ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ
ЗА ХІРУРГІЧНИМИ ХВОРИМИ
Особливостями догляду за хурургічними хворими є те, що багато хто з них, хоча переважно й короткочасно, перебувають на постільному режимі, а отже й навантаження на персонал більше .
Наявність у більшості хірургічних хворих ран (як випадкових, так і післяопераційних) робить догляд за ними складним та відповідальним щодо дотримання правил асептики.
Перебіг хвороби у хірургічних хворих через наявність ран потенційно і фактично частіше ускладнюється як інфекцією (рановою та загальною), так і кровотечею, шоком, асфіксією, пневмонією, розладами функцій кишечнику та шлунка, серцево-судинними порушеннями, нудотою та блюванням.
У зв'язку з гострим, динамічним перебігом захворювання та специфічними формами лікування (операція) хірургічні хворі потребують у процесі догляду за ними підвищеної пильності та відповідальності.
Догляд за хірургічним хворим вимагає від медичної сестри уважного спостереження як за загальними показниками його стану (притомність, фізична та психічна активність, настрій, наявність чи відсутність болю, колір шкіри, температура тіла, частота пульсу та його якість, частота та характер дихання, артеріальний тиск, диспепсичні розлади тощо), так і за місцевими проявами хвороби та ознаками її ускладнення (стан пов'язки на рані, наявність чи відсутність її промокання та характер кольору виділень з рани, біль у ділянці рани, стан тканин навколо рани — набряк, припухлості, характер та забарвлення випорожнень, сечі та харкотиння тощо).
Особливої уваги від медичної сестри потребують хворі після наркозу та операції. Внаслідок наркозу у хворих після операції нерідко збільшується тривалість наркотичного сну, який може супроводжуватись западанням язика та підвищенням салівації, що може спричинити асфіксію.
Крім того, у хворих після наркозу може спостерігатись блювання. Тому таких хворих потрібно класти в ліжко без подушки та повертати голову набік, щоб запалий язик або блювотні маси не перекрили дихальне горло та не зумовили асфіксію.
У період пробудження хворі нерідко збуджені, часто зривають пов'язку. У них може спостерігатися блювання (останнє може тривати довго і після виходу з наркозу, особливо ефірного).
З огляду на це медична сестра має бути біля хворого постійно , аж до виходу його з наркозу.
У більшості відділень такі хворі, що їх оперували під наркозом, особливо інтубаційним із застосуванням міоре-лаксантів, перебувають і доглядаються до повного виходу з наркозу у палатах інтенсивної терапії та реанімації. Проте, якщо хворий після зробленої під наркозом (без міорелаксантів) операції лежить у загальній палаті, за ним повинна безперервно спостери-ати медсестра палати та робити все належне для запобігання ускладненням наркозу, зокрема асфіксії.
Усім хворим після операції на органах черевної порожнини та на поверхні тіла медична сестра повинна класти на рану для профілактики ранових гематом (унаслідок кровотечі з капілярів рани) мішечок з піском чи наповнений холодною водою міхур на термін близько однієї години.
Багатьом хворим після операції на органах черевної порожнини і під час операції вводять назогастральний зонд для евакуації вмісту шлунка (рідше — в тонку кишку для годування) чи силіконову трубку в кишечник (також назога-стральним шляхом, рідше — через рану передньої черевної стінки прямо в кишечник, переважно в сліпу чи клубову кишку) для інтубації кишечнику та виведення з нього (дренування) застійного вмісту при лікуванні кишкової непрохідності та перитоніту, а також дренажі в черевну порожнину, жовчні протоки, сечові шляхи та підшкірну основу.
Медична сестра повинна стежити за положенням цих дренажних трубок, щоб їх не вийняв сам хворий під час пробудження або вони не випали у разі недостатньої фіксації під час перекладання хворого в ліжко, бо це може призвести до ускладнень, нерідко тяжких.
Ретельний догляд за хворим безпосередньо після операції та виходу його з наркозу є однією з найважливіших ланок післяопераційного догляду.
Через високий рівень захворювання на алкоголізм у хірургічних хворих, що мають таку недугу, може розвинутись алкогольний психоз, або так звана біла гарячка. Він супроводжується різким збудженням та дезорієнтацією хворих. Тому таких хворих лікарі повинні виявити ще до розвитку у них психозу, взяти це до уваги і дати вказівку медичній сестрі про необхідність пильно стежити за їх поведінкою.
У разі появи початкових ознак цього психозу (як і будь-якого іншого за походженням), а саме: підвищеної збудливості, ірраціонального мислення, сплутаної свідомості, галюцинацій тощо, доглядаючий персонал повинен зробити іммобілізацію його, прив'язавши м'якими міцними лямками до ліжка, і доповісти негайно про це лікареві для організації відповідного лікування.
