План
Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
Період, про який ідеться, багато в чому був переломним, а то й трагічним для українського народу. На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Сюди, на цей раз надовго, повернулася радянсько-більшовицька влада. Процес нищення української самобутності здійснювався тепер в основному «мирним шляхом» — протягом усього існування комуністично-тоталітарного режиму в радянській Росії, а потім в СРСР.
Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Кращі борці за волю України загинули. Господарство опинилося в стані глибокої кризи. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Практично припинилося виробництво товарів. Українські землі знову поділили радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччина. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту, який, на думку його ініціаторів, мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи.
Одним із перших кроків на цьому шляху стала запроваджена в роки громадянської війни політика «воєнного комунізму». Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі запроваджувався продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні норми продовольства, решта ж конфісковувалась державою. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього економічна і політична криза ще більше поглибилася. «Воєнно-комуністичні» методи та розруха швидко руйнували матеріально-технічну базу індустрії, майже знищили торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення. Свідченням останнього стали виступи робітників, повстання селян. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою.
Втім почуття самозбереження, намагання не допустити втрати своєї влади продиктували більшовикам удатися до інших методів подолання кризи. Йдеться про запровадження нової економічної політики (НЕП). Це рішення, прийняте під тиском тодішніх скрутних обставин, можливо, було чи не єдиним більш-менш серйозним кроком більшовицької влади за весь період її існування. Але більшовицька влада не була б такою, коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах.
Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин. Мова велася, зокрема, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, про подолання інфляційних процесів тощо. Тепер замість реквізиції зерна, як це було за «воєнного комунізму», селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна на свій розсуд і за власними цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація.
Отже, були створені, хоча й дуже обмежені, умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, зростала його продуктивність. У 1927 р. оброблялося на 10% землі більше, ніж у 1913 р. Виробництво предметів споживання сягнуло довоєнного рівня. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала в руках держави.
Однак у 1928 р., як і можна було передбачити, НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів.
Перший голодомор в Україні стався в 1921—1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Це були райони, які до Першої світової війни слугували головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери.
Голоду можна було уникнути, якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів, які тоді були в її розпорядженні. Цього, однак, не було зроблено: Москва вимагала хліба для промислових центрів Росії.
Партійне керівництво республіки довгий час приховувало масштаби голоду, відмовлялося від міжнародної допомоги. Тільки в другій половині 1922 р. було дозволено діяти міжнародній організації «Американська адміністрація допомоги». Проте більшу частку допомоги забирала Росія. Окремі дослідники вважають, що чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України.
В Україні голод удалося ліквідувати лише в 1923 р. Це стало результатом не стільки зусиль влади, скільки поліпшення загальної економічної ситуації, пов'язаної з першими успіхами нової економічної політики. Випадки голоду, хоч і в менших масштабах, спостерігалися і в інші роки. Наприклад, на Поділлі він повторився в 1925 р. і також був значною мірою спровокований більшовицько-радянською владою, котра мала змогу запобігти лихові, але не зробила цього.
Другие работы по теме:
Зовнішня політика України
Тема. Міжнародні відносини та зовнішня політика України у світовій спільноті Міжнародні відносини – система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави і міждержавні організації, партії, приватні особи. У сферу міжнародних відносин включаються військово-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства.
Назарук Осип
Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми.
Михайль Михайло Семенко
Михайль СЕМЕНКО (1892 - 1937) - поет, основоположник і теоретик українського футуризму, родом з с. Кибинців на Полтавщині, син письменниці Марії Проскурівни. Перша його зб. «Prelude» (1913) позначена впливами поетів «Української Хати». Наступними збірками — «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914) та вміщеним в останній маніфестом Семенко розпочав паралельно до виниклого в Україні російського кубо- і егофутуризму (Д.
Бурджалов, Георгий Сергеевич
Георгий Сергеевич Бурджалов (Бурджалян; 1869—1924) — русский актёр и режиссёр, брат армянского режиссера Аркадия Сергеевича Бурджаляна. С 1921 руководитель 4-ой студии МХАТ. Один из основателей Музея Художественного театра в 1922 году.
Чубарь, Влас Яковлевич
Введение 1 Биография 2 На Украине 3 Взлет и гибель в 1939 4 Награды Список литературы Введение Вла́с Я́ковлевич Чуба́рь (укр. Влас Якович Чубар, 10 (22) февраля 1891(18910222) — 26 февраля 1939) — советский государственный и партийный деятель. Член РСДРП(б) с 1907. Член ВЦИК, ВУЦИК, ЦИК СССР и его Президиума.
