Реферат
На тему:
Боголюбов Микола Миколайович
- український математик, механік, фізик
Народився у 1909 р. в Нижньому Новгороді. Після завершення семирічки самостійно займався математикою і фізикою. У віці 17 років закінчив аспірантуру при Академії наук України. В 1934—1958 рр. працював у Київському університеті (з 1936 р. — професор). З 1950 р. — в Математичному інституті АН СРСР і Московському університеті, з 1958 р. — також в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (з 1965 р. — директор). У 1963 р. — академік-секретар відділення математики АН СРСР, водночас у 1965—1973 рр. — директор Інституту теоретичної фізики АН України.
Основні роботи з математики і механіки належать до варіаційного числення, наближених методів математичного аналізу, диференці-альних рівнянь, рівнянь математичної фізики, асимптотичних методів нелінійної механіки, теорії стійкості, теорії динамічних систем та багатьох інших розділів.
Вивів кінетичні рівняння в теорії надтекучості (1947 р.). Побудував нову теорію матриць розсіяння, сформулював поняття мікроскопічної причинності, отримав важливі результати у квантовій електродинаміці, вивів дисперсійні співвідношення, що мають важливе значення в теорії елементарних часток. Створив послідовну математичну теорію надпровідності (1958 р.), встановив аналогію між явищами надпровідності та надтекучості. Запропонував новий синтез теорії Бора квазіперіодичних функцій, розвинув засоби асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують коливні процеси. Засновник шкіл нелінійної механіки та теоретичної фізики.
МиколаБоголюбов — один з класиків сучасної науки. Його праці належать до численних розділів математики, механіки, фізики. В кожному з них результати, отримані ученим, є фундаментальними.
Становлення М.М.Боголюбова як ученого відбулося в Українській Академії наук, де він, не маючи закінченої середньої освіти, під керівництвом академіка М.М.Крилова досить швидко досягнув видатних результатів. Перший цикл досліджень присвячено проблемам варіаційного числення. З 1927 р. він спільно з М.М.Криловим розробляв методи нелінійної механіки, написав серію монографій, присвячених практичному застосуванню отриманих результатів. Працю М.М.Боголюбова «Про деякі нові засоби варіаційного числення» (1930 р.) на Міжнародному конгресі з проблем варіаційного числення було відзначено премією Болонської Академії наук.
Спільно з М.М.Криловим М.М.Боголюбов розвивав операційне числення та його застосування до математичної фізики.
Наступний цикл праць присвячено проблемам статистичної фізики, в яких М.М.Боголюбов розробив методи одержання кінетичних рівнянь на підставі механіки сукупності молекул.
Починаючи з 1932 р. М.М.Крилов і М.М.Боголюбов розвивали
новий напрямок математичної фізики — теорію нелінійних коливань. Вони створили методи асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують коливні процеси, а також математичне обгрунтування цих методів. Особливо важливе значення мало обгрунтування загальної теорії динамічних систем, що має винятково важливе значення для розвитку багатьох наукових напрямків. До сучасної науки ввійшли запропоновані ними поняття ергодичної множини, нерозкладного розподілу ймовірностей.
Асимптотичні методи періодичних і неперіодичних коливань
дозволили вирішувати широкий спектр технічних завдань. Оригі-нальні дослідження учених у галузі нелінійних коливань опубліковані в монографіях «Нові засоби в нелінійній механіці та їх застосування до вивчення роботи електричних генераторів» (1934 р.), «Вступ у нелінійну механіку» (1937 р.).
Особливість творчої манери М.М.Боголюбова — глибина і всеосяжне охоплення явищ. Досліджуючи нову для себе галузь, він настільки грунтовно піднімає цілину її невирішених проблем, що іншим дослідникам часом залишається іти прокладеним ним шляхом. Як відзначав його учень академік А.О.Логунов, науковій творчості М.М.Боголюбова притаманна вражаюча єдність теоретичного підходу до природи, різноманітної у виявах, але єдиної у своїй сутності. Ця єдність виявляється в тому, що у працях М.М.Боголюбова гармо-нійно поєднуються методи математики і фізики. При вирішенні завдань, поставлених фізикою, він відкривав нові математичні методи, які після цього розвивалися в самостійні розділи математики.
