Міністерство
освіти і науки України
Київський
національний лінгвістичний університет
Самостійна
творча робота
з історії
зарубіжної літератури
на тему: Дискурс тілесності в романі Ф.Рабле „Гаргантюа і Пантагрюель”
Виконала студентка 110 групи
Інституту східних мов
Стоцька Оксана
Викладач: Летуновська І.В
Київ-2009
Образам тіла і тілесного життя у Рабле властиві різкі
перебільшення. Найяскравіше вони виражені в образах тіла та їжі. Перебільшення,
гіперболізм, надмірність, надлишок є одним із основних ознак гротескного стилю.
Гротескне тіло проходить етап становлення. Воно ніколи не готово,
не завершене: воно завжди будується, твориться само і творить інше тіло; окрім
того, тіло це поглинає світ і саме поглинається світом (як гротескний образ
тіла в епізоді народження Гаргантюа). Тому найсуттєвішу роль в гротескному тілі
грають ті його частини, ті місця, де воно переростає себе, виходить за власні
межі, починає нове (інше) тіло: чрево і фалл. Їм належить провідна роль в
гротескному образі тіла, саме вони підлягають позитивному перебільшенню –
гіперболізації; вони можуть навіть відділятися від тіла, вести самостійне
життя, так як вони заслоняють собою решту тіла як дещо другорядне. Наступну за
значеннм роль відіграє рот, куди входить світ, що поглинається і зад. Саме тому
і основні події в житті гротескного тіла, акти тілесної драми – їжа, пиття,
випорожнення (та інші виділення: пітніння, шмаркання, чхання), совокуплення,
вагітність, пологи, ріст, старість, хвороби, смерть, розчленіння на частини,
поглинання іншим тілом – здійснюються на межах тіла і світу чи на межах старого
і нового тіла.
В новому тілесному каноні провідна роль переходить до
індивідуально характерологічних і експресивних частин тіла: до голови, обличчя,
очей, губ, до системи м’язів, до індивідуального положення, що займає тіло в
готовому зовнішньому світі, при якому межі між тілом і світом анітрохи не
послаблюються.
Проте тіло нового канону – одне тіло. Ніяких ознак двотілості в
ньому не залишається: воно належить собі, говорить лише за себе, все, що з ним
стається, стосується тільки його, тобто тільки цього індивідуального і
замкнутого тіла.
Роман Рабле завершує гротескну концепцію тіла, яку він успадкував
від народної сміхової культури, від гротескного реалізму і від фамільярної
мовної стихії.
Взявши для прикладу один із уривків з твору, можемо розглянути
приклади гротескного тіла.
«Тогда Грангузье поднялся и, полагая, что это предродовые схватки,
в самых учтивых выражениях начал ее успокаивать; он посоветовал ей прилечь на травку
под ивами, -- у нее, мол, отрастут вскорости новые ножки, только для этого
перед появлением новорожденной малютки ей нужен новый запас душевных сил;
правда, боль ей предстоит довольно мучительная, но она скоро пройдет, зато
радость, которая за этим последует, все искупит, и о былых страданиях Гаргамелла
и думать позабудет.»
На місце старих переживань і болей прийдуть нові відчуття
полегшення і радості споглядання немовлятка, «вскорости новые ножки», біль не
лякає їх, а навпаки гарантує значне полегшення після цього.
«Малое время спустя она начала вздыхать, стонать и кричать. Тотчас
отовсюду набежали повитухи, стали ее щупать внизу и наткнулись на какие-то
обрывки кожи, весьма дурно пахнувшие; они было подумали, что это и есть
младенец, но это оказалась прямая кишка: она выпала у роженицы вследствие
ослабления сфинктера, или, по-вашему, заднего прохода, оттого что роженица, как
было сказано выше, объелась требухой.»