Волынское воеводство II Речь Посполитая
Введение 1 История 2 Повяты 3 Волынские воеводы II Речи Посполитой Волынское воеводство (II Речь Посполитая) Введение Волынское воеводство (польск. Wojewуdztwo wołyńskie) — административно-территориальная единица Второй Польской Республики, образованная 1919 году в результате восстановления Польского государства.
Валера, Имон де
Имон де Валера , англ. Йamon de Valera, ирл. Йamonn de Bhailйara (имя произносится как Эймон), (крещён как Эдвард Джордж де Валера , англ. Edward George de Valera, 14 октября 1882, Нью-Йорк — 29 августа 1975, Дублин), один из доминантных политиков Ирландии в 1917—1973, автор ирландской Конституции, один из лидеров Ирландской борьбы за независимость.
Белая книга Черчилля 1922
Введение 1 История 2 План Введение 3 Реакция на книгу Введение Белая книга Черчилля — первая из шести Белых книг, выпущенных британскими правительствами и касающихся подмандатной Палестины. Имя «Белая книга» дано по названию правительственного документа, представляемого на утверждение британского парламента «White paper».
Линейные корабли типа Южная Дакота 1920
Это статья об американских линкорах типа «Южная Дакота», строительство которых прекращено по Вашингтонскому договору 1922 года. О линкорах типа «Южная Дакота» времён Второй мировой войны см. Линейные корабли типа «Южная Дакота».
Красная Армия БНСР
(Бухарская Народная Советская Республика) - создана в сентяюре 1920 по решению Бухарского ревкома на базе 1-го Восточно-мусульманского стрелкового и 1-го Узбекского кавалерийского полков, участвовавших в Бухарской операции 1920.
УСРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 pp.
УСРР — соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння. Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація; фізичне знищення капіталістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких земельна власність — спільна; продовольча диктатура; репресії.
Петсамо губерния
Петсамо (фин. Petsamon lддni, швед. Petsamo lдn) — губерния Финляндии с 1921 по 1922 год. Административным центром губернии был город Петсамо. Губерния была образована 14 февраля 1921 года, когда Советская Россия по Тартускому мирному договору уступила область Петсамо Финляндии. Однако уже 1 января 1922 года губерния Петсамо была присоединена к губернии Оулу, в которую губерния Петсамо вошла единым муниципалитетом.
Совзнак
План Введение 1 Выпуски и номиналы 2 Непризнание совзнаков белыми 2.1 ВСЮР (1918—1920) 3 Галерея совзнаков 3.1 Расчётные знаки образца 1919 года 3.2 Расчётные знаки образца 1921 года
Вашингтонская конференция 1921 1922
План Введение 1 Основные договоры 1.1 Вашингтонская конференция в произведениях искусства Список литературы Введение Вашингтонская конференция 1921—1922 — международная конференция об ограничении морских вооружений и проблемах Дальнего Востока и бассейна Тихого океана. Проходила с 12 ноября 1921 года по 6 февраля 1922 года в конгресс-холле Constitution Hall, в Вашингтоне.
Ничевоки
План Введение 1 История 2 Члены группы «Ничевоки» 3 Издания «Ничевоков» Список литературы Введение Ничевоки — российская литературная группа, сложившаяся в Москве в начале 1920 года и окончательно оформившаяся в августе 1920 года при Союзе поэтов в Ростове-на-Дону [1].
Масові репресії. Великий терор
Реферат на тему: Масові репресії. «Великий терор» Тема комуністичного терору в Україні і його найтрагічнішої сторінки — Голодомору 1932-1933 рр. — має велику літературу [1; 2; 3; 4; 6; 8; 10; 11]. Її аналіз переконує нас у тому, що більшість сумлінних науковців, які досліджують злочини комуністичного режиму в СРСР, кваліфікують Голодомор як масове вбивство за етнічною ознакою, себто вважають його геноцидом українського народу.
Україна у складі СРСР у 20-30-і роки
Після закінчення громадянської війни основна частина українських земель входила до складу Української СРР, де сформувалась і зміцнилась радянська форма державності. Після стрімкого дипломатичного прориву 1921 р., коли було укладено ряд угод з країнами Прибалтики та Польщею, активність УСРР на міжнародній арені поступово затухає.
