Характеристика осередків ураження що виникають внаслідок аварій стихійних лих і застосування

Рефераты по астрономии » Характеристика осередків ураження що виникають внаслідок аварій стихійних лих і застосування

Реферат на тему:


Характеристика осередків ураження

що виникають внаслідок аварій (катастроф) стихійних лих і застосування сучасних засобів ураження


Осередки ураження на підприємствах з вибухо- і по-жежонебезпечною технологією виникають внаслідок вито­ку газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів при перемішуванні яких з повітрям утворюються вибухо-і пожежонебезпечні суміші таких газів як пропілен ме­тан пропан бутан етилен бутилен та інші що призво­дить до руйнування і пошкодження приміщень споруд технологічних установок місткостей трубопроводів. Ви­бух або згоряння відбувається при певному вмісті газу в по­вітрі. Під час вибуху газоповітряної суміші утворюється ударна хвиля подібна до ударної хвилі при вибуху фу­гасних боєприпасів. За надлишкового тиску 20—40 кПа незахищені люди можуть дістати легкі ушкодження (уда­ри контузії). Дія ударної хвилі з надлишковим тиском 40—60 кПа призводить до уражень середньої важкості (непритомність ушкодження органів слуху сильні виви­хи кінцівок кровотеча з носа і з вух). Важкі травми ви­никають за надмірного тиску понад 60 кПа і характеризу­ються сильними контузіями усього організму перелома­ми кінцівок ураженням внутрішніх органів.

Із численних осередків уражень що виникають під час стихійних лих найзначнішими за масштабами наслід­ків є ті що утворюються при землетрусах і повенях.

Осередком ураження при землетрусі називається те­риторія в межах якої сталися руйнування споруд та ін­ших об'єктів поранення і загибель людей і тварин по­шкодження сільськогосподарських угідь. Осередки масо­вого ураження виникають під час землетрусу інтен­сивність якого за шкалою Ріхтера становить 7—8 балів і вище. Осередки ураження при землетрусах за характе­ром руйнування можна порівняти з осередком ядерного ураження..

Осередком ураження при повенях називається тери­торія в межах якої сталися: затоплення місцевості руй­нування споруд та інших об'єктів поранення і загибель людей і тварин знищення врожаю сільськогосподарсь­ких культур псування сировини палива продуктів хар­чування добрив тощо. Масштаби повеней залежать від висоти води та тривалості її стояння на небезпечному рівні від площ затоплення пори року.

Осередком ураження при урагані (шквалі) назива­ється територія в межах якої сталися руйнування спо­руд мереж електропостачання та зв'язку поранення та загибель людей і тварин пошкодження та знищення сільськогосподарських угідь лісових масивів тощо.

Осередком хімічного ураження називається терито­рія що зазнала безпосереднього впливу отруйних речо­вин (ОР) або під час землетрусу якщо він призвів до руйнування місткостей у яких зберігаються ОР і СДОР або при виробничій аварії з викидом ОР і СДОР. При цьому утворюється заражена хмара; її називають пер­винною. Вторинна хмара складається з парів ОР і СДОР. Отже розрізняють первинне і вторинне хімічне заражен­ня. Фізико-хімічні і технічні характеристики заражен­ня перші ознаки отруєння сильнодіючими отруйними речовинами наведено в таблиці 19.

Токсодоза — кількісна характеристика токсичності СДОР (ОР) що відповідає певному ефекту ураження. При інгаляційних ураженнях вона дорівнює Ccep-t де Ссер — середня концентрація СДОР (ОР) у повітрі (мг/л); t — час перебування людини на зараженому повітрі (хв). Зна­ючи середню концентрацію СДОР (ОР) в осередку ура­ження і час перебування там людей без засобів захисту можна розрахувати яку вони дістануть токсодозу.

Факт застосування хімічної зброї можна встановити за такими ознаками:

поява у місцях вибухів авіабомб або снарядів харак­терної іноді забарвленої хмари;

маслянисті краплі плями і мазки у вирвах від авіа­ційних бомб і снарядів або біля вирв; поява маслянистої райдужної плівки на поверхні води;

в'янення рослинності пожовтіння або побуріння ли­стя; темні смуги що тягнуться за літаком осідаючи на землю.


