У загальному вигляді під екологічною свідомістю (ЕС) розуміється масова занепокоєність населення становищем навколишнього середовища. Насправді ЕС, котре правільно називати усвідомленням, тобто розумінням екологіної ситуації, є елемент триєдиного процесу «сприйняття - розуміння - дія», кожний елемент котрого соціально, політично та культурно опосередкуван. Між вербальним висловлюванням екологічної занепокоєності і участю у соціальному діянні звичайно існує чимала дистанція.
До основних характеристик ЕС відносяться: занепокоєність станом середовища; мобілізація моральних ресурсів; здатність до ідентифікації джерела загрози і породжуючого її соціального суб`єкта; визнання здорового та безпечного середовища мешкання суспільною цінністью; індивідуальна мобілізація, тобто усвідомлення необхідності особистої участі у протестних, креативних та інших колективних діях; когнітивна мобілізація, тобто формування готовності до дій на основі осмислювання інформації про риски та небезпеки і, нарешті, формування у людства нового-екологічного мислення (Р. Мітчел, Р. Данлеп, Р. Інглехарт, Б. Фірсов, В. Сафронов, та інши). Необхідною ознакою екологічного мислення з`являється визнання виняткової пріоритетності проблеми стійкості біосфери по відношенню до антропогенних діянь серед усіх інших проблем практичної діяльності людини. У відсутності тотального екологічного мислення людей будь-яка економіка, у тому числі і ринкова, зведе до нічого усі природоохоронні заходи державних органів управління, завдяки невибавленній корумпованості чиновників.
Екологічне мислення не може розвиватися на основі знайомства тільки з газетною - чи телеінформацією про неблагополучні з екологічної точки зору події і регіони. Безперечно, подібна інформація може служити причиною занепокоєння, однак у той же час вона може породжувати свого роду громадський інфантилізм, виявляємий у повному перекладанні відповідальності на фахівців та органи управління, котри, у свою чергу, вирішити проблему самі по собі просто неспроможні. Без хоч би загального знайомства з фундаментальними законами екології фахівців будь-якого профілю вже, мабуть, не обійтися.
Виходячи з міри занепокоєності і міри приняття НЕП індивідом чи групою, оцінки їми стану середовища у конкретному місці і готовності до участі у колективний дії, виділяються такі типи екологічної свідомості: розвинута, багатостороння; одностороннє занепокоєна, негуманітарна; активна (з техніко-економічною домінантою); пасивна традиційна (з виховною домінантою) і традиційно активна з тією ж домінантою (М.Лауристін, Б. Фірсов).
Екологічна занепокоєність, як правило, вища у великих містах (так званний феномен екологічної концентрації, провокуючий солідарну свідомість), у середовищі осіб з вищою освітою, а головне - орієнтованних на постматеріальні цінності. Названі вище типи екосвідомості визначають готовність до особистої участі у колективних діях та їх характер.
Трансмежовий перенос забруднень, міждержавні екологічні конфлікти, формування міждержавних союзів (Європейське товариство, НАТО, АСЕАН), посиленнння активності транснаціональних корпорацій - усі ці процеси стимулювали інтеграцію національних та регіональних проекологічних сил і сітку глобального екологічного товариства.
На прикладах інтернаціональних зелених організацій-лідерів (ГРІНПІС, «Друзі Землі», «Земля перш за все!», Соціально-екологічна спілка) розглядаються структура і форми соціальної дії міжнародних екологічних організацій. Фактично, в їх лиці ми маємо справу з феноменом глобалізації громадянського суспільства, яке висуває принципи і пріоритети нового світового економічного та політичного порядку, альтернативні існуючим. З соціального-філосовської точки зору, формування глобального «зеленого братства» є початок практичної реалізації ідеї Ноосфери. Одночасно утілюються у життя керівний принцип колективного діяння зелених: «Думати глобально, діяти локально».
Використовуючи матеріали про діяльність Європейської спілки зелених, у котру усе тісніше інтегруються і українські екоактивісти, висловлюються потенціальні можливості такої транснаціональної кооперації: взаємне навчання, особливо способам мобілізації ресурсів; обмін ресурсами чи їх об`єднання з метою виявлення тиску на міжнародні політичні інститути (Европейський парламент, НАТО, Світовий банк); підтримка і створення сітки родиних груп; колективний опір переміщено з однієї країни в іншу рискогенних виробництв; розширення можливостей в інформуванні населення; участь у прийнятті міждержавних вирішувань і розробленні загальноєвропейських екологічних стандартів; мобілізація сил спілки на ліквідацію наслідків аварій та катастроф (Д. Рухт, В. Грант, О. Мол, О. Яницький, О. Мозгова та інши).
