Аналіз роману
І.Багряного «Тигролови»
Пригодницький
роман. Уже сама назва жанру викликає зацікавлення читача. Пригоди – це завжди
романтика, мрія.
Особливістю
роману І.Багряного «Тигролови» є те, що він поєднав у собі дуже серйозні,
глибокі проблеми з романтикою пригод. Пригоди зображені різні за своєю вагою та
значущістю: від таких, як втеча головного героя з ешелону смерті і боротьба за
виживання в диких тайгових нетрях, до смішних (спостереження над лісовими
мешканцями – козою з козеням, гадюкою, колонком) і до пригод «почуттєвих»
(Григорій випадково підгледів, як купається Наталка, і мучиться, чи вона не
помітила його й не образилась).
Відповідно до
законів жанру у романі повинна бути велика кількість дійових осіб, кілька
сюжетних ліній, життя героїв зображене протягом значного відрізку часу. В
І.Багряного цього немає, і з цього погляду, «Тигролови» скоріше мали б бути
повістю. Але масштаби проблем, їх широта й глибина ( Україна колишня – Дем’ян
Многогрішний, перші поселенці – Україна 30-х років ХХ віку; Україна, задавлена
сталінським терором, і Україна лісова, ідилічна «Сіркова держава» БАМЛАГ,
заробітчани) дають підставу вважати твір романом.
Характер головного
героя Григорія Многогрішного вже на початку подається цілісним, сформованим.
Але й він розвивається, як і належить характерові позитивного героя
пригодницького твору, по лінії благородства. Юнак тікає з ешелону смерті – і в
сотень інших арештантів піднімається дух, з’являється надія хоч не на
порятунок, так на помсту своїм мучителям. Блукає в нетрях у пошуках порятунку й
безпечного місця – і рятує
дівчинку-мисливця
від розлюченої ведмедиці, хоча сам був на межі смерті від фізичного виснаження.
Користується гостинністю Сірків – і стає їм за сина та брата, партнера у
полюванні. Закохується в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не
наражати дівчину на небезпеку, - і дає їй врешті-решт омріяне щастя взаємної
любові.
Роман
закінчується щасливо, бо навіщо ж тоді усі ті пригоди? Але читач не тільки із
завмиранням серця слідкує за перипетіями сюжету, пригодами героя, а й
дізнається багато чого з історії, географії, ботаніки, зоології,
українознавства й політики тоталітарного режиму. Тому твір виходить за рамки
пригодницького роману і містить у собі великий пізнавальний та виховний
потенціал.
Отже, незважаючи
на те, що роман «Тигролови» був фактично першою пробою пера І.Багряного як
прозаїка і мав певні недоліки ( розтягнутість описів, захоплення деталями
мисливської справи, декларативність, багатослівність), він мав і має великий
успіх у читачів, що свідчить про неабияку художню майстерність автора.
Про художню
майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір
художньо-розважальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа
лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому надає перевагу митець, які
його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді
талановитого письменника, на мій погляд, ці художні засоби мають бути
непомітними, але відтворювати такі художні словесні образи, які запам’ятовуються, вражають, роблять
неповторною словесну тканину, творять індивідуальний стиль.
Що стосується
роману І.Багряного «Тигролови», то тут можна знайти прикмети і традиційного, і
новаторського.
Із традиційних
засобів автор часто вживає епітети, інколи навіть дуже нагромаджує їх.
Наприклад, тайга у І.Багряного височенна, чотириярусна, буйна, непролазна,
зачарована. І це тільки в одному реченні! Любить письменник і колоритні
порівняння ( тайга, як африканський праліс; ліщина, мов щітка; повалені дерева,
мов велетні на полі бою; тиша, як у дивному храмі дивного бога, та ін.).
Зустрічаються й метафори різних видів
( «сонце …ткало
золоті прошви на білій скатертині», «тюбетейки грубо перепрошували,
виправдовуючись перед френчем»), часті антитези ( ударники і літуни, прокурори,
розтратники, відповідальні відрядженці і безвідповідальні рвачі). Мова роману
багата на фразеологізми, прислів’я, афористичні вислови та пісні ( ні пари з уст, геройське діло не кожен
зробить, козача кров, Бог не без милості, козак не без щастя, у сміливих завжди
щастя є). Присутні також елементи драми – діалоги, монологи, риторичні окличні
та питальні речення. Синтаксис різноманітний – від серії коротких односкладних
речень до складних конструкцій на кільканадцять рядків. Постійно зустрічається
детально виписані пейзажі, інтер’єри. Скрізь присутній майже іронічний
підтекст. Але є й те, що належить до творчих знахідок Багряного. Оригінальний
початок у формі казки – настільки фантастично страшної, наскільки й правдивої.
Письменник використовує антитезу не лише на словесному рівні, а й на образному.
Два світи – один в арештантському драконівському поїзді, інший – у
комфортабельному експресі. І все це під загальною назвою «соціалістіческоє
отєчество». Дві України – справжня, стероризована й сплюндрована, та ідилічна,
патріархальна держава давніх українських поселенців на Далекому Сході. Хоч
інколи письменник буває багатослівним і декларативним, чимало його образів
виростають до символів. Наприклад, поїзд – «дракон», шлях Григорія – шлях
України, тигри в клітках – доля головного героя. Навіть прізвища тут не прості,
а старовинні козацькі: Многогрішний, Сірко, Мороз.
Отже, завдяки
художній майстерності письменника ми маємо й енциклопедію життя українців
Далекого Сходу, і багато проблемний політичний роман, і чудову пригодницьку
книжку зі щасливим, майже фантастичним кінцем, і твір, що дає читачеві
естетичну насолоду.
Другие работы по теме:
Теорія економічного аналізу
Сутність та предмет економічного аналізу. Визначення понять "технологія", "фактор", "резерв", "аналіз". Класифікація господарських резервів. Управлінський та оперативний аналіз. Основні джерела інформації у процесі здійснення аналітичного дослідження.
Комплексний аналіз часових рядів
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Лабораторна робота № 6 Тема : «Комплексний аналіз часових рядів»
Отношение Печорина к миру и собственной личности по роману М.Ю. Лермонтова Герой нашего времени
Отношение Печорина к миру и собственной личности (по роману М.Ю. Лермонтова "Герой нашего времени") Автор: Лермонтов М.Ю. В предисловии к роману Лермонтов так охарактеризовал главного героя: « Это портрет, составленный из пороков всего нашего поколения, в полном их развитии ». Автор хотел показать « современного человека, каким он его понимает, и к его и вашему несчастью, слишком часто встречал».
Испытание дружбой по роману В. Каверина Два капитана
Испытание дружбой (по роману В. Каверина "Два капитана") Автор: Каверин В. Саня Григорьев попадает в детский дом. Там он знакомится с двумя мальчиками – Мишей Ромашовым и Валей Жуковым. С ними Саня подружился, и мальчики не теряли времени даром.
Почему одинок Базаров по роману Отцы и дети
Почему одинок Базаров (по роману "Отцы и дети") Автор: Тургенев И.С. Четвертый роман Тургенева «Отцы и дети» был опубликован в феврале 1862 года. Действие романа происходит летом 1859 года, перед крестьянской реформой. В статье «По поводу «Отцов и детей» Тургенев признался, что прототипом Базарова стал молодой провинциальный врач Дмитриев, умерший незадолго до 1860 года.
Образ Е. Пугачёва по роману А.С. Пушкина Капитанская дочка
Образ Е. Пугачёва (по роману А.С. Пушкина "Капитанская дочка") Автор: Пушкин А.С. А.С. Пушкин всегда очень серьёзно исследовал исторические события. В стихотворении "Моя родословная" он вспоминает представителей "славного рода Пушкиных", которые принимали активное участие в государственных делах и событиях.
Гринёв и Швабрин по роману А.С. Пушкина Капитанская дочка
Гринёв и Швабрин (по роману А.С. Пушкина "Капитанская дочка") Автор: Пушкин А.С. Петр Андреич Гринев и Алексей Иваныч Швабрин впервые столкнулись на службе в Белгородской крепости. Гринев был определен туда по повелению батюшки, так как «Петруше шел семнадцатый годок». Швабрин же «уж пятый год был переведен за смертоубийство».