ВПЛИВ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН (ОР) НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Нервово-паралітичні ОР викликають головний біль загальну слабкість міоз (різке звуження зіниць) при важчому ураженні — судоми запаморочення.

Шкірно-наривні ОР уражають шкірне покриття ор­гани дихання очі а потрапивши в організм з водою і їжею — органи травлення що призводить до загального

отруєння організму. При попаданні крапель на шкіру че­рез 2—6 год з'являються почервоніння потім пухирці а через 2—3 доби — виразки.

При вдиханні загальноотруйних речовин відчуває­ться: запах гіркого мигдалю металевий присмак онімін­ня кінчика язика запаморочення тривожність жар у ро­ті поколювання навколо очей.

Задушливі ОР спричинюють: кашель стиснення у гру­дях запаморочення болі в серці нудоту блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з'являються задуха го­ловний біль кисневе голодания серцева слабкість підви­щення температури тіла до 38— 39°.

Психохімічні ОР викликають сухість у роті прили­вання крові до шкіри прискорене серцебиття погіршен­ня зору головний біль запаморочення психічний роз­лад (порушення свідомості мислення слухові галюци­нації марення).

ОР подразнювальної дії викликають жар і біль у ро­ті горлі та очах сильне сльозовиділення кашель утруд­нене дихання.


БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ

Застосування бактеріологічної зброї призводить до масових інфекційних захворювань небезпечних для лю­дини (табл. 20).


ВПЛИВ НА ЛЮДЕЙ І БУДІВЛІ УРАЖАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

Ураження що виникають під дією ударної хвилі від ядерного вибуху діляться на легкі середні важкі і над­то важкі (смертельні).

Легкі ураження виникають при надлишковому тис­ку у фронті ударної хвилі 20—40 кПа і характеризують­ся легкою контузією тимчасовою втратою слуху легки­ми ушкодженнями та вивихами.

Середні ураження виникають при надлишковому ти­ску 40—60 кПа і характеризуються травмами мозку з не­притомністю пошкодженням органів слуху кровотечами з носа та вух переломами і вивихами кінцівок.

Важкі і надто важкі ураження виникають при надлиш­кових тисках відповідно 60—100 кПа та понад 100 кПа і супроводжуються травмами мозку з довготривалою не­притомністю пошкодженням внутрішніх органів тяж­кими переломами кінцівок. Побічний вплив ударної хви­лі виявляється в ураженні людей уламками будівель ка­мінням деревами битим склом та іншими предметами. Світлове випромінювання впливаючи на людей ви­кликає опіки ділянок тіла очей тимчасову втрату зору. Залежно від значення світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів: перший ступінь — почервоніння припухлість і набрякання шкіри; другий

ступінь — утворення пухирів; третій ступінь — омертвіння шкіри й утворення виразок; четвертий ступінь — омертвіння не тільки шкіри а й шарів тка­нин обвуглення.

Проникаюча радіація (гамма-випромінювання та по.-тік нейтронів) — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань які для людини найбільш небезпечні при зовнішньому опроміненні.

Радіоактивні частинки (бета і альфа) мають малу проникаючу здатність і безпечні при зовнішньому оп­роміненні людини. Проте при потраплянні всередину ор­ганізму людини з їжею водою і повітрям вони дуже не­безпечні. Під впливом іонізуючої радіації руйнуються окремі складні молекули і елементи клітинних структур (табл. 21). Це призводить до порушення нормального обміну речовин зміни характеру життєдіяльності клітин окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває З—5 тижнів після чого з'являються за­гальна слабкість нудота запаморочення підвищення температури. Після одужання працездатність як прави­ло зберігається.

Променева хвороба II ступеня (середня гру­па) виникає при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція орга­нізму (нудота і блювання). Потім триває прихований пе­ріод (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яс­кравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці.

Променева хвороба III ступеня (важка гру­па) виникає при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хворо­ба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випад­ку одужання може настати через 3—6 місяців.

Променева хвороба IV ступеня (надважка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості ви­падків закінчується смертю.

Осередком ядерного ураження називається територія що зазнала безпосереднього впливу вражальних чинників ядерного вибуху. Осередки ядерного ураження умовно поділяють на зони з приблизно однаковими за характе­ром руйнуваннями. Це — зона повних руйнувань зона великих руйнувань зона середніх руйнувань зона слаб­ких руйнувань.