Доповідь
на тему:
“РУСЬКА ТРІЙЦЯ”
Маркіян ШАШКЕВИЧ, Іван ВАГИЛЕВИЧ, Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ.
Підготував
Учень 9 А кл.
Михалець Дмитро
На початку 30-х років XIX ст. центром
національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут
виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання
“Руська трійця”. Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє
друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців
греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич
(1811-1866) та Я. Головацький (1814-1888), які активно виступили на захист
рідної української мови (термін “руська” для галичан означав українська).
Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтизму,
національно-визвольних змагань поляків, творів істориків (Д.
Бантиша-Каменського), етнографів (М. Максимовича) та літераторів (І.
Котляревського) з Наддніпрянської України, члени “Руської трійці” своє головне
завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери ЇЇ
вжитку і впливу, прагненні “підняти дух народний, просвітити народ”,
максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та
історії власного народу. Із записниками в руках Я. Головацький та І. Вагилевич
побували в багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття.
Наслідком цього своєрідного “ходіння в народ” стали не тільки численні добірки
матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й
знання реального сучасного становища українського народу під іноземним гнітом.
Зауважимо, що молоді патріоти шукали свій власний шлях допомоги пригніченому
народові. Зокрема, під час своїх етнографічних подорожей вони контактували з
польськими підпільниками, які готували антиурядовий виступ, але “Руська трійця”
не пішла за революційними змовниками, зосередивши зусилля на
культурницько-просвітницькій діяльності.
Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних
поезій та перекладів під назвою “Син Русі” (1833), у якому вже досить чітко
пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним
кроком “Руської трійці” став підготовлений До Друку збірник “Зоря” (1834), який
містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні
матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення
визвольної боротьби Народу, оспівування козацьких ватажків — Б. Хмельницького
та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і
Наддніпрянщини. Слід зазначити, що видання цієї книжки було заборонене і віденською,
І львівською цензурою. Перша намагалася придушити молоді паростки українського
руху в Галичині, побоюючись, що він у перспективі може стати проросійським.
Друга, відображаючи інтереси консервативних лідерів греко-католицької церкви,
виступила не стільки проти змісту, скільки проти форми: поява книжки українською
мовою посягала б на монополію та авторитет мови церковнослов'янської.
Для молодих авторів забороненої “Зорі” розпочався період переслідувань,
обшуків, доносів, звинувачень у неблагонадійності. Принципове звинувачення було
сформульоване директором львівської поліції: “Ці безумці хочуть воскресити...
мертву русинську національність”. Проте навіть у цих несприятливих умовах
члени “Руської трійці” не припинили активної діяльності. Вони, ламаючи
консервативну традицію, що передбачала виголошення офіційних церковних промов
латинською, польською чи німецькою мовами, водночас у трьох церквах Львова
прочитали релігійно-моральні проповіді українською мовою. “Трійчани” енергійно
виступали проти латинізації письменства, всіляко підтримували повернення рідної
мови в побут національної інтелігенції. У 1836 р. М. Шашкевич підготував
підручник для молодших школярів -“Читанку”, написаний живою розмовною
українською мовою (термін “читанка” належить самому М. Шашкевичу).
Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ “Русалка Дністровая”. І
хоча ідеї визволення прозвучали в ній із значно меншою силою, ніж у “3орі”,
лише 200 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було
конфісковано. Що ж злякало офіційну владу цього разу? Це був новаторський твір
і за формою, і за змістом. Він написаний живою народною мовою, фонетичним
правописом, “гражданським” шрифтом. Все це виділяло збірку з тогочасного
літературного потоку, робило її близькою і зрозумілою широким народним
верствам. Зміст “Русалки Дністрової” визначають три основні ідеї: визнання
єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до
ЇЇ поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних
ватажків — борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей
власної державності та політичної незалежності. Цілком очевидно, що автори
збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у
політичну сферу.
Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко зазначав:
“Русалка Дністровая”, хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані
— була свого часу явищем наскрізь революційним”. Це був рішучий виступ проти
традиційних політичних і соціальних авторитетів.
“Русалка
Дністровая” стала підсумком ідейних шукань та своєрідним піком діяльності
“Руської трійці”. Незабаром це об'єднання розпадається. Переслідуваний
світською і церковною владою, на 32-му році життя помирає М. Шашкевич. У 1848
р. перейшов на пропольські позиції І. Вагилевич, який починає проповідувати
ідею польсько-українського союзу під верховенством Польщі. Довше від інших
обстоював ідеї “Руської трійці” Я. Головацький. Проте й він під впливом М.
Погодіна приєднується до москвофілів і 1867 р. емігрує до Росії.
Яскравим та самобутнім явищем була діяльність громадсько-культурного
об’єднання “Руська трійця”. Члени цієї організації визначили та оприлюднили
основне ядро ідей національного відродження, своєю різнобічною діяльністю
здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до
культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем
у політичну площину.
Другие работы по теме:
Дума про Івана Богуна
Автор: Народна творчість. У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. «Із турками—пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Балада про соняшник
Автор: Драч Іван. В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,
Три як рідні брати
Автор: Федькович Юрій. (Повість) Іван Шовканюк — головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве—ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув.
Музика, що пішла
Автор: Малкович Іван. Коли вона плелася в коси — чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу в таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —
Іван Іванович
Автор: Хвильовий Микола. Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за «вольтер'янство» (вільнодумство, філософствування).
