Царство Гриби Загальна характеристика

Рефераты по астрономии » Царство Гриби Загальна характеристика

Відділ Слизовики
Царство Гриби Відділ Гриби

Відділ Лишайники

Гриби – це група гетеротрофних організмів безхлорофільні одно і багатоклітинні від дрібних мікроскопічних до таких великих як трутовики і гігантський дощовик. Гриби займають проміжне положення між рослинами і тваринами оскільки характеризуються рядом ознак:

Тварин: гетеротрофний тип живлення наявність в обміні сечовини в оболонці клітин є хітин запас поживних речовин у вигляді глікогену.

Рослини – необмежений ріст адсорбтивний тип живлення (шляхом всосування а не захоплювання їжі) характер розмноження.

Тіло побудоване з тонких нитчастих утворень – гіф. Їх сукупність утворює вегетативне тіло (міцелій або грибницю). Умовно гриби поділяють на вищі та нижчі. У нижчих грибів міцелій має одноклітинну будову у вищих він багатоклітинний. Дріжджі та внутрішньоклітинні паразитичні гриби міцелію не мають.

Гриби
Нижчі Вищі

Паразити:

Клас Аскоміцети Клас Базидоміцети
Фітофтора – картопляна гниль

Паразити:

Паразити:

Синтріхіум – рак картоплі Ольпідіум – чорна ніжка капусти Мікроспоридії (трихофітон) – стригучий лишай Сажкові (устилага) – викликають сажку, паразитують на злакових

Ріжки – на житі. Трутовик.

Сапрофіти:

Мукор – біла цвіль

Сапрофіти:

Цвілеві гриби – пеніцил, фурацил - антибіотики

Іржисті (кукцинія) – викликають іржу на різних рослинах

Дріжджі – одноклітиинні гриби (хлібні, пивні, винні)

Сапрофіти:

Домовий гриб


Трюфелі – цінні їстівні гриби Шапкові гриби

Клітина грибів.

1. Клітинна оболонка складається з целюлози білків ліпідів хітину. А під нею цитоплазматична мембрана.

2. Цитоплазма з одним або декількома ядрами мітохондріями лізосомами вакуолями (містить запасні речовини – глікоген ліпіди жири).

В цитоплазмі містяться білки і не зв’язані з органелами клітини ферменти амінокислоти вуглеводи ліпіди. В їстівних грибах є багато вітамінів і мінеральних солей.

Розмножуються гриби:

- статево

- безстатево (спорами)

-вегетативно (частинами міцелію)

-брунькуванням (дріжджі)

За характером живлення гриби поділяються на:

1. Сапрофіти – живляться готовими органічними речовинами мертвих організмів.

2. Паразити – живляться за рахунок організмів на яких поселяються (живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин).

Симбіонти – живуть у симбіозі з іншими організмами (хлорофільними рослинами живляться за рахунок утворення мікоризи.

антибіотик пеніцилін. В 1929 р англійський мікробіолог А.Фленінг виявив антибактеріальну дію плісені пеніцилу і виділив з неї речовину – пеніцилін. У 1940 р І.Флорі добув тривкий препарат пеніциліну.

Дріжджі.

Немає грибниці тіло складається з поодиноких овальних одноядерних клітин; розмножується швидко брунькуванням у деяких видів – статеве; при виснаженні середовища на якому вирощують дріжджі гриб утворює сумки зі спорами – дріжджева клітина перетворюється в сумку. Хлібні або пивні дріжджі – для випікання хліба а винні – для виготовлення вина. Дістають вітаміни В1 і В2.

Гриби паразити.

До нижчих грибів-паразитів відносять: фітофтора (паразитує на картоплі помідорах) синтрихіум (рак картоплі) – на бульбах утворюються нарости. В Україні мало поширений тому є об’єктом суворого карантину).

З класу Аскоміцети паразитичними є гриби: трихофітон – це гриб-паразит що викликає стригучий лишай (уражається волосся нігті шкіра людини і тварин). У рослин: ріжки – це паразитичний гриб що розвивається на житі пшениці та інших злаках. Під час цвітіння жита спори гриба заносяться на зав’язь квітки де вони проростають у міцелій. Переносять спори комахи. Перезимовують спори у ґрунті або з врожаєм гриба. Потрапляючи в організм людини або тварини ріжки спричиняють тяжке захворювання яке в народі називають „злі корчі” що може закінчитися смертю. З ріжок виготовляють ліки що використовують в гінекології та акушерстві.

