Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки

Рефераты по астрономии » Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки Скачать

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ


Кафедра фінансів і банківської справи
КУРСОВА РОБОТА з курсу: “Фінанси підприємств”

на тему: “Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки”



Оцінка: __________

Науковий керівник:

Брандес О.С._______


Виконавець:

студент ІІІ курсу 301 групи

Горбатюк С.В.____________

Спеціальність “Фінанси”

Спеціалізація “Податки”


Чернівці

2000


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………4-6

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства в процесі господарювання…..6-15

Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства………….…6-10

Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники…………..10-15

Розділ 2. Аналіз фінансового стану ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”…...…………………………………………………………...16-21

2.1. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”……………………………………………16-19

2.2. Оцінка фінансової стійкості підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”………………………………………………………………..20-21

Розділ 3. Забезпечення фінансової стійкості ринкового підприємства…...22-27

Висновок………………………………………………………………………28-29

Список використаної літератури…………………………………………….30-31

Додатки


Вступ

Трансформація народного господарства України в економіку відкритого типу створює для підприємств зовсім нові умови принципово інші зовнішнє середодовище. До цих умов які постійно змінюються треба пристосовуватися адаптувати усі системи підприємства перетворити їх так щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося у незалежний економічний суб”єкт господарювання який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку.

На мою думку тема “Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки” є актуальною оскільки в умовах кризової ситуації стоїть завдання відновлення та зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства що є основною передумовою його виживання і поступового переходу до ринкових відносин.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія що характеризує рівень стійкості роботи підприємства його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. РІвень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва а надлишкова буде перешкоджати розвитку формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів який відповідає вимогам ринку а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємтсва на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної ним стратегії.

Із ефективністю виробничо-господарської діяльності підприємства пов”язана його фінансова стабільність. Однак необхідно зазначити що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня мененджменту прояву впливу якихз-небудь несприятливих факторів (наприклад неплатоспроможність замовника що важко або неможливо було передбачити).

Мета курсової роботи – дослідити сутність та необхідність фінансової стійкості підприємства методичні аспекти її оцінки охарактеризувати фінансово-господарську діяльність та здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”.

При написанні курсової роботи були використані Закони України Постанови Кабінету МІністрів розпорядження щодо фінансово-господарського розвитку підприємств України ряд підручників та навчальних посібників.

В останні роки з”явилось досить багато серйозних і актуальних публікацій присвячених питанню фінансової стійкості підприємства і які висвітлюються на сторінках економічних журналів газет: “Фінанси України” “Економіка України” “Банківська справа” “Голос України” “Урядовий кур”єр” та ін. Деякі з них використані.

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства у процесі господарювання
1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конку­рентному ринку є стабільність (стійкість). На неї впливають різні причини - як внутрішні так і зовнішні:

виробництво дешевої продукції та надання пос­луг які мають попит;

міцне становище підприємства на ринку;

високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій;

налагодженість економічних зв'язків із партнерами;

ритмічність кругообігу засобів;

ефективність господарських і фінансових операцій;

незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. [9 с.97]

Таке розмаїття причин що впливають на діяльність ринкового підприємства зумовлює різні аспекти його стійкості зокре­ма загальний ціновий фінансовий а залежно від факторів що впливають на неї — внутрішній і зовнішній аспекти. [9 с.98]

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку при якій забезпечуються стабіль­но високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

У свою чергу зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Можливе й виділення так званої спадкової стійкості яка визначається наявністю певного запасу міцності досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів. [13 с.151]

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена ли­ше за умови стабільної реалізації (звичайно своєчасної оплати за поставлену продукцію надані послуги виконані роботи) й одержання виручки достат­ньої за обсягом щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом розраху­ватися з постачальниками кредиторами працівниками тощо. Іншими слова­ми загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків який забезпечує постійне перевищення доходів над вит­ратами.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання при якому підприємство вільно маневруючи грошо­вими засобами здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й ре­алізації продукції а також затрати на його розширення й оновлення.

Визначення меж фінансової стійкості підприємства має істотне практич­не значення і належить до числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку бо недостатня фінансова стійкість суб'єктів господарювання в нашій країні багато в чому є причиною неплатежів обсяг яких був особливо великий у 1998-1999 р.р.

Водночас ринкове підприємство не влаштовує і надлишкова фінансова стійкість. У цьому разі виникають умови гальмування розвитку тому що підприємство буде не в змозі скорочувати свої затрати під тиском конку­рентів через накопичення надлишкових запасів і резервів і відтягнення та­ким чином капіталу з виробничого процесу. Існує необхідність розробки теоретичних підходів до визначення критеріїв фінансової стійкості й банкрутства підприємств. Вже давно стала актуальною і проблема законодавчого та нормативного офор­млення зазначених ситуацій встановлення відповідних показників чи критеріїв оцінки критичного стану фінансів підприємства чи його окремих ха­рактеристик зокрема неплатоспроможності.

Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є на­явність у нього фінансових ресурсів достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності так і для здійснення розширеного відтворення. Вико­ристовуючи прибуток підприємство може не лише погасити свої зобов'язан­ня перед бюджетом банками та іншими підприємствами й організаціями а й інвестувати засоби в нове будівництво реконструкцію чи модернізацію на­явного устаткування або заміну його прогресивнішим. При цьому для досяг­нення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат тобто рентабельність.

Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове бла­гополуччя.

Значний практичний інтерес має вирішення питання про кількісні ха­рактеристики фінансової стійкості підприємства іншими словами при яких саме показниках фінансовий стан підприємства можна вважати стійким. Його можна вважати стійким як­що воно покриває власними оборотними засобами не менш як 50% фінан­сових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності ефективно й цілеспрямовано використовує фінансові ресурси дотримується фінансової кредитної й розрахункової дисципліни тобто платоспромож­не. [9 с.98]

У підприємства що має низький рівень фінансової стійкості спосте­рігається спад ділової активності рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те що підприємство перебуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає що будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою і не виключено що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й виведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує від банкрутства.

