Велика Північна війна.
Велика Північна війна була найбільш значною військово-політичною подією XVIII століття, що визначила подальшу долю багатьох європейських країн. Вкрай агресивна політика попередників Карла XII, особливо його діда Карла X Густава, призвела до перетворення Швеції на потужну імперію, яка володіла землями на великій частині узбережжя Балтійського моря. Ствердження абсолютної влади короля та економічний розвиток держави стали головними цілями правління його наступника – Карла XI. В той же час зростало невдоволення жорсткою зовнішньою політикою Швеції з боку багатьох європейських країн. Росія також постраждала від агресивної політики північного сусіда, втративши ще у 1617 році вихід до Балтійського моря – головної європейської транспортної артерії того часу. Після приходу до влади царя Петра I, який зумів подолати всі внутрішні перешкоди і стати одноосібним керманичем Росії, було утворено антишведську коаліцію, до якої увійшли Росія, Польща, Саксонія та Данія. У серпні 1700 року, відразу після підписання мирної угоди між Туреччиною та Росією, остання оголосила війну Швеції. Так почалася Велика Північна війна, що точилася 21 рік. Російські війська поклали в облогу фортецю Нарва, в той час як польсько-саксонські війська рушили на столицю Ліфляндії Ригу. Король Карл XII, незважаючи на свою молодість (у 1700 році йому виповнилося 18 років), був гідним нащадком своїх попередників і мав неабиякий талант полководця. Він вирішив бити своїх супротивників по черзі і почав з Данії. Після несподіваної висадки шведського десанту поблизу Копенгагена та проведення блискавичної військової операції, король Данії і Норвегії Фредерік IV був вимушений підписати мирну угоду, вийти з коаліції та сплатити значну контрибуцію. Після цього Карл XII вирушив зі своєю армією до Риги, зняв ворожу облогу з міста і вже 19 листопада 1700р. наніс поразку російським військам у битві під Нарвою.
(карта битви)
Вигравши, таким чином, у дебюті, шведський монарх невдовзі припустився серйозної помилки, відмовившись від переслідування російської армії. Замість цього, на довгі шість років він застрягнув у дрібних сутичках з польсько-саксонською армією Августа II. Російський цар тим часом зайнявся реорганізацією армії з метою наблизити її до європейських стандартів. Часу для цього у нього було достатньо. Коли ж у 1706 році Карл XII примусив Августа II зректися трону на користь Станіслава Лещинського, вийти з коаліції і підписати мирну угоду в Альтранштедті, армія Петра I вже перетворилася з хлопчика для биття на грізну силу. Перемоги, отримані росіянами 1704 року поблизу Нарви і Дерпта, переконливо довели, що у шведів з’явився гідний супротивник. Влітку 1708 року армія Карла XII форсувала річку Березину та рушила до російського кордону. Розгром росіянами у битві під Лісною, шведського корпусу на чолі з генералом Левенгаптом, що мав доставити до головної армії продовольство та боєприпаси, вплинув на рішення Карла XII повернути на південь до України. До планів гетьмана Івана Мазепи ніяк не входило вторгнення шведів в Україну, що ставала тепер театром воєнних дій. Він сподівався, що вирішальний бій двох могутніх суперників станеться десь поза межами Гетьманщини. Невдоволення, що врешті штовхнуло гетьмана шукати іншого покровителя, було пов'язане з питанням захисту України. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра І. Цар, чекаючи наступу шведів, відмовив гетьману, що стало для Івана Мазепи останньою краплею. Вважаючи, що Петро І порушив зобов'язання обороняти Україну від поляків (основу угоди 1654 року), український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. У жовтні 1708 року він перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3000 козаків і провідних членів старшини. Українсько-шведський військово-політичний союз передбачав надання Швецією військової допомоги, утримання від підписання миру з Росією аж до повного звільнення України та відновлення її давніх прав. Реакція Петра була швидкою і жорстокою. Князь Меншиков вщент зруйнував гетьманську столицю Батурин і вирізав усе місцеве населення. Ця подія змінила плани багатьох потенційних прибічників гетьмана. На початку квітня 1709 року, після надзвичайно складної та виснажливої зими, шведи підійшли до фортеці Полтава. Саме поблизу неї 27 червня 1709 року сталася вирішальна битва Великої Північної війни, у якій армія Карла XII зазнала нищівної поразки, втративши більш ніж 6900 вояків вбитими та пораненими. Остаточно шведська армія припинила своє існування 30 червня поблизу Переволочної, де в полон потрапило близько 16000 воїнів. Тікаючи після поразки від переслідування росіян, гетьман Мазепа і Карл XII з невеликим загоном знайшли притулок у Молдові, що була під владою Турецького султана Ахмеда III. Однак, війна на цьому не закінчилася і точилася ще довгих 9 років. Пізніше її акцент було перенесено на Балтику, де перевага була на боці Російського флоту. Остаточно Швеція була примушена підписати мирну Ніштадтську угоду лише 1721 року. За нею Росія отримала Лівонію, Естонію, Інгрію та частину Карелії. За ці втрати Швеція отримала невелике грошове відшкодування (2 мільйони талерів), але втратила статус європейської імперії, який перейшов до Росії. Що ж до України, Велика Північна війна поклала кінець її намаганням отримати незалежність. Тепер остаточне поглинання Гетьманщини міцніючою Російською імперією було тільки питанням часу.
