Методики розслідування хуліганства

Рефераты по криминалистике » Методики розслідування хуліганства

ЗМІСТ

Вступ…

Розділ 1. Кримінально-правова та криміналістична характеристика хуліганства їх класифікація та елементи.

1.1. Кримінально-правова характеристика та класифікація хуліганства.

1.1.1. Поняття хуліганства.

1.1.2. Об’єкт злочинного посягання.

1.1.3. Об’єктивна сторона хуліганства.

1.2. Криміналогічна характеристика хуліганства.

1.2.1. Злочини вчинені дорослими хуліганами.

1.2.2. Злочини вчинені неповнолітніми хуліганами.

1.3 . Криміналістична характеристика хуліганства.

1.3.1. Місце час обстановка спосіб скоєння хуліганства.

1.3.2. Предмет злочинного посягання.

1.3.3. Особистість потерпілого і злочинця (суб’єкт та суб’єктивна сторона).

1.3.4. Слідова картина.

Розділ 2. Методика розслідування хуліганства.

2.1. Поняття методики розслідування хуліганства її мета та структура.

2.2. Першопочатковий етап розслідування та слідчі дії на цьому етапі.

2.2.1. Підстави до порушення кримінальної справи.

2.2.2. Типічні слідчі ситуації виникаючі на цьому етапі.

2.2.3. Особливості порушення кримінальної справи.Приводи та першопочаткові слідчі.Огляд місця події допит потерпілого та свідка.

2.3. Послідуючий етап розслідування.

2.3.1. Типічні слідчі ситуації.

2.3.2. Послідуючі слідчі дії.

2.4 Профілактична діяльність слідчого. Виявлення причин та умов сприяючих скоєнню данного виду злочину і міри по їх усуненню.

3. Висновок.

4. Література.

5. Додатки.

ВСТУП

Однією із злісних форм посягання на громадську безпеку і правопорядок є хуліганство. Воно відноситься до числа найбільш поширених злочинів але на відміну від інших злочинів проти громадської безпеки громадського порядку і здоров’я громадян. Хуліганство відрізняється множинністю форм свого прояву. Хулігани своїми протиправними діями найчастіше не тільки порушують громадський порядок але і створюють небезпеку для оточуючих завдають шкоди здоров’ю громадян погрожують життю людей і що найбільш страшне вони це роблять безпідставно тобто з хуліганських спонукань. Хуліганство охоплює велике коло протиправних дій – від лайки нецензурних висловів до причинення тяжких тілесних ушкоджень та вбивства людей із хуліганських спонукань підпалу будівль пошкоджень засобів зв’язку і транспорту.

На підгрунті досвіду практичних працівників міліції та вивченні статистичних данних можно зробити висновок що хуліганство являється своєрідною “початковою школою” злочинності. Хуліганство як вид протиправного діяння небезпечне для суспільства тим що на грунті хуліганства скоюється ряд інших більш тяжких злочинів. Хулігани часто перетворюються в злісних а з них в хуліганів - гвалтівників хуліганів – вбивць.

Вивчення причин рецидивної злочинності показало що в середньому кожний четвертий злочинець – рецидивіст засуджений за вбивство згвалтування розбій або грабіж вперше був судимий за хуліганство.

Я вважаю що ця проблема потребує значної уваги для вивчення та аналізу щоб проводити заходи по попередженню та припиненню таких видів правопорушень.

РОЗДІЛ І

Кримінально-правова криміналогічна та криміналістична характеристики хуліганства їх класифікація та елементи.

1.1. Кримінально-правова характеристика та класифікація хуліганства.

Кримінальне законодавство визначає хуліганство – умисні дії що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства супроводжуюче застосуванням насилля до громадян або погрозою його застосування а також пошкодженням чужого майна.

Злістним визнається хуліганство якщо воно скоєно групою осіб за попереднім зговором або організованною групою пов’язано з опіром представнику влади або іншій особі виконуючому обов’язки по охороні громадського порядку особою раніше засудженою за хуліганство.

Особливо злістним визначаються хуліганські дії скоєні з застосуванням знаряддя або предметів які використовуються як знаряддя.

Визначення складу злочину шляхом встановлення в законі його об'єктивних і суб'єктивних ознак є однією з важливих гарантій обгрунтованого притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Заведення кримінальної справи може мати місце в тому разі якщо є достатні підстави вважати що в тих чи інших діях є ознаки складу злочину. Правильне встановлення складу злочину в діях обвинуваченого відіграє виключну роль у всій слідчій прокурорській і судовій роботі.

