Надання першої медичної допомоги

Рефераты по астрономии » Надання першої медичної допомоги

Міністерство агропромислового комплексу


Подільська Державна аграрно-технічна академія


Кафедра машиновикористання сільськогосподарської техніки та охорони праці


Методичні вказівки до практичного заняття


Надання першої медичної допомоги


Розробила професор

Буракова С.А.


2000 р.

Загальна ціль заняття: набути практичні навики в наданні першої

медичної допомоги:


- вивчити принципи надання першої долікарської допомоги;

- вивчити особливості травматизму ;

- вивчити загальні міроприємства по попередженню

професійних захворювань в сільському господарстві.


Практична частина


1. Вивчити теоретичну частину.

2. Відповісти письмово на вказані викладачем не менше як на 8

питань.


Теоретична частина


Види травм на сільськогосподарських роботах


Гру-па

Характер робіт

Причини травм

Види пошкодження

1 Робота на сільськогоспо-дарських і інших машинах

Падіння з тракторів і машин в разі спроби сісти або зіскочити на ходу, захват одягу і частини тіла незахищеними рухливими частинами машин. Попадання частин тіла в ріжучі і подаючі механізми комбайнів. Наїзд на відпочиваючих на території робіт. Ремонт і регулювання тракторів і інших машин з незаглушеним двигуном, попадання на небез­печну територію гвинта літака. Чистка різних машин руками без вичищувачів. Робота на крутих схилах (перекидання машин). Необстеження необроблюваного поля (камінням, балки, ями). Недостатнє і неправильне освіт­лення при нічних роботах. Необережне викручування кришок радіаторів.


Поранення, удари, переломи кінцівок, травматичні ампутації.
2. Робота з ручним інструментом

Необережне і неуміле користування підру­чним інструментом. Неузгодження

дій між робітниками. Несправність інструментів.


Удари, пошкоджен-ня кінцівок, чужорідне тіло.
3. Транспорт Падіння вантажу з транспорту, перевезення людей в транспортних прицепах і на с-г машинах. Алкогольне сп'яніння водія, недотримання правил вуличного руху. Недостатня підготовка тракторів і механізаторів в зимових умовах. Не дотри­мування правил перевезення людей у вантажних автомобілях.
4. Навантажу-вально-розвантажу-вальні роботи Піднімання великих вантажів вручну. Перебу­вання людей під вантажем і в радіусі дії підйо­мних механізмів. Не використання рукавиць при навантажувальних роботах. Удари, пере-ломи кінці-вок і хребта. Пошкодження кісток.
5. Догляд за тваринами Необережність, незнання характеру тварин. Порушення техніки безпеки при подрібнен-ні кормів, при термічні обробці і митті доїль­них апаратів. Удари і поранення грудної клітки, черевної порожнини і внутрішніх органів, роз-дроблення, ампутації кінцівок.
6. Робота в майстернях Некористування захисними засобами (рука­вицями, окулярами, спецодягом) ушкодженність ручних інструментів, погане освітлен­ня. Ненадійні підставки ма­шин, які перебувають в ремонті. Відсутність захисних кожухів. Поранення і чужорідне тіла кисті і ока. Обгортання кисті і обличчя.
7. Ремонтно-будівельні лісозаготівельні роботи Падіння з висоти на будівництві. Відсутність загоро­жі. Порушення правил штабелювання буд­матеріалів. Перебування під грузом і підйо­мними механізмами. Неправильне розбиран­ня старих будівель. Пошкодження в лісі при неправильному користуванні пилою або при валенні дерев. Удари і переломи кінцівок, хребта і черепа. Поранення ніг.
8. Проїзд з роботи і на роботу Дорожньо-транспортні пригоди (наїзд, падіння з транспортних засобів). Недостатнє обладнання автомобілів для перевезення людей. Травми при падінні на нерівній і слизькій дорозі. Удари і переломи. Розтягнення м'язів нижніх кінцівок. Удари всього тіла.
9. Травми, отримані внаслідок дії електричного струму Відсутність і несправність заземлення, ізоляції електрич-них моторів, інструментів, проводів та ін. Невикористання захисних засобів (гумові рукавиці). Допускання високої напруги струму для переносних ламп і іншого електрооблад-нання. Обірваний вітром струмопровідний дріт. Необережна робота під повітряними електродротовими лініями з високо-габаритними машинами і кранами. Удар струмом. Смертельні електро-травми.
10. Інші Вибухи. Невикористання правил експлуатації котлів під тиском. Гострі отруєння ядохімікатами і газами. Робота без взуття. Багаторазові поранення, гострі отруєння, поранення стопи.

Професійні хвороби і причини їх виникнення.


Професійними називаються хвороби виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці так званих шкідливих виробничих чинників.

До професійних хвороб належать насамперед хвороби що виникають внаслі­док безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів а також ті що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками які впливають на організм робітників сільського господарства є:

-хімічні речовини що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;

-вібрація та шум пил рослинного й тваринного походження;

-перенапруження окремих органів і систем що виникає у відповідь на три­вале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;

-біологічні чинники ( мікроорганізми)- збудники заразних хвороб що пере­даються від тварини людині.

У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвину­тися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит хімічних речовин - отруєння.

До професійних хвороб які в умовах виробництва зустрічаються частіше ніж звичайно належать бруцельоз сибірка сап ящур та інші що передаються лю­дям від тварин; бронхіальна астма хвороби шкіри

(дерматози екземи) хроні­чні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар який при обстеженні хворого обов'язково враховує його трудову діяльність.

Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хворо­би зумовлені тривалим протягом багатьох років вдиханням невеликих конце­нтрацій пари хімічних речовин пилу газів впливом на організм вібрації і шу­му як правило мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в

несприятливих умовах. Наприклад вібраційна хво­роба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними реко­мендаціями.

Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при кон­такті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть

спостері­гати вже через 2-3 роки.

У тих рідкісних випадках коли працюючі протягом одного

робочого дня за­знають короткочасного часто випадкового впливу

великих концентрацій хімі­чних речовин або якогось іншого

шкідливого чинника ( високої температури випромінювання тощо) і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або

порушують інші правила безпеки може виникнути так зване гостре

професійне отруєння або захворювання. Так у працівників сільського

господа­рства можливе гостре отруєння пестицидами сонячний удар

під час польових робіт електроофтальмія на зварювальних роботах.

Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її віді­грають кількість (доза) шкідливих речовин які потрапляють в організм або рівень вібрації шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих ; умови праці й по­буту які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чу­тливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров'я пра­цюючого рівень.

Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концент­рації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі у воді продуктах хар­чування грунті.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- це такі концентрації які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я що виявляються сучасними обстеженнями безпосередньо в процесі або у віддалені строки.

При обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій хімічних речовин враховується безпечність їх не тільки для нинішніх а й для майбутніх поко­лінь.

Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин що використовуються з метою захисту сільськогосподарських рослин від шкідни­ків і хвороб визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму які створюються сільськогосподарськими машинами. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції) а й власник с-г підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників сільського господарства.

Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при по­єднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв куріння неправильна організація відпочинку нераціональне харчування тощо.

Нераціональне неповноцінне харчування (порушення режиму харчування одноманітність їжі недостатнє споживання вітамінів) ослаблюючи захисні си­ли організму знижує його опір шкідливим професійним чинникам. Особливо це слід пам'ятати тим хто часто цілий день перебуває у полі (трактористам рі­льникам та ін). Цих працівників треба регулярно забезпечувати гарячими стра­вами безпосередньо на робочому місці. Їди всухом'ятку їм потрібно уникати. Перед вживанням їжі (особливо у випадках роботи з пестицидами) слід мити руки і полоскати рот щоб запобігти потраплянню шкідливих речовин у трав­ний тракт.

Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна органі­зація відпочинку трудівників під час і після роботи в тому числі й у вихідні дні.

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чутливість організму тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів зо­внішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає з одного боку - алергічні його реакції а з другого - загальнобіологічну відпо­відь на дію тих чи інших чинників.

Ослаблюють організм хвороби нераціональне харчування зловживання спи­ртними напоями порушення режиму праці та відпочинку. Наприклад не можна допускати до роботи з пестицидами осіб з органічними захворюваннями це­нтральної нервової системи виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки. Професія тракториста не рекомендується особам які мають радикуліт чи порушення опорно-рухового апарату.

Наслідки дії спиртних напоїв на організм людини загальновідомі - це тяжкі хронічні захворювання втрата працездатності передчасна старість і народжен­ня неповноцінних дітей.

Нині точно встановлено що будь-які дози алкоголю згубні для нервової сис­теми та інших життєво важливих органів людини але особливо вони небезпеч­ні для осіб які працюють в умовах дії несприятливих чинників. Вплив шуму вібрації пестицидів мінеральних добрив на організм людини у разі вживання алкоголю різко посилюється часто призводить до безповоротних змін у стані здоров'я. Так само як і алкоголь на внутрішні органи особливо на печінку діють хімічні речовини спричиняючи хронічні захворювання (гепатит холе­цистит ангіохоліт). Під впливом алкоголю прискорюються всмоктування шкідливих хімічних речовин у травному каналі. В цьому випадку дія однієї ре­човини різко посилюється за рахунок дії іншої

(потенційний ефект). Ось чому у людей які часто вживають спиртне професійні хвороби розвиваються шви­дше і перебіг їх тяжчий а в разі гострого отруєння може навіть настати смерть.

