Битва на Курськійдузі”
Реферат
учня 10-Б класу
загальноосвітньої школи №16
І-ІІІ ступенів м.Тернополя
Чуприка Віталія
Тернопіль 1996
Битва в районі Курська, Орла і Бєлгорода є однією з найбільших битв другої світової війни. Тут були не тільки розгромлені відбірні і наймогутніші угруповання німців, а й безповоротно підірвана в німецькій армії і народі віра в гітлерівське фашистське керівництво і в здатність Німеччини протистояти зростаючій могутності Радянського Союзу.
Що ж було вирішальним у розгромі ворога в районі Курська? Що зірвало його могутній наступ, який так довго готувався?
Насамперед те, що до початку оборонної битви радянські війська як кількісно, так і особливо якісно переважали свого противника.
Зросла могутність радянської авіації, бронетанкових військ та артилерії, що дало змогу в короткі строки створювати такі ударні угруповання, які стрімко ламали будь-який опір ворожих військ. Це і дало можливість радянському воєнно-стратегічному керівництву підготувати й упевнено здійснити розгром ворожих військ в районі Курської дуги, зірвати широко задумані гітлерівські наступальні плани на 1943 рік.
Чому противник вирішив провести свій генеральний наступ в районі Курська?
Річ у тім, що оперативне розташування радянських військ на курському виступі, увігнутому в бік противника, обіцяло перспективи німецькому командуванню. Тут могли бути оточені зразу два великі фронти, внаслідок чого утворився б серйозний прорив, який дав би змогу противникові здіснити великі операції у південному й північному напрямках.
У битві під Курськом війська Центрального й Воронезького фронтів за силами й засобами трохи переважали противника. Конкретно це виглядало так:в людях-у 1.4, в гарматах і мінометах-у 1.9,в танках-у 1.2 і в літаках-у 1.4 раза. Однак, роблячи основну ставку на танкові й моторизовані війська, німецьке командування згрупувало їх на вузьких ділянках, створивши у перші дні битви значну перевагу над радянськими військами, що займали тактичну зону оборони.
А коли вступили в дію радянські війська,розташовані в оперативній глибині, перевага перейшла до рук радянських військ.
Основний план контрнаступу радянськихвійськ в районі Курська, розроблений і затверджений Сталіним ще в травні, в ході оборонного бою корегувався і багато разів обговорювався в Ставці. Це був план другого етапу розгрому противника в районі Орла, Бєлгорода і Харкова і становив частину плану всієї літньої кампанії 1943 року. Перший етап-оборонні бої в битві під Курськом-наші війська завершили на Центральному фронті 12 липня, а на Воронезькому фронті-23 липня. Різні строки закінчення оборонних дій на цих фронтах пояснюються масштабністю бою і втратами, що радянські війська зазнали. Слід також врахувати, що Центральному фронту 12 липня надали значну допомогу Брянський і Західний фронти, які перейшли в наступ проти орловського угруповання противника. Це примусило гітлерівців терміново зняти сім дивізій, що діяли проти Центрального фронту.
Другий етап битви-контрнаступ-також почався неодночасно.
Так, у районі Бєлгорода це сталося 3 серпня, тобто через 20 днів після переходу в контрнаступ Центрального, Брянського і Західного фронтів, яким було потрібно менше часу на підготовку, оскільки планування контрнаступу і всебічне його забезпечення в основному були опрацьовані заздалегідь і уточнялися в ході оборонного бою.
В районі Бєлгорода на підготовку часу було потрібно більше, бо війська Степового фронту, які вводилися в контрнаступ, не мали заздалегідь повністю опрацьованого плану дій. Перебуваючи в резерві Ставки, вони не могли ще знати конкретних завдань, вихідних районів і для контрнаступу противника, проти якого вони повинні були діяти.
23 липня радянські війська, переслідуючи противника, вийшли на рубежі на північ від Бєлгорода і в основному захопили оборонні позиції, які Воронезький фронт займав до 5 липня.
