АХ.
План лекції.
Парламент і парламентаризм.
Порядок формування парламентів.
Компетенція парламенту.
Законодавчий процес.
1. Парламенти – це виборні і колегіальні органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають свої головні повноваження у сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях – також і на рівні їхніх суб’єктів.
Діяльність парламентів визначає характер і зміст парламентаризму.
Парламентаризм – це система взаємодії суспільства і держави, для якої характерним є визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державно-владних функцій загальнонаціонального колегіального постійно діючого представницького органу.
Парламентаризм являє собою широке за змістом поняття, котре охоплює форму організації державної влади, конкретний спосіб управління державою, механізм взаємодії парламенту з інститутами виконавчої і судової влади, систему взаємодії держави і суспільства.
2. Головною ознакою побудови парламентів значної кількості країн є двопалатність або бікамералізм.
У федеративних державах двопалатна побудова парламентів вважається чи не обов’язковою і пояснюється необхідністю представництва на загальнонаціональному рівні інтересів суб’єктів федерації. За прийнятою формулою, депутати нижніх палат парламенту представляють увесь народ (виборчий корпус) в цілому, а верхніх – тільки свій штат, провінцію тощо.
Нижні палати двопалатних парламентів, як і однопалатні парламенти в цілому, практично всюди формуються на основі прямих виборів.
Порядок формування верхніх палат має істотні відмінності. В ряді країн застосовуються прямі вибори. Їх нерідко проводять не тільки на основі виборчого права з більш високим віковим цензом, а й з використанням інших виборчих систем (іспанський, італійський, польський, румунський, чеський сенати).
Свої особливості мають прямі вибори у верхні палати парламентів деяких федеративних держав. Представництво в таких палатах насамперед враховує наявність суб’єктів федерації. Так, сенат конгресу США обирається безпосередньо виборчим корпусом за принципом “по два сенатори від кожного штату”.
Строк повноважень (строк легіслатури) членів верхніх палат нерідко більш тривалий, ніж нижніх. У конгресі США членів нижньої палати обирають на 2 роки, а верхньої – на 6.
Чисельність парламентів та їхніх палат відбиває певні закономірності. Кількісний склад нижніх палат практично завжди є більшим, ніж верхніх. Чисельність нижніх палат певною мірою відповідає кількості населення тієї чи іншої країни, хоча така залежність відносна. Нижні палати парламентів США – 435. Росії – 450, Польщі – 460, Японії – 512, Франції – 577, Італії – 630, Великобританії – 650 та ФРН – 662 депутати. Верхні палати парламентів складають, наприклад, Японії – 252, Італії – 315, Франції – 319 депутатів.
3. Зміст компетенції парламентів зумовлює характер їхніх функцій. До парламентських функцій звичайно відносять законотворчість, прийняття бюджету і контроль за діяльність органів виконавчої влади. Серед цих функцій називають також зовнішньополітичну і судову.
Парламенти, як правило, не беруть участі в оперативному вирішенні проблем зовнішньої політики. Законами багатьох держав за парламентами визнане право схвалювати укладені міжнародні договори та угоди. Вони мають також право на ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів або на участь в цьому процесі.
До зовнішньополітичних повноважень парламентів відноситься право оголошувати війну і укладати мир.
До компетенції парламентів деяких держав входять судові повноваження. У Великобританії представницький орган у випадках так званих злочинів проти парламенту або порушення парламентських привілеїв та імунітетів нерідко бере на себе судові функції.
Найважливішими парламентськими повноваженнями судового характеру є повноваження, пов’язані з відповідальністю з використанням процедури імпічменту та інших подібних процедур.
4. Законодавчий процес поділяється на ряд стадій. Початковою стадією є внесення законопроекту. Коло суб’єктів цього права залежить від форми правління, прийнятої в тій чи іншій країні.