Слід окремо розглянути питання про вплив алкоголю на водіїв автомобілів трактористів комбайнерів операторів інших сільськогосподарських машин (йдеться не лише про шкідливість алкоголю для здоров я але і працездатності.) Людина у нетверезому стані за кермом стає надзвичайно небезпечною для нав­колишніх. Відомо що обов'язковою вимогою до водіїв є здатність концентру­вати та швидко переключати увагу швидкість реакції нормальна координація і точність рухів. Під впливом алкоголю всі ці якості різко знижуються а при си­стематичному вживанні спиртних напоїв взагалі втрачаються. Невипадково бі­льшість нещасних випадків стається з причини нетверезого стану водіїв.

Треба знати що при систематичному пияцтві людина деякий час вже спро­можна виконувати звичні професійні обов'язки але не здатна сприймати нове погано запам'ятовує втрачає інтерес до роботи.


Гігієна праці при роботі з пестицидами і

міне­ральними добривами.


Пестициди якими користуються в сільському господарстві для боротьби з шкідниками і хворобами рослин і тварин належать до різних груп хімічних сполук (хлорорганічних фосфорорганічних ртутєвмісних карбамідових пре­паратів міді цианідів та інших). Застосовують їх на різних етапах сільськогос­подарського виробництва починаючи від підготовки насіння до висіву (прот­руювальні роботи) й до обприскування рослин у період їх вегетації.

Пестициди можуть потрапляти в організм людини не тільки через дихальні шляхи а й безпосередньо через неушкоджену шкіру і слизові оболонки очей через травний канал. Деякі з них мають здатність нагромаджуватись в органі­змі і через тривалий період часу спричиняти хронічні отруєння. Потрапивши в організм пестициди можуть уражати центральну нервову систему печінку нирки та інші внутрішні органи. Це треба знати і враховувати не тільки спеці­алістам сільського господарства які зобов'язані раціонально вирішувати пита­ння конкретного застосування пестицидів на практиці а й усім тим хто працює з ними.

Серед профілактичних заходів важливе значення має недопущення до робо­ти з пестицидами осіб які мають протипоказання за станом здоров'я. Це забез­печується проведенням попередніх медичних оглядів осіб які мають працюва­ти з пестицидами незалежно від того постійна ця робота чи тимчасова сезон­на. Так категорично забороняється допускати до роботи з пестицидами вагіт­них жінок-годувальниць підлітків до 18 років чоловіків понад 55 і жінок ві­ком понад 50 років а також осіб які мають різні хронічці недуги.

До заходів медичного характеру належить також виявлення у працюючих з пестицидами початкових ознак змін в організмі під їх дією. З цією метою один раз на рік проводяться медичні огляди осіб які постійно контактують з пести­цидами.

Зокрема таким періодичним медичним оглядом підлягають ті с-г робітники яких спеціально виділяють для постійної тривалої роботи з хімічними речовинами (наприклад: на складах пестицидів тракторних обп­рискувачах на приготуванні робочих розчинів пестицидів тощо) а також ті хто працює на станціях захисту рослин.

В умовах сільського господарства люди можуть контактувати з пестицидами під час виконання різних трудових операцій (перевезення їх зберігання і від­пускання на складах застосування для обробки рослин виконання сільського­сподарських робіт на раніше оброблених пестицидами ділянках). Залежно від цього вони повинні дотримуватись конкретних гігієнічних вимог і відповідних заходів безпеки. Так перевозити пестициди треба на спеціальному транспорті у міцній надійній упаковці щоб вони не розливалися чи не розсипалися. Од­нією з категоричних вимог є заборона перевезення на тому ж самому транспорті харчових продуктів оскільки потрапляння пестицидів в їжу може спри­чини отруєння і навіть смерть.

Пестициди потрібно тримати в герметичній упаковці на спеціальних скла­дах де має бути обладнане відділення для їх зберігання з вентиляцією або при­родним провітрюванням і "чисте" відділення де знаходяться спецодяг респіра­тори документація. Тут повинні бути рукомийник мило і рушник аптечка пе­ршої допомоги. Територію складу слід обгородити й озеленити неплодоносни­ми деревами.

