Реферат
з біології на тему:
СЛИВА ДОМАШНЯ
І СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА
СЛИВА ДОМАШНЯ
слива звичайна, Prunus domestica — дерево родини розових, заввишки 6—12 м. Гілки неколючі, голі, з гладенькою корою. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, темно-зелені, товсті, зісподу опушені, зарубчасто-пилчасті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, одиничні або в пучках по 2—5, пелюстка білі або зеленувато-білі. Плоди — м'ясисті кістянки овальної, округлої чи яйцевидної форми, з чітко виявленою поздовжньою черевцевою борозенкою, різного (від зеленого й жовтого до червоного і синювато-чорного з восковим нальотом) забарвлення, кісточки сплюснуті, з гострими кінцями. Цвіте у квітні—травні.
Поширення. Батьківщина сливи домашньої — Мала Азія, Кавказ і Північний Іран. На Україні її вирощують в усіх плодових зонах, але найпоширеніша вона у Вінницькій, Хмельницькій, Харківській, Донецькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.
Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують плоди і кору рослини. Плоди використовують свіжими або переробляють на чорнослив (сушені плоди), маринади, компоти, варення, повидло, мармелад, джеми, цукати тощо. Для переробки на чорнослив збирають плоди, які повністю достигли. Спочатку їх бланшують (витримують 1—-2 хвилини в окропі), а потім сушать, розстеливши на сонці. Найстигліші й найсоковитіші плоди бланшують окремо у 0,5—1,0 %-ному розчині питної соди протягом 20—30 секунд, щоб уникнути розтріскування. Штучно сушать плоди при температурі 50—55°, доводячи її в кінці сушіння до 75— 85°. Сушених плодів виходить 22 %. Зберігають їх у мішках з нещільної тканини. Кору рослини використовують свіжою.
Хімічний склад. Свіжі сливи містять 6—17% цукрів, до 1,6% органічних кислот (яблучна, лимонна, щавлева, янтарна, хінна), дифенілізатин, пектинові речовини, флавоноли (кверцетин, ізокверцитрин), антоціани й лей-коантоціани, каротин (0,1—2,7 мг %), вітамін Е (0,63 мг %), аскорбінову кислоту, вітаміни групи В та сполуки калію (214 мг%), заліза, йоду, міді й цинку. Ядро кісточок містить до 42 % жирної олії, що за своїми властивостями не поступається перед олією з мигдалю (див. статтю Мигдаль звичайний).
Фармакологічні властивості і використання. Свіжі й сушені сливи, виготовлені з них компоти і сік з м'якушем виявляють ніжну послаблюючу дію й рекомендуються при запорах і атонії кишечника, особливо у дітей і в людей похилого віку, і для очищення кишечника при запальних його станах. При ожирінні й цукровому діабеті вживати сливи в зазначених випадках слід після спеціальної обробки, яка дає змогу позбавити їх цукру і кислот. Сливи позитивно впливають на печінку при неінфекційних гепатитах, поліпшують стан хворих на атеросклероз (сприяють виведенню з організму холестерину) і гіпертонію, прискорюють видалення з організму надлишків води і кухонної солі. Як і інші плоди, що містять пектини, сливи сприяють виведенню з організму радіоактивних речовин. М'якуш слив іде на виготовлення комбінованого препарату кафіолу, який застосовують як послаблюючий засіб. Свіжу кору використовують у гомеопатії.
СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА,
інжир, фігове дерево, (Ficus carica) — одно- або дводомна листопадна субтропічна, з молочним соком рослина родини шовковицевих. В дикому стані смоковниця являє собою куги, або невисоке деревце, в культурі — велике дерево (до 15 м заввишки) з товстими, слабо розгалуженими гілками. Листки великі, чергові, довгочерешкові, серцевидні, 3—5-лопатеві за формою (залежно від сорту листки можуть бути й іншої форми). Квітки маленькі, непоказні, розміщені всередині м'ясистого порожнистого суцвіття-сиконія з вузьким отвором зверху. Розрізняють З типи квіток: чоловічі (тичинкові), жіночі короткостовпчикові, так звані галові, і жіночі довго-стовпчикові, що дають плоди. Довгостовпчикові квітки формуються в суцвіттях, які в процесі розвитку перетворюються на великі соковиті супліддя-фіги. Чоловічі й галові квітки формуються в суцвіттях, що мають менші розміри й завжди залишаються твердими (в них утворюється пилок і розвиваються оси бластофаги, дорослі жіночі особини яких запилюють довгостовпчикові квітки). У диких рослин смоковниці обидва типи суцвіть містяться на одному й тому самому дереві, у більшості культурних — на різних деревах. Існує багато сортів, у яких супліддя розвивається без запилення — партеногенетично. Плоди — горішки, що містяться всередині м'ясистого супліддя — фіги. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у липні — серпні.
