Давня весна

Автор: Українка Леся.
Промінням грала сипала квітки
Вона летіла хутко мов стокрила
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило усе загомоніло —
Зелений шум веселая луна!
Співало все сміялось і бриніло
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «весно для всіх настала
Дарунки всім несе вона ясна
Для мене тільки дару не придбала
Мене забула радісна весна».
Ні не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки
Замиготіло листячко зелене
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав.
А з ним прилинули пісні пташині
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку що весна дала;
Весни такої не було й не буде
Як та була що за вікном цвіла.