Реферат з історії України по темі:
“Міхновський Микола Іванович”
Виконав студент I курсу
I групи
Коцюрба О.І.
Науковий керівник:
Професор Горбул О.Д.
Київ-2001
Микола Іванович Міхновський з 1899 року переселився до Харкова, де заснував свою адвокатську канцелярію. Це мало величне значення на розвинення нашої національної свідомості, бо зразу ж він вступив з “Громадою” в найтісніший зв’язок та впливав на “Громаду” в напрямі скріплення наших національних постулатів та подальшого революціонізування наших думок.
Під впливом Міхновського більш активні члени “Громади” перейшли до переконання в потребі заснувати “революційну партію з гаслами українських політичних і економічних домагань засобами революційними”.
Це сталося 5 лютого 1900 року на організаційних зборах основоположників “Української Революційної Партії”. Основоположниками партії були: Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Михайло Русов, Левко Мацієвич, Юрій Коллард, Олександр Коваленко та Дмитро Познанський. Ала душу в цю партію вдихнув Микола Іванович Міхновський. На різних сходинах приватного чи громадського характеру він висловлював свої погляди про “необхідність революційної акції та збройної боротьби за права українського народу”.
В протилежність всім теоріям соціалістичних гуртків, які казали, що треба спочатку соціально піднести український народ, тоді тільки можна буде говорити про питання національні. Міхновський казав, що спочатку треба досягти національного визволення засобом революційним, а вже потім тільки можна буде у всій повноті перевести соціальні реформи, потрібні для досягнення добробуту народу, бо “без національного визволення українського народу неможливе і його соціальне визволення з темряви, визиску і рабства”.
У листі до російського міністра внутрішніх справ Сіпягіна в 1900 році, що буввидрукуваний іменем “РУП” у львівській “Молодій Україні”, з приводу заборони умістити на проектованому тоді пам’ятнику Котляревському напис по-українські, М.Міхновський сказав: ”Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захищалась ціла Росія. Мусить добути своє визволення з рабства національного і політичного, хоч би полилися ріки крові”!
М.Міхновський, хоч сам офіційно до партії “РУП” і не належав, також при утворенні самої партії, так і в її дальшій діяльності ближчої участі не брав, але всі найактивніші члени партії в перших початках утворення її, так і в її дальшій діяльності, були під його особистим впливом. Першою публікацією партії була книжечка, написана М.Міхновським під заголовком “Самостійна Україна”. Вона вийшла друком у Львові, заходом В.Старосольського та Е.Косевича. В цій брошурці гасло самостійної України було поставлено ясно - “Україна для українців”.
При чому Україна розумілася, як цілісність усіх етнографічних українських земель. Цією публікацією іменем “РУП” М.Міхновський проголосив “Єдину, нероздільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі”,
себто був проголошений принцип “Самостійності і Соборності України”,
і це стало заповітом для тодішніх українців і їх нащадків, а сам Микола Міхновський став пророком нашого національного визволення.
Коли РУП-іці цій ідеї зрадили, то зусиллями М.Міхновського була утворена друга партія, а саме: “Українська Народна Партія”, що гасло Самостійності і Соборності доповнила соціальними вимогами. Гаслами цієї партії стали: “Самостійна Українська Республіка працюючого ладу, всесвітнє визволення поневолених націй і визволення праці від капіталу”, а в самій Україні “вся влада належить народові українському”
. Своє політичне “кредо” партія “УНП” висловила у відомих 10 заповідях, написаних М.Міхновським. Восени 1905 року партія “УНП” видала часопис “Самостійна Україна”, в якому був видрукуваний проект Української Конституції, де був висунутий постулат ”націоналізації землі”, себто - соціалізація в межах українського народного господарства. Так далеко пішов М.Міхновський у соціально-економічних питаннях для українського народу.
Сумніви, втрата сил, терпіння повертають деяких назад, але є ті, хто йде до вершини, а коли сили вичерпуються, чекають на зміну, у руки якої можна передати естафету. Такою верхівкою була для нашого народу самостійність. Слова “Самостійна Україна” стали молитвою, схожою на “Отче наш”, яка дала сили вже на останніх етапах шляху нашим національним провісникам.
Саме тоді, коли з-під ніг вибивають каміння, знаходиться той, хто сильніший за попередників, хто встигає перестрибнути на нову платформу.
На рубежі століть, у важкий переломний момент Україна мала такого сміливця, який на всю країну вигукнув гасло: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі”
, немов передчував, бачив наперед, що це станеться, і це сталося саме у цьому столітті. Ним був Микола Міхновський.
Його ідея змусила народ повірити у те, що ми нація, яка має право на самостійне існування. Ми завжди мали це право, але вітер історії розгубив сторінки Переяславських статей, залишивши порожнє місце, яким і скористалася країна-протектор.
Міхновський бачив, що його ідея має опонентів, як, прихильників М.Драгоманова чи так званих “українофілів”, але він довів, що його ідея - це не просто одна з “пишних, святих ілюзій “, а дороговказ для нашого народу.