У країнах з парламентарними формами правління суб’єктів права в більшості випадків двоє – окремі депутати і уряд. У багатьох країнах Центральної та Східної Європи це право також належить президентам. У Росії суб’єктами права законодавчої ініціативи названі президент, верхня палата парламенту, депутати обох палат, законодавчі органи суб’єктів федерації, вищі суди, включаючи Конституційний суд.
Процедури реалізації права законодавчої ініціативи прямо пов’язані з внутрішньою побудовою представницьких органів. У двопалатних парламентах, де палати рівноправні, законопроект може бути внесено в кожну з них. Такий самий порядок застосовується в парламентах Великобританії та Японії, палати яких не є рівними.
У більшості країн з нерівноправними палатами законодавчий процес починається в нижніх палатах.
В англомовних і багатьох інших країнах наступною після внесення законопроекту стадією є так зване перше читання. Зареєстрований у палаті законопроект може бути поставлений за чергою у порядок денний, хоча черговість нерідко залежить від міркувань голови палати. Внесенню законопроекту в порядок денний засідань палати передує голосування з цього приводу, після якого законопроект вважається прийнятим до розгляду.
Наступною стадією законодавчого процесу можуть бути дебати в палаті щодо законопроекту. Це – друге читання.
Однією із стадій законотворчості є розгляд законопроекту в комісії (комітеті). За результатами роботи комісія готує доповідь. Після цього законопроект надходить в палату.
У країнах, де загальні дебати щодо законопроекту передують розгляду в комісії, після повернення його в палату він детально розглядається (стадія доповіді). Після цього відбувається третє читання, в процесі якого законопроект ще раз обговорюється і приймається без принципових змін.
Кінцевою стадією законодавчого процесу є офіційне опублікування закону. Воно звичайно здійснюється главою держави або від його імені.
З процедурою опублікування законів пов’язане набуття ними чинності, хоча нерідко закони починають діяти одразу після підписання.
Другие работы по теме:
Види зовнішньоекономічної діяльності
Тема: Види зовнішньоекономічної діяльності Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішний ринок, до зростання міжнародних зв”язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.
Економічне значення туризму
Реферат на тему: Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. У економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
Парламент Камбоджи
Введение 1 Состав 2 Последние выборы 4 Сслыки Список литературы Введение Парламент Камбоджи — двухпалатный законодательный орган. 1. Состав Национальная ассамблея
Королевство Великобритания
Эта статья — об исторически существовавшем государстве, называвшемся «» (1707—1800). О современном государстве-преемнике см. статью: Великобритания
Ladakh Autonomous Hill Development Council
Введение 1 История 2 Структура Список литературы Ladakh Autonomous Hill Development Council Введение Ladakh Autonomous Hill Development Council, Leh (дословно: Ладакхский автономный горный совет по развитию, Лех) — автономный горный совет, осуществляющий управление в округе Лех, что в штате Джамму и Кашмир, Индия. [1]
Парламент маори
, англ. The Maori Parliament — представительный орган племён маори, существовавший в Новой Зеландии с 1892 г. по 1902 г. До этого племенные лидеры в течение 10 лет проводили собрания, обсуждая идею межплеменного единства. В апреле 1892 они создали организацию Te Runanga o Te Kotahitanga mo Te Tiriti o Waitangi (кратко: «Котахитанга»), от имени которой был создан Парламент маори.
Парламент Науру
является однопалатным и состоит из 18 депутатов, избираемых на три года. Депутатом Парламента может быть лицо, достигшее 20 лет. Официальное название законодательного органа было изменено с «Законодательного Собрания» на «Парламент» 17 мая 1968 года внесением поправки в Конституцию страны. Депутаты избираются по несколькомандатным округам (всего 8 округов) — от каждого округа выбирается по 2 депутата, кроме округа Убенид, от которого избирается 4 депутата.
Баварский ландтаг
Барбара Штамм — Председатель ландтага Баварии Ландтаг (нем. Bayerischer Landtag) — парламент федеральной земли Свободное государство Бавария. Ландтаг Баварии состоит из одной палаты с 1999 года, в 1946—1999 годах в парламенте была и верхняя палата, Сенат. Парламент избирается раз в пять лет, выборы проходят в воскресенье или в праздник.[1][2] Очередные выборы не могут проводиться ранее, чем через 59 месяцев и позже 62 месяцев предыдущих.
Шелленберг феод
Феод Шелленберг — историческая территория в княжестве Лихтенштейн. Ранее принадлежала Священной Римской империи. Феод образовался во времена Гогенштауфенов. Сегодня является избирательным округом при выборах в парламент.
Гомруль 1914 года
Гомруль (Home Rule Act, Irish Third Home Rule Bill, Government of Ireland Act 1914) — законопроект, обсуждавшийся в парламенте Соединённого Королевства в 1914 году, согласно которому Ирландия получила собственный парламент.
Наполитано, Джорджо
Джорджо Наполитано (итал. Giorgio Napolitano, род. 29 июня 1925, Неаполь) — 11-й президент Итальянской республики. Бывший активист Итальянской коммунистической партии (затем партии Левых демократов), участник Движения Сопротивления. Пожизненный сенатор. Избран 10 мая 2006 в 4-м туре голосования, вступил в должность 15 мая.
Акт об унии Великобритании и Ирландии
(1800) — документ, который закрепил союз Королевства Великобритании и Королевства Ирландии; в результате чего было образовано Соединённое королевство Великобритании и Ирландии. Для этого 100 ирландских депутатов получили места в Палате общин в Парламент Великобритании.
Президент Словакии
— глава государства в Словакии, осуществляющий в основном церемониальные функции, в частности, назначающий премьер-министра. История Впервые должность президента появилась в Первой Словацкой республике в период Второй мировой войны. Первым и единственным президентом был с 26 октября 1939 до апреля 1945 Йозеф Тисо.
Парламент Мальты
Палата представителей (англ. House of Representatives, мальт. Il-Kamra tad-Deputati) — однопалатный парламент Мальты. Устройство и полномочия Парламент Мальты состоит в настоящее время из 69 депутатов, которые избираются на пятилетний срок в 13 избирательных округах по 5 депутатов от округа по системе единого переходящего голоса.
Жогорку Кенеш
План Введение 1 История 2 Состав Список литературы Введение Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кеңеш, Верховный совет) — законодательный орган (парламент) Киргизии.
Парламент Португалии
План Введение 1 Состав 2 Результаты выборов 2009 года 3 Председатель Ассамблеи Список литературы Введение Ассамблея Республики Португалия (порт. Assembleia da Repъblica) — однопалатный представительный орган (парламент) Португалии.
Выборы в Европарламент 2007 Болгария
Выборы в Европарламент 2007 г. в Болгарии были первыми выборами представителей в Европейский парламент после вхождения Болгарии в Европейский союз 1 января. Выборы проводились 20 мая 2007 г.
Парламент Ливана
Парламент Ливана Национальная Ассамблея (фр. Assemblйe nationale, араб. مجلس النواب
Федеральный парламент Бельгии
План Введение 1 Палата представителей 2 Сенат 3 Соединенные палаты Список литературы Введение Федеральный парламент — законодательный орган (парламент) Бельгии, состоящий из Палаты представителей (нидерл.: Kamer van Volksvertegenwoordigers (info), фр. la Chambre des Reprйsentants, нем. die Abgeordnetenkammer) и Сената (нидерл.: Senaat (info), фр. le Sйnat, нем. der Senat).
Парламент Греции
Парламент Греции Парламент Греции (греч. Βουλή των Ελλήνων, дословно Воля эллинов) — однопалатный законодательный орган (парламент) Греции, включающий 300 депутатов, избираемых на срок в четыре года.