Парадоксально, але класичний реалізм ХІХ ст.. практично не помічав
людського тіла, його функціональності. Герой розмовляв та їв, був товстий чи
худий, проте це було радше його ідеологічними характеристиками. ХІХ ст.. не
помічало того, як вони відправляють свої щоденні потреби – це перебувало за
межами мистецтва, а отже, й за межами життя. Гумористичне описання епізоду
пожирання тваринячих кишок висміює тогочасні гротескні погляди на тіло. Цікаво,
що феміністська критика приділяє особливу увагу жіночому тілу. «Жіноча
тілесність – то є буття, яке не перекладається на вже відомі чи навіть ще
невідомі коди соціальності чи природи, культури чи органіки. Жіноче тіло не є
ані природною даністю, ані соціальним конструктом. Воно є постійно відкритою
онтологічною можливістю переживання жінкою себе як жінки, тобто є умовою
можливості самореалізації жінки у своїй жіночості. Сама ж жіночість, чи то
фемінність, не є, звичайно, ані суто природне визначення, ані соціальна
функція”.» Проте в цьому епізоді навіть «свята жіночність» була спотворена
гіперболізованим гротеском. Акцентування уваги читача на випавшій кишці, опис
процесу ослаблення сфінктера тощо знімає священну ширму з таємного буття і
єства жіночого тіла.
«Из-за этого несчастного случая вены устья маточных артерий у роженицы
расширились, и ребенок проскочил прямо в полую вену, а затем, взобравшись по
диафрагме на высоту плеч, где вышеуказанная вена раздваивается, повернул налево
и вылез в левое ухо»
Ця абсурдна ситуація викликає у нас сміх, здивування, можливо
навіть обурення, але Рабле вклав у ці строки значно більше змісту, ніж здається
на перший погляд. Він висміює людей, що вірять всьому, що почують і прочитають.
Автор звертається до читача: «Не сам ли Соломон в Притчах, глава XIV, сказал;
Innocens credit omni verbo (Глупый верит всякому слову (лат.)), и т. д.? И не
апостол ли Павел в Первом послании к Коринфянам, глава XIII, сказал: Charitas omnia credit? (Любовь
всему верит (лат.)) Почему бы и вам не поверить? Потому, скажете вы, что здесь
отсутствует даже видимость правды? Я же вам скажу, что по этой-то самой причине
вы и должны мне верить, верить слепо, ибо сорбоннисты прямо утверждают, что
вера и есть обличение вещей невидимых.» Він запевняє нас, що якщо Господь
всемогутній, і на те була б воля Божа, то чому він не міг так зробити? Якби він
захотів, то всі жінки народжували б саме через вухо, і аж ніяк не інакше! Адже
для Бога немає нічого неможливого і це зовсім не перечить Біблії.
Рабле висміює тогочасне повальне захоплення церквою, надмірну
релігійність, сліпу віру у Бога, у те, що він може все і навіть більше. Саме
тому весь твір насичений гіперболізацією, сповнений живих прикладів гротескних
тіл. Сміховинна абсурдність спотворює нашу уяву про людське тіло, людське
виховання, буття, подження себе у суспільстві, повагу тощо. Він зображує
культуру «низів» в гумористичному, можливо навіть подекуди занадто
гумористичному аспекті. Адже відомо, що людина більш глибоко відчуває і засвоює
мораль, коли вона подається саме в концепції гумору, сатири, іронії та
сарказму, коли виникає необхідність самому визначити точку опору та
моральності.
Другие работы по теме:
Теория дискурса в системе наук о языке
Современный научный подход рассматривает дискурс как важнейшую форму повседневной жизненной практики человека и определяет его как сложное коммуникативное явление, включающее, кроме текста, и экстралингвистические факторы.
Деконструкция
Деконструкция - особая стратегия по отношению к тексту, включающая в себя одновременно и его "деструкцию", и его реконструкцию.
Дискурс. Три подхода к определению дискурса
Четкого и общепризнанного определения «дискурса», охватывающего все случаи его употребления, не существует. Это понятие модифицирует традиционные представления о речи, тексте, диалоге, стиле и даже языке.
История дискурс-анализа
Термин discourse analysis впервые был использован в 1952 Зеллигом Харрисом. Однако оформление дискурсивного анализа как дисциплины относится скорее к 1970-м годам.
Карнавализация
Карнавализация - семиотическая теория карнавала, изложенная М. М. Бахтиным в его книге о Рабле (1965). Смысл концепции Бахтина в том, что он применил понятие карнавала, ежегодного праздника перед великим постом, ко всем явлениям культуры Нового времени.
Философские идеи Возрождения
Уральский институт экономики управления и права РЕФЕРАТ ПО ФИЛОСОФИИ НА ТЕМУ: «ФИЛОСОФСКИЕ ИДЕИ ВОЗРОЖДЕНИЯ» Выполнила студент гр. ФК-101 Пастухова А.Ю.
Бахтин Михаил Михайлович
Бахтин Михаил Михайлович- культуролог, литературовед, философ. Создал "Философию поступка", в которой ценности становятся значимыми только благодаря индивидуальным усилиям.
Литературный герой ГАРГАНТЮА
Гаргантюа фр. Gargantua que grand tu as букв ну и здоровенная она глотка у тебя один из главных героев романа Ф. Рабле Гаргантюа и Пантагрюэль которому целиком посвящена первая из пяти книг опубликованная в г.
работа
Вопрос: Здраствуйте, скажите, есть ли в вашей библиотеки книги издательства "Детская литература" (особенно за советский период)? Не мог ли бы предоставить список изданий, имеющихся у вас в наличии? Книги мне очень необходимы для анализа. Большое спасибо
Гротеск и гипербола в романе Франсуа Рабле Гаргантюа и Пантагрюэль
Эпоха Возрождения дала миру множество знаменитых имен: писателей, скульпторов, художников, музыкантов. Художники-гуманисты усматривали объект своего творчества в изображении человека, его чувств, умственных способностей и качеств, так как и сами художники этой выдающейся эпохи тоже были неординарными личностями.
Рабле Франсуа
(1493 - 1553) Рабле родился в небольшом французском городке Шиноне в семье известного в тех местах адвоката и землевладельца. Однако точная дата его рождения неизвестна. Исследователи называют и 1494, и 1495, и даже 1483 годы.Зато точно известно, что он был младшим сыном в большой семье. У него было два старших брата и сестра.
Література Відродження
Реферат на тему: Зміст 1 Ідейні основи літератури Відродження 1.1 Гуманізм 1.2 Повернення до античності 1.3 Християнство 1.4 Протестантизм 2 Естетика і поетика літератури Відродження
Черты гуманизма в произведении Ф.Рабле Гаргантюа и Пантагрюэль
Один из величайших писателей эпохи Возрождения, француз Франсуа Рабле(1494-1553) родился в Шиноне (Турень) в семье зажиточного землевладельца и адвоката. Рано был отдан в монастырь Францисканского ордена, где получил сан священника в 1524 году. Но в результате враждебного отношения францисканцев к изучению греческого языка Рабле добился разрешения перейти в Бенедиктский орден.
Сатира и утопия в романе Ф. Рабле Гаргантюа и Пантагрюэль
КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА ПО ИСТОРИИ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ. ТЕМА : САТИРА И УТОПИЯ В РОМАНЕ Ф.РАБЛЕ ГАРГАНТЮА И ПАНТАГРЮЭЛЬ. Крупнейшим представителем французского гуманизма и одним из величайших французских писателей всех времен является Франсуа Рабле (1494 – 1553). У этого писателя необычная биография.
Яка доля людини яка живе у не свою епоху
У своєму романі «Червоне й чорне» Стендаль розповідає про трагічну долю талановитого плебея у Франції часів Реставрації Жульєна Сореля. Син бідняка-теслі, Жульєн повинен був разом з батьком та братами працювати на лісопилці. Але він виріс не схожим і не зрозумілим для своїх близьких, що ненавидять його мрійність, нездатність до фізичної праці, любов до книг.
Гаргантюа и Пантагрюэль
Роман “” является интересным образчиком так называемой “народной культуры”. В этом романе много нового и необычного для восприятия. Множество людей считают “Гаргантюа и Пантагрюэль” несколько пошлым, но они ошибаются. Все дело в том, что взгляды на мораль Рабле могут не совпадать с другими и в этом нет никакого несовершенства.
Эволюция французской гуманистической мысли в творчестве Ф. Рабле
Рабле как представитель французского гуманизма. Суть его программы идеального воспитания подрастающего поколения. Взгляды на политику феодализма и устройство общества. Критика чиновников, церкви и религиозного фанатизма в романе "Гаргантюа и Пантагрюэль".
Карнавалізація в романі В. Гюго "Собор Паризької Богоматері"
Історія написання роману "Собор Паризької Богоматері" В. Гюго, аналіз відображення карнавалу у його сюжеті та особливостях поведінки головних героїв. "Собор Паризької богоматері" як приклад викриття й засудження усієї феодально-середньовічної надбудови.
Франсуа Рабле
Життєвий та творчий шлях Ф.Рабле. Великий роман Рабле - справжня художня енциклопедія французької культури епохи Відродження. "Гаргантюа і Пантагрюель" написаний у формі казки-сатири. Надзвичайно важливий аспект роману - вирішення проблеми війни і миру.
Шоу-политика
Введение 1 Атрибутивные черты 2 Фазы шоу-дискурса 3 Компоненты шоу-политики 3.1 Презентационный компонент 3.2 Нарративный компонент 4 Интересные факты
Київ у житті та творчості М.Булгакова
Реферат на тему: Київ у житті та творчості М.Булгакова Чимало читачів булгаковської «Білої гвардії», і особливо читачі-кияни, переконані в тому, що дія роману відбувається в Києві. Це так, але не зовсім — уточнює Мирон Петровський. Дія роману відбувається в Місті, що схоже не лише на Київ, а й на Єрусалим.
Фантастичний світ Рабле матеріали до уроку по роману Гаргантюа та Пантагрюель
Фантастичний світ Рабле: матеріали до уроку по роману “Гаргантюа та Пантагрюель” Як відомо, окремі розділи роману Ф. Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” вивчаються у курсі зарубіжної літератури у 8 - му класі. Головна трудність при роботі з ними полягає у тому, що учні нерідко ототожнюють героїв французького письменника з казковими персонажами.
Французька мова загальна інформація
Реферат на тему: ) Французька мова ( Franзais ) - державна мова Франції (і залежних територій), Бельгії, Швейцарії, Канади (головним чином Квебеку) - загалом 25 країн. Для 75 мільйонів людей французька - рідна мова, ще для 52 мільйонів - друга мова. Вона одна з п'яти офіційних мов Організації Об'єднаних Націй.
Интердискурсивные взаимодействия в художественном тексте
Изучения феномена дискурса как один из перспективных в современной лингвистике. Интердискурсивные взаимодействия - интереснейшие проявления дискурса. Типы поэтических включений. Искаженный и саркастический характер обращения к религиозному дискурсу.
Роль лексикона в когнитивно-дискурсивных исследованиях
В исследованиях, проводимых в русле когнитивной лингвистики, неизбежно обращение к таким когнитивным феноменам, как дискурс и лексикон. Когнитивные феномены, определяющие языковую форму, могут быть ответственны за использование языка в реальном времени, среди них, например, оперативная память, внимание, активация, дискурс, или быть связанными с языком как средством хранения и упорядочения информации в долговременной памяти, системе категорий и категоризации, структуре представления знаний, лексиконе и т.д. [Кибрик А.А. 1994: 126-127].
Франсуа Рабле
Рабле (Франсуа Rabelais) - французский писатель, один из величайших европейских сатириков, родился в Шиноне, (в Турени), по одним известиям в 1483 г., по другим - около 1495 г.
Фишарт Иоганн
Фишарт Иоганн (Johann Fischart, 1546 или 47 — ок. 1590) — немецкий поэт и сатирик эпохи Реформации. Р. в Страсбурге. Обучался в Вормсе у поэта и педагога Каспара Шейдта, затем предпринял большое путешествие, учился в Париже, Страсбурге, Сиене.
Франсуа Рабле
Рабле Франсуа (Francois Rabelais, 1494—1553) — знаменитый писатель, крупнейший представитель гуманизма во Франции. Родился в окрестностях Шинона (в Турени) в семье зажиточного землевладельца и адвоката.
Тойн А. Ван Дейк
Дейк (van Dijk) Тойн А.ван (р. в 1943) – голландский ученый, специалист по исследованиям дискурса.