Фінансова стійкість тісно пов’язана з кредитоспроможністю. Кредитоспроможність характеризується тим наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк) підприємство розраховується з раніше одер­жаними кредитами наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак найістотніше чим визначається кредитоспроможність — це поточ­ний фінансовий стан підприємства а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.

Очевидно що коли у підприємства протягом певного періоду спосте­рігається тенденція до зниження рентабельності то падає і його кредитос­проможність. Зміна фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку зі зниженням рентабельності може зумовити й загрозливі наслідки в резуль­таті дефіциту грошових засобів — зменшення платоспроможності й ліквідності.

Отже фінансова стійкість — комплексне поняття яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ре­сурсів підприємства результативності їхнього розміщення й використання при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

1.2. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники

Забезпечення і підтримання фінансової стійкості підприємств в умо­вах конкурентного ринку набуває винятково важливого значення. Однак у нашій країні та й інших державах з перехідною економікою вони вна­слідок відсутності у них протягом багатьох років загрози банкрутства не розроблялись.

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності залученого капіталу. Ці показники включають:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

Він визначається: власний капітал / всього господарських коштів.

Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього показника тим більш фінансовостале підприємство стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позикового) капіталу – їх сума дорівнює 1 (або 100%). З приводу ступеня залучення позичених коштів у зарубіжній пракьтиці існують різні думки. Найбільш поширена така: частка власного капіталу повинна бути достатньо великою нижня межа 0 6 (60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.


Коефіцієнт фінансової залежності.

Він визначається: всього господарських коштів / власний капітал. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнтом концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства. Якщо його значення наближається до 1 (або 100%) то це означає що власники повністю фінансують своє підприємство. Наприклад якщо значення цього коефіцієнта 1 25 то це означає що в кожній 1 25 грн. вкладеній в активи підприємства 25 коп. – позикові.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Він визначається: власні кошти / власний капітал.

Цей коефіцієнт показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності тобто вкладена в оборотні кошти а яка частина капіталізована. Значення цьго показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства (норматив – 0 4 – 0 6).

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / основні кошти та інші позаобігові активи. Цей коефіцієнт показує яка частина основних коштів та інших позаобігових активів профінансована зовнішніми інвесторами тобто в якомусь сенсі належить їм а не власникам підприємства.

Коефіцієнт співвідношення власних залучених коштів.

Він визначається: залучений капітал / власний капітал. Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення цього показника 0 178 то це означає що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 17 8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів тобто про деяке зниження фінансової стійкості і навпаки.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / довгострокові зобов’язання + власний капітал. Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція яка означає що підприємство чим далі – тим більше залежить від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт структури залученого капіталу.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / залучений капітал.[17 с.94-97]

В деякій літературі подаються ще й такі показники фінансової стійкості (див.Дод.5)

З позицією що показники фінансової стійкості характеризують лише ступінь захищеності залученого капіталу а значить і сама фінансова стійкість пов'язана тільки з борговими зобов'язаннями погодитись не можна. Така думка обмежує саме поняття фінансової стійкості абстрагуючись від власного капіталу його стану ефективності функціону­вання тощо. Підприємство може позбутися боргів нераціональ­ним способом навіть реалізувавши частину основного обігового капіталу чи цінних паперів.

Значний практичний досвід оцінки фінансового стану підприємства і складання на його основі прогнозу щодо перспектив його зміни нагромад­жений у розвинутих країнах. Зокрема у Великобританії Комітетом по узагальненню практики аудиту розроблено посібники які містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділені в дві групи:

До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники внаслідок яких можливі появи в недалекому майбутньому значних фінан­сових труднощів у тому числі й вірогідне банкрутство.

До другої групи включені такі несприятливі критерії й показники на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Ра­зом з тим вони свідчать що за певних умов або ж внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погіршитись.[17 с.87].

Особливості кризового фінансового стану й неплатоспроможності ук­раїнських підприємств-банкрутів у порівнянні з практикою західних країн полягають у тому що вони:

як правило не включені в систему заставних зобов'язань щодо власного майна;

організаційно й психологічно не підготовлені до ринкових відносин внаслідок зручної залежності від бюджетного фінансування різних рівнів;

не володіють практикою маркетингу і не ведуть маркетингових до­сліджень;

не здатні швидко перебудуватись на випуск нових видів продукції чи послуг;

їх адміністрація і насамперед директорський корпус слабо воло­діють економічним мисленням без якого неможливо досягти успіху в ринковому господарюванні;

їх основні виробничі фонди і технології далеко не завжди відповіда­ють сучасним вимогам і навіть при досить низьких фінансових витратах підприємства не можуть швидко перебудувати організацію і технологію виробництва стосовно вимог ринку. [18 с.124]

Виходячи із зазначених особливостей фінансового стану підприємств України та й усіх країн з перехідною економікою з'явилась необхідність застосування специфічних оцінок їх фінансової стійкості.

Чотири типи фінансової стійкості:

Абсолютна стійкість фінансового ста­ну. Характеризується нерівністю 33<ВОК. Це співвідношення показує що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко і як правило її не можна розглядати як позитивну бо за цих умов адміністрація не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Нормальний стан для підприємства коли частка власних оборотних коштів становить трохи вище 50%.

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства належить до другого типу який гарантує його платоспроможність. Характеризується нерівністю ВОК<33<ІФЗ де ІФЗ – джерела формування запасів. Для покриття запасів використовуються різноманітні джерела коштів – власні і залучені.

Страницы: 1 2