З класу Базидіомицети представниками грибів-паразитів є: сажкові (гриб устилагу) – паразитує на культурних і дикорослих злакових. Хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею ураження відбувається під час цвітіння. Міцелій що проростає проникає в зав’язь і перебуває в зерні до його проростання. Заражене зерно мало відрізняється від здорового інші види сажки можуть заражати рослини спорами під час цвітіння злаків або можуть заражати молоді надземні рослини і при цьому міцелій не розростається по всій рослині а локалізується в місці зараження.

Заходи боротьби з сажками: технічна обробка насіння добір посівного матеріалу з незаражених плодів агротехнічні заходи які прискорюють ріст рослини.

Іржисті гриби (гриб пекунія) – викликають іржу. Паразитують на покритонасінних і вищих спорових рослинах уражені рослини вкриваються плівками оранжевого або іржистого (бурого) кольору.

Заходи боротьби з іржистими грибами: обпалення озимлення сірчаними препаратами виведення стійких сортів злакових бо найбільш поширена іржа що паразитує на злакових.

Цей гриб уражає асиміляційну поверхню хлібних злаків призводить до значних втрат врожаю.

Гриби-трутовики: завдають великої шкоди лісам паркам і лісовому господарству. Міцелій трутовиків розвивається всередині дерев руйнуючи деревину. Зараження – потрапляння спор через рани на корі. Через кілька років після враження виникають плодові тіла копитоподібної форми тверді та утворюється велика кількість спор.

Заходи боротьби з трутовиками: гігієна лісу спалювання заражених дерев.

Сучасна комплексна система мір захисту від паразитичних грибів.

1. Агротехнічні методи боротьби.

2. Біологічні методи – використання природних ворогів та продуктів їх життєдіяльності.

3. Хімічні методи антибіотики гормони ферменти гормональні препарати.

4. Карантинні – недопущення завезення збудників хвороб з інших континентів.

5.Селекція рослин – виведення рослин стійких до хвороб і збудників.

Хвороби людини викликані грибом:

1. Парша (гриб ахоріон) оселяється на волосяній поверхні голови.

2.Стригучий лишай – гриб трихофітон.

3.Пліснявка (у немовлят) – дріжджовий гриб – сідіум.

4. Кандидози – викликається грибком кандиди (молочниця).

Роль грибів у природі і народному господарстві.

1. Разом з бактеріями – роль у кругообміну речовин.

2. Важлива роль у процесі ґрунтоутворення знищують у ґрунті різних збудників хвороб.

3. Велика роль у створенні мікоризи; участь в утворенні лишайників – піонерів рослинності.

4. Використовується в н/г

- дріжджі – в хлібопекарській пивній виноробній та спиртових промисловостях.

- Види мукора: аспергіла – у спиртовій промисловості.

- З дріжджів дістають вітаміни В1 і В2. Вітаміни також є в плодових тілах їстівних грибів.

- Шапкові гриби як продукт харчування.

-З грибів пеніцилів дістають антибіотик пеніцилін як лікарський препарат застосовують препарат з ріжків.

- Як біологічний метод боротьби з шкідниками с/г (буряковий довгоносик); з грибів виготовляють препарат що застосовують для знищення шкідливих комах.

Шкідливе значення грибів.

- Руйнують деревину.

- Псують мастила книжки тканини корозія металу папір шкіряні вироби.

- Втрати врожаю.

- Захворювання людини і тварин рослин.

ПРОКАРІОТИ. БАКТЕРІЇ.

Надцарство – Прокаріоти. Царство – Дроб’янки Відділи – Бактерії та Ціанобактерії або синьозелені водорості.

Будова бактерії (бактеріальної клітини):

1. Оболонка.

а) Зовнішня – клітинна стінка – тонка еластична. До складу входить муреїн який придає бактеріальній клітині певну форму захищає склад клітини від дії факторів навколишнього середовища і виконує інші функції.

б) Напівпроникна плазматична мембрана забезпечує вибіркове поступлення речовин у клітину і виділення в навколишнє середовище продуктів обміну а також утворює вп’ячування – вирости всередину цитоплазми – мезосоми. На мембранах мезосом розміщуються ферменти а у форосинтетиків пігменти що можуть виконувати функції мітохондрій хлоропластів або апарату Гольджі. Багато бактерій зовні клітинної стінки утворюють слизову капсулу.

2. Цитоплазма в якій містяться:

а) Нуклеотид – ядерна ділянка зі спадковими матеріалами (кільцева молекула ДНК) який контролює всі внутрішньоклітинні процеси. Ядерець немає.

б) Рибосоми – велика кількість – до 20 тис. за будовою подібні до рибосом еукаріот але дрібніші за розмірами.