Полтавська битва
Після надзвичайно виснажливої зими 1708-1709рр. та військових невдач, становище шведської армії на Україні стало доволі складним. В кінці квітня 1709р. Карл XII підійшов до фортеці Полтава і взяв її у облогу. Шведський король мав 31,000 вояків, частина яких знаходилася у облогових траншеях та охороняла підступи до фортеці з боку річки Ворскли. Росіяни мали 49,000 війська і близько 130 гармат, що давало їм відчутну чисельну перевагу напередодні битви. На початку червня цар Петро I повернувся з поїздки до фортеці Азов і прибув до табору своєї армії. На військовій нараді було прийнято рішення про форсування Ворскли. 20 червня основні сили російської армії перейшли на правий берег біля Петрівки та Семенівки. Невдовзі армія почала рухатись на південь і збудувала укріплений табір поблизу селища Яківці. Перед табором лежало поле завширшки у 1 км., за яким починався Будищанський ліс. На південь від табору знаходився Яківчанський ліс із заболоченими низинами, численними струмками та озерцями. Прохід між цими лісами до укріпленого табору росіяни захистили системою з 10 редутів, земляних оборонних споруд з високими валами, брустверами для залоги, оточених з усіх боків ровами. Гарнізон редутів складався з 8 батальйонів піхоти (4000 солдат) та 16 гармат. Напередодні битви, під час перевірки шведських укріплень на південь від Полтави Карл XII був поранений у ногу. Ця подія негативно вплинула на моральний дух армії, для якої король ототожнювався із талісманом перемоги. Номінально залишившись головнокомандуючим, Карл XII передав усі повноваження фельдмаршалу Реншельду. Шведський план дій щодо вирішальної битви був простий. Армія мала підійти до редутів під покровом ночі і пройти їх з мінімальними втратами. Кіннота повинна була напасти на ворожу кінноту, зосереджену позаду редутів. Піхота генерала Левенгаупта, пробившись крізь редути, мала напасти на укріплений табір росіян. Шведська піхота почала рух о першій годині ночі. 18 батальйонів були розділені на чотири колони, які мала підтримувати кіннота та батарея з чотирьох полкових гармат. Місце зосередження знаходилося на відстані кілометра від першого російського редуту, з якого доносилися шурхіт лопат і стукіт сокир. Кавалерія запізнилася більше ніж на дві години, і коли уся армія нарешті почала шикуватися у бойовий порядок, вже почало розвиднятися. Фактор несподіванки було втрачено, втім король прийняв рішення будь-що атакувати. Була четверта година ранку. Битва почалася.