З цього приводу В.Н.Кудрявцев правильно зауважив; „Для того. Щоб притягнути винного до кримінальної відповідальності і застосувати міру покарання необхідно точно вказати який закон ним порушений який злочин вчинено. Це завдання і виконуються за допомогою кваліфікації злочину.*

В той же час кваліфікація злочину передбаченого кримінальним законом здійснюється шляхом характеристики чотирьох основних елементів суспільне небезпечного діяння тобто об'єкта об'єктивної сторони злочину суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину.

Об'єкт хуліганства . Об'єктом злочину прийнято вважати те на що посягає злочин. В науковому розумінні об'єктом злочину є суспільні відносини які охороняються кримінальним законом. Відповісти на питання що є об'єктом хуліганства значить встановити ті конкретні суспільні відносини яким хуліганські дії наносять шкоду.

Об'єктом хуліганства - є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільне корисної діяльності побуту і відпочину людей. При вчиненні особливо злісного хуліганства (ч. З СТ.206 КК України) об'єктом є також здоров'я потерпілого.

Що слід розуміти під громадським порядком? Передусім необхідно зазначити що питання про поняття громадського порядку відноситься до тих проблем які ще недостатньо досліджені в юридичній літературі. Детальний аналіз поняття громадського порядку вимагає глибокого самостійного вивчення що виходить за межі цієї роботи. Тому ми зупинимось лише на тих аспектах цього поняття які мають відношення до розглядуваного нами питання.

*Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений.М. 1972 с.ІО.

Загальновідомо що переважна кількість злочинів може порушити не одне а декілька суспільних відносин. Хуліганство наносить шкоду не тільки громадському порядку але і здоров'ю честі та гідності окремих осіб а також державній громадській або особистій власності але із цього не можна робити висновку що всякісуспільні відносини яким злочинможе наноситишкоду повиннірозглядатись як об'єкт злочину.

З цього приводу вірно пишуть автори курсу кримінального права що безпосереднім об'єктом є перш за все ті відносини які даним злочином завжди порушуються або ставляться в небезпеку порушення та що при хуліганстві завжди порушується громадський порядок а здоров'ю громадян власності та іншим відносинам шкода може бути і не нанесена. Тому дані автори роблять висновок що безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок а не інші відносини.

На сучасному етапі майже всі криміналісти згодні з тим що об'єктом хуліганства є громадський порядок. Таке розуміння об'єкта хуліганства є правильним воно спирається на закон тобто позицію ст. 206 КК України із тексту якої видно що хуліганство це дії що грубо порушують громадський порядок.

Найбільш правильну з моєї точки зору позицію займають ті автори які пропонують розглядати поняття громадського порядку в широкому і вузькому розумінні.

Громадський порядок в широкому розумінні - це регульована юридичними нормами і правилами співжиття сукупність суспільних відносин що склались в державі і мають своїм завданням подальший розвиток і зміцнення цих відносин.

Кримінальне законодавство і зокрема глава 10 Особливої частини КК України мають на увазі більш вузьку сферу суспільних відносин у зв'язку з чим і слід говорити про громадський порядок у вузькому розумінні.

Під громадським порядком у вузькому значенні необхідно розуміти регульовану юридичними нормами і правилами суспільного співжиття сукупність лише тих суспільних відносин які покликані забезпечити нормальне функціонування державних і громадських установ підприємств і організацій цілісність особистого майна громадян безпеку недоторканість честь і гідність людей а так само нормальні умови для їх праці побуту і відпочинку.

Громадський порядок передбачає неухильне дотримання кожним громадянином правил поведінки в основі яких лежать такі конституційні обов'язки як додержання Конституції України та законів України не посягаючи на права і свободи честь і гідність інших людей.

Порушення цих конституційних обов'язків тягне за собою застосування заходів адміністративного чи громадського впливу до винних. І лише найнебезпечніші порушення що полягають у злочинному- посяганні на громадський порядок тягнуть за собою застосування заходів кримінального покарання.

Об'єктивна сторона хуліганства . Об'єктивна сторона злочину як характеристика зовнішніх ознак діяння є актом поведінки людини що викликає суспільне небезпечні зміни в реальній дійсності.

З об'єктивної сторони злочин є суспільне небезпечним і протиправним посяганням на інтереси які охороняються законом це посягання розглядається законом з його зовнішнього боку в аспекті послідовного розвитку подій і явищ які починаються зі злочинної дії або бездіяльності винного і закінчуються настанням злочинного результату.

Знання ознак які характеризують об'єктиву сторону хуліганства має велике значення для розуміння суті правильної кваліфікації вчиненого для розмежування кримінальне караного хуліганства і хуліганства як адміністративного правопорушення і т. ін.

З об'єктивної сторони хуліганство полягає у вчиненні суспільне небезпечних дій що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства. Хуліганство за своїм характером є тим злочином який пояснюетьсятільки шляхом дії тобто активної поведінкиі не може бути заподіяний шляхом бездіяльності.

Проте ст. 206 КК України розглядаючи хуліганство як дії що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства дає хоч і в загальній формі досить чітку характеристику хуліганських дій в той же час не розкриваючи конкретних ознак їх зовнішнього прояву тобто в цій статті не має вказівок щодо можливих форм і способів учинення хуліганських дій і це не випадково. Адже дії. за допомогою яких чиниться хуліганство - найрізноманітніші і дати в законі якийсь вичерпний їх перелік просто неможливо.

Наприклад найбільш поширена форма хуліганства - уявне (надумане) незадоволення поведінкою першого зустрічного перехожого навмисний виклик його на конфлікт з послідуючим побиттям потерпілого. Таким способом “розважаються” окремі п'яні компанії молодих людей. Звичайно вони просять у перехожого сірники або сигарети кидають провокуючі репліки задають недоречні запитання. Отримавши з їх точки зору “образливу” відповідь хулігани побива громадянина.

Хуліганством вважаються такі дії: співання непристойних пісень чіпляння до громадян на вулиці скверах і парках; розбивання вікон вітрин вуличних ламп; зривання афіш плакатів чи об'яв; шум і крик в театрі кіно клубі чи просто на вулиці; навмисне забруднення води місць відпочинку громадян; фальшивий виклик швидкої медичної допомоги пожежних команд працівників похоронного бюро тощо.

В кримінально-правовій літературі за змістом і способом вчинення хуліганські дії класифікують на дві або три групи в залежності від того який критерій береться за основу такої класифікації

Найбільш просту і вдалу класифікацію на мій погляд запропонував П.І.Гришаєв.*

До першої групи він відносить такі хуліганські дії які грубо порушують громадський порядок але не пов'язані з безпосереднім посяганням на особу або майно.

Це наприклад нецензурна лайка в громадському місці співання непристойних пісень влаштування фіктивної пожежної тривоги і т.

До другої групи П.І.Гришаєв відносить такі види хуліганських дій які супроводжуються посяганням на особу або майно. Такими є наприклад образа громадян нанесення їм тілесних ушкоджень побоїв знищення або псування майна.

Як показує судово-слідча практика найбільш поширеними є хуліганські дії

*Гришаев П.И. Преступления против порядка управления общественной безопасности й общественного порядка.М. 1957 с.бО.

другої групи тобто ті які пов'язані з застосуванням насильства до осіб знищенням чи пошкодженням майна.

Звичайно вище приведена класифікація до деякої міри має умовний характер. Адже ж хуліганські дії нерідко являють собою поєднання дій які належать і до першої і до другої групи однак вона корисна тим що у значній мірі допомагає визначити суть хуліганства його суспільну небезпеку правильно характеризувати дії винного і призначати справедливе покарання розмежовує хуліганство і деякі суміжні з ним склади злочинів і т. п.

Але наскільки хуліганські дії між собою б не різнились якого б ступеня суспільної небезпеки вони не досягли всім їм властива така спільна ознака - вони неодмінно грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

Взятий ізольовано факт грубого порушення громадського порядку якою б важливою об'єктивною ознакою кримінальне караного хуліганства не був ще не утворює складу делікту. Для його наявності необхідно щоб у грубому порушенні громадського порядку проявлялась явна неповага до суспільства. В найбільш загальному розумінні цього слова вчинення будь-якого злочину свідчить про неповагу до суспільства з боку винного.