Пётр Гринёв по роману А.С. Пушкина Капитанская дочка
Пётр Гринёв (по роману А.С. Пушкина "Капитанская дочка") Автор: Пушкин А.С. НАВЕРНОЕ, НЕТ ТАКОГО ЧЕЛОВЕКА, КОТОРЫЙ НЕ ЗНАЛ БЫ ИМЯ АЛЕКСАНДРА С. ПУШКИНА. ВСЕМ ИЗВЕСТНО, ЧТО ПУШКИН БЫЛ ИЗВЕСТНЕЙШИМ ВЫДАЮЩИМСЯ ПИСАТЕЛЕМ, ВЕЛИКИМ ЧЕЛОВЕКОМ. ПРОИЗВЕДЕНИЯ, КОТОРОГО ЧИТАЛИ, ЧИТАЮТ, И БУДУТ ЧИТАТЬ.
Каковы жизненные идеалы Штольца по роману И.А. Гончарова Обломов
Каковы жизненные идеалы Штольца? (по роману И.А. Гончарова "Обломов") Автор: Гончаров И.А. В романе И.А.Гончарова «Обломов» Андрей Штольц является антиподом Обломова. Каждая черта Штольца - вопиющий протест против качеств Обломова. Первый любит активную и интересную жизнь, второй часто впадает в апатию, он, словно улитка, которая боится вылезти из панциря.
Багряний Іван
Іван Багряний (2 жовтня 1907 — 25 серпня 1963) вписав своє ім'я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. «Стара» еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, її руки і ризи були чисті від будь-яких підкорень, компромісів.
Моё отношение к Базарову по роману И.С. Тургенева Отцы и дети
Моё отношение к Базарову (по роману И.С. Тургенева "Отцы и дети") Автор: Тургенев И.С. Кирсановы, особенно Павел Петрович невзлюбил Базарова с первой встречи. Ему не нравилась его манера речи, одежда, поведение. Между ними постоянно был конфликт, начиная от простых вещей, заканчивая проблемами общества.
Сочинение-миниатюра по роману Преступление и наказание
Сочинение-миниатюра по роману "Преступление и наказание" Автор: Достоевский Ф.М. Роман Ф.И. Достоевского " Преступление и наказание" - это произведение, посвящённное истории того, как долго и трудно шла через страдания и ошибки человеческая душа к постижению истины. Преступление Раскольникова-это игнорирование христианских заповедей, а человек,который в своей гордыне смог их преступить, по религиозным понятиям, способен на всё.
Петербург Достоевского (по роману "Преступление и наказание")
Петербург Достоевского (по роману "Преступление и наказание") Образ Петербурга занимает видное место в творчестве русских писателей. О Петербурге дворцов, палат - символе петровской эпохи - писали А.С.Пушкин ("Медный всадник"), Н.В.Гоголь ("Невский проспект"), Андрей Белый ("Петербург"), Александр Блок, Анна Ахматова, Осип Мандельштам.
Творчество Эмиля Золя
Graphics Эмиль. Золя. Дата рождения: 2 апреля 1840 Место рождения: Париж, Франция Дата смерти: 29 сентября 1902 (62 года) Место смерти: Париж, Франция Род деятельности: писатель Graphics
Тристан и Изольда
Аннотация к семинару по средневековому рыцарскому роману “ Тристан и Изольда” Роман “Тристан и Изольда” является классическим примером средневекового творчества. Несмотря на время, роман не потерял своего внутреннего смысла и по сей день остаётся одним из выдающихся образчиков рыцарской литературы.
Карнавалізація в романі В. Гюго "Собор Паризької Богоматері"
Історія написання роману "Собор Паризької Богоматері" В. Гюго, аналіз відображення карнавалу у його сюжеті та особливостях поведінки головних героїв. "Собор Паризької богоматері" як приклад викриття й засудження усієї феодально-середньовічної надбудови.
Прево, Антуан Франсуа
Введение 1 Биография 2 Библиография 3 Произведения по роману Введение Антуа́н Франсуа́ Прево́, также аббат Прево (фр. Antoine-Franзois Prйvost d'Exiles; 1 апреля 1697 — 23 ноября 1763) — один из крупнейших французских писателей XVIII века, автор романа «Манон Леско».
Аналіз та обчислення дужкових виразів
Реферат на тему: Аналіз та обчислення дужкових виразів У розділі 9 розглядалися дужкові арифметичні вирази, мова яких породжується розширеною LA(1)-граматикою G2: