Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli

Рефераты по астрономии » Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli Скачать

Методрозробка

практичного заняття з латинської мови


І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни їх рід словникова форма відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in cum ex. Неузгоджене означення.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.


ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни правильно перекладати медичні терміни всклад яких входять іменники даної відміни вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров'я. Провести бесіду про те що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти в склад яких входять іменники І відміни.


ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п Основні учбові елементи Рівень засвоєння
1 Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни 2
2 Навчити студентів відмінювати іменники І відміни 2
3 Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни 2
4 Засвоїти лексичний мінімум до І відміни 2

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п Етапи і основні питання заняття хв

Оснащу.

уроку

Рівень засв. Кількість оп.студ
І Оргмомент 2 Кабінет лат.мови

ІІ Перевірка дом.завдання 20
2 1

а) перевірка лексично-граматичних структур




1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir
конспект 2 2

2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi
Підручник таблиці 2 3

б) читання і переклад вправи №3, ІІ
Підручник ст.56, 86 2 2

в) переклад рецептів
Підручник ст.57, ст. 87 2 2

2) текстовий контроль
карточки 2 2
ІІІ Подача нового матеріалу




1. Пояснення нового матеріалу 43
2

2. Роботи над новою лексикою І відміни
Табл. 1 10

3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами

1 10
IV Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом) 10 Карточки, підручник
12
V Підведення підсумків 5



VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.

Опрацювання лексики І відміни.

Опрацювання рецептурної лексики.

Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.
1. Як визначається відміна іменників?

1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.

Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei.

2
2 Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?

2. Nom. sing – a

gen. sing - al

2
3 Назвати винятки щодо іменників І відміни

3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії

collega, al, m

poeta, ae, m

pkarmacopola, ae, m

oculista, ae, m

2
4 Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями

4. aqua mentral – м’ятна вода

columna vertebrarum – хребетний стовп

massa pilularum – пілюльна маса

tinctura Belladonnal настойка красавки

2
5 Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f

5. N. mixtural

g. mixturarum

D. mixturis

Acc. misturas

Abl. mixturis



ІІ. Основний етап.

а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни

б) Переклад лат.речень рецептів.


VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.
1

Перекласти

а) перелом ключиці

б) настойка валер’янки

в) приготуй мікстуру


а) fractura claviculae

б) tinctura Valerianae

в) Prepara mixturam

2
2 Провідміняти у Sing. Costa, al, f

2. N. costa

g. costae

D. costae

Ase. costam

Abl. costa

2

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И.Я. Козовик Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48 впр. VII стор.48.

2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.


Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.


Рекомендована література:

И.А. Козовик Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: §9 §10 §11 §12; §22 §23 §24.

Вправи: ст.27; ст.47-48.

Лат. прислів'я: ст. 48.


Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: §29 §33 §34 §35; §36.

Вправи: §31 §38.

Лат. прислів'я: ст. 28.


Контрольні питання.


Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

Як змінюються іменники?

Як визначається основа іменників?

Які іменники належать до І відміни?

Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra as f; guffa ae f; scatula as f?

Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela ae f; aqua ae f; lingua ae f; mamma ae f?


Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua ae f hydor hydr – вода

2. cellula ae f cytos cyt - клітина

3. cornea ae f keras kerat – рогівка

4. femina ae f dyne dynaec - жінка

5. glandula ae f aden aden - залоза

6. lingua ae f glossa gloss – язик

7. mamma ae f mas tos mast – молочна залоза

8. medulla ae f myelos myel - кістковий мозок

9. urina ae f uron ur – сеча

10. vena ae f phleps phleb – вена

11. vertebra ae f spondyl spondyl – хребець

12. tela ae f his tos hist – тканина


Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни їх рід словникова форма відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl. вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.


Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

m (genus masculinum)

f (genus femininum)

n (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р. в укр. мові – ж.р.

N.B. Назви міст країн островів дерев кущів у лат. мові жіночого роду назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis) у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера яка вказує на рід цього іменника costa ae f – ребро apex icis m – верхівка facies ei f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка

Відміна

Genet. sing.

Рід

Приклади

І - ae - f cjsta, ae,f - ребро
ІІ -і- m, n

musculus, m – мяз

snpusum, i, n – настій

ІІІ -is- m, f, n

apex, icis, m – верхівка

pars, rtis, f – частина

os, ossis, n - кістка

IV -us- m, n

рrocessus, us, m -відросток

cornu, us, n – ріг

V -ei- f facies, ei, f – лице

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura ae f - вирізка

facies ei f – лице

pulmo onis m – легеня

ala ae f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення а в ІІІ в. – частина основи: homo inis m – людина (основа homin)

radix icis f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм. не слід відкидати всі літери які стоять у словнику після коми а лише закінчення –is- наприклад: musculus I m – muscul-

apex ieis m – apic

corpus oris n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду які в Nom. Sing закінчуються на –а а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa ae f mixtura ae f

vena ae f angina ae f

gutta ae f fractura ae f


Відмінкові закінчення.


Sing

Pl

Nom

a ae

Gen

ae arum

Dat

ae is

Ace

am as

Abl

a is

Voc

a ae

Відмінники закінчення яких співпадають відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista ae m – окуліст

pharmacopola ae m – аптекар

poeta ae m – поет

collega ae m – друг

agricola ae m – селянин

pharmacenta ae m – фармацевт


Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е- в Gen.Sing – es Abl.Sing – e а також іменники чоловічого роду на –еs- Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.


Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe es f – алое

diastole es f – розширення серця

dyspnoe es f - задишка

haemoptoe es f - кровохаркання

phlegmone es f - флегмона

rhaphe es f - шов

systole es f - скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes ae m - діабет

ascites ae m - асцит черевна водянка


Відмінювання

Sing.


Pf.



f m f m
Nom. systole ascites systolae ascitae
Gen. systoles ascitae systolarym ascitarum
Dat. systolae asciyae systolis ascitis
Ace. systolen asciten systolas ascitas
Abl. systole ascite systolis ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в на у) sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)


Acc

Abl

аd – до, при в, для

соntra – прото

inter - між

infra – під, нижче

untra - всередині

per - через

post - після

super, supra - над, понад

ante - перед, до

а (перед приг.) - від

ab (перед гол. ih) – від

e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)

ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого)

de – про, за

cum - з

sine - без

pro – для, за


Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень у які входять неузгоджене означення відміняються лише означальні іменники а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

massa pilularum

massae pilularum

massae pilularum

massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення яке вказує на назву рослин а також хім. елемента або лікарського засобу пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae


Рекомендована література:


М.М.За калюжний А.В.Янков В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т. 1999 р. §17-§19; §30-§38.

И.А.Козовик Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К. 1988 г. §9-§12; §22-§26.

Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К. 1999 р. §28-§29; §33-§36.