Назва реферату: Склад і масштаби сонячної системи
Розділ: Астрономія, авіація, космонавтика
Склад і масштаби сонячної системи
1. Склад і масштаб Сонячної системи.
Сонячну систему становлять Сонце і планети з їхніми супутниками, що зорі знаходяться незрівнянно далі від нас, ніж планети. Найвіддаленіша від нас з відомих планет — Плутон знаходиться від Землі майже в 40 раз далі, ніж Сонце. Та навіть найближча до Сонця зоря віддалена від нас ще в 7000 раз більше. Цю величезну різницю відстаней до планет і зір слід чітко усвідомити.
Дев'ять великих планет обертаються навколо Сонця по еліпсах (що мало відрізняються від кіл) майже в одній площині, У порядку віддалення від Сонця — це Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Крім них, у Сонячній системі безліч малих планет (астероїдів), більшість з яких рухається між орбітами Марса і Юпітера (див. передній форзац). Навколо Сонця обертаються також комети ' — невеликі тіла, оточені обширною оболонкою з розрідженого газу. Більшість з них мають еліптичні орбіти, що виходять за орбіту Плутона. Крім того, навколо Сонця обертається по еліпсах безліч метеорних тіл розміром від піщинки до дрібного астероїда. Разом з астероїдами і кометами вони належать до малих тіл Сонячної системи. Простір між планетами заповнений дуже розрідженим газом і космічним пилом. Його пронизують електромагнітні випромінювання; він є носієм магнітних і гравітаційних полів.
Сонце в 109 раз більше від Землі за діаметром і приблизно в 333 000 раз масивніше від неї. Маса всіх планет становить лише близько 0,1 % маси Сонця, тому воно силою свого тяжіння скеровує рух усіх членів Сонячної системи.
2. Конфігурації планет. Конфігураціями планет називають деякі характерні взаємні розміщення планет, Землі і Сонця.
Насамперед зауважимо, що умови видимості планет із Землі дуже відрізняються для планет внутрішніх (Венера і Меркурій), орбіти яких лежать усередині земної орбіти, і для планет зовнішніх (усі інші).
Внутрішня планета може опинитися між Землею і Сонцем або за Сонцем. У таких положеннях вона невидима, бо губиться в промінні Сонця. Ці положення називаються сполученнями планети із Сонцем. У нижньому сполученні планета найближче до Землі, а у верхньому — найбільш віддалена від нас (мал. 1).
Легко бачити, що кут між напрямами від Землі на Сонце й на внутрішню планету ніколи не перевищує певну величину, залишаючись гострим. Цей граничний кут називається найбільшим віддаленням планети від Сонця. Найбільше віддалення Меркурія становить 28 °, Венери — 48°. Тому внутрішні планети завжди видно поблизу Сонця або ранком у східній стороні неба, або ввечері — у західній. Через близькість Меркурія до Сонця побачити цю планету неозброєним оком удається рідко.
Венера відходить від Сонця на небі на більший кут і буває найяскравішою з усіх зір і планет. Після заходу Сонця вона довше залишається на небі в промінні заграви і навіть на цьому фоні її чітко видно. Так само добре видно Венеру і в промінні ранкової заграви. Легко зрозуміти, шо в південній стороні неба серед ночі ні Меркурія, ні Венеру побачити не можна.
Якщо, проходячи між Землею і Сонцем, Меркурій або Венера проектуються на сонячний диск, то їх тоді видно на ньому як маленькі чорні кружечки. Такі проходження по диску Сонця
під час нижнього сполучення Меркурія і особливо Венери бувають порівняно рідко, не частіше ніж через 7—8 років.
Освітлену Сонцем півкулю внутрішньої планети при різних положеннях її відносно Землі ми бачимо неоднаково (мал. 2). Тому для земних спостерігачів внутрішні планети змінюють свої фази подібно до Місяця. У нижньому сполученні із Сонцем планети повернуті до нас своїм неосвітленим боком і залишаються невидимими. Трохи осторонь від цього положення вони мають вигляд серпа. Із збільшенням кутотовий діаметр її зменшується, а ширина серпа стає дедалі більшою. Коли кут при планеті між напрямами на Сонце і на Землю становить 90 °, ми бачимо рівно половину освітленої півкулі планети. Повністю така планета звернута до нас своєю денною півкулею під час верхнього сполучення. Але тоді вона губиться в сонячному промінні і стає невидимою.