в) У деяких бактерій є газові вакуолі (бактерії водойм і ґрунтів). За допомогою цих вакуолей бактерії можуть переміщуватись у водному середовищі з мінімальними втратами енергії.

г) Запасні поживні речовини що містяться в цитоплазмі: вуглеводи глікоген і крохмаль) жири білки поліфосфати сірка та інші мінеральні речовини.

д) У деяких бактерій можуть міститись пігменти (ціанобактерії) – бактеріохлорофіл бактеріолуркурин бактеріофікоеритрин та більшість бактерій – безбарвні.

3. Органами руху є джгутики (один – кілька). Складається з однієї молекули специфічного білка. Можуть бути у декілька разів довші за саму клітину але незначного діаметру.

Шапкові гриби. (їх будова живлення симбіоз з рослинами).

Більшість видів цих грибів – сапрофіти (розвиваються на перегнійному ґрунті відмерлих рослинних залишках) та симбіонти. Вегетативне тіло складається з гіфів що утворюють грибницю розташовану в субстраті. В процесі розвитку на грибниці утворюються плодові тіла які складаються з ніжки та шапки. На нижньому боці шапки від центру до периферії у частини грибів розходяться пластинки на яких розвиваються спори – такі гриби називаються пластинчастими (сироїжки лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка що захищає пластинки (опеньки). У інших грибів нижня частина шапки має трубчасту форму – це трубчасті гриби. В трубчастих також дозрівають спори. Їх плодові тіла м’ясисті швидко загнивають легко пошкоджуються личинками комах поїдаються слимаками. Зверху шапки нитки гіфів забарвлені.

Розмножуються шапкові гриби спорами вегетативно (частинками міцелію).

Ріст і розвиток грибів у лісі залежить від складу ґрунту метеорологічних умов утворення мікоризи.

Шапкові гриби зв’язані переважно з вищими рослинами утворюючи мікоризу (підберезник з березою). Мікориза (грибокорінь) співжиття міцелію гриба з коренями вищих рослин. Явище відкрито у 1871 р Каменським.

Гриб допомагає рослині завоювати важкодоступні речовини гумусу сприяє поглинанню елементів мінерального живлення фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам активує ферменти вищої рослини. Від вищої рослини гриб отримує органічні речовини кисень кореневі виділення що сприяють проростанню спор. Мікориза не виявлена лише в осокових хрестоцвітих і водяних рослин. Гриби можуть бути зв’язані з мохоподібними а з водоростями утворюють лишайники.

Шапкові гриби поділяють на:

1.Умовно їстівні – які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити і видалити відвар або вимочувати у проточній воді (сироїжки строчки свинушки зморшки). Невірне приготування може призвести до харчового отруєння.

2.Безумовно їстівні – не потрібно додаткової обробки (білі підберезники підосичники справжні опеньки). В Україні приблизно 200 видів їстівних грибів.

3.Отруйні – це гриби що спричиняють отруєння організму (бліда поганка мухомори несправжні опеньки несправжні лисички).

Білки грибів досить швидко розпадаються з утворенням отруйних азотистих основ. Тому отруєння може бути викликане не тільки отруйними але й несвіжими їстівними грибами. При отруєнні грибами необхідно викликати швидку медичну допомогу. В грибах міститься багато мінеральних солей вітамінів білків (30%). Але білки грибів тяжко перетравлюються бо в клітинних оболонках міститься хітин.

Цвілеві гриби.

Поселяються на продуктах харчування в ґрунті на овочах і плодах. Викликають псування доброякісних продуктів (хліба овочів).

1. Сапрофіти: мукор (біла цвіль) – одноклітинний міцелій; пеніцил і аспергіл – багатоклітинний міцелій.

2. Паразити: трихофітон викликає стригучий лишай у людини і тварини

Мукор (біла цвіль або головчата плісень).

З’являється на харчових продуктах на гною у вигляді білого нальоту який через певний час чорніє. Гриб утворює розгалужений міцелій що складається з однієї клітини. Від якої відособлюється плодове тіло з спорангієм у вигляді головки в якій розвиваються тисячі спор темного кольору. За умов нестачі поживних речовин відбувається статеве розмноження: на кінцях утворюються гамети які зливаються проростають утворюючи зародковий спорангій. Деякі (мукорові дріжджі) розмножуються брунькуванням.

Пеніцил.

Живе у ґрунті. Або на продуктах харчування прискорює розкладання трупів рослин і тварин. Розмножується безстатевим шляхом (спори). Пеніцил золотистий виробляє

4. Пілі (фімбрії) – ниткоподібні утвори з білків чи полісахаридів – сприяють прикріпленню клітин до субстрату (середовища) або беруть участь у статевому процесі. Форми бактерій: коки (кулясті) палички (бацили) вібріони (зігнуті) спірили (2-3 оберти спірально вигнуті) спірохети (більше 3 обертів) джгутикові (мають джгутики – тоненькі вирости цитоплазми). Коки: монококи диплококи тетракоки стрептококи – ниткоподібні стафілококи – грона винограду.