Специфіка екологічної громадської думки обумовлюється залежно від того, хто і у чиїх інтересах інтерпретує еколгічне знання, інформацію про ризики і таке інше. Вона залежить також від динаміки як саме екологічної, так і загальної соціально-економічної ситуації у суспільстві, від міри довір`я респондентів державі і іншим інститутам суспільства. Громадська думка про стан середовища структурується по багато яким параметрам: загальний рівень запокоєності на шкалі пріоритетних суспільних проблем; її масштаб (локальні, національні, глобальні проблеми); фокусованність (скажемо, на забрудненні атмосфери); рівень громадської підтримки / відповідальності держави та інших аспектів екологічної діяльності; міра готовності до особистої участі у рішенні певної проблеми; ставлення до екологічного руху, рівень його підтримки чи ідентифікації з ним; міра готовності до зміни звучного укладу життя, скороченню структури та обсягу споживання і таке інше (Р. Данлеп, В. Рукавішников, В. Сафронов, Б.Фірсов).
У суспільстві загального риску важливі також таки показники, як оцінка громадською думкою міри негайності екологічних проблем (так, загальним знаменником опитувань на Україні і країнах колишнього соціалістичного табору було утвердження про необхідність одночасного рішення економічних, політичних та екологічних проблем) і, особливо, міри громадської згоди на ризок, тобто оцінка рівня соціально припустимого риску.
Зазначимо, що підримка екоактивізму з боку громадської думки аж ніяк не веде безпосередньо до солідарного про-екологічного діяння.
Тема закінчується аналізом результатів міжнародних порівняльних досліджень громадської думки по екологічним проблемам, які спростовують розхожи уявлення про уснуючи тут зв`язки та залежності.
Список літератури:
Екологія: Навч.-метод. посібник для самостійн. вивчення дисциплін /Дорогунцов С.І. та ін.: Київ. нац. екон. ун-т. - К., 1999. - 152с.
Ивченко Б.П., Мартыщенко Л.А. Информационная экология. - Ч.1. - СПб.: Нормед-Издат, 1998. - 201с.
Лосев А.В., Провадкин Г.Г. Социальная экология: Учеб. пособие. - М.: Владос, 1998. - 311с.
Другие работы по теме:
Тваринний світ як об’єкт охорони і використання
Тваринний світ - невід’ємний компонент навколишнього природного середовища. Правова охорона тваринного світу - сукупність правових норм та виникаючих на основі їх застосування правовідношень. Тваринний світ як природний ресурс загальнодержавного значення.
Екологічне страхування
В роботі йдеться про елемент економіко-правового механізму природокористування - екологічне страхування. Поняття та суб'єкти екологічного страхування. Умови страхування екологічної відповідальності. Ризик щодо забруднення навколишнього середовища.
Об’єкти права природокористування
Конкретні, індивідуально визначені і юридично відособлені природні ресурси (об’єкти або їх частини) закріплюються на праві користування за фізичними і юридичними особами і є об'єктами природокористування. Класифікація об'єктів. Спільне користування.
Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
Тема роботи: специфіка цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення, зумовлена особливостями об’єкта правопорушення, способами обчислення і доведення шкоди та іншими екологічними факторами. Відшкодування як цивільно-правова санкція
Фінансування екологічних заходів
Охорона навколишнього природного середовища потребує затрат. Розподіл державних коштів за використання природних ресурсів, здійснюється Верховною Радою України. Основне джерело фінансування капітального будівництва в екології та нормативи відрахувань.
Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.
Право громадян на безпечне навколишнє природне середовище
Право на екологічну безпеку. Об’єкт права — навколишнє природне середовище. Характеристика безпечного довкілля. Система нормативів екологічної безпеки та атмосферного повітря в Україні. забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Поняття та види відходів
В Україні найбільш високі абсолютні обсяги утворення та накопичення промислових відходів. Проблема захоронення побутових відходів. Закон України “Про відходи” та “Класифікатор відходів”. Небезпечні відходи – хімічні та радіоактивні, як довго існуючі.
Поняття міжнародного права навколишнього середовища
Міжнародне право навколишнього середовища як нормативна база міжнародного співробітництва держав у галузі охорони навколишнього середовища. Історія формування, необхідність та форми співробітництва держав в цій галузі, діяльність ООН з охорони природи.