Перед роботою щоразу склад потрібно провітрювати двічі на місяць старан­но його прибирати (видаляти пил і мити все приміщення). Тару з-під пести­цидів необхідно здавати на склад де її знезаражують або знищують. Часом не розуміючи небезпеку люди використовують цю тару для зберігання води і їжі що абсолютно неприпустимо.

Застосування хімічних препаратів (обприскування обпилювання протрую­вання тощо) має бути механізоване за допомогою спеціальної апаратури (на­земної чи авіаційної) з суворим додержанням усіх технологічних регламентів. У польових умовах під час літньої спеки пестициди можна використовувати ті­льки вранці і ввечері щоб уникнути їх швидкого випаровування і можливого отруєння людей.

На місцях праці з пестицидами забороняється зберігати і вживати їжу пити курити працювати без спецодягу і засобів індивідуального захисту (респіра­торів протигазів окулярів). Щоб уникнути потрапляння хімічних речовин на шкіру потрібно надягати спецодяг - комбінезон із щільно прилягаючими зас­тібками; для захисту органів дихання треба використовувати спеціальні респі­ратори (наприклад РУ-60М і патроном відповідної марки "Астра"-2) або про­тигази. Звичайні протипилові респіратори не запобігають проникненню пести­цидів в організм.

Після роботи з пестицидами засоби індивідуального захисту треба старанно очищати прати знезаражувати за допомогою дезінфікуючих речовин і зберіга­ти не вдома а в спеціальних приміщеннях.

Під час робот з мінеральними добривами в зону дихання працюючого мо­жуть потрапляти різні хімічні речовини в тому числі пара аміаку окиси азоту сірчистий ангідрид фтор пил та інші які шкідливо впливають на здоров'я лю­дини.

Дія мінеральних добрив на організм людини може бути загального і місце­вого характеру (подразнення верхніх дихальних шляхів слизових оболонок очей шкіри) так наприклад у разі використання аміачної води виділяється аміак вдихання пари якого спричиняє кашель різь в очах нудоту блювання запалення дихальних шляхів; вдихання суперфосфату викликає подразнення шкіри і очей.


Принципи надання першої долікарської допомоги.


Перша допомога - це сукупність простих доцільних дій спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого. По-перше: якщо є потреба і можли­вість необхідно винести потерпілого з місця події. По-друге: оглянути ушко­джені ділянки тіла оцінити стан потерпілого зупинити кровотечу і обробити ці ділянки. Потім необхідно іммобілізувати і запобігти травматичному шокові.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими прин­ципами:

1. правильність і доцільність;

2. швидкість;

3. продуманість рішучість спокій.


Надання першої допомоги при нещасних випадках.


1. При поранені необхідно зняти чи розірвати одежу щоб виявити рану витер­ти кров навколо рани і краї її змастити йодом а після - накласти ватний тампон і забинтувати. Сильний крововилив зупинити за допомогою джгута. Коли не­має джгута можна користуватися ремінцем хусткою чи косинкою. Джгут на­кладається літом на 2 години зимою на 1 годину.

2. При ударі слід застосувати лід холодні компреси стягуючі пов'язки.

3. При розтягненні м'язів кладуть холодні компреси в область суглоба.

4. При вивиху руки в ліктьовому суглобі необхідно прибинтувати руку до ту­луба не міняючи того кута який виник в суглобі в результаті вивиху. Вправляти вивих без лікаря не можна.

5. Основне завдання першої допомоги при переломах - створити спокій поте­рпілому для чого необхідно накласти шину з дощок прутів картону і т.п. При відкритому переломі спочатку накладають стерильну пов'язку на рану а піс­ля уже бинтують шину. Шину слід покрити товстим шаром вати чи матерії а після перебинтувати.


Втрата свідомості (ВС) -це стан коли потерпілий не реагує ні на що нерухомий не відповідає на запитання.

Причини можуть бути різні але всі вони пов'язані з ураженням центру сві­домості мозку ( при травмах шоці невистачанні кисню замерзанні тощо). Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі симптомів починаючи від шоку непритомності закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи що призводить до їх закупорювання.

Допомога. В першу чергу необхідно винести потерпілого з місця події потім вивільнити дихальні шляхи покласти на бік. У випадку зупинки дихання і серцебиття треба розпо­чати оживлення методом штучного дихання і закритого масажу серця. Людину що втратила свідомість не можна поїти. Транспортувати її треба у фіксованому стані на боці. До оживлення входить проведення двох основних процедур: за­ходів щодо відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності (зо­внішній масаж серця).

Страницы: 1 2 3