Ход буржуазной революции
Ход буржуазной революции После неоднократных петиций к королю с требованиями о созыве парламента 3 ноября 1640г. собрался новый парламент, вошедший в историю как Долгий парламент (не расходился 12 лет). Эти события стали началом революции. Основными движущи-ми силами Английской буржуазной революции были крестьянство и городские низы.
Операция Аякс
— организованный спецлужбами Великобритания и США государственный переворот в Иране. Предпосылки 15 марта 1951 года меджлис (парламент) Ирана принял закон о национализации нефтяной промышленности Ирана, которая контролировалась английским капиталом. Первоначально американцы и англичане вели переговоры с премьер-министром Ирана Мосаддыком, но они ни к чему не привели.
Дойл Эрян
Дойл Эрян (ирл. Dбil Йireann) — нижняя палата парламента Республики Ирландия (Ойряхтаса). В данный момент действует Дойл тридцатого созыва. История
Наука кримінального права її зміст та завдання Загальні та спеціальні принципи кримінального п
Наука кримінального права, її зміст та завдання Кримінально-правова наука – це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого кримінального закону, практики його застосування та перспектив розвитку, історії національного кримінального права та права зарубіжних країн. Отже, предметом науки кримінального права є дослідження чинного кримінального права (de lege lata), я також положень майбутнього кримінального закону (de lege ferenda).
Закони царя Хаммурапі
Договір купівлі-продажу відповідно до Законів Хаммурапі. Система штрафів згідно Салічної правди. Заповіт у Французькому Цивільному Кодексі 1804 р. Договір найму в Цивільному уложенні Германської імперії. Покарання за вбивство відповідно до Законів Ману.
Парламент Республики Беларусь
Парламент Республики Беларусь. Структура, порядок формирования, полномочия. Согласно Конституции Республики Беларусь, парламент - Национальное собрание Республики Беларусь - является представительным и законодательным органом Республики Беларусь. Парламент состоит из двух палат - Палаты представителей и Совета Республики.
Конституції зарубіжних країн
План лекції. Поняття та сутність конституцій. Основні риси конституцій. Класифікація і порядок прийняття конституцій. Поняття конституційного нагляду.
Конституційне право як наука
Конституційне право кожної країни можна визначити як складову частину правової системи, її галузь. Ця галузь досліджується на рівні спеціальної юридичної науки.
Тенденції розвитку таособливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав
У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне приватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особливості, зумовлені історичним розвитком держав. Зокрема, Велика французька революція створила багатьом країнам необхідні умови для розвитку приватної ініціативи, капіталістичних відносин.
Предмет джерела і система конституційного права зарубіжних країн
ТЕМА 1. . План лекції. Предмет конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права. Система конституційного права. 1. Конституційне право конкретної країни – це сукупність юридичних норм, які закріплюють певні засади економічної і політичної організації суспільства, порядок формування, організацію і компетенцію найголовніших ланок державного механізму, територіальну організацію держави, визначають основи взаємовідносин держави та особи.
Парламенти і парламентаризм
Державні функції в кожній країні здійснюються розгалуженою системою органів. Вищі органи держави — парламент, глава держави і уряд, верховний суд — реалізують основні владні повноваження, а їхня діяльність набуває політичної значущості. Проаналізувавши роботу вищих органів, можна визначити, на яких засадах функціонує державний механізм у цілому.
Виборче право та виборчі системи зарубіжних країн
ТЕМА 5. . План лекції. Поняття виборчого права. Порядок проведення виборів. Виборчі системи зарубіжних країн. 1. Одним з елементів демократії є вибори в різні органи державної влади. В науці конституційного права термін “виборче право” в залежності від конкретних обставин пояснюється диференційовано.
Уряд в зарубіжних країн
План лекції. Місце уряду в системі державних органів. Порядок формування і структура уряду. Компетенція уряду. 1. Закономірністю суспільно-політичного і державно-правового розвитку країн світу є концентрація найголовніших повноважень в органів виконавчої влади. Виконавча влада – це сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно-політичні і владно-адміністративні функції.