Доказ цього дало життя, адже через РУП, УНП, УВО знайшла українська націоналістична ідея свій вияв в ОУН у 1929році, яка діє і сьогодні.
Основна заслуга М.Міхновського полягає не лише в тому, що він висунув ідею самостійності, адже, автономна чи самостійна держава у демократичному суспільстві завжди мала б право на національний саморозвиток особистості, а в тому, що це гасло було сказане вголос і переконливо.
Його ідея мала підґрунтя, вона була пояснена. Був вказаний новий шлях розвитку, з якого наш народ звернув і прийшов до сусідів у рабство: “Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти зброю… Вперед і нехай кожний із нас пам’ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати про весь народ, щоб цілий народ не згинув через його необачність”.
М.Міхновський був деякою мірою спасителем для вже зневіреної праці. Ідея самостійності не знайшла відразу практичного втілення, проте зерно було вкинуте, і через 18 років, немов людина, яка досягла повноліття, визріла і пролунала ще раз у 4-ому Універсалі Центральної Ради.
Другие работы по теме:
Збереження лікарської таємниці
Реферат на тему: Делікатність, такт і увага, з якими лікар ставиться до кожного хворого, повинні бути істотно доповнені, а точніше, посилені суворого конфіденційністю, повним нерозголошенням відомостей, котрі отримав або дізнався лікар від хворих і про хворих. Це стосується всієї інформації особистого, інтимного та будь-якого іншого порядку.
Яновський Юрій
(1902 — 1954) Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської області), де колись був хутір пана Майєра. У квітні 1945р. Ю. Яновський з уст матері записав деякі подробиці про свій родовід та місце народження, а опубліковані вони повністю 1983р.
Украдене щастя
Автор: Франко Іван. Драма з сільського життя в 5 діях Дія перша Події розгортаються коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах. Сільська хата. Ніч. Анна, молодиця років двадцяти п'яти, дружина селянина Миколи Задорожного, і Настя, кума Анни, дружина сусіда Миколи Олекси Бабича, пораються коло печі.
Вороний Микола
(6 грудня 1871 — 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7 .VI. 1938) — український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім'ї ремісника.
Сеньйорито акаціє, добрий вечір...
Автор: Вінграновський Микола. Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче,
Іван Іванович
Автор: Хвильовий Микола. Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за «вольтер'янство» (вільнодумство, філософствування).
Микола
Автор: Есенин С.А. В шапке облачного скола, В лапоточках, словно тень, Ходит милостник Микола Мимо сел и деревень. На плечах его котомка, Стягловица в две тесьмы,
Антоновский, Михаил Иванович
Михаил Иванович Антоновский (укр. Антоновський Михайло Іванович; 1759-1816) — российский и украинский историк, публицист, переводчик, выпускник Киево-Могилянской академии (1779) и Московского университета (1783).
Микола Карпович Садовський (1856-1933) (. Життя та творчість WinWord)
Реферат на тему: Микола Карпович Садовський (1856-1933) Життя та творчість Виконала: Поблоцька Юлія 10-Б клас 2000 рік Микола Карпович Садовський (Тобілевич) народився 13 грудня 1856 року в селі Костуватому на Херсонщині. Дитинство і юність провів на селі серед чарівної природи, дружив із селянськими дітьми, на власні очі бачив сирітські злидні, страждання наймитів і наймичок, жорстоке свавілля куркулів-павуків.
Микола Кибальчич
150 років тому народився український учений Микола Кибальчич, який проект космічного апарата надряпав на стіні тюремної камери Кілька днів поспіль у країні тривають урочисті заходи, присвячені пам'яті видатного українця Миколи Кибальчича. Зокрема, у Дніпровському районі столиці відкрито меморіальну дошку вченому-ентузіасту.
Письменники області
Робота до диференційованого заліку на тему: Письменники області Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківщини з населенням близько 10 тисяч жителів. Воно має давню і велику історію. Про походження назви міста достовірних джерел немає. За легендою Рогатин зобов’язаний своєю назвою великій кількості оленів – рогачів, що тут водилися.
Галаган, Игнатий Иванович
Введение 1 Биография 2 Память Список литературы Введение Игнатий Иванович Галаган (укр. Гнат Іванович Ґалаґа́н; ? — 1748) — казацкий полковник чигиринский (1709—1714) и прилуцкий (1714—1739).
Форостовский, Леонтий Иванович
План Введение 1 Биография 2 Сочинения Введение Лео́нтий Ива́нович Форосто́вский (Форости́вский), укр. Леонтій Іванович Форостівський, в некоторых публикациях неверно именуется Леонид (? — умер в 1974 в США) — украинский историк, в годы Великой Отечественной войны — бургомистр Киева (февраль 1942 — ноябрь 1943).