Явною тобто для всіх (як для винного так і для навколишніх) очевидною безсумнівною неповагою до суспільства вважаються зневажливе ставлення до правил суспільного співжиття моралі до законів протиставлення своєї особи громадськості дії які супроводжуються безчинством і принижуючим ставленням до оточуючих.

Явна неповага до суспільства має місце там де вчинок виходить за рамки особистих взаємовідносин і стає очевидним для всіх.

Лише ці дві ознаки взяті в їх сукупності утворюють кримінальне каране хуліганство розкривають його суть та відрізняють хуліганство від інших злочинів. Тому поява на вулиці дуже п'яної людини хоч і виражає явну неповагу до суспільства але кримінальне караного хуліганства ще не утворює якщо це не пов'язано одночасно з грубим порушенням громадського порядку.

В ряді випадків хуліганство - це послідовні дії однієї або групи осіб протягом певного часу. Кожен з самостійних актів грубого порушення громадського порядку має ознаки окремого закінченого одного і того ж складу злочину тоді коли вони посягають на один об'єкт охоплюються єдиним умислом та єдиним остаточним злочинним результатом. Це так звані продовжувані злочини. Такі дії повинні розглядатись за ознаками єдиного продовжуваного хуліганства і хоча наявність їх не впливає на кваліфікацію заподіяного вони повинні враховуватись судом при визначенні винному відповідної міри покарання.

Діюче кримінальне законодавство не дає жодних вказівок щодо місця вчинення хуліганства.

Як показує судово-слідча практика хуліганство частіше зустрічається в громадських місцях але воно нерідко трапляється і в відлюдних місцях особливо тоді коли винний думає таким чином уникнути викриття і покарання.

Хуліганські дії можуть бути вчинені як публічно так і не публічно. Зрозуміло що такі дії як нецензурна лайка співання непристойних пісень вважаються хуліганськими лише тоді коли вони вчинені публічно бо тільки при цій умові вони є викликом суспільству але такі дії як наприклад малювання порнографічних малюнків на парканах знищення або пошкодження майна громадян із хуліганськихмотивів і т.п. можутьбути вчинені публічно.

Сказане вище дає підставу прийти до висновку що ні місце вчинення хуліганських дій ні їх публічність не є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього складу злочину.

Не менше значення для більш повної характеристики об'єктивної сторони злочину мають і обставини його вчинення. Саме вони утворюють сукупність конкретних умов в яких може бути вчинено даний злочин саме вони складають об'єктиву можливість його вчинення.

Як свідчать факти сприятливі умови для діяльності такого роду злочинців нерідко створює байдуже ставлення до хуліганства з боку громадськості іноді мовчазне заохочування “бешкетництва” часом позиція невтручання яку займають офіціальні особи або деякі громадяни.

Більшість криміналістів відносить хуліганство до так званих формальних злочинів не звертаючи уваги на те що хуліганство має специфічний характер. Грубе порушення громадського порядку є наслідком хуліганських дій. І.М.Даньшин. маючи на увазі саме цю особливість хуліганства невипадково підкреслює що наслідки тут є невід'ємною частиною дії що вони утворюють начебто складову частину розглядуваної дії. Мова йде в даному- випадку - продовжує І.М.Даньшин -“не тільки розбіх дії і наслідків в часі але і про своєрідну зрощування процесу і результату дії”.*

В деяких випадках такі дії можуть утворювати сукупність хуліганства і відповідного злочину наприклад ст. 101 КК України.

* Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву. Х. 1971 с. 59.

1.2. Кримінологічна характеристика хуліганства.

За останні роки на Україні як і в інших республіках при вивченні державно-правових проблем все ширше застосовується метод конкретно-соціологічних досліджень.* Значення цього методу насамперед полягає в тому що він дає можливість науково пізнати і критично осмислити природу соціальних явищ одержати широку і достовірну інформаціюпро реальні процеси які відбуваються в нашому суспільстві.

Широко застосовується вказаний метод і в галузі кримінології зокрема при вивченні таких небезпечних і поширених злочинів як хуліганство. Основна мета цих досліджень полягає у вивченні причин хуліганства і розробці науково-обгрунтованих рекомендації по його запобіганню.

Дослідження проводилося у відповідності з робленою кримінологією методикою * шляхом вибіркового вивчення кримінальних справ про хуліганство а також анкетного обстеження у вибірковому порядку неповнолітніх хуліганів в місті Києві.

Страницы: 1 2 3 4 5