Генштаб вирішив зупинити війська і ретельно підготувати їх до переходу в контрнаступ з глибокими завданнями.
Бо, перш ніж перейти в наступ, фронтам було необхідно:
перегрупувати сили й засоби;
ретельно розвідати цілі в інтересах авіаційного та артилерійського наступу;
поповнити війська, які зазнали втрат; особливо це торкалося 6-ї та 7-ї гвардійських, 1-ї танкової армій і ряду артилерійських частин;
запастися пальним, боєприпасами і всім необхідним для проведення глибокої наступальної операції.
А Степовому фронту було потрібно ще, крім того, детально відпрацювати план контрнаступу і його всебічне забезпечення.
Загальний задум контрнаступу під Бєлгородом полягав ось у чому.
Воронезький фронт завдавав головного удару силами 5-ї і 6-ї гвардійських армій, 5-ї гвардійської танкової та 1-ї армій в загальному напрямку на Валки і Нову Водолагу. Щільність артилерії на ділянці прориву 5-ї і 6-ї гвардійських армій була доведена до 230 гармат і мінометів на 1 кілометр фронту танків-до 70 одиниць. Дивізії одержали для прориву смуги до 3 кілометрів.
Таке масове зосередження засобів прориву викликалось тим, що в перший же день контрнаступу тут планували ввести в прорив дві танкові армії. Праворуч переходили в наступ 40-а і 38-а армії в загальному напрямку на Грайворон і далі на Тростянець. З повітря підтримувала 2-а повітряна армія генерала С.Я.Красовського.
Степовий фронт під командуванням генерал-полковника І.С.Конєва, діючи в складі 53,69 та 7-ї гвардійської армій і 1-го механізованого корпусу, мав найближче завдання оволодіти Бєлгородом і далі наступати на Харків, взаємодіючи з головними силами Воронезкого фронту. Дії військ Степового фронту підтримувала 5-а повітряна армія генерала С.К.Горюнова.
О 6 годині ранку 5 серпня до Бєлгорода першими увірвалися 270-й гвардійський стрілецький полк 89-ї гвардійської стрілецької дивізії, а також частини 305-ї і 375-ї стрілецьких дивізій. Добре билися 93, 94-а гвардійські та 111-а стрілецькі дивізії;89-а гвардійська і 305-а стрілецькі дивізії удостоїлися почесного найменування Бєлгородських.
Очистивши місто від решток ворога, війська армій Степового фронту, взаємодіючи з військами Воронезького фронту, швидко рушили вперед.
Які ж підсумки Курської битви?
П’ятдесят днів тривала ця найбільша битва радянських військ з німецько-фашистськими військами. Вона закінчилася перемогою Червоної Армії, яка розбила 30 відбірних німецьких дивізій, в тому числі 7 танкових. Ці дивізії втратили більш ніж половину свого складу.
Загальні втрати ворожих військ становили близько 500 тисяч чоловік, 1500 танків, у тому числі велика кількість “тигрів” і “пантер”, 3000 гармат і понад 3700 літаків. Такі втрати фашистське керівництво вже не змогло заповнити ніякими тотальними заходами.
Контрнаступ на Курській дузі був, на відміну від контрнаступу під Москвою і Сталінградом, заздалегідь вирішеним і добре забезпеченим глибоким ударом.
Сюди були залучені значно більші сили, ніж у попередніх велеких контрнаступальних операціях. Наприклад, під Москвою брало участь 17 нечиленних загальновійськових армій, 1 танкова армія та кілька мехкорпусів. У контрнаступі під Курськом брали участь 22 могутні за-гальновійськові, 5 танкових, 6 повітряних армій та великі сили авіації далекої дії.
В битві під Курськом у процесі контрнаступу вперше широко використовувались танкові й механізовані з’єднання та об’єднання, які в ряді випадків стали вирішальним фактором оперативного маневру, засобом стрімкого розвитку успіху в глибину й виходу на тилові шляхи ворожих угруповань.
Література:
Г.К.Жуков,“Спогади і роздуми”.
Другие работы по теме:
Битва при Бецекке
Битва при Бецекке — сражение, произошедшее 21 июля 1866 года между Италией и Австрией во время Третьей войны за независимость Италии. Итальянская армия под командованием Джузеппе Гарибальди захватила Тренто в рамках общего наступления против австрийской оккупации Северо-Западной Италии.
Битва при Дакто
Введение 1 Предпосылки 2 Ход 3 Итоги Список литературы Введение Битва при Дакто — общее название серии боёв между подразделениями вооружённых сил США и Южного Вьетнама с одной стороны, и Северного Вьетнама — с другой, произошедших в ноябре 1967 года на Центральном плоскогорье Южного Вьетнама. Битва при Дакто считаетсякем? одной из наиболее ожесточённых и кровопролитных в ходе войны во Вьетнаме.
Битва при Рамле
О сражении 1177 года см. Битва при Монжизаре Битва при Рамле — такое название могут иметь несколько битв, произошедших в первые годы существования Иерусалимского королевства. Рамла была важным городом на дороге из Иерусалима в порт Аскалон, который защищала крупнейшая в Палестине крепость Фатимидов.
Битва при Эрестфере
Введение 1 Предыстория 2 Ход битвы 3 Итоги Введение Битва при Эрестфере — сражение, состоявшееся 29 декабря 1701 года между русской и шведской армиями у деревни Эрестфер в Ливонии, первая крупная победа русских над шведами в ходе Северной войны.
Первая битва при мысе Финистерре 1747
Первая битва при мысе Финистерре — морское сражение состоялось 14 мая 1747 года, у мыса Финистерре между британским и французским флотом во время Войны за австрийское наследство.
Битва за Рабаул
Введение 1 Силы сторон 2 Атака и захват Рабаула 3 Последствия Список литературы Битва за Рабаул Введение Битва за Рабаул — сражение Тихоокеанской кампании Второй мировой войны, проходившее на острове Новая Британия, одном из меланезийских островов, с 23 января по февраль 1942 года. Это сражение позволило японцам захватить порт Рабаул, укрепить город и организовать основную базу для продолжения наступления вглубь территории Папуа — Новой Гвинеи по направлению к порту Порт-Морсби.
Вторая Силезская война
(1744—1745 годов) второй из трёх крупных военных конфликтов в Центральной Европе в рамках так называемых Силезских войн, в которых столкнулись интересы немецкоязычных государств Пруссии, Австрии, которыми управляли соответственно Фридрих II Прусский и Мария-Терезия Австрийская. Также в войне на стороне Австрии выступили Саксония и Сардиния.
Битва при Монморанси
Битва при Бопоре ) — сражение, состоявшееся между британскими и французскими войсками под Квебеком недалеко от устья реки Монморанси 31 июля 1759 г. во время Франко-индейской войны.
Битва при Равенне 1512
Введение 1 Предшествующие события 2 Битва 2.1 Диспозиция войск 3 Итоги Введение Битва при Равенне — главная битва Войны Камбрейской лиги, состоялась 11 апреля 1512 между армиями Франции (в союзе с Феррарском герцогством) и армиями стран «Священной Лиги» (здесь Испании и Папской области). Победа в сражении далась французам нелегко, поэтому им не удалось надолго укрепиться в северной Италии, и уже к августу 1512 французские войска покинули Апеннинский полуостров.
Битва за Сайпан
Битва за Сайпан — сражение Тихоокеанской кампании Второй мировой войны, проходившее на острове Сайпан, одном из Марианских островов, с 15 июня по 9 июля 1944 года. Это сражение стало первым в Марианской наступательной операции военных сил США.
Битва при Абукире 1798
Сражение при Абукире (битва у Нила в заливе Абу-Кир (Aboukir Bay)) 1-2 августа 1798 года — решающее морское сражение между флотами Великобритании под командованием адмирала Горацио Нельсона и Франции под командованием адмирала Франсуа де Брюи, у острова Абукир в дельте Нила, на Средиземноморском побережье Египта, после того как французские корабли прорвались из Тулона, где были блокированы англичанами.
Битва за Атту
Введение 1 Предыстория 2 Битва 3 Итоги сражения Список литературы Битва за Атту Введение Битва за Атту (операция «Песчаный краб», англ. Sandcrab) — операция армии США по освобождению острова Атту от японских войск в ходе Тихоокеанской кампании во время Второй мировой войны. Проходила с 11 по 30 мая 1943 года.
Битва при Хафджи
Битва при Хафджи — первая крупная наземная битва в ходе войны в Персидском заливе (1991). 17 января 1991 года авиация Многонациональных сил начала воздушную наступательную операцию против Ирака. К концу месяца иракская система ПВО была существенно ослаблена, а военно-воздушные силы практически прекратили участие в боевых действиях.
Австро-турецкие войны
— серия военных конфликтов между Османской империей и Австрийской империей. Началом этих конфликтов считается Мохачская битва, после которой треть Венгрии стала данником Османской империи.
Техасская бригада
Введение 1 Организация 2 История 3 Состав и командование Введение Техасская бригада (Texas Brigade), также известная как бригада Худа - пехотная бригада армии Конфедерации, прославившаяся своей стойкостью и храбростью во время Гражданской войны в Америке.
Битва у Сухих Крут
Введение 1 Предпосылки 2 Подготовка 3 Битва 4 Последствия Битва у Сухих Крут Введение Би́тва у Сухих Крут, также би́тва на Мора́вском по́ле (чеш. bitva na Moravskйm poli) — сражение, происшедшее 26 августа 1278 года между войсками чешской армии под руководством короля Оттокара II и армией Священной Римской империи (в союзе с венгерским королём Ласло IV).
Геттисбергская речь
Авраама Линкольна — одна из известнейших речей в истории Соединенных Штатов Америки. Президент произнёс её 19 ноября 1863 года при открытии Национального солдатского кладбища в Геттисберге, штат Пенсильвания. За четыре с половиной месяца до этого, решающая Битва при Геттисберге, закончившаяся победой северян, унесла множество жизней.
Битва за Мекку
Введение 1 Предпосылки 2 Ход битвы 3 Результат Битва за Мекку Введение Битва за Мекку произошла в исламском священном городе Мекка в июне-июле 1916 года. 10 июня шериф Мекки Хусейн бен Али, лидер клана Бину Хашим, начал революцию против Османского Халифата с этого города. Битва за Мекку стала частью Арабской революции Первой мировой войны.
Битва при Заальфельде
План Введение 1 Ход битвы 2 Последствия Битва при Заальфельде Введение Битва при Заальфельде произошла 10 октября 1806 между французской армией численностью 12 800 чел. и прусской армией численностью 8300 чел. Сражение закончилось победой Франции.
Тойген-Хаузенская битва
Тойген-Хаузенская битва Теуген-Хаузенская битва произошла 19 апреля 1809 между французской армией численностью 28 000 солдат и австрийской армией численностью 28 000 человек. Сражение закончилось победой Франции.
Гефресская битва
План Введение 1 Предпосылки 2 Ход битвы Список литературы Гефресская битва Введение Гефресская битва произошла 18 июля 1809 между французской армией численностью 35 000 солдат и австрийской армией численностью 15 000 человек. Сражение закончилось победой Австрии.
Битва за форт Хиндман
Битва за форт Хиндман Битва за форт Хидман — произошла с 9 по 11 января 1863, возле реки Арканзас. Это сражение было частью Виксбургской кампании в гражданской войне США.
Александр. Невская битва
План Введение 1 Сюжет 2 В ролях 3 Съёмочная группа 4 Дополнительные факты 5 Цитаты Введение «Александр. Невская битва» — исторический фильм режиссёра Игоря Каленова. Вышел в российский прокат 1 мая 2008 года.
Австралия в Первой мировой войне
План Введение 1 Австралия в войне 1.1 Битва при Галлиполи 2 Потери австралийских войск Введение Австралия вступила в Первую мировую войну 4 августа 1914 года, объявив войну Германии.
Филиппинская операция 1944 1945
Филиппинская операция (1944—1945) Филиппинская операция (20 октября 1944 — 2 сентября 1945) — стратегическая военная операция вооружённых сил США, Австралии, Филиппин и Мексики против японских войск в ходе Второй мировой войны с целью освобождения Филиппин.
Битва при Нарвике
Битва при Нарвике — серия сражений между немецкими армией и флотом с одной стороны и коалиционными силами Англии, Франции, Норвегии и Польши с другой. Битва за Нарвик продлилась с 9 апреля по 8 июня 1940 года. Битва разделилась на морскую фазу операции прошедшую в акватории Офотфьорда (другое распространённое название — «Нарвик фьорд») и наземную часть, где боестолкновения шли в окрестностях города Нарвика и прилегающих к нему Норвежскому скальному массиву.
Битва под Ульмом
План Введение 1 Манёвр Наполеона середины осени 1805 г 2 План Наполеона перед Ульмом 3 Австрийская катастрофа в Ульме Битва под Ульмом Введение Битва под Ульмом — сражение, состоявшееся 16—19 октября 1805 г. между французскими войсками под командованием Наполеона Бонапарта и австрийской армией под руководством генерала Карла Макка, результатом которого была капитуляция австрийской армии.
Битва под Дубенкой
План Введение 1 Подготовка 2 Битва 3 Значение Список литературы Введение Битва под Дубенкой — битва, произошедшая 18 июля 1792 года между поляками под предводительством Тадеушем Костюшко и русскими войсками под предводительством Михаила Каховского (отдельными корпусами командовали Иван Дунин и Михаил Кутузов) во время Русско-польской войны 1792 года.
Великая Отечественная Война.
Великая Отечественная Война. Период коренного перелома. (19 ноября 1942 г. – конец 1943 г.) Коренной перелом = переход от обороны к стратегическому наступлению.
Военные кампании Наполеона
Война Первой коалиции (1793—1797) Сражение при Вальми (20 сентября 1792 г.) Осада Тулона (1793) Битва при Ваттиньи 1793) Битва при Гандсхооте (6-8 сентября 1793 г.)
Битва при Куртре
Битва при Куртре Битва при Куртре́ (или Битва золотых шпор, нидерл. De Guldensporenslag, фр. bataille des йperons d'or) — битва фламандцев с французской армией 11 июля 1302 года возле города Куртре во время Фламандского восстания 1302 года.
Битва под Жёлтыми Водами
Битва под Жёлтыми Водами Битва под Жёлтыми Водами (укр. Битва під Жовтими Водами, польск. Bitwa pod Żуłtymi Wodami) — первая крупная битва восстания Хмельницкого, произошедшая между 29 апреля и 16 мая 1648 года в урочище Желтые Воды, недалеко от современного города Жёлтые Воды Днепропетровской области Украины.
Битва в Ронсевальском ущелье
План Введение 1 Предшествующие события 2 Битва 2.1 Армия басков 2.2 Место сражения 3 Последствия Введение Битва в Ронсевальском ущелье — известная битва, произошедшая в 778 году, в которой войска Роланда, правителя Бретани и командующего армией Карла Великого, были разбиты басками. Сражение произошло в Ронсевальском ущелье, в Пиренейских горах, на границе современных Франции и Испании.
Україна в 1943 році
Початок вигнання окупантів з України. Внесок українців у перемогу над нацизмом. Боротьба з ворогом в тилу. Втрати радянських військ при звільненні України у 1943 році. Особливість визволення Києва від німців. Підпільно-партизанська боротьба в Україні.
