Бронхосктатична хвороба — патологічний стан, який характеризується регіональним розширенням бронхів (бронхосктази), що супроводжується хронічним нагноєнням у цих розширеннях.
Етіологія. Найбільш частими причинами бронхоектатичної хвороби є хронічні бронхіти, пневмонії, абсцес легені, туберкульоз, пневмоконіози, бронхіальна астма. Нерідко бронхосктази виникають на фоні дифузного або вогнищевого пневмосклерозу. Вроджені бронхосктази спостерігаються рідко і пов'язані з аномаліями розетку стінки бронха.
Патогенез бронхоскатичної хвороби в різних випадках неоднаковий, у зв'язку з чим розрізняють ателектатичні, деструктивні та рстснційні бронхосктази. У патогенезі захворювання важливе місце належить обструкції бронха в'язким харкотинням, бронхоспазмом, збільшеними лімфатичними вузлами. Нижче обтурації скупчується слизовий, а потім і гнійний ескудат. Унаслідок нагноєння стінка бронха руйнується, втрачає еластичність, розтягується під час кашлю, оскільки при Цьому підвищується внутрішньо бронхіальний тиск. Обструкція бронха може призвести до ателектазу у відповідній ділянці легені. Слід пам'ятати, що навіть часткова обтурація бронха сприяє утворенню бронхосктазів і скупченню ексудату.
Порушення нервової регуляції, крово- та лімфообігу в стінці бронха призводить до дистрофічних і деструктивних змін у ній, виникнення бронхосктазів. Подібні зміни спостерігаються при хронічних бронхітах, пневмосклерозі, емфіземі легень.
Іноді вроджені зміни бронхіальної стінки сприяють затримці слизу, поширенню інфекції і розвитку бронхосктазів.
Патологічна анатомія. Розрізняють циліндричне, веретеноподібне та мішкоподібне розширення бронхів. Унаслідок ураження стінки бронха відбуваються значні структурні зміни в слизовій оболонці, атрофія та загибель м'язових і еластичних волокон, дистрофія хрящової тканини. Частіше бронхосктази локалізуються в нижніх ділянках легень, але у міру розвитку хвороби можуть поширюватися на нові ділянки легені. Поширення запального процесу на навколишні тканини поступово призводить до пневмосклерозу ураженого сегмента. При бронхоектатичній хворобі нерідко виявляють зміни в інших органах — амілоїдоз, метастатичні абсцеси.
Клінічна картина захворювання розвивається поступово, спочатку з'являється вологий кашель після перенесеної гострої пневмонії, тяжкої форми грипу, коклюшу у дітей. В анамнезі відзначаються повторні пневмонії, захворювання верхніх дихальних шляхів. Хворі бронхоектатичною хворобою скаржаться на вологий кашель із виділенням слизистого, слизисто-гнійного харкотиння. Кількість останнього поступово збільшується до 200—500 мл на добу, воно виділяється «повним ротом», переважно зранку, має неприємний запах, часто спостерігається кровохаркання. Іноді може виникати легенева кровотеча. У хворих зменшується маса тіла, відсутній апетит. При затримці виділення харкотиння температура тіла може підвищуватись до 38°С і більше. Під час загострення хвороби зростають загальна слабість, пітливість, кашель, кількість виділеного харкотиння, підвищується температура тіла.
Пальці на руках набувають вигляду «барабанних паличок», змінюються нігті («годинникові скельця»). При перкусії можна виявити притуплений звук. Під час аускультації вислуховуються дрібно- та середньо ирчасті хрипи, особливо в період загострення.
На оглядовій рентгенограмі виявляється вогнищева деформація легеневого рисунка, кістоподібні прояснення, на томограмах — ділянки карніфікації, тонкостінні порожнини, циліндричні розширення бронха. Найбільш інформативним методом у діагностиці бронхоектатичної хвороби є бронхографія. На бронхограмах виявляється-патологія регіонарних бронхів, уточнюється сегментарна локалізація процесу та вид бронхосктазів (циліндричні, веретеноподібні, мішкоподібні чи змішані).
Діагностика. Бронхосктатичну хворобу діагностують на основі появи вологого кашлю після перенесеної пневмонії, гострих респіраторних захворювань, частих пневмоній з однією і тією ж локалізацією, стійкої аускультативної картини. Суттєвими у діагностиці бронхосктатичної хвороби є дані рентгенологічного та особливо бронхографічного досліджень.
Лікування бронхосктатичної хвороби провадять як консервативним, так і оперативним шляхом. Основним у консервативному лікуванні є санація бронхіального дерева, яка включає стіотропну терапію, спрямовану на ліквідацію гнійної мікрофлори. З цією мстою використовують антибіотики, сульфаніламідні, нітрофура-нові препарати з урахуванням антибіотикограми. Антибіотики, сульфаніламідні препарати вводять внутрішньовенне, внутршшьом'язо-во, а також безпосередньо у бронх (сндобронхіально) за допомогою катетера або бронхоскогіа. Антибактеріальні препарати слід, використовувати у великих дозах. Другим важливим моментом у лікуванні даного захворювання е видалення гнійного бронхіального ексудату за допомогою бронхоскопії, використання муколітичних засобів, постурального дренажу, масажу грудної клітки, дихальної гімнастики. Необхідно також провадити дезінтоксикаційну терапію, призначати протизапальні, десенсибілізуючі препарати, бронхолітики, вітаміни. До хірургічного лікування вдаються при чітко з'ясованому діагнозі, частих загостреннях хвороби, легеневих кровотечах.
