Хірургічний кабінет поліклініки Лікувально-діагностична робота хірургічного кабінету поліклін

Рефераты по астрономии » Хірургічний кабінет поліклініки Лікувально-діагностична робота хірургічного кабінету поліклін Скачать

ХІРУРГІЧНИЙ КАБІНЕТ (ВІДДІЛЕННЯ) ПОЛІКЛІНІКИ

ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА ХІРУРГІЧНОГО КАБІНЕТУ (ВІДДІЛЕННЯ) ПОЛІКЛІНІКИ


Більшість хворих з хірургічними хво­робами лікуються в поліклініках та ам­булаторіях. Амбулаторно-поліклінічну допомогу хворим хірургічного профілю (як з гострими так і хронічними по­шкодженнями) надають у хірургічних ка­бінетах та відділеннях поліклінік а та­кож у фельдшерських та травмопунктах.

Однак головну роль відіграють хірургічні кабінети і відділення місь­ких та районних поліклінік. Вони бу­дують свою роботу відповідно до дію­чого законодавства що регламентує структуру і обсяг роботи.

Структура і штати хірургічних ка­бінетів і відділень залежать від струк­тури поліклініки кількості звернень за зміну (залежно від цього існують 5 категорій поліклінік — від 400 до 1200 звернень і більше) її функцій і завдань зокрема від контингенту пацієнтів. За нормою потреби населен­ня у поліклінічному обслуговуванні складають 12 9 звернень на рік на одного мешканця міста та 8 2 — на одного мешканця села у тому числі 1 4 звернення до хірургічних кабінетів (відділень).

Хірургічний кабінет районної по­ліклініки складається з двох рідше однієї або трьох кімнат. В одній кім­наті лікар-хірург здійснює прийом реєстрацію та обстеження хворих другу сполучену з першою викори­стовують як перев'язочну. Якщо ка­бінет однокімнатний стіл лікаря і ку­шетка для обстеження хворого стоять у одній половині кімнати а перев'я­зочний стіл — у другій і відокрем­лені вони ширмою. Якщо ж кабінет або відділення складається з трьох кімнат середня обладнана як кабінет лікаря де він веде прийом хворих у двох інших розташованих по обидва боки обладнується перев'язочна та операційна або (рідше) дві перев'я­зочні — чиста та гнійна.

У великих поліклініках (міські обласні та ін.) хірургічне відділення має чотири та більше кімнат: кабінет лікаря дві перев'язочні (чиста та гній­на) операційна предопераційна а іноді також стерилізаційна. Це вже операційно-перев'язочний блок.

У хірургічному кабінеті що спо­лучається з перев'язочною розподіл хворих з чистими та гнійними ранами та процесами досягається встановлен­ням черговості в роботі: в першу чер­гу перев'язують та оперують хворих з чистим ранами у другу — з гнійними процесами. За наявності двох пере­в'язочних (без операційної) в чистій проводять хірургічну обробку свіжих ран перев'язку чистих ран а також операції плановим хворим. У тих хірургічних відділеннях у яких є ще й операційна планові операції хірур­гічну обробку свіжих ран проводять у операційній.

Приміщення хірургічного кабінету та відділення зокрема їх перев'язочні та операційні за своїми конструктив­ними особливостями та інтер'єром повинні відповідати всім тим санітар­но-гігієнічним вимогам які пред'яв­ляються до аналогічних приміщень хірургічного стаціонару. Всі заходи із забезпечення асептичного режиму здійснюються з такою ж самою ви­ могливістю і такими самими засоба­ми як і в хірургічних відділеннях ста­ціонарів зокрема в операційно-пере­в'язочному блоці. У кабінеті лікаря-хірурга повинна бути мінімальна кількість меблів до того ж вони ма­ють бути простими твердими. Із апа­ратури та приладів у кімнаті лікаря повинні бути негатоскоп апарат для вимірювання артеріального тиску термометр у перев'язочній — стіл для хворого стіл для перев'язного мате­ріалу шафа для розчинів та медика­ментів стіл для стерильних інстру­ментів табуретка підставка для по­легшення підйому хворих на стіл; відро з покришкою що відкривається но­гою для скидання у нього старих по­в'язок; бікси із стерильним матеріа­лом та білизною стерилізатор (якщо немає централізованої стерилізації) хірургічний інструментарій шприци;

нерідко — наркозний апарат та засо­би для наркозу і реанімаційних за­ходів у тому числі протишокові роз­чини; антисептичні та інші лікарські речовини зокрема анатоксин та си­роватка (гамма-глобулін) для імуні­зації проти правцю. У перев'язочній повинні бути крім ламп на стелі також переносні освітлювальні й бак­терицидні лампи.

У операційній поряд із операцій­ним столом повинні бути стіл для сте­рильної білизни й матеріалу столик для інструментів табуретки опера­ційний набір інструментів шприци кисень (централізована подача або кисневі подушки) наркозний апарат і наркотичні речовини антисептики і дезінфікуючі розчини знеболюючі розчини.

Операційні повинні бути забезпечені безтіньовими і бактерицидними лампа­ми стаціонарного типу а також пере­носними освітлювальними лампами.

Документація кабінету: книга для реєстрації хворих операційний жур­нал журнал обліку вакцинації листків тимчасової непрацездатності і книга їх обліку амбулаторні карти журнал реєстрації профоглядів тощо.

Лікувально-діагностична робота — важлива складова частина діяльності хірургічного кабінету (відділення) по­ліклініки. Обсяг зокрема хірургічних операцій залежить від потужності по­ліклініки умов праці (оснащення укомплектованість кадрами тощо) активності й кваліфікації хірургів та від рівня забезпечення району обслугову­вання стаціонарною хірургічною допо­могою і низки інших обставин. Вона зводиться до: виявлення і діагностуван­ня захворювань доступними в полі­клінічних умовах методами (фізикаль-не обстеження; лабораторні досліджен­ня крові й інших біохімічних показ­ників; рентгенологічне та ендоскопіч­не дослідження тощо); лікування низ­ки захворювань у тому числі й вико­нання нескладних операцій видалення поверхневих атером і невеликих пух­лин сторонніх тіл розтин шкірних і підшкірних гнояків туалет і хірургіч­на обробка неглибоких ран і обмеже­них поверхневих а іноді й глибоких опіків лікування гнійних ран трофіч­них виразок деяких видів нориць зокрема лігатурних та ін.; направлен­ня на лікування або дообстеження в стаціонар хворих з виявленими або підозрюваними але не верифіковани-ми хірургічними захворюваннями насамперед внутрішніх органів; офор­млення направлень і організація ви­клику машин «швидкої допомоги» хво­рим з виявленими у них гострими за­хворюваннями живота тощо; лікуван­ня виписаних із стаціонару післяопе­раційних хворих (перев'язки); органі­зація і участь в експертизі непраце­здатності; розробка і проведення медич­них реабілітаційних заходів для оперо­ваних хворих; проведення медогляду осіб що влаштовуються на роботу на певні підприємства або вступають у навчальні заклади; консультації хворих з інших кабінетів поліклініки або вдома; участь у консультаціях тощо.