Це ускладнення спостерігається переважно у молодих чи середнього віку хворих на алкоголізм чоловіків з гострим панкреатитом, травмою чи гострими захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки. Інтоксикація, зумовлена хворобою, сприяє розвитку алкогольного психозу.
Лікування цього ускладнення повинно бути інтенсивним із застосуванням дезінтоксикаційних, седативних та нейролептичних засобів і за консультативної допомоги психіатра. Неповноцінна терапія психозу може призвести до смерті хворого внаслідок набряку мозку.
Неіммобілізовані хворі з психозом можуть викинутись із вікна чи внаслідок різкого рухового збудження, зривання з ліжка та втечі з палати спричинити собі тяжкі ускладнення (травми, розрив рани з евентрацією кишок тощо).
Персонал, насамперед медичні сестри палат, повинні бути застереженими також і стосовно хворих на епілепсію та бути підкреслено ввічливими під час спілкування з ними. Оскільки епілепсія (генуїнна) розвивається частіше вночі (хоча приступ може бути і вдень, тобто в будь-який час), у цей період спостереження за такими хворими треба посилити.
Операції на різних ділянках тіла та органів через функціональні особливості останніх позначаються і на характері догляду за хворими, вимагають певної специфіки догляду, про'яку буде сказано пізніше.
Другие работы по теме:
Сестринська справа як наука
Сестринська справа – це наука, то як і будь-яка наука повинна мати свою наукову теорію, яка вивчає усі варіанти можливої поведінки медичних сестер у роботі з пацієнтом.
Психопрофілактика і психогігієна Лікувально-охоронний режим
Тема: . ПЛАН. Психогігієна. Розділи психогігієни, їх характеристика і значення. Психопрофілактика, її види. Лікувально-охоронний режим. 1. Психогігієна – це система наукових знань і практичних міроприємств, спрямованих на збереження і зміцнення психічного здоров’я населення.
Організація догляду за хворими з хронічною нирковою недостатністю
Гостра ниркова недостатність – це раптове повне або майже повне припинення діяльності нирок. Такий стан виникає при тяжкому порушенні кровообігу в риках або в зв’язку з дією на них отруйних речовин. Першою ознакою гострої ниркової недостатності є анурія (добовий діурез, менше 50 мл) або, олігурія (добовий діурез не перевищує 400 мл).
Перша допомога хворим та догляд за ними
Найпростіші доцільні заходи для полегшення самопочуття хворих і перебігу їхнього захворювання або перша допомога. Значення дотримання правил особистої гігієни. Поняття медичної деонтології – етичні норми та правила поведінки медичного персоналу.
Деонтологія в медицині
Медична деонтологія - філософія медичної діяльності. Збереження моральності і боротьба із стресовими чинниками в медицині в цілому як основна мета деонтології. Фактори, що впливають на вибір форми спілкування з хворими. Збереження таємниці хворого.
Анамнез Епідеміологічний аналіз
Анамнез. Епідеміологічний аналіз. Об’єктивне обстеження. Лабораторні та додаткові методи обстеження. Анамнез . Розпитування хворого розпочинається з питання „що вас турбує?”.
Облік товаро-матеріальних цінностей
2.Облік товарів за групами. 3.Облік руху тари. 4.Облік допоміжних матеріалів. Облік в аптечних установах повинен забезпечувати безперервний і ретельний нагляд за наявністю, рухом, раціональним використанням та економним витрачанням матеріальних цінностей. Умови транспортування, зберігання та реалізації товарів аптечного асортименту потребують щоденного контролю і з боку працівників обліку, з тим щоб запобігти втратам, псуванню та розладнанню.
Правовий статус Товариства Червоного Хреста України
Товариство Червоного Хреста України є добровільною гуманітарною організацією, діяльність якої ґрунтується на Женевських конвенціях від 12.08.1949 р. ратифікованих Україною 8.07.1954 р. а також двох додаткових протоколах до них від 8.06.1977 р., ратифікованих Україною 18.08.1989 р.
Онкологія
Курси підвищення кваліфікації медичних сестер терапевтичних дільниць при Коломийській ЦРЛ реферат Слухач циклу Сумарчук Марія Василівна Коломия, 2001р.
Спостереження та догляд за хворими після операцій на голові обличчі та шиї
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА ГОЛОВІ, ОБЛИЧЧІ ТА ШИЇ Операції на голові, її м'яких тканинах проводять у хірургічних відділеннях загального профілю. Оскільки такі втручання виконуються або у разі відкритих травм (ран) м'яких тканин голови без ушкоджень мозку чи з легкими формами струсу його, або при патологічних процесах чи захворюваннях м'яких тканин (опіки, пухлини і пухлиноподібні утворення — атерома, дермоїдна кіста), догляд за такими хворими практично не відрізняється від догляду за хворими, оперованими на інших ділянках тіла.