Рябовол, Николай Степанович
План Введение 1 Детство и юность 2 Военная служба 3 Политическая деятельность и литература Рябовол, Николай Степанович Введение Никола́й Степа́нович Рябово́л, (укр. Микола Степанович Рябовіл, 17 декабря 1883 — 13 июня 1919) — уроженец ст. Динской, казачий политик и общественный деятель, председатель Кубанской Законодательной Рады (1917—1919).
Постать Миколи Міхновського в історії України
Микола Міхновський - український політичний та громадський діяч, основоположник і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст. Ідеї державності у творі "Самостійна Україна" Міхновського. Створення Української Народної Партії.
Микола Міхновський у суспільно-політичних процесах України
Формування Міхновським нової суспільно-політичної ідеології, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. Аналіз і особливості маловідомого конституційного проекту Української народної партії, що був розроблений на початку XX ст.
Антоненко, Григорий Николаевич
Введение 1 Биография 2 Почетные звания и награды 3 Творчество 4 Роли в театре 4.1 Роли в кино Список литературы Введение Григорий Николаевич Антоненко — актёр театра и кино театра, народный артист Украины (1996)[1].
Дилецкий, Николай Павлович
Никола́й Па́влович Диле́цкий (укр. Микола Павлович Дилецький; около 1630, Киев — после 1680, Москва) — украинский и российский музыкальный деятель, автор нескольких духовных концертов, автор книги «Грамматика пения мусикийского, или Известные правила в слоге мусикийском, в них же обретаются шесть частей или разделений», изданной в 1677 году в Смоленске.
Універсали Центральної Ради
Міністерство освіти і науки України Київський державний торговельно-економічний університет Коломийський економіко-правовий коледж РЕФЕРАТ на тему:
Микола Іванович Лобачевський
(1792—1856 pp.) Микола Іванович Лобачевський народився 1 грудня 1792 р. в Нижньому Новгороді у сім'ї повітового землеміра. Родина жила бідно. Становище Лобачевських ще погіршало, коли в 1797 р. помер батько. Мати, рятуючись від злиднів, з трьома синами переїхала до Казані, сподіваючись дістати там матеріальну підтримку від родичів.
Нестор Іванович Махно
Махно Нестор Іванович – український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху в Україні. Народився у селі Гуляй-Поле Запорізької області. Деякий час навчався у гуляй-польській початковій школі. У 1906році став членом анархістської організації “ Спілка бідних хліборобів”, що діяла на Катеринославщені.
Видатні українські біологи
Реферат на тему: Видатні українські біологи ПИРОГОВ Микола Іванович (1810 - 1881) Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч.
Академік М І Вавілов
Реферат на тему: Академік М.І.Вавілов М. І. Вавілов народився в Москві 26-го листопада 1887 року. Батько його був здатним комерційним діячем, що пройшов через важке дитинство. Він щиро любив своїх синів, Миколу і Сергія (згодом стали геніальними росіянами вченими), дочка Лідію - мікробіолога, що померла в роки своєї молодості, і Олександрові, що став пізніше лікарем.
Покровський В І - видатний вчений-медик
Покровський Валентин Іванович __________________________________ ____________ Покровський Валентин Іванович народився в 1929 р. – інфекціоніст, епідеміолог, академік АМН ССР (1982). В 1952 р. закінчив перший ММИ. З 1955 – 1964 рр. працював на кафедрі інфекційних захворювань того ж інституту.
Пирогов 2
Микола Іванович Пирогов (1810 – 1881) Основи сучасної воєнно-польової хірургії заклав М.І.Пирогов. Свої спостереження і наукові дослідження з питань воєнно-польової хірургії він виклав у декількох роботах: "Початки загальної і воєнно-польової хірургії" (1864), "Звіт про відвідування військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії й Ельзасу" (1871), "Лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії й у тилу діючої армії".
Український інфекціоніст Микола Федорович Гамалія
Гурткова робота з інфекційних захворювань “Український інфекціоніст Микола Федорович Гамалія” Микола Федорович Гамалія (1859-1949) – український мікробіолог і епідеміолог, почесний член Академії Наук (1940 р.), заслужений діяч науки (1934 р.), лауреат державної премії (1943 рік).
Життя та твовчість М І Пирогова
Реферат на тему: Життя та творчість Микола Івановича Пирогова Учениць 14-ї групи УГЛ КУ ім. Тараса Шевченка Пащинської Наталії та Білан Олени
Розвиток екомічной теорії в Україні в XIX столітті
З 30-х років XIX ст. поглиблюється криза кріпосницької системи, формується капіталістичний уклад в економіці. В економічних поглядах відбуваються зміни. Набуває популярності теорія Сміта і Д.Рікардо. Вперше в Уркаїні її почав пропагувати викладач політичної економії, професор Харківського університету Тихон Федорович Степанов.
Науковий та життєвий шлях М І Вавілова
НАУКОВИЙ ТА ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ М.І. ВАВІЛОВА “...Скільки разів його хотіли умертвити змії, скорпіони і фаланги, проковтнути крокодили, розірвати мріяв голодний лев...”