Мал.1. Конфігурація планет
Зовнішні планети можуть знаходитися відносно Землі за Сонцем (у сполученні з ним),як Меркурій і Венера, і тоді вони теж губляться в сонячному промінні. Але вони можуть перебувати й на продовженні прямої лінії Сонце —- Земля, так що Земля при цьому опиняється між планетою і Сонцем. Така конфігурація називається протистоянням. Вона найзручніша для спостережень планети, бо планета в цей час, по-перше, найближче до Землі, по-друге, повернута до неї своєю освітленою півкулею і, по-третє, знаходячись на небі в протилежному Сонцю місці, планета буває у верхній кульмінації близько півночі, тому її довго видно й до, і після півночі.
Моменти конфігурацій планет, умови їх видимості в даному році подано в «Шкільному астрономічному календарі».
2. Синодичні періоди обертання планет і їх зв'язок із сидеричними періодами. Ми спостерігаємо планети із Землі, яка також обертається навколо Сонця. Цей рух Землі слід враховувати, щоб визначити періоди обертання планет у необертовій інерціальній системі відліку, або, як часто говорять, відносно зір.
Період обертання планет навколо Сонця відносно зір називається зоряним, або сидеричним періодом.
Чим ближче планета до Сонця, тим більші її лінійна та кутова швидкості й тим коротший зоряний період обертання навколо Сонця.
Однак на основі безпосередніх спостережень визначають не сидеричний період обертання планети, а проміжок часу між двома П послідовними однойменними конфігураціями, наприклад між Двома послідовними сполученнями (протистояннями). Цей період називається синодичним періодом обертання. Визначивши на основі спостережень синодичні періоди S, обчислюємо зоряні періоди обертання планет T.
Розглянемо, як же пов'язані синодичний і зоряний періоди обертання планет на прикладі Марса.
Швидкість руху планет тим більша, чим ближче вони до Сонця. Тому після протистояння Марса Земля починає випереджати його. З кожним днем вона відходитиме від нього все далі. Коли Земля випередить Марс на повний оберт, то знову відбудеться протистояння.
Синодичний період зовнішньої планети — це проміжок часу, за який Земля випереджає планету на 360 ° у їхньому русі навколо Сонця.
Кутова швидкість Землі (кут, який вона описує за добу) становить , кутова швидкість Марса , де — кількість діб у році, Т — зоряний період обертання планети в добах.
Отже, за добу Земля випереджає планету на – . Якщо S — синодичний період планети в добах, то через S діб Земля випередить планету на 360°, тобто
( – ) S = 3600, або
Для внутрішніх планет, які обертаються швидше за Землю, ТЕ>Т (планета випереджає Землю), треба писати:
( – ) S = 3600, або
Для Венери синодичний період становить 584 доби, для Марса 780 діб.
Другие работы по теме:
Енергетика
Реферат з дисципліни «Екологія» На тему «Енергетика» Виконала: студентка групи УТ-06-1 Державецька І.О. Перевірив: Бригадиренко В.В. На порозі ХХІ століття людство все частіше і частіше почав замислюватись над тим, що стане основою його існування у новій ері. Енергія була і залишається головною складовою частиною життя людини.
У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи Замалювати рух планет С
Реферат на тему: “У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи? Замалювати рух планет Сонячної системи” Сонячна система – система небесних тіл, що складається із Сонця, 9 великих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет (астероїдів), безлічі комет, дрібних метеорних тіл і міжпланетного газу і пилу.
Вегетативна нервова система
Вегетативна нервова система План: Загальне поняття про вегетативну (автономну) нервову систему. Особливості будови вегетативної нервової системи.
Бизнес-план оптового склада по продаже парикмахерских принадлежностей Эталон
Graphics Graphics Резюме Оптовый склад «Эталон» работающий на основе вложения средств учредителей оказывает услуги по продаже широкого ассортимента, парикмахерских принадлежностей для парикмахерских салонов. Данный товар предполагается внедрить в г. Тараклия. Дополнительной услугой точки могли бы стать семинары по внедрению и обучению выходящих на рынок новинок.