Прогноз хвороби залежить від поширення процесу та характеру ускладнень. Хворі можуть стати інвалідами або загинути від сильної легеневої кровотечі, дихально-серцевої недостатності, амілоїдозу вирок.
Профілактика бронхоектатичної хвороби полягає у своєчасному Лікуванні пневмоній, бронхітів, гострих респіраторних захворювань, коклюшу. Велику увагу приділяють загартуванню організму, заняттям фізичною культурою, відмові від куріння та зловживання алкоголем.
Другие работы по теме:
Хвороби серцево-судинної системи
Реферат на тему: Хвороби серцево-судинної системи” 2002 Серце (cor) – м’язевий орган конусоподібної форми. Воно знаходиться в грудній порожнині, ззаду грудини в області переднього середостіння. В лівій половині грудної клітки находиться 2/3 серця і тільки 1/3 лежить в правій частині.
КІР інфекційна хвороба
Кір – надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, первахно дитячого віку, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіля, катаром слизових облонок дихальних шляхів та конюктив, наступною появою аписто папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.
Розлади зовнішнього дихання
Різновиди та загальна характеристика розладів зовнішнього дихання. Відмінності брадипное, трахіпное, гіперпное, апное. Передумови задишки в патологічних умовах. Захворювання рото-носової порожнини та бронхів: риніт, гайморит, ларингіт та бронхіт.
Лейкози та лімфоми в дітей. Гемолітичні анемії
ФАБ-класифікація гострих лейкозів у дітей. Принципи терапії гострих лейкозів у дітей. План обстеження хворого на лімфому Ходжкіна (лімфогранулематоз), визначення клінічної стадії процесу. Класифікація гемолітичних анемій, основні принципи лікування.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
Плужник Євген
Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918—1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.).
Анамнез Епідеміологічний аналіз
Анамнез. Епідеміологічний аналіз. Об’єктивне обстеження. Лабораторні та додаткові методи обстеження. Анамнез . Розпитування хворого розпочинається з питання „що вас турбує?”.
Види загоювання ран
ВИДИ (ТИПИ) ЗАГОЮВАННЯ РАН Описані фази (стадії) ранового процесу притаманні загоєнню будь-якої рани. Але дещо відрізняється кількісно і якісно перебіг у рані біохімічних та морфологічних процесів при загоюванні ран різаних, з тісно замкнутими краями, насамперед операційних (зашитих), і ран зяючих, особливо забито-рваних чи з дефектом тканин (шкіри).
Гіпотензивні засоби
(анти гіпертензивні) розширюють судини і знижують артеріальний тиск. Їх застосовують для лікування гіпертонічної хвороби. Вони знижують збудливість судиннорухового центру, зменшують передавання імпульсів блокують адреноруцептори судин. Розширення судин і гіпотензивний ефект настають також при застосуванні сечогінних препаратів, що посилюють виділенні натрію з організму.
Синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) Умовно до хронічної специфічної інфекції можна зарахувати синдром набутого імунодефіциту (СНІД), що став відомий з 1981 p. Це вірусне захворювання, яке уражує імуногенні клітини, внаслідок чого в організмі розвиваються опортуністична інфекція та специфічні пухлини. Хвороба спричинюється ретровірусом — вірусом імунодефіциту людини типу І (ВІЛ І).
Луї Пастер 2
Луї Пастер (1822 - 1895) – видатний французький хімік, один із основоположників сучасної мікробіології, член Паризької Академії наук (з 1862р.), Французької медичної академії (з 1873р.).
Нагідки лікарські - Calendula Officinalis L
Нагідки лікарські - Calendula officinalis L. Для лікування використовують квіткові кошики. Хімічний склад: ефірна олія (0,02%), сапоніни, каротиноїдні (каротин, віолаксантин, рубиксантин, цитроксантин, флавохром, флавоксантин) і гіркі речовини, фітостерин, слиз (2,5%), ферменти, смоли (3,44%), кислота яблучна (6— 8%), фітонциди, багато аскорбінової кислоти.
Драматична медицина Дослідження чуми
Пошукова робота з інфекційних захворювань Тема: “Драматична медицина. Дослідження чуми”. Ні одна хвороба не вписала в історію епідемії так багато трагічних картин, як це зробила чума, яка своїм масовим не тільки знищила велику частину населення міст і сіл, але й призвела до занепаду культури Європи.