Гнильна інфекція
Хірургічна неспецифічна інфекція, окрім гнійної, піогенної, може зустрічатися у формі гнильної (змішаної — гнійно-гнильної та чистої, тобто зумовленої монокультурою патогенного мікроба). В останні два десятиріччя гнильна інфекція стала спостерігатись частіше. Причинами цього є зростання кількості випадків тяжких травм та політравм, злоякісних пухлин товстої кишки та легень, прогресуюче збільшення серед оперованих кількості хворих на цукровий діабет та осіб похилого і старечого віку, широке і не завжди раціональне застосування антибіотиків, особливо широкого спектра дії (сприяє розвитку опортуністичної грамнегативної мікрофлори—головного збудника гнильної інфекції), зниження рівня асептики в лікарнях та якості догляду за хворими, поширення інвазивних методів дослідження та ін.
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
Догляд за хворими туберкульозом
Курси підвищення кваліфікації медсестер терапевтичних дільниць при Коломийській ЦРЛ Р е ф е р а т Слухач циклу Гордій М.М. Коломия 2001р. Догляд за хворими туберкульозом.
Етика у медицині
Мораль (від лат. moralis — моральний, moris — звичай) — це сукупність історично зумовлених правил, норм, звичаїв, принципів співжиття і поведінки людей їхні відносини в процесі виробництва матеріальних і духовних цінностей, що визначають їхні обов'язки один до одного, до соціальних груп, верств класів, до суспільства, і виконання яких базується на громадській думці.
Особливості роботи у відділі дитячих захворювань
Для медичної сестри, яка працює із хворими та здоровими дітьми, дотримання правил деонтології має велике значення. Деонтологія в педіатрії визначається особливістю психіки дітей в різний період життя. Особливостями діагностичних і лікувальних маніпуляцій, а також роллю батьків в лікувально-діагностичному процесі.
Хірургічний кабінет поліклініки Лікувально-діагностична робота хірургічного кабінету поліклін
ХІРУРГІЧНИЙ КАБІНЕТ (ВІДДІЛЕННЯ) ПОЛІКЛІНІКИ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА ХІРУРГІЧНОГО КАБІНЕТУ (ВІДДІЛЕННЯ) ПОЛІКЛІНІКИ Більшість хворих з хірургічними хворобами лікуються в поліклініках та амбулаторіях. Амбулаторно-поліклінічну допомогу хворим хірургічного профілю (як з гострими, так і хронічними пошкодженнями) надають у хірургічних кабінетах та відділеннях поліклінік, а також у фельдшерських та травмопунктах.
Формування клінічного мислення на уроках патології
Сьогодні фельдшер, акушерка, медична сестра є не тільки маніпулятором, який працює під керівництвом лікаря, а медичним працівником, у якого розширилися рамки самостійної діяльності. Більшість середніх медичних працівників готові взяти на себе вирішення певного кола проблем, зв‘язаних з доглядом за пацієнтом.
Хронічна недостатність кровообігу
Визначення. Етіологія. Основні клінічні стадії і проблеми хворих. Принципи лікування. Догляд за хворими з ХНК. 1. Хронічна недостатність кровообігу – патологічний стан при якому робота серця не забезпечує потребу організму в кисні спочатку при фізичному навантаженні а пізніше і в стані спокою.
Історія розвитку сестринської справи в Україні
Тема: Історія розвитку сестринської справи в Україні. Організація шпиталів у Запорізькій Січі. Догляд за хворими, пораненими в монастирях. Андрій Крупинський засновник медичної освіти в Україні. Положення про медичну освіту. Система підготовки медичних сестер в Україні сьогодні, спеціалізація.
Медична деонтологія та етика
Курси підвищення кваліфікації хірургічних і операційних медичних сестер Сулятницька Г.Є. Медична деонтологія та етика Медична деонтологія та етика
Аптечні магазини
Завдання аптекарських магазинів – забезпечити населення готовими лікарськими засобами, дозволеними до відпуску без рецептів, предметами санітарії і гігієни та догляду за хворими, мінеральними водами, перев’язувальними матеріалами, дезинфекційними засобами та іншими товарами аптечного асортименту.
Основи спеціального догляду за хворими
Реферат на тему: ОСНОВИ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ Догляд за хворими включає заходи, які є невід'ємною складовою комплексного лікування хворих. Кожний хворий, що перебуває у стаціонарі, вимагає особливого догляду.
Основні принципи догляду за хворими дітьми
Реферат на тему: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ ДІТЬМИ ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ Гігієнічні ванни чи душ проводять дітям старшого віку щоденно, дітям від 3 до 7 р. – 2-3 р. в тиждень і дітям до 3 р. щоденно (t води – 35-37оС). Для миття використовується дитяче мило. Не можна використовувати шампуні (може бути алергія.