Метод виокреслення лінійно незалежних векторів
1.Нехай V – не порожня підмножина векторів із Rm, коли з умов А є V, В є V випливає, що при L є R, B є R вектор La+ Bb є V. Візьмемо систему векторів а1, а2..., аn, що належать Rm. Множина всіх лінійних комбінацій цих векторів.
Основы создания лабиринта и движение в нём
Text Text Text Text Text Text Text Graphics Выполните построение лабиринта и задайте движения объекта по составленному лабиринту, переместив объекты в указанное место (склад). Выполните построение лабиринта и задайте движения объекта по составленному лабиринту, переместив объекты в указанное место (склад).
Апаратне забезпечення САПР
РЕФЕРАТ По предмету: “Системи автоматичного проектування” (САПР) На тему Апаратне забезпечення САПР Більш крупними одиницями виміру пам’яті є кілобайти (1 000 байт) і Мегабайт (1 000 000 байт). Вони забезпечують більш швидше виконання програм і в більшості систем ПР/АСТПП мають об’єм до 2 Мбайт. Для постійного зберігання інформації підвищення об’єму пам’яті використовується пам’ять периферійних властивостей, таких, як дисководи і магнітофони.
Правові відносини в суспільстві
Реферат на тему: Правові відносини в суспільстві План. Визначення і суть правових відносин у суспільстві. Склад правових відносин. Юридичні факти, на основі яких виникають і змінюються правові відносини.
Походження Землі
Реферат Походження Землі ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА Земля — одна з дев'яти планет Сонячної системи. Як і всі планети, вона обертається навколо Сонця, а також навколо своєї осі. Земля являє собою величезну кулю, сплюснуту біля полюсів, поверхня якої на дві третини вкрита водою, а на одну третину — сушею. Шари повітря, що оточує Землю, становлять її атмосферу.
В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
У чому унікальність планети Земля? Унікальність планети Земля полягає насамперед у тому, що вона придатна для життя, це єдиний осередок життя в межах Сонячної системи. Тільки на Землі розвинута плівка життя, оболонка живої речовини, яка впроваджується і проникає в інші оболонки — літосферу, атмосферу і гідросферу.
Екосистема
Екосистема - ієрархічна структура організованої матерії, в якій при об'єднанні компонентів в більші функціональні одиниці виникають якості, що відсутні на попередньому рівні. Біогеоценоз. Штучні біогеоценози - агроценози (поля, пасовища, сади).
Планета Земля 4
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ 1.Будова. Численні фотографії Землі, зроблені з борту космічних апаратів, дають змогу побачити три основні оболонки земної кулі: а т м о с ф е р у та її хмари, г і д р о с ф е р у і л і т о с ф е р у з її природним покривом. Відповідні цим оболонкам три агрегатні стани речовини – газоподібний, рідкий і твердий – звичні для нас, жителів Землі.
Кліматичні умови
Кліматичні умови грають важливу роль в житті людей. На формування клімату впливають кліматообразуючи чинники: кількість сонячної радіації, рух повітряних мас, характер підстилаючої поверхні. Вплив кожного чинника неоднаковий за різного часу року і в різних районах території України.
Робота в ОС Ms-Dos Загрузка основні файли внитрішні та зовнішні команди ос Ms-Dos
Завантаження MS-DOS починається відразу після «микання комп'ютера.. Є три основні файли операційної системи. Завантажувач заносить з диска до оперативної пам'яті системи: програми IO.SYS (модуль уведення/виведення) та MSDO&SYS (основний модуль). Після цього до оперативної пам'яті заноситься файл командного процесора COMMAND.COM, який забезпечує виконання так званих внутрішніх команд операційної системи.
Енергія сонця навколо нас
Реферат на тему: Енергія сонця навколо нас Сонячна радіація - енергія випромінювання Сонця - є основним джерелом енергії атмосферних процесів; вона вимірюється кількістю тепла і виражається в мегаджоулях на 1 кв.м. Промениста енергія Сонця досягає земної поверхні, проникаючи через шари атмосфери, що частково поглинає, відбиває і розсіює сонячну радіацію.
Що вивчає астрономія Предмет астрономії
Реферат на тему: ЩО ВИВЧАЄ АСТРОНОМІЯ? ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ Що вивчає астрономія. Зв'язок астрономії з іншими науками, її значення. Астрономія1 — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства.
Малі планети
Реферат на тему: Малі планети Між орбітами Марса і Юпітера розміщується пояс малих планет Сонячної системи — звичайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е Церера, радіус якої оцінюється приблизно у 1000 кілометрів. Діаметр астероїда Паллади дорівнює 490 кілометрів. Трохи менші розміри мають Юнона і Веста.
Проект Фобос
Реферат на тему: Проект «Фобос» Значний інтерес для вивчення закономірностей утворення й еволюції Сонячної системи становить проект «Фобос», здійснення якого почалося в липні 1988 року. Стартом двох радянських автоматичних міжпланетних станцій з космодрому Байконур за маршрутом «Земля — Марс — супутник Марса Фобос» радянські вчені ніби продовжили успішно здійснений у 1985—1986 pp. проект «Вега», який дав можливість дістати унікальні наукові дані про комету Галлея.
Структура і склад по САПР
РЕФЕРАТ на тему: СТРУКТУРА І СКЛАД ПО САПР СТРУКТУРА І СКЛАД ПО САПР Програмне забезпечення САПР поділяється на загальносистемне, базове і прикладне.
Походження Сонячної системи 2 2
РЕФЕРАТ З дисципліни: Концепція сучасного природознавства на тему: Походження Сонячної системи ПЛАН 1 Формування Сонячної системи 2 Походження планет Сонячної системи червня
Масштаби всесвіту склад і масштаби сонячної системи
Масштаби Всесвіту Ви вже знаєте, що природний супутник Землі — Місяць — є найближчим до нас небесним тілом, що наша планета разом з іншими великими і малими планетами входить до складу Сонячної системи, що всі планети обертаються навколо Сонця. У свою чергу Сонце, як і всі видимі на небі зорі, входить до складу нашої зоряної системи — Галактики.
Загальний огляд планети Земля
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ” ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ Земля. Вигляд з космосу. Земля (від слов'янського зем - підлога, низ) - одна з дев`яти планет Сонячної системи. За розміром і масою планета Земля займає п'яте місце серед великих планет, але з планет так званої земної групи, до якої також входять Меркурій, Венера і Марс, вона є найбільшою.
Уран - сьома планета Сонячної системи
Реферат на тему: Уран – сьома планета Сонячної системи УРАН, сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належитьдо планет-гігантів. Рух, розміри, маса
Плутон 2
ПЛУТОН, дев'ята від Сонця велика планета Сонячної системи. Деякі параметри планети Плутон рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті зі значним ексцентриситетом, рівним 0,25, що перевершує навіть ексцентриситет орбіти Меркурія (0,206). Велика піввісь орбіти Плутона (середня відстань від Сонця) складає 39,439 а.j. або приблизно 5,8 млрд. км.
Демографічні проблеми людства на планеті 2
Назва реферату : Демографічні проблеми людства на планеті Розділ : Екологія Демографічні проблеми людства на планеті Навколишнє природне середовище в ширшому розумінні – космічний простір, а в вужчому – біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв’язані складними біогеохічними циклами міграції речовин і енергії.
Походження Сонячної системи 2
РЕФЕРАТ По дисципліні: Концепція сучасного природознавства на тему: "Походження Сонячної системи" Формування Сонячної системи В примітці до свого знаменитого трактату «Математичні початки натуральної філософії» Ньютон пише: "дивне розміщення Сонця, планет і комет може бути тільки творінням всемогутньої істоти", проте, не дивлячись на це зауваження великого Ньютона, вже в 1755 році на основі його ж законів руху відомий німецький філософ И.
Астероїди і метеорити
Назва реферату : Астероїди і метеорити Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Астероїди і метеорити Нерідко у щільні шари атмосфери потрапляє з космосу великі тверді частинки, які називають метеорними тілами. Рухаючись в атмосфері, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється обширна світна оболонка з роз¬жарених газів.
Походження Сонячної системи
Проблема походження Сонячної системи. Концепція "гіпотеза Канта-Лапласа". Незвичайний розподіл моменту кількості руху Сонячної системи між центральним тілом – Сонцем і планетами. Космогонічна гіпотеза Джінса та її подальше відродження на новій основі.