Досить згадати відкритий при доведенні дисперсних співвідношень новий принцип голоморфного продовження — теорему «про вістря клина» і канонічні перетворення операторів народження і знищення, вперше застосовані ним при діагоналізації гамільтоніану теорії надтекучості.
Найбільшим внеском М.М.Боголюбова у статистичну механіку неідеальних класичних систем стали праці, що склали його знамениту монографію «Проблеми динамічної теорії у статистичній фізиці» (1946 р.), в якій було розроблено метод ланцюжків рівнянь для багаточасткових функцій розподілу. Метод ланцюжків є основним і найбільш ефективним у статистичній механіці рівноважних та нерівноважних процесів. У світовій літературі він дістав назву методу Боголюбова—Борна—Гріна Кірквуда—Івона.
У цій праці М.М.Боголюбова класичну статистичну механіку було сформульовано в термінах послідовностей функцій розподілу і рівнянь для них, що називаються тепер рівняннями Боголюбова. Микола Миколайович вказав методи розв’язання рівнянь для функцій розподілу щодо найбільш важливих фізичних випадків. Поширення апарату функцій розподілу дало змогу М.М.Боголюбову розробити регулярні методи побудови кінетичних рівнянь для одночастотних функцій системи взаємодіючих часток. Цей цикл праць став етапним не лише в його творчості, він справив величезний вплив і на подальший розвиток статистичної фізики.
Уміння М.М.Боголюбова виділяти загальні елементи у, здавалося б, найбільш різнорідних царинах фізики робить можливим плідне взаємне перенесення ідей і методів. Так, він одним з перших зрозумів до кінця глибоку математичну і фізичну спорідненість нерелятивістської задачі численних тіл і квантової теорії поля.
Розповідають, що знаменитий американський фізик, керівник робіт зі створення першої атомної бомби Р.Оппенгеймер у свій час
був дуже здивований, коли вперше почув про праці М.М.Боголюбова у галузі дисперсійних співвідношень: він знав його праці щодо нелінійних коливань, тобто зовсім в іншій галузі. Зарубіжні вчені взагалі певний час мали припущення, що М.М.Боголюбов — це збірне ім’я, псевдонім, за яким заховано декілька фізиків і математиків.
Тим не менше сам М.М.Боголюбов завжди вважав, що в його працях є щось спільне. Він казав: «Єднальною ланкою у мене була математика, бо мій підхід чи до проблем механіки, чи до проблем фізики — математичний». У сучасній науці вимагається відточена логіка математики, поєднана з інтуїцією фізика, що найвищою мірою було притаманне М.М.Боголюбову.
Той же академік А.О.Логунов (тоді ректор Московського університету) ставив М.М.Боголюбова в один ряд з такими корифеями науки, як І.П.Павлов і В.І.Вернадський, не тільки за рівнем його наукових досягнень, але й у моральному плані: «Звичайно, в одному ряду вони стоять передусім завдяки нечуваному обдарованню, але кожний водночас є зразком найвищих моральних якостей. Немає жодних сумнівів, що коли наше наукове середовище втратить цей моральний капітал, таку втрату не заповнить жодне наймудріше планування досліджень».
Другие работы по теме:
Вороний Микола
(6 грудня 1871 — 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7 .VI. 1938) — український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім'ї ремісника.
Сеньйорито акаціє, добрий вечір...