Поняття екологічної безпеки та її правові форми
Екологічна безпека - стан навколишнього середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я. Екологічна безпека регулюється Законом "Про охорону навколишнього природного середовища".
Поняття екологічного права
Екологічне право як галузь права, суть екологічного права та терміну "екологія". Поняття "навколишнє середовище" і "навколишнє природне середовище". Форма екологічного права - сукупність нормативних актів, що регулюють весь спектр екологічних відносин.
Екологічні права громадян: поняття, форми і види
Екологічні права громадян — закріплені і гарантовані системою права можливості у сфері охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, використання природного середовища. Право на безпечне для життя навколишнє середовище є основним правом.
Екологічні права громадян
Громадська екологічна експертиза проводиться у будь-який час, коли виникає інтерес у громадськості для оцінювання впливу об’єкта на навколишнє природне середовище. Суб’єктами відповідальності за заподіяння шкоди екологічними порушеннями є всі громадяни.
Джерела міжнародного права навколишнього середовища
Міжнародне право його сутність та поняття. Система джерел міжнародного права навколишнього середовища. Класифікація джерел та їх характеристика. Особливістю міжнародного екологічного права, та роль міжнародних нормативних актів (декларацій, стратегій).
Досвітня експлуатація засобів вимірювання
Ступінь зміни нормованих методологічних характеристик кількісних значень показників надійності експлуатації технічних пристроїв. Форми виявлення характерних поломок та конструктивних недоліків приладів. Визначення особливостей метрологічного дослідження.
Принципи міжнародного екологічного права
Принципи та засади функціонування міжнародного екологічного права. Стокгольмська декларація з навколишнього середовища і Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку містять спеціальні (галузеві) принципи. Право людини на життя.
Природні ресурси як надбання українського народу
Конституційне положення про те, що земля є власністю українського народу. Проголошення Конституцією України природних ресурсів національним надбанням, правові рамки володіння, користування, розпорядження яким з боку власників закріплені в законах України.
Поняття права природокористування та його види
Право природокористування як комплексний правовий інститут загальної частини екологічного права. Сутність та зміст права природокористування, його державне регулювання. Поділ права природокористування на види за різними класифікаційними критеріями.
Підстави та порядок виникнення права користування надрами
Порядок засвідчення права на користування надрами. Надання й розробка гірничих відводів. Випадки користування надрами без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу. Порядок укладання контрактів з іноземними юридичними особами на надрокористування.
Підстави і порядок припинення права користування надрами
Обов’язкові й умовні підстави припинення права користування надрами та дострокового розірвання угоди (контракту) на ці права іноземних юридичних осіб і громадян. Обов'язки державного контролю з питань надрокористування та інших природних ресурсів.
Правове регулювання рибальства і рибного господарства
Рибальство - процес вилучення, вилову, добування, збирання не тільки риб, а й водних живих ресурсів. Ведення рибного господарства здійснюється у рибогосподарських водних об’єктах. Спеціальне використанням ресурсів рибного господарства. Правила рибальства.
Особливості оренди землі
Правове регулювання відносин, пов’язаних з орендою землі. Специфічні особливості суборенди. Використання земельної ділянки на умовах оренди і тимчасове землекористування: спільне й відмінне. Істотні умови й терміни орендного земельно-правового договору.
Краплинне зрошення Харківської області
Text Text Graphics ҐРУНТОВО-ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ Graphics Просторовий розподіл вологи в ґрунті на препарованій стінці (огірок)
Мислення 6
Мислення Мислення — процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.
Екологічна ситуація на ТЕС ГЕС АЕС
РЕФЕРАТ Тема: Альтернативні джерела електроенергії. Екологічна ситуація на ТЕС, ГЕС, АЕС План Вступ 1. Застосування ядерної енергії. 2. Ядерний реактор.
Екологічне виховання учнів на уроках біології
Екологічне виховання учнів на уроках біології” Ідеї, які стали теоретичним підґрунтям пропонованих матеріалів, належать відомим в Україні вченим: академіку Д. М. Гродзинському, секретарю відділення загальної біології НАН України; члену-кореспонденту НАН України І. А. Акімову, директору Інституту зоології ім.
Всеукраїнська екологічна ліга
Всеукраїнська екологічна Ліга – неурядова громадська організація, яка була створена у 1997 році за сприяння Народно-демократичної партії. Сучасний економічний стан в Україні, здавалося б, не сприяє постановці та вирішенню екологічних питань. Але проблема збереження екологічної рівноваги не може бути відкладена до кращих часів.