Інфекційний мононуклеоз
(син.: залозиста гарячка, хвороба Філатова, хвороба Пфейффера, хвороба Тюрка, моноцитарна ангіна тощо) – гостра інфекційна хвороба вірусної природи переважно з повітряно-краплинним механізмом зараження, характеризується гарячкою, полі аденітом (особливо шийним), гострим тонзилітом з нальотами, збільшенням печінки і селезінки, лейкоцитозом, лімфомоноцитозом, наявністю атипових мононуклеарів (віроцитів).
ВІЛ інфекція по Богородчанському району
Пошукова робота ВІЛ інфекція по Богородчанському району Синдром набутого імунодефіциту – СНІД (син: синдром набутої імунної недостатності, ВІЛ - інфекція).
Шпора по фізіотерапії
Гальванотерапія -це лікування за допомогою постійного електричного струму низької напруги до 80 Вт і сили до 50 мА, причому макс сила іде на кінцівки до 30 мА, тулуб 20, обличчя 3-5, слизові оболонки 2-3.
Артеріальна гіпертензія 2
Реферат з медицини Артеріальна гіпертензія (гіпертонія) Ця хвороба уражує людей, які ведуть малорухливий та емоційно напружений спосіб життя. За статистикою, від підвищеного тиску страждає третина українців, але насправді таких людей набагато більше - гіпертонію тепер діагностують навіть у вісімнадцятирічних! Наслідки артеріальної гіпертензії вбивають нас частіше за інші хвороби, а найважче люди переносять цю недугу у період зміни пір року.
Дискенезія жовчних шляхів
Дискенезія найчастіше розвивається у людей із слабким типом нервової діяльності і може бути синдром загального некрозу. Вегетативний невроз психічні навантаження, хронічні вогнища інфекції, супровідні захворювання травного каналу – все це причини дискенезії жовчних шляхів.
Хвороба грип
Коломийський педагогічний коледж Прикарпатського університету імені Василя Стефаника РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Грип” Коломия 2000 Грип – це хвороба, яка в більшості випадків починається раптово. Віруси грипу, як і всі інші вибагливі до живильного середовища. Вони можуть розвиватися лише в клітинах живих організмів.
Гуаністичні аспекти лікарської діяльності
Реферат на тему: ГУМАНІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психолого-гуманістичні аспекти завжди були невід'ємною частиною лікарської діяльності як в стародавні часи, так і в новітній історії, де медичні працівники стали однією з масових професійних груп. Крізь призму століть до нас дійшли філігранні за своїм змістом і формою узагальнення світової думки про роль особистості лікаря і психолого-гуманістичних властивостей, необхідних для успішної лікарської діяльності. "Аюрведа", скарбниця давньоіндійської мудрості VIII-ІІІ ст. до н.е., стверджує: "Можна боятися батька і матір, друзів і учителів, але не можна відчувати страху перед лікарем, бо він для хворого і батько, і мати, і друг, і наставник".
Венеричні хвороби
ТЕМА: “ХВОРОБИ ПОВЕДІНКИ” Венеричні хвороби “Хворобами поведінки” називають венеричні захворювання. Бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв’язки та т. ін. Саме неправильна поведінка певної частини людей – причина існування венеричних хвороб у наш час.
Береза бородовчаста
Betula verrucosa Ehrn Рослина. Дерево висотою 10-20 см з білою корою. У старих деревах основа стовбора чорного-сірого кольору. З глибокими тріщинами. Вітки повислі, молоді червоно-бурі, густо насадженні бородавочками.
Хвороба рейно Тромбоз та емболія
ХВОРОБА РЕЙНО. ТРОМБОЗ ТА ЕМБОЛІЯ ХВОРОБА РЕЙНО Однією з причин ішемічного некрозу тканин іноді буває хвороба (синдром) Рейно. Патофізіологічна основа її — різкий тривалий спазм малих артерій та артеріол з порушенням капілярного кровообігу в басейні васкуляризації цими артеріями тканин периферичних органів, переважно пальців рук, рідше нижніх кінцівок або носа чи вух.
Наркоманія ворог майбутніх поколінь
Наркоманія. Вживання наркотиків. Індійська конопля. Наслідок хвороби наркоманії. Наркоманія – ворог майбутніх поколінь! Зловживання наркотичними засобами незаконна торгівля ними останнім часом у багатьох розвинених країнах світу досягла катастрофічних розмірів. Офіційна преса США, Німеччини, Франції, Англії, Швеції майже щодня повідомляють про смерть своїх громадян, яка настала внаслідок зловживання наркотичними і психотропними речовинами.
Хронічна недостатність кровообігу
Визначення. Етіологія. Основні клінічні стадії і проблеми хворих. Принципи лікування. Догляд за хворими з ХНК. 1. Хронічна недостатність кровообігу – патологічний стан при якому робота серця не забезпечує потребу організму в кисні спочатку при фізичному навантаженні а пізніше і в стані спокою.
Релігія і медицина
Реферат на тему: РЕЛІГІЯ І МЕДИЦИНА Про їх співпрацю за атеїстичних часів не могло бути і мови. В давніші часи, захворівши, посилали хто за медиком, а хто за духовним отцем, чи зібравши сили,