Поширення. В дикому стані смоковниця росте в Середземномор'ї, Малій та Південній Азії (в СНД зустрічається на Кавказі і в Середній Азії). В Криму смоковницю культивують як плодову рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують супліддя, які збирають у період повної стиглості і вживають свіжими або сушать, і листя смоковниці (Роїіа Рісі сагісае). Листя збирають без черешків у червні — липні й сушать у затінку, розстилаючи тонким шаром. Сухого листя виходить 20 % .
Хімічний склад. Сушені супліддя смоковниці містять 50—70 % цукрів, 5 % пектину, 4—6 % білків, жири (1,3%), органічні кислоти (до 1 % ), антоціанові глікозиди, слиз, вітаміни Вр В2, В6, С, РР, пантотенову й фолієву кислоти, каротин, протеолітичний фермент фіцин та мінеральні речовини (калій, кальцій, магній, фосфор, залізо). У листках рослини є фурокумарини псорален і бергаптен, дубильні й смолисті речовини, органічні кислоти, рутин (0,1 %), аскорбінова кислота (до 300 мг % ) та ефірна олія.
Фармакологічні властивості і використання. Супліддя смоковниці виявляють легку послаблюючу дію й використовуються при хронічних запорах. Як дезинфікуючий і пом'якшувальний засіб супліддя застосовують при бронхіті, сильному кашлі й пневмонії, зовнішньо, у вигляді полоскань,— при ангіні й фарингіті. Як дієтичний продукт смоковницю рекомендують при тромбоемболічних захворюваннях і захворюваннях серцево-судинної системи, при анемії, для поліпшення травлення, ослабленим хворобою людям та в геріатричній практиці. Вживання смоковниці протипоказане хворим на цукровий діабет, при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при сечокислому діатезі. Молочний сік рослини використовують у народній медицині від бородавок, в умовах експерименту він затримує ріст саркоми, згубно діє на гельмінтів. З листя смоковниці виготовляють препарат псоберан, який призначають при вітиліго і гніздовій плішивості. У народній медицині настій листя дають усередину при кашлі, бронхіальній астмі, ентеритах і ентероколітах, при хворобах нирок.
Другие работы по теме:
Слива - плодовая культура
С Л И В А Среди других плодовых культур слива занимает, по распространенности третье место (18% всей площади). В сливе сахаров 10-12 % от сырой массы, кислот 0,8%, минеральных веществ 0,5%. Есть витамины С, А, В
Горизонтальный кожухотрубный испаритель
Лабораторная работа № 2. Петров С А ХтиТ-5-1 Испарители Испаритель - это теплообменный аппарат, в котором хладагент кипит за счет теплоты, отнимаемой от хладоносягеля.
Энергосбережение при использовании пара
Лабораторная работа по курсу: Энергосбережение в промышленных технологиях на тему : « Энергосбережение при использовании пара» Цель работы : рассмотреть различные способы снижения затрат теплоты в пароиспользующем оборудовании, и закрепить методику расчета экономии теплоты и денежных средств.
Составление гидросхемы
Составление принципиальной гидросхемы, реализующей необходимый рабочий цикл в автоматическом режиме, описание ее работы. Расчет рабочих параметров и выбор насоса и гидроаппаратуры. Построение характеристики системы в зависимости от расходов жидкости.
Характеристика гарнизона в повести Куприна Поединок
Автор: Куприн А.И. За исключением немногих честолюбцев и карьеристов, офицеры несут службу, как принудительную и неприятную барщину, не любят ее и тяготятся ею. Младшие чины опаздывают на занятия, убегают с них, командирам тоже не до службы. Обремененные многочисленным семейством, долгами, непомерными расходами при мизерном жаловании, они нередко задерживают деньги, солдатские письма, нечисто играют в карты.
Айлантовый шелкопряд
Введение 1 Распространение 2 Описание 3 Развитие 4 Экология 5 Галерея Список литературы Введение Айлантовый шелкопряд, или цинтия (лат. Samia cynthia) — вид павлиноглазок из подсемейства Arsenurinae. Гусеницы используются человеком для получения шёлка, но не является одомашненным видом, как тутовый шелкопряд (Bombyx mori).