Автор: Вінграновський Микола. Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче,
Микола
Автор: Есенин С.А. В шапке облачного скола, В лапоточках, словно тень, Ходит милостник Микола Мимо сел и деревень. На плечах его котомка, Стягловица в две тесьмы,
Микола Карпович Садовський (1856-1933) (. Життя та творчість WinWord)
Реферат на тему: Микола Карпович Садовський (1856-1933) Життя та творчість Виконала: Поблоцька Юлія 10-Б клас 2000 рік Микола Карпович Садовський (Тобілевич) народився 13 грудня 1856 року в селі Костуватому на Херсонщині. Дитинство і юність провів на селі серед чарівної природи, дружив із селянськими дітьми, на власні очі бачив сирітські злидні, страждання наймитів і наймичок, жорстоке свавілля куркулів-павуків.
Микола Кибальчич
150 років тому народився український учений Микола Кибальчич, який проект космічного апарата надряпав на стіні тюремної камери Кілька днів поспіль у країні тривають урочисті заходи, присвячені пам'яті видатного українця Миколи Кибальчича. Зокрема, у Дніпровському районі столиці відкрито меморіальну дошку вченому-ентузіасту.
Шарп, Абрахам
Абрахам Шарп (англ. Abraham Sharp (1653—1742)) — английский астроном и математик. Биография Родился близ Брэдфорда, в графстве Йоркшир, был девятым ребёнком в семье, точная дата рождения неизвестна, установлено лишь, что Абрахам был крещён в Брэдфорде 1 июня 1653 [1]. Первоначальное образование получил в деревенской школе, после чего продолжил обучение коммерческой арифметике в Ливерпуле.
Люилье, Симон
Введение 1 Биография 2 Научная деятельность Список литературы Введение Симо́н Антуа́н Жан Люилье́ (фр. Simon Antoine Jean L'Huilier, иногда L’Huillier, 24 апреля 1750, Женева — 28 марта 1840, там же) — швейцарский математик. Известен своими работами по анализу и (тогда ещё не сформировавшейся) топологии.
Авраам ибн Эзра
Авраам бен Меир ибн Эзра , (ивр. אברהם אבן עזרא, исп. Abraham ben Meir ibn Ezra) (1092 или 1093—1167) знаменитый средневековый еврейский философ, поэт, мыслитель, лингвист, астролог, астроном и математик.
Корвин-Круковская, Анна Васильевна
Анна Васильевна Жаклар (Корвин-Круковская) (фр. Anna Jaclard, 6 (18) октября 1843, Москва — 2 (14) сентября 1887, Париж) — русская революционерка и писательница, участница Парижской коммуны 1871.
Авраам бен-Хия
(ивр. אברהם בר חייא, лат. Abraham Judaeus; 1065—1136) — еврейский математик и астроном, живший в Барселоне. Латинизированное имя
Аньези, Мария Гаэтана
Мари́я Гаэта́на Анье́зи (итал. Maria Gaetana Agnesi; 16 мая 1718, Милан — 9 января 1799) — итальянский математик и филантроп. Она происходит из зажиточной купеческой семьи, в которой был 21 ребёнок. Мария Гаэтана была старшей из детей. Её отец был профессором математики, он с детства поддерживал математические способности дочери и позаботился о хорошем образовании Марии Гаэтаны.
Лакруа, Сильвестр Франсуа
Сильвестр Франсуа Лакруа (фр. Sylvestre Franзois de Lacroix; 1765 — 1843) — французский математик. Профессор парижских нормальной и политехнической школ, декан факультета наук, профессор в Collиge de France и член института. Был известен по составленному им курсу дифференциального и интегрального исчисления: «Traitй du calcul diffйrentiel et intйgral», по которому училось несколько поколений.
Штерн, Авраам изобретатель
Авраам Штерн (польск. Abraham Stern, ивр. אברהם שטרן) (между 1762 и 1769 годом в Грубешове – 3 февраля 1842 года в Варшаве) – польский еврей, часовщик, самоучка-математик, изобретатель вычислительных машин, прадед Антона Слонимского.
Саккери, Джироламо
Джироламо Саккери (итал. Giovanni Girolamo Saccheri; 1667—1733) — итальянский математик, иезуит, создатель первого наброска неевклидовой геометрии.
Нейман, Ежи
Е́жи Не́йман (Ю́рий Чесла́вович Не́йман, англ. Jerzy Neyman; 16 апреля 1894, Бендеры Бессарабской губернии — 5 августа 1981, Беркли) — американский математик и статистик, чл. Национальной АН США (1963).
Прони, Гаспар де
Гаспа́р Клер Франсуа́ Мари́ Риш , барон де Прони́ (фр. Gaspard Clair Franзois Marie Riche, baron de Prony, 22 июля 1755(17550722), Шамле — 29 июля 1839, Аньер-сюр-Сен) — французский математик и инженер-гидравлик.
Міхновський Микола Іванович
Заслуга М.Міхновського полягає не лише в тому, що він висунув ідею самостійності, адже, держава у демократичному суспільстві має право на національний саморозвиток, а в тому, що це було сказане вголос і переконливо.
Гарсиа Линера, Альваро
Альваро Марсело Гарсиа Линера (исп. Бlvaro Marcelo Garcнa Linera, 19 октября 1962) — боливийский политический деятель, математик и социолог, вице-президент страны, член «Движения к социализму» и бывший организатор и руководитель Партизанской армии имени Тупак Катари.
Крамп, Кристиан
Кристиа́н (Кретье́н) Крамп (фр. Christian Kramp, 8 июля 1760, Страсбург — 13 мая 1826, там же) — французский математик (эльзасец). Известен работами по теории чисел, геометрии, математической кристаллографии, алгебре и механике. Предложил общепринятое обозначение n! для факториала.
Пильчиков Микола Дмитрович
Реферат на тему: Пильчиков Микола Дмитрович (1857-1908) фізик Народився в Полтаві. Закінчив Харківський університет (1880 р.). Працював там же, з 1889 р. — професор. У 1894—1902 рр. — професор Новоросійського університету. В 1902—1908 рр. — професор Харківського технологічного інституту.
Видатні українські біологи
Реферат на тему: Видатні українські біологи ПИРОГОВ Микола Іванович (1810 - 1881) Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч.
Ададуров Василий Евдокимович
Математик и писатель. В 1727 г. был студентом Академии и обратил на себя внимание математика Бернулли. Занимался также переводом древней истории Байера и статей для академических изданий.
Стибиц (Stibitz) Джордж
Стибиц (Stibitz) Джордж, американский математик, создатель одного из первых электромеханических вычислительных устройств - двоичного сумматора.
Ляпунов Алексей Андреевич
Ляпунов Алексей Андреевич (1911-73), российский математик, член-корреспондент АН СССР (1964). Автор трудов по теории множеств, математическим вопросам кибернетики, математической лингвистике.
Глушков Виктор Михайлович
Глушков Виктор Михайлович (1923-82), российский и украинский математик и кибернетик, основатель Института кибернетики АН Украины, академик АН Украины (1961) и АН СССР (1964).
Пирс Чарлз
Пирс Чарлз Сандерс (10 сентября 1839, Кембридж, шт. Массачусетс - 19 апреля 1914, близ Милфорда, шт. Пенсильвания), американский философ, логик, математик и естествоиспытатель.
Український інфекціоніст Микола Федорович Гамалія
Гурткова робота з інфекційних захворювань “Український інфекціоніст Микола Федорович Гамалія” Микола Федорович Гамалія (1859-1949) – український мікробіолог і епідеміолог, почесний член Академії Наук (1940 р.), заслужений діяч науки (1934 р.), лауреат державної премії (1943 рік).
Життя та твовчість М І Пирогова
Реферат на тему: Життя та творчість Микола Івановича Пирогова Учениць 14-ї групи УГЛ КУ ім. Тараса Шевченка Пащинської Наталії та Білан Олени