Наступ на лінію редутів був швидкий. Перші два недобудовані редути шведи захопили швидко, а усю залогу вирізали. Здавалося, що наступ просувається успішно, втім усі спроби оволодіти третім редутом, оборона якого була організована належним чином, виявилися марними. Найбільших втрат на першому етапі битви шведи зазнали саме біля нього. За свідченнями очевидців, рів навколо редуту був вщент заповнений тилами вбитих солдатів. В той же час шведській кавалерії вдалося зламати опір кавалерії супротивника на обох флангах та примусити її відступити. Одночасно з цим піхота під командуванням генерала Левенгаупта успішно розвивала атаку і впритул наблизилася до валів російського табору. Несподівано шведська кавалерія обох крил і піхота Левенгаупта отримали наказ Реншельда припинити наступ та відійти на захід в бік Будищанського лісу. Ситуацію суттєво ускладнила та обставина, що третина шведської піхоти під командою генерала Рооса відірвалася від основних сил, потрапила у пастку і була практично повністю знищена росіянами. Сам Роос із залишками своїх підрозділів відступив до покинутого шведського шанцю на схід від фортеці, де невдовзі капітулював. Час спливав, підрозділи Роса не з’являлися, а тим часом росіяни за наказом царя почали виходити з табору та шикуватися у бойовий порядок. Через значну чисельну перевагу, армія Петра I мала лінію фронту на 400-500 метрів ширшу за лінію фронту супротивника. Крім того, шведська кавалерія не змогла розташуватися на флангах і опинилася позаду піхоти у скупченні та безладді. Близько 10 години ранку шведи рушили назустріч ворогу. Коли супротивників розділяло менше 200 метрів, російська артилерія відкрила вогонь картеччю, наносячи ворогу дуже великих втрат. В той час, як шведська піхота правого флангу спромоглася відтіснити росіян і наблизитись до їх укріпленого табору, на лівому фланзі кіннота росіян почала охоплювати шведські війська. Усі спроби шведської кавалерії допомогти уникнути оточення виявилися марними. Солдати Карла XII почала тікати з поля бою. До 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. У Полтавській битві вони втратили близько 6900 чоловік вбитими та пораненими. У полон потрапило 2800 чоловік, серед яких були фельдмаршал Реншельд, перший міністр Швеції граф Піпер, багато генералів та офіцерів. Втрати російської армії становили 1345 чоловік вбитими і 3290 чоловік пораненими. Облогу з фортеці Полтава було знято. Рештки шведського війська відступили до Пушкарівки, де знаходився обоз, а потім рушили на південь до Дніпра. Так закінчилася вирішальна битва Великої Північної війни.
Другие работы по теме:
Битва при Бецекке
Битва при Бецекке — сражение, произошедшее 21 июля 1866 года между Италией и Австрией во время Третьей войны за независимость Италии. Итальянская армия под командованием Джузеппе Гарибальди захватила Тренто в рамках общего наступления против австрийской оккупации Северо-Западной Италии.
Битва при Дакто
Введение 1 Предпосылки 2 Ход 3 Итоги Список литературы Введение Битва при Дакто — общее название серии боёв между подразделениями вооружённых сил США и Южного Вьетнама с одной стороны, и Северного Вьетнама — с другой, произошедших в ноябре 1967 года на Центральном плоскогорье Южного Вьетнама. Битва при Дакто считаетсякем? одной из наиболее ожесточённых и кровопролитных в ходе войны во Вьетнаме.
Битва при Рамле
О сражении 1177 года см. Битва при Монжизаре Битва при Рамле — такое название могут иметь несколько битв, произошедших в первые годы существования Иерусалимского королевства. Рамла была важным городом на дороге из Иерусалима в порт Аскалон, который защищала крупнейшая в Палестине крепость Фатимидов.
Битва при Эрестфере
Введение 1 Предыстория 2 Ход битвы 3 Итоги Введение Битва при Эрестфере — сражение, состоявшееся 29 декабря 1701 года между русской и шведской армиями у деревни Эрестфер в Ливонии, первая крупная победа русских над шведами в ходе Северной войны.
Первая битва при мысе Финистерре 1747
Первая битва при мысе Финистерре — морское сражение состоялось 14 мая 1747 года, у мыса Финистерре между британским и французским флотом во время Войны за австрийское наследство.
Битва за Рабаул
Введение 1 Силы сторон 2 Атака и захват Рабаула 3 Последствия Список литературы Битва за Рабаул Введение Битва за Рабаул — сражение Тихоокеанской кампании Второй мировой войны, проходившее на острове Новая Британия, одном из меланезийских островов, с 23 января по февраль 1942 года. Это сражение позволило японцам захватить порт Рабаул, укрепить город и организовать основную базу для продолжения наступления вглубь территории Папуа — Новой Гвинеи по направлению к порту Порт-Морсби.
Вторая Силезская война
(1744—1745 годов) второй из трёх крупных военных конфликтов в Центральной Европе в рамках так называемых Силезских войн, в которых столкнулись интересы немецкоязычных государств Пруссии, Австрии, которыми управляли соответственно Фридрих II Прусский и Мария-Терезия Австрийская. Также в войне на стороне Австрии выступили Саксония и Сардиния.
Битва при Монморанси
Битва при Бопоре ) — сражение, состоявшееся между британскими и французскими войсками под Квебеком недалеко от устья реки Монморанси 31 июля 1759 г. во время Франко-индейской войны.
