедія світової історії. – К., 2000.
Другие работы по теме:
Голдінг Вільям Джеральд
Вільям Джеральд Голдінг (англ. William Gerald Golding) – британський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року. Народився 19 вересня 1911 р. у Сент-Колумб Майнор (графство Корнуолл). Закінчив Оксфордський університет, де перші два роки присвятив вивченню природничих наук, але згодом вибрав спеціалізацію "англійська мова та література".
Сейм Карпатской Украины
(укр. Сойм Карпатської України) ( ) — законодательный орган автономного Закарпатья, избранный 12 февраля 1939 года в составе 32 членов (29 украинцев и трое от национальных меньшинств) из единого списка Украинского Национального Объединения.
Кровавое воскресенье 1939
Введение 1 Ход событий 2 Послевоенные суждения Список литературы Введение Быдгощское (Бромбергское) «Кровавое воскресенье» (нем. Bromberger Blutsonntag, польск. Krwawa niedziela w Bydgoszczy 3-4 сентября 1939) — трагические события в начале Сентябрьской кампании 1939, в ходе которых некоторое количество лиц немецкой национальности (в основном польских подданных), проживающих в городе Быдгощ[1], было убито польскими военными и ополченскими частями.
Ивано-Франковский областной комитет КП Украины
Ивано-Франковский (до 1962 Станиславский) областной комитет КП Украины - орган управления Ивано-Франковской (Станиславской) областной партийной организацией КП Украины (1939-1991 годы).
Чубарь, Влас Яковлевич
Введение 1 Биография 2 На Украине 3 Взлет и гибель в 1939 4 Награды Список литературы Введение Вла́с Я́ковлевич Чуба́рь (укр. Влас Якович Чубар, 10 (22) февраля 1891(18910222) — 26 февраля 1939) — советский государственный и партийный деятель. Член РСДРП(б) с 1907. Член ВЦИК, ВУЦИК, ЦИК СССР и его Президиума.
Кировоградский областной комитет КП Украины
- орган управления Кировоградской областной партийной организацией КП Украины (1939-1991 годы). Кировоградская область образована 10 января 1939 года из частей Киевской, Николаевской, Одесской областей. Центр - г. Кировоград.
Запорожский областной комитет КП Украины
- орган управления Запорожской областной партийной организацией КП Украины (1939-1991 годы). Запорожская область образована 10 января 1939 года на части территории Днепропетровской области УССР. Центр - г. Запорожье.
Берман, Матвей Давыдович
Введение 1 Ранние годы 2 ВЧК-ОГПУ-НКВД 2.1 ГУЛАГ 3 Закат карьеры и казнь 4 Награды Введение Матве́й Давы́дович Бе́рман (10 апреля 1898 — 7 марта 1939) — высокопоставленный сотрудник ЧК-ОГПУ-НКВД СССР, комиссар госбезопасности 3-го ранга (1935). Начальник ГУЛАГ ОГПУ-НКВД (1932—1937).
Украинский центральный комитет
Украи́нский центра́льный комите́т , укр. Український Центральний Комітет (УЦК) — общественно-политическая организация украинских коллаборационистов, представлявшая в 1939—1945 их интересы на территории Генерал-губернаторства, созданного немецкой оккупационной властью на территории бывшей Польши.
Южная Буковина
(укр. Південна Буковина; рум. Bucovina de Sud) — историко-культурная область в составе современной республики Румыния. Большую часть её территории ныне занимают аграрно-промышленные уезды жудецы Сучава и Ботошани.
Форрестер, Джей
Джей Форрестер (англ. Jay Wright Forrester) — американский инженер, разработчик теории системной динамики. Родился 14 июля 1918 г. в Анселмо, штат Небраска. Окончил университет штата Небраска в Линкольне и Массачусетский технологический институт в Кембридже. После его окончания стал заниматься преподавательской работой.
Коммунистическая партия Туркестана
- коммунистическая партия, правящая партия в Туркестанской Автономной Советской Социалистической Республике. По инициативе ташкентской организации большевиков с целью создания туркестанской краевой организации с единым партийным центром летом 1918 года в Ташкенте была созвана партийная конференция.
Список президентов Сирии
Введение 1 Главы правительства Сирии, 1918—1920 2 Короли Сирии, 1920 3 Руководители французского мандата, 1922—1936 4 Президенты Сирии, 1936 — наши дни
Конституция РСФСР 1918 года
— первая конституция Российской Социалистической Федеративной Советской Республики (Советской России). III Всероссийский съезд Советов в январе 1918 года выдвинул подготовку Конституции РСФСР в качестве одного из приоритетов Советской власти и поручил Центральному Исполнительному Комитету подготовить новому съезду Советов основные положения Конституции РСФСР, однако в связи с усложнением внутреннего положения и обострением международной обстановки работа ВЦИК по разработке Конституции была временно отложена.
Кавказская исламская армия
«» / «Армия Ислама» — турецко-азербайджано-дагестанское военное формирование активное в последние годы первой мировой войны. Согласно договору о дружбе подписанному между Азербайджанской Демократической Республикой и Османской Империей в июне 1918-го года, это подразделение было сформировано в Азербайджане с целью помощи в самозащите азербайджанцев от аттак армянских нерегулярных частей.
Гилинский, Абрам Лазаревич
Введение 1 Биография 2 Награды Список литературы Введение Гилинский Абрам Лазаревич (7 января 1897, Двинск Витебской губернии — 26 февраля 1939) — советский государственный деятель.
Нарынский областной комитет КП Киргизии
Нарынский ( в 1939-1962 Тянь-Шаньский) областной комитет КП Киргизии - орган управления Нарынской (с 1939 по 1962 Тянь-Шаньской) областной парторганизацией, существовавшей в 1939-1959, 1970-1988 и 1990-1991 годах.
Берлинский протокол 1918
Берлинский протокол — международный договор, подписанный в Берлине 25 сентября 1918 года. Договор был подписан между представителями Болгарии, Турции, Германии и Австро-Венгрии. Он предусматривал передачу Северной Добруджи в состав Болгарии.
Белнацком
БЕЛНАЦКОМ (Белорусский национальный комиссариат) ― отдел Наркомата (нарком И. В. Сталин) по делам национальностей РСФСР в 1918—1919. Создан в Петрограде (с марта 1918 в Москве) согласно декрету СНК РСФСР от 31.1 (13.2).1918[1]. Комиссар А. Г. Червяков (до мая 1918). Имел отделы агитационно-политический, культурно-просветительский, беженский, издательский и др., отделения в Петрограде, Смоленске и Витебске; спецпредставителей — эмиссаров в Орле, Калуге, Орше, Самаре, Саратове, Симбирске, Тамбове.
Адоратский, Владимир Викторович
План Введение 1 Биография 2 Критика Список литературы Введение Владимир Викторович Адоратский (7 (19) августа 1878, Казань — 5 июня 1945, Москва) — участник российского революционного движения, советский историк, философ-марксист. Академик АН СССР (1932).
Новейшее время
План Введение 1 1918—1938 2 1939—1945 3 1945—1991 4 1991 — Настоящее время 5 Без точной даты Введение Новейшее время — период в истории человечества с 1918 года по нынешнее время. В советской историографии господствовала точка зрения, согласно которой началом новейшего времени считался 1917 год, когда в России произошла социалистическая революция.
Морская и колониальная лига
План Введение 1 История 1.1 1918—1939 1.2 1944 — настоящее время Список литературы Введение Морская и колониальная лига (польск. Liga Morska i Kolonialna) — польская общественная организация, созданная в 1930 году в результате преобразования Морской и речной лиги.
Приморская бановина
План Введение 1 География 2 Баны 3 История Введение Приморская банови́на (сербохорв. Primorska banovina, Приморска бановина) — провинция (бановина) в Королевстве Югославия в период с 1929 по 1939 год.
Оборона Кушки 1918
Оборона Кушки (1918) Оборона Кушки (1918) — Боевые действия советского гарнизона крепости Кушка против войск Закаспийского временного правительства (ЗВП) 9-20 авугста 1918 года.
Сегизбаев Султан
(1899(1899), аул Жагалбайлы, Ташкентский уезд (ныне Южно-Казахстанская область), Сырдарьинская область (Российская империя) — 25 февраля 1939), Москва) — советский партийный и государственный деятель. Сын крестьянина. Казах.
Апресян, Дереник Захарович
Дереник Захарович Апресян (1899(1899) — 22 февраля 1939) — деятель советских органов госбезопасности. Биография Родился в 1899(1899) в Эриванской губернии в семье священника. Окончил церковно приходскую школу. В 1917—1918 член армянской революционной организации «Дашнакцутюн». Член РКП(б) с 1919.
Маннер, Куллерво
Ку́ллерво Ахи́ллес Ма́ннер (фин. Kullervo Achilles Manner, 12 октября 1880 — 15 января 1939) — финский журналист, депутат парламента, председатель СДП 1917-1918, Председатель Народного Совета Финляндии 1918, один из основателей Коммунистической партии, её председатель в 1920-1935.
Везиров, Мир-Гасан Кязим оглы
Мир Гасан Кязим оглы Везиров (азерб. Mir Həsən Mir Kazım oğlu Vəzirov; 1889, Шуша — 20 сентября 1918) — социалист-революционер, один из 26 бакинских комиссаров.
Александр Ильич Егоров
(25 октября 1883 — 23 февраля 1939) — военачальник Гражданской войны, начальник Штаба и Генштаба РККА, один из первых Маршалов Советского Союза (1935). Расстрелян 23 февраля 1939 года. Посмертно реабилитирован 14 марта 1956 года.
Гей, Константин Вениаминович
Константи́н Вениами́нович Гей (1896 — 25 февраля 1939) — советский политический деятель.[1] Биография Член РСДРП(б) с 1916 года. Один из руководителей установления советской власти во Пскове. В 1917—1918 председатель Военно-революционного комитета Псковской губернии, а затем — председатель губернского исполнительного комитета.
Берг, Эйжен Августович
Эйжен Августович Берг (1892, Рига — 20 сентября 1918, между станциями Перевал и Ахча-Куйма Закаспийской железной дороги) — латышский большевик. Биография
Даты в истории Украины /Укр./
03.12.1917 - ультиматум РадНарКому ЦР. 01.11.1918 - восстание в Львове. 3.03.1918 - Брестский мир. 17.11.1920 - разгром Врангеля в Крыму.
World War 2 Essay Research Paper America
World War 2 Essay, Research Paper America’s Involvement in World War 2 When the War broke out in 1939 all of America wanted to be neutral. In-fact, in 1939 a Gallup poll showed that ninety-nine percent of Americans wanted to remain neutral. Throughout the years before Roosevelt was president, the presidents, like Warren G.
Даты в истории Украины Укр.
Таблиця дат з Історії України Подія - Факт - Випадок Дата. Коли відбувався 1ий всеукраїнський селянський з’їзд 1917, 28 травня – 2 червня---28.05-02.06.1917
Жабер
Деревня Жабер Жабер Жабер (белор. Жабер) — деревня на севере Дрогичинского района Брестской области Белоруссии, относится к Хомскому сельсовету. Расположена в шести километрах от центра сельсовета — Хомска, на левом берегу реки Ясельда, рядом водохранилище (озеро) «Жабер» площадью 83 га[1].