Липа Іван
24 лютого виповнилася 145-та річниця від дня народження видатного українського державного діяча Івана Липи. Народився майбутній міністр уряду УНР 24 лютого 1865 року в селі Дальнику поблизу Одеси. Згодом із батьком Левом і матір'ю Анною перебрався у Керч. Там у парафіяльній школі отримав початкову освіту, вивчив новогрецьку мову.
Камінний Хрест
Автор: Стефаник Василь. «Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі ґаздою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну...» Отак разом із конем і підпрягався до будь—якої роботи. Іван Дідух працював багато, не менше, ніж його кінь. Але коня жалів більш, ніж себе.
Иван Карпенко Карий 29.09.1845 1907
Иван Карпенко – Карий 29.09. 1845 – 1907 ) Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці ( тепер с. Веселівка Новомиргородського району Кіровоградської області).
Іван Карпенко-Карий
Розуміння Карпенко-Карим багатства й краси українського слова та перші зерна артистичного хисту ще в дитинстві. Роки праці писарчуком. Боротьба за припинення переслідувань української культури. Формування світогляду письменника, його тонка гра на сцені.
Естетичні погляди "Руської Трійці"
Етнографічні дослідження "Трійці" започаткували українське карпатознавство, їм належать перші у Галичині твори з історії культурного розвитку рідного краю та бібліографічні видання.
Романтизм 6
Міністерство освіти і науки України НТУУ “КПІ” Реферат з культурології на тему: Романтизм Підготувала: _________Лен ____ ____________ ____ Перевірила:
Значение организации "Русская Троица"
Национальное возрождение Галиции, прогрессивное значение появления организации "Русская троица" для развития культуры населения западной Украины. Украинский романтизм как национальное явление. Деятельность "Русской троицы" и процесс Галицкого возрождения.
Предмет і завдання етнографії
Вивчення традиційно-побутової культури народу. Відомості з етнографії українського народу. Походження, процес формування, характерні риси побуту, галузі традиційної матеріальної і духовної культури. Риси етнічної неповторності та національна свідомість.
Русский собор
(Ruskij Sobor) — галицкая организация, основанная поляками под видом народного русинского общества в период революции 1848 года. По мнению большинства исследователей, имела целью отвлечение русинов от движения за национальную самоидентификацию, и была создана в противовес Главной русской раде.
Головна Руська Рада
Під впливом революційних подій у Західній Європі львівські українці 19 квітня 1848 р. від імені всіх українців Галичини подали на ім'я цісаря петицію з низкою демократичних вимог. У ній, зокрема, зазначалось, що українці становлять частину великого слов'янського народу, що вони — автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, цінують свою націю і хочуть її зберегти.
Галицко-русская матица
Га́лицко-ру́сская ма́тица — галицко-русское культурно-образовательное учреждение. Как указывает российская исследовательница Нина Пашаева, «украинские ученые очень не любят называть Матицу Галицко-русской. По их терминологии, это украинская „Галицько-руська“ матиця»[1].
Зоря галицкая
Зоря галицкая (Зорѧ Галицка)— галицко-русская газета, печатный орган Главной русской рады. В украинской историографии считается первой украинской газетой.
Американская народная рада угро-русинов
Американская Народная Рада Угро-Русинов (сокращённо АНРУР Американська Руська Народна Рада , сокращённо АРНР ) — организация закарпатских эмигрантов в США, выходцев из Угорской Руси.
Коліївщина
1768 рік був часом загальної смути. Для православних Речі Посполитої настали тривожні часи. Ватага гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Здобутки повстанців: Фастів, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянка, Умань. Підступні дії Катерини ІІ.
Іван Мазепа
Майже триста років, ім’я українського гетьмана Івана Мазепи не залишає до себе байдужим як істориків так і людей, взагалі далеких від історії. Його ім’я сьогодні викликає найрізноманітніші оцінки. Більше дізнайся і створи для себе свій образ Мазепи.
Українське національне відродження ХІХ ст.
Загальна характеристика та передумови початку українського національного відродження. Опис громадівського руху в Україні у другій половині ХІХ ст. Особливості функціонування та основні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства, "Руської трійці" та інших.
Острожська Біблія
, ЄРЕСЬ “ЖИДОВСТВУЮЧИХ” ТА ПЕРШОДРУКАР ІВАН ФЕДОРОВ – ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ ТА ПОГЛЯД У СУЧАСНІСТЬ” “Яко звістка Господь є шлях праведних, і шлях нечестивих загине”
Руська правда та її положення
Руська правда та її основні положення “Руська правда”- це найбільш повний кодекс давньоруського феодального права. “Руська Правда” – найвідоміша пам'ятка давньоруського княжого законодавства, основне джерело пізнання суспільного ладу, держави і права Київської Русі. Мала величезне значення для подальшого розвитку українського, російського, білоруського, а почасти й литовського права.
Іван Михайлович Сєченов біографія
Іван Михайлович Сєченов (1829-1905) - російський учений і мислитель-матеріаліст, творець фізіологічної школи, член-кореспондент (1869), почесний член (1904) Петербурзької АН.
Види модальності в логіці
ТВОРЧІСТЬ І ЖИТТЯ М.ШАШКЕВИЧА Мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою “Русалка Дністровая”.