Україна в складі СРСР 1922-1939 рр.
РЕФЕРАТ на тему: Україна в складі СРСР (1922-1939 рр.) П Л А Н Нова економічна політика Утворення Радянського Союзу. Остаточна втрата Україною незалежності.
Політика воєнного комунізму
Контрольна робота З дисципліни "Економічна історія". Політика "воєнного комунізму" " Нова економічна політика"
Нова економічна політика: суть, значення, уроки
Передумови і впровадження нової економічної політики. Суть реформування в галузі торгівлі, фінансів, сільському господарстві. Позитивні та негативні результати проведення НЕП. Причини відмови від засад нової економічної політики. Історичне значення НЕП.
Культурна революція в Україні 1928-1939 років
Культурна політика більшовицької партії, ідеологізація культурного життя. Ліквідація неписемності серед населення, будівництво національної школи, українізація освіти, запровадження єдиної шкільної структури. Жорсткий контроль партії в духовній сфері.
Голодомор 1932-1933 років
Один із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу організований державою голод 1932-1933 рр.. Державна політика в селі за голодомору. Голодомор в Україні належить до трагедій, демографічні наслідки яких відчуваються багато десятиліть.
Финские братские войны
Финские «братские войны» (фин. heimosodat, также известны как «Войны братских стран», «Войны братских народов») — финское название использующееся для собирательного описания различных вооружённых конфликтов на территориях заселенных родственными финнам финно-угорскими народами (эстонцами и карелами) во время Гражданской войны в России (1918-1921).
Аронсон, Григорий Яковлевич
Григорий Яковлевич Аронсон (1887, Санкт-Петербург — 1968, Нью-Йорк) — меньшевик, публицист и общественный деятель. Биография Получив традиционное еврейское образование, в юношеском возрасте вступил в партию социал-демократов (большевиков), а в 1908 г. — в Бунд. С 1909 г. активный сотрудник ОРТа и Общества для распространения просвещения между евреями в России.
Апресян, Дереник Захарович
Дереник Захарович Апресян (1899(1899) — 22 февраля 1939) — деятель советских органов госбезопасности. Биография Родился в 1899(1899) в Эриванской губернии в семье священника. Окончил церковно приходскую школу. В 1917—1918 член армянской революционной организации «Дашнакцутюн». Член РКП(б) с 1919.
Мдивани, Буду
Мдивани Буду Поликарп Георгиевич ) (1877 - 10.07.1937, Тбилиси) - советский государственный и партийный деятель. Биография с 30.11.1918 по 13.02.1919 член РВС 11-й армии Южного - Каспийско-Кавказского фронта
Врачев, Иван Яковлевич
Иван Яковлевич Врачев (14 апреля 1898, Екатеринодар — 1997, Москва) — российский революционер, член Президиума ВЦИК, начальник Политуправления и член Реввоенсовета Туркестанского фронта, член ЦК Коммунистической партии Грузии. Один из подписавших Договор об образовании СССР.
Махарадзе, Филипп Иесеевич
Филипп Иесеевич Махарадзе (1868—1941) — советский партийный и государственный деятель, руководитель Грузинской ССР. Член РСДРП с 1903 года. Биография
Польща у 2030-х рр. ХХ ст
План. Встановлення державної незалежності Польщі. Режим санації. 1. Внаслідок трьох поділів Речі Посполитої у XVIII ст.. між Росією, Австрією та Прусією польський народ на довго втратив свою незалежність. Майже все ХІХ пройшло підприємство знаком національно-визвольної боротьби за відновлення державності.
ПА Кропоткин Биография и библиография произведений
БИБЛИОГРАФИЯ ПРОИЗВЕДЕНИЙ П.А.КРОПОТКИНА Анархия, ее философия и идеал. М.,1906. Великая французская революция 1789-1793 гг. М., 1979. В русских и французских тюрьмах (пер. с англ. В.Батуринского). Под редакцией автора. СПб.: Знание,1906.
Чарлз Герберт Бест
В 1921 Бесту, который тогда работал вместе с Ф.Бантингом под руководством Дж.Маклеода, удалось выделить из поджелудочной железы собаки гормон инсулин.
Эрнест Лависс
Лависс, Эрнест (Lavisse, Ernest) (1842–1922), французский историк и деятель образования.