Вишнёвая побеговая моль
Введение 1 Описание 2 Ареал 3 Биология Список литературы Введение Вишнёвая побе́говая моль (лат. Argyresthia pruniella) — вид бабочек рода Argyresthia семейства Аргирестииды (Argyresthiidae), вредитель сельскохозяйственных культур. К числу кормовых растений кроме вишни относятся также черешня, слива, абрикос, персик и терн, иногда яблоня, груша, боярышник, рябина и лещина.[1]
Составление программы Определение фруктово-ягодной культуры приносящей хозяйству максимальный
ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ИДО ГОУ МГИУ Курсовая работа по дисциплине «Информатика» Жуков 2009 Задание В коллективном хозяйстве имеются фруктово-ягодные сады (яблоня, вишня, слива, черная смородина, крыжовник, клубника – всего 6 фруктово-ягодных культур). Каждый год в течение 5 лет колхоз собирал урожай с каждого сада и продавал урожай по закупочным ценам, которые различались по годам.
Cакура - Prunus serrulata Вишня японская
Сакура – японская декоративная вишня (черешня). Это своего рода символ Японии. Её можно встретить в Японии повсюду: в горных районах, по берегам рек, в городских и храмовых парках. Праздник цветущей сакуры – один из древнейших обрядов японцев.
Дерева та ліси України
РЕФЕРАТ на тему: Найдавніші екземпляри В геологічному музеї Львівського національного університету ім. І.Франка зберігається уламок стовбура дерева, що росло поблизу Каракуби (південний Донбас) у період девону, тобто 360-370 млн. років тому. Ці дерева належать до плаунових, вони росли на Землі ще перед тим, як з’явились папоротеподібні, й були заввишки до 30-40 м.
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
Горобина звичайна
оробина звичайна — Sorbus auciiparia L. Родина розоцвітих — Rosaceae. Дерево заввишки 4—15 м. Кора гладенька, сіра. Гілки пухнасті, бруньки повстянисті, чорвувато-фіолетового кольору, конусовидні. Листки чергові, неяарнонір-часті. Квітки дрібні, білі, запашні, зібрані у густі щитки. Плід — ягодоподібний, дрібний, соковитий, кулькоподібний, блискучий, оранжево-червоний, на смак гіркий, терпкий, після заморожування приємний гіркувато-кислий.
Суниці лісові суріпиця звичайна
Реферат на тему: СУНИЦІ ЛІСОВІ, СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА СУНИЦІ ЛІСОВІ (агудка, базінка, байбара, капшук, пазубник, поземка, позьомка з'їдома, полевниці, полявчик, полониці, полуниці, ягода, яриця)
Арніка гірська оман високий конвалія звичайна
Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками.
Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна
Реферат на тему: Опис рослин: КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ, КОМОННИК ЛУЧНИЙ, КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків.
Капуста городня картопля квасениця звичайна
Реферат на тему: КАПУСТА ГОРОДНЯ, КАРТОПЛЯ, КВАСЕНИЦЯ ЗВИЧАЙНА КАПУСТА ГОРОДНЯ Brassica oleracea Дворiчна овочева рослина родини хрестоцвітих. Протягом першого року утворю низьке стебло iз значної кiлькості листкiв щiльну гладеньку головку. На другий рiк розвивається квiтуче стебло, до 150 см заввишки.
Проблема умов міжнародної торгівлі
Мойсейченко Павло Олександрович Домашня робота з МЕВ ІІ МЕВ, 1 група Чому проблема умов міжнародної торгівлі не розглядалась в класичній теорії Щоб відповісти на це питання, треба, на мою думку, спочатку вказати, що взагалі є умовами торгівлі, потім розглянути відмінності між класичною та неокласичною теоріями міжнародної торгівлі(МТ), бо саме ними зумовлена поставлена проблема, а потім, проаналізувавши це, зробити відповідний висновок: чому умови МТ не розглядалися в класичій теорії.
Метод магнітної стінки
Лекція 16 . Він застосовується при аналізі діелектричних резонаторів. Обернена ситуація – хвиля виходить з металу (або діелектрика) в вакуум. Зліва – стояча хвиля, справа – біжуча, звичайна, зі сталою амплітудою.
Шовковиця біла шоломниця звичайна
Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.
Настурція лікарська незабудка польова нетреба звичайна
Реферат на тему: НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА, НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА , НЕТРЕБА ЗВИЧАЙНА НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА (поточарка) Nasturtium officinale Багаторiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло висхiдне, до 60 см заввишки, порожнисте, гранчасто-борозенчасте, розгалужене. Листки черговi, перистороздiльнi, овальнi або яйцеподібнi.
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
Дієтотерапія для ендокринної системи
Правильно спланована дієта має велике значення. У більшості випадків лікувальне харчування являється доповненням медикаментозної терапії лікувальне харