Реферат
на тему:
Культура України в 1917-1920 рр.
Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов'язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства. Без перебільшення можна сказати, що особливо плідними з цього огляду були роки української революції та боротьби за збереження української державності. Багато з того, що було зроблено Центральною Радою, Українською Державою гетьмана П. Скоропадського, Директорією УНР у сфері культури, було зроблено вперше в новітній історії України. Предметом особливої уваги були заходи, спрямовані на відродження національної самосвідомості, на створення власної держави.
Відразу після лютневої революції 1917 р. набувають повсюдного поширення національні культурно-освітні організації — «Просвіти», які створювали бібліотеки, різноманітні гуртки й курси, видавали українські книги та журнали. В їхній роботі активну участь брали відомі діячі української культури, науки й освіти. Восени 1917 р. в Україні діяли 952 відділення «Просвіти». На цей час було відкрито 57 середніх шкіл з українською мовою навчання, які існували на приватні або громадські кошти, а через рік їх число зросло до понад 150. Велика увага приділялася виданню українських підручників. Товариство шкільної освіти у Києві в 1918 р. випустило в світ 2 млн навчальних видань.
Справа українізації, яка постійно наштовхувалася на спротив росіян та зросійщених українців, посунулася вперед тоді, коли Центральною Радою було створено міністерство освіти, а його керівником став В. Прокопович. Тоді було складено широкий план українізації шкіл, а в Києві, Харкові, Одесі відкриті народні університети. Поряд із цим розпочали роботу низка професійних шкіл, Педагогічна академія та Академія мистецтв у Києві. Розвивалася українська видавнича справа. В 1917 р. було видано 677 назв книжок рідною мовою та виходило 63 періодичних видання. Було засновано також український театр, вживалися заходи для заснування українських музеїв. Плідну роботу на ниві науки і освіти проводив відомий вчений і громадський діяч М. Туган-Барановський. Восени 1917 р. з його ініціативи було створено Українське товариство економістів, на базі якого згодом виник один із перших навчальних закладів з підготовки кадрів для зовнішньополітичного відомства України — Консульські курси.
Багато корисного у сфері культури було зроблено за часів гетьманської влади П. Скоропадського. Саме тоді народний університет у Києві було перетворено на Державний український університет, а Педагогічну академію — на Українську науково-педагогічну академію, яка мала готувати кадри вчителів українознавства для середніх шкіл. Ще один Державний український університет було відкрито в Кам'янці-Подільському. У Полтаві почав працювати на кошти земства Український історико-філологічний факультет. У листопаді 1918 р. на базі київської Академії мистецтв постала Українська Академія мистецтв, серед професорів якої були визначні українські митці — Г. Нарбут, Ф. Кричевський, М. Бойчук, Ф. Бурачок, О. Мурашко. Гетьманським урядом був затверджений проект закону про Українську Академію наук. її першим президентом став В. Вернадський, а секретарем — А. Кримський. У жовтні 1918 р. засновано Київський інститут удосконалення лікарів. Тоді ж були започатковані Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Національна бібліотека. Були також засновані Державний драматичний театр, Державний народний театр, Молодий театр на чолі з Л. Курбасом. Г.Юра з групою акторів, що відокремилися від Молодого театру, створив театр ім. І.Франка. Під керівництвом О. Кошиця в Києві постала Українська Державна капела. Жили й творили майстри старшого покоління — письменники Панас Мирний, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко, С. Васильченко, багато видатних живописців, скульпторів, композиторів. У нову добу входили молодші — П. Тичина, М. Рильський, Д. Загул, В. Кобилянський, котрі почали свою творчість іще до революції.
В українській культурі 1917—1920 рр. було, звісно, чимало проблем і труднощів, а то й гірких сторінок. Особливо це стосується тих пір, коли гору в Україні брали іноземні, антиукраїнські сили. Мабуть, найбільшої шкоди розвиткові національного відродження завдали російські білогвардійці та більшовики. В. Чумак, відомий український поет, у 1919 р. був розстріляний денікінцями. Поет Г. Чупринка в 1921 р. був убитий більшовиками. Чимало відомих діячів науки, літератури, мистецтва, освіти, церкви, які не сприйняли радянсько-більшовицького режиму, опинилися за межами України, на еміграції. Нова влада, керуючись горезвісним принципом класовості та партійності, оголошувала шкідливим і антинародним усе, що не відповідало цим вимогам. Школа, в тому числі вища, перетворилася на знаряддя партійної політики. Зносилися пам'ятки минулого. Натомість повсюдно встановлювалися монументи Маркса, Енгельса, Леніна. Робився максимум того, аби знищити все національне самобутнє, щоб до краю деформувати українську ментальність. Наслідки такої політики даються взнаки й сьогодні. Саме тому слід уважно вивчати і враховувати уроки тих складних і драматичних часів.
Другие работы по теме:
Мирзоян, Левон Исаевич
Левон Исаевич Мирзоян (ноябрь 1896 — 26 февраля 1939) — советский, государственный и партийный деятель. Родился в Нагорном Карабахе в семье крестьянина, армянина по национальности. В 1917 вступил в РСДРП(б). С 1919 на партийной работе. В 1926—1929 первый секретарь ЦК ВКП(б) Азербайджана. В 1929—1933 секретарь Пермского окружкома, затем 2-й секретарь Уральского обкома ВКП(б).
Литературный центр конструктивистов
Группа ЛЦК (Литературный центр конструктивистов) — литературная группа. Основана И.Сельвинским в 1923 г. Распустилась в 1930 г. Название восходит к конструктивистским течениям начала 1920-х годов в изобразительном искусстве и архитектуре. Приверженцы конструктивизма считали его рациональным марксистским направлением в литературе.
Всероссийская ассоциация пролетарских писателей
(ВАПП) основана в октябре 1920 на одной из конференций пролетарских писателей, созванной литературным объединением «Кузница»; в 1921 утверждена Наркоматом просвещения в качестве головной литературной организации. Руководство осуществлял В. Кириллов, перешедший в «Кузницу» из Пролеткульта.
Берзин, Рейнгольд Иосифович
Введение 1 Биография 1.1 Ранние годы 1.2 Революция 1917 года и Гражданская война 1.3 Послевоенная деятельность 1.4 Арест и казнь 2 Награды Список литературы
Алашская автономия
Введение Список литературы Введение Алашская автономия (каз. Алаш аутономиясы; 1917—1920) — существовавшее в начале XX века на территории современного Казахстана казахское национальное республиканское государство под правительством «Алаш-Орда», созданным членами партии «Алаш». Уничтожено большевиками.
Кубанская Рада
Куба́нская Ра́да (укр. Куба́нська Ра́да) — политическая организация Кубанского Казачьего Войска, создана в апреле 1917. После Октябрьской революции боролась против Советской власти. 24 сентября 1917 приняла решение о создании Законодательной Рады (парламента), которая в ноябре 1917 избрала из своего состава краевое правительство, а 28 января 1918 года на землях бывшей Кубанской области провозгласила независимую Кубанскую народную республику со столицей в Екатеринодаре.
Столица Республики Казахстан
— город Астана. Ежегодно 6 июля в Казахстане отмечается День столицы. Первой столицей Казахстана ([[Алашская автономия}|Алашской автономии]]) в 1917−1920 был город Семипалатинск, переименованный в это время в город Алаш-кала.
Франко-сирийская война
1920 года — вооружённый конфликт между французскими войсками и сирийцами в ходе оккупации первыми территории страны по Севрскому договору с санкции Лиги Наций.
Линейные корабли типа Южная Дакота 1920
Это статья об американских линкорах типа «Южная Дакота», строительство которых прекращено по Вашингтонскому договору 1922 года. О линкорах типа «Южная Дакота» времён Второй мировой войны см. Линейные корабли типа «Южная Дакота».
Горбунов, Николай Петрович
Введение 1 Биография 2 Служба в РККА 3 На правительственной и научной работе 4 Арест 5 Награды Список литературы Введение Николай Петрович Горбунов (9 (21) июня 1892, Красное Село — 7 сентября 1938) — советский государственный и общественный деятель, учёный-химик.
Список генералов Третьего Болгарского царства
Содержание 1 Список 1.1 А 1.2 Б 1.3 В 1.4 Г 1.5 Д 1.6 Ж 1.7 З 1.8 И 1.9 Й 1.10 К 1.11 Л 1.12 М 1.13 Н 1.14 П 1.15 Р 1.16 С 1.17 Т 1.18 Ф 1.19 Х 1.20 Ц 1.21 Ч 1.22 Ш 1.23 Я 1. Список
Гилинский, Абрам Лазаревич
Введение 1 Биография 2 Награды Список литературы Введение Гилинский Абрам Лазаревич (7 января 1897, Двинск Витебской губернии — 26 февраля 1939) — советский государственный деятель.
Революция на Украине 1917 1921 годов
План Введение 1 Государственные и милитарные образования на территории Украины 1917-1920 годов 1.1 Украинские национальные государственные образования
Россия в 1917 - 1920гг
Россия в 1917-1920гг. 1. После марта 1918 г. в правительство РСФСР входили большевики, эсеры и меньшевики большевики и меньшевики большевики и левые эсеры
Кузница литературное объединение
«Кузница» — московское литературное объединение, существовавшее в 1920—1932 (с 1928 как структурное подразделение ВОАПП). Первоначально оно состояло из пролетарских писателей, вышедших в январе 1920 из Пролеткульта. Среди них были С. Обрадович, М. Герасимов, В. Александровский, Г. Санников. Позже к ним присоединились С.
Апресян, Дереник Захарович
Дереник Захарович Апресян (1899(1899) — 22 февраля 1939) — деятель советских органов госбезопасности. Биография Родился в 1899(1899) в Эриванской губернии в семье священника. Окончил церковно приходскую школу. В 1917—1918 член армянской революционной организации «Дашнакцутюн». Член РКП(б) с 1919.
Червяков, Александр Григорьевич
Алекса́ндр Григо́рьевич Червяко́в (белор. Аляксандр Рыгоравіч Чарвякоў, 25 февраля (8 марта) 1892(18920308) — 16 июня 1937) — советский партийный и государственный деятель.
Маннер, Куллерво
Ку́ллерво Ахи́ллес Ма́ннер (фин. Kullervo Achilles Manner, 12 октября 1880 — 15 января 1939) — финский журналист, депутат парламента, председатель СДП 1917-1918, Председатель Народного Совета Финляндии 1918, один из основателей Коммунистической партии, её председатель в 1920-1935.
Цхакая, Михаил Григорьевич
Михаи́л (Миха) Григо́рьевич Цхака́я (псевдоним — Барсов ; 22 апреля/4 мая 1865, село Хунци — 19 марта 1950, Москва) — грузинский революционер, советский государственный и партийный деятель, член Исполкома Коминтерна.
Авёричкин Фёдор Степанович
Биография На флоте с 1911, окончил классы унтер-офицеров учебно-минного отряда БФ (1913), участник Первой мировой войны. В 1915 привлекался к суду за революционную работу в Кронштадте. После Февральской революции стал членом Гельсингфорского совета депутатов армии, флота и рабочих от посыльного судна «Кречет».
Кокс, Джеймс Миддлтон
Джеймс Миддлтон Кокс (англ. James Middleton Cox, 31 марта 1870(18700331) — 15 июля 1957) — американский политик, 46-й и 48-й губернатор штата Огайо, кандидат в президенты США на выборах 1920 года.
Мартынов, Василий Патрикеевич
Васи́лий Патрике́евич Марты́нов (1863—1920) — уральский казак, генерал-майор, в 1917 году - войсковой атаман Уральского казачьего войска.
Гикало, Николай Фёдорович
Никола́й Фёдорович Гика́ло (8 (20) марта 1897 г., Одесса — 25 апреля 1938 г.) — советский государственный и партийный деятель. Член компартии с 1917 года.
Рахья, Юкка Абрамович
Юкка (Иван) Абрамович Рахья (фин. Jukka Rahja; 19 июля 1887, Кронштадт — 31 августа 1920, Петроград) — деятель финского и русского революционного движения, брат Эйно Рахья.
Временный революционный комитет Польши
Вре́менный революцио́нный комите́т По́льши Польревком (польск. Tymczasowy Komitet Rewolucyjny Polski, Polrewkom, 30 июля 1920 — 20 августа 1920)[1] — политический орган, осуществлявший функции правительства на подконтрольной большевиками части территории Польши. Был провозглашен в Белостоке в ходе Советско-польской войны.[2] Состоял из членов Польского бюро (Польбюро) ЦК РКП(б).
Антипов, Николай Кириллович
Николай Кириллович Антипов (3 (15) декабря 1894—29 июля 1938) — советский государственный, партийный и военный деятель, видный революционер. Член ЦИК СССР 1—7 созывов, член ЦК ВКП(б) (1924—1937), кандидат в члены Оргбюро ЦК ВКП(б) (1924—1925, 1928—1930).
Даты в истории Украины /Укр./
03.12.1917 - ультиматум РадНарКому ЦР. 01.11.1918 - восстание в Львове. 3.03.1918 - Брестский мир. 17.11.1920 - разгром Врангеля в Крыму.
Fashion In The 1920
’s Essay, Research Paper Women’s Fashion of the 1920’s The fashion of the 1920’s was a good indicator of women’s incredible, rapid change that pushed women into a more prominent position during the 1920’s. Women began to get wilder, more rebellious and were dubbed “Flappers” by Scott Fitzgerald, coincidentally, the writer of The Great Gatsby.
Даты в истории Украины Укр.
Таблиця дат з Історії України Подія - Факт - Випадок Дата. Коли відбувався 1ий всеукраїнський селянський з’їзд 1917, 28 травня – 2 червня---28.05-02.06.1917
Різноманітність природи України
1. Найбільша річка України: Дунай; Дністер; Дніпро. 2. Яке населення переважає в нашій країні: міське; сільське. Найчисельніший вид тваринного світу України:
Цивільне право як галузь українського права
Курсова робота на тему: „Цивільне право як галузь українського права” Курсова на 38 сторінок. Була захищена на 5 балів в Київському Національному Економічному Університеті юридичного факультету