Дихання: Дихають бактерії всією поверхнею клітини за відношенням до кисню бактерії поділяються на: аероби – використовують кисень; анаероби – живуть без кисню.

Живлення: За характером живлення бактерії поділяють на автотрофні і гетеротрофні.

1. Автотрофні бактерії що синтезують органічні речовини в результаті фотосинтезу (фототрофи) і хемосинтезу (хемотрофи). Хемосинтез у бактерій відкрив Виноградський у 1887 р. Хемотрофні – живляться за рахунок хемосинтезу тобто енергію отримують при хімічних реакціях (нітрифікуючі залізо- і сірко-бактерії). Фототрофні – пурпурні і зелені сіркобактерії. Використовують світлову енергію.

2. гетеротрофи – живляться готовими органічними речовинами.

а) Сапротрофи – (сапрофіти) живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин продуктами живлення людини. Викликають гниття і бродіння (ферментацію органічних речовин) – бактерії молочно-кислого та оцтово-кислого бродіння. Бактерії гниття. Гниття – це розщеплення білків жирів та інших азотовмісних сполук під дією гнильних бактерій з виділенням сполук неприємного запаху.

б) Симбіотичні бактерії – азотфіксуючі бактерії (бульбочкові – мутуалізм) поглинають азот з ґрунту і повітря збагачують ґрунт сполуками азоту що доступні бобовим рослинам які в свою чергу дають бактеріям поживні речовини.

в) Паразити – живуть за рахунок інших організмів – хвороботворні (патогенні).

Розмноження:

1. Нестатеве розмноження поділом – амітоз перед цим клітина збільшується в розмірах подвоюється молекула ДНК подальше розходження їх в дочірні клітини і ділиться навпіл через кожні 20-30 хвилин.

2. Статевий процес – коньюгація коли дві клітини обмінюються спадковою інформацією (у вигляді фрагментів молекули ДНК) через цитоплазматичний місток або пілі. Це явище підвищує спадкову мінливість і має ще одну назву – генетична рекомбінація (кишкова паличка – Escherichia coli).

3.Спороутворення – за несприятливих умов можуть утворюватись спори (всередині). Спори вкриваються щільною оболонкою і вони здатні витримувати температуру. Посушливий період та інші несприятливі умови.

4. Дуже рідко зустрічається брунькування.

Рух:

а) за рахунок джгутиків;

б) за рахунок виділення слизу (реактивний рух);

в) спірилам властиві хвилеподібні рухи маятникові і поступальні рухи.

Пристосування до несприятливих умов:

1 За несприятливих умов бактерія інцистується – тобто покривається захисною товстою оболонкою – цистою. Цисти зберігають життєздатність протягом багатьох років здатні витримувати високі температури +250˚С або низькі - 180˚С.

2. Багато бактерій при несприятливих умовах здатні стискатися. Втрачати воду і переходити в стан спокою (примітивний анабіоз).

3. Спороутворення.

Поширення бактерій: в ґрунті в воді в повітрі живих і мертвих організмах в снігах полярних областей гарячих джерелах. Атомні реактори. Винятком є лише кратери діючих вулканів. Бактерії – аборигени нашої планети – першопоселенці.

2. Кип’ятіння .

3. Підвищення тиску в автоклавах.

4. В медицині в сільському господарстві харчовій промисловості при дизенфікації використовують Сl2 I2 Br2 спирт формалін Н2О2 KMnO3 – марганцовка.

5. Методи боротьби з гнильними бактеріями: сушіння грибів плодів м’яса риби замороження маринування засолка висока концентрація цукру (варення компот).

Ціанобактерії – синьозелені водорості:

Мікроцистіс носток анабела спіруліна.

Пігменти: хлорофіл каротиноїди фікоціанін фікоеритрин. Оболонка складається з муреїну іноді целюлози ослизнюється. В центрі є форосинтетичні мембрани газові вакуолі.

Розмноження: поділом клітини розпадом колоній статевий процес спори.

„Цвітіння води” – задуха риби отруєння води.

Значення: для виготовлення паперу картону лаків фарб корм для худоби добрива корм для риб.

Мікрофлора ґрунту – в 1 га – сотні млн і міліарди особин. Кількість залежить від типу ґрунтів (багато в чорноземах).

Страницы: 1 2