Битва при Равенне 1512
Введение 1 Предшествующие события 2 Битва 2.1 Диспозиция войск 3 Итоги Введение Битва при Равенне — главная битва Войны Камбрейской лиги, состоялась 11 апреля 1512 между армиями Франции (в союзе с Феррарском герцогством) и армиями стран «Священной Лиги» (здесь Испании и Папской области). Победа в сражении далась французам нелегко, поэтому им не удалось надолго укрепиться в северной Италии, и уже к августу 1512 французские войска покинули Апеннинский полуостров.
Битва за Сайпан
Битва за Сайпан — сражение Тихоокеанской кампании Второй мировой войны, проходившее на острове Сайпан, одном из Марианских островов, с 15 июня по 9 июля 1944 года. Это сражение стало первым в Марианской наступательной операции военных сил США.
Битва при Абукире 1798
Сражение при Абукире (битва у Нила в заливе Абу-Кир (Aboukir Bay)) 1-2 августа 1798 года — решающее морское сражение между флотами Великобритании под командованием адмирала Горацио Нельсона и Франции под командованием адмирала Франсуа де Брюи, у острова Абукир в дельте Нила, на Средиземноморском побережье Египта, после того как французские корабли прорвались из Тулона, где были блокированы англичанами.
Битва при Хафджи
Битва при Хафджи — первая крупная наземная битва в ходе войны в Персидском заливе (1991). 17 января 1991 года авиация Многонациональных сил начала воздушную наступательную операцию против Ирака. К концу месяца иракская система ПВО была существенно ослаблена, а военно-воздушные силы практически прекратили участие в боевых действиях.
Австро-турецкие войны
— серия военных конфликтов между Османской империей и Австрийской империей. Началом этих конфликтов считается Мохачская битва, после которой треть Венгрии стала данником Османской империи.
Техасская бригада
Введение 1 Организация 2 История 3 Состав и командование Введение Техасская бригада (Texas Brigade), также известная как бригада Худа - пехотная бригада армии Конфедерации, прославившаяся своей стойкостью и храбростью во время Гражданской войны в Америке.
Битва у Сухих Крут
Введение 1 Предпосылки 2 Подготовка 3 Битва 4 Последствия Битва у Сухих Крут Введение Би́тва у Сухих Крут, также би́тва на Мора́вском по́ле (чеш. bitva na Moravskйm poli) — сражение, происшедшее 26 августа 1278 года между войсками чешской армии под руководством короля Оттокара II и армией Священной Римской империи (в союзе с венгерским королём Ласло IV).
Геттисбергская речь
Авраама Линкольна — одна из известнейших речей в истории Соединенных Штатов Америки. Президент произнёс её 19 ноября 1863 года при открытии Национального солдатского кладбища в Геттисберге, штат Пенсильвания. За четыре с половиной месяца до этого, решающая Битва при Геттисберге, закончившаяся победой северян, унесла множество жизней.
Битва за Мекку
Введение 1 Предпосылки 2 Ход битвы 3 Результат Битва за Мекку Введение Битва за Мекку произошла в исламском священном городе Мекка в июне-июле 1916 года. 10 июня шериф Мекки Хусейн бен Али, лидер клана Бину Хашим, начал революцию против Османского Халифата с этого города. Битва за Мекку стала частью Арабской революции Первой мировой войны.
Битва при Заальфельде
План Введение 1 Ход битвы 2 Последствия Битва при Заальфельде Введение Битва при Заальфельде произошла 10 октября 1806 между французской армией численностью 12 800 чел. и прусской армией численностью 8300 чел. Сражение закончилось победой Франции.
Тойген-Хаузенская битва
Тойген-Хаузенская битва Теуген-Хаузенская битва произошла 19 апреля 1809 между французской армией численностью 28 000 солдат и австрийской армией численностью 28 000 человек. Сражение закончилось победой Франции.
Гефресская битва
План Введение 1 Предпосылки 2 Ход битвы Список литературы Гефресская битва Введение Гефресская битва произошла 18 июля 1809 между французской армией численностью 35 000 солдат и австрийской армией численностью 15 000 человек. Сражение закончилось победой Австрии.
Битва за форт Хиндман
Битва за форт Хиндман Битва за форт Хидман — произошла с 9 по 11 января 1863, возле реки Арканзас. Это сражение было частью Виксбургской кампании в гражданской войне США.
Александр. Невская битва
План Введение 1 Сюжет 2 В ролях 3 Съёмочная группа 4 Дополнительные факты 5 Цитаты Введение «Александр. Невская битва» — исторический фильм режиссёра Игоря Каленова. Вышел в российский прокат 1 мая 2008 года.
Австралия в Первой мировой войне
План Введение 1 Австралия в войне 1.1 Битва при Галлиполи 2 Потери австралийских войск Введение Австралия вступила в Первую мировую войну 4 августа 1914 года, объявив войну Германии.
Филиппинская операция 1944 1945
Филиппинская операция (1944—1945) Филиппинская операция (20 октября 1944 — 2 сентября 1945) — стратегическая военная операция вооружённых сил США, Австралии, Филиппин и Мексики против японских войск в ходе Второй мировой войны с целью освобождения Филиппин.
Битва при Нарвике
Битва при Нарвике — серия сражений между немецкими армией и флотом с одной стороны и коалиционными силами Англии, Франции, Норвегии и Польши с другой. Битва за Нарвик продлилась с 9 апреля по 8 июня 1940 года. Битва разделилась на морскую фазу операции прошедшую в акватории Офотфьорда (другое распространённое название — «Нарвик фьорд») и наземную часть, где боестолкновения шли в окрестностях города Нарвика и прилегающих к нему Норвежскому скальному массиву.
Битва под Дубенкой
План Введение 1 Подготовка 2 Битва 3 Значение Список литературы Введение Битва под Дубенкой — битва, произошедшая 18 июля 1792 года между поляками под предводительством Тадеушем Костюшко и русскими войсками под предводительством Михаила Каховского (отдельными корпусами командовали Иван Дунин и Михаил Кутузов) во время Русско-польской войны 1792 года.
Военные кампании Наполеона
Война Первой коалиции (1793—1797) Сражение при Вальми (20 сентября 1792 г.) Осада Тулона (1793) Битва при Ваттиньи 1793) Битва при Гандсхооте (6-8 сентября 1793 г.)
Битва при Куртре
Битва при Куртре Битва при Куртре́ (или Битва золотых шпор, нидерл. De Guldensporenslag, фр. bataille des йperons d'or) — битва фламандцев с французской армией 11 июля 1302 года возле города Куртре во время Фламандского восстания 1302 года.
Битва под Жёлтыми Водами
Битва под Жёлтыми Водами Битва под Жёлтыми Водами (укр. Битва під Жовтими Водами, польск. Bitwa pod Żуłtymi Wodami) — первая крупная битва восстания Хмельницкого, произошедшая между 29 апреля и 16 мая 1648 года в урочище Желтые Воды, недалеко от современного города Жёлтые Воды Днепропетровской области Украины.
Битва в Ронсевальском ущелье
План Введение 1 Предшествующие события 2 Битва 2.1 Армия басков 2.2 Место сражения 3 Последствия Введение Битва в Ронсевальском ущелье — известная битва, произошедшая в 778 году, в которой войска Роланда, правителя Бретани и командующего армией Карла Великого, были разбиты басками. Сражение произошло в Ронсевальском ущелье, в Пиренейских горах, на границе современных Франции и Испании.
Народно-визвольна війна 1648-1654 р р та історичні передумови входження України до складу Російської
стр. 3 из 3 Народно-визвольна війна 1648-1654 р.р. та історичні передумови входження України до складу Російської держави. ніт польсько-шляхетської держави, розгнуздана, визиск і пограбування народних мас феодалами гальмували соціально-економічний та культурний розвиток України. Пригноблений український народ тривалий час вів безперервну героїчну боротьбу проти поневолювачів, за свою свободу і об`єднання з братнім російським народом, близьким йому за походженням та історичною долею, територією, мовною спорідненістю, культурою і характером, спільною релігією, єдиній Російській Державі, що що розвивалася і зміцнювалась.Через століття український народ проніс почуття єдності з братнім російським народом, прагнув до об`єднання з ним у спільній державі.
ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА 1941 1945
ДАТА ПОДІЯ 22 червня 1941 – 18 листопада 1942 І період Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 р. Напад Німеччини на СРСР 23 червня 1941 р. Масштабна танкова битва на лінії Луцьк – Рівне – Броди
Грузія укр
Краткая история Грузии. Державный устрой и экономика в Грузии. Война в Обхазии.
Холодна війна та її наслідки
Реферат на тему: Холодна війна та її наслідки. План 1. Причини та етапи війни. 2. Доктрина Трумена. 3. План Маршала та його наслідки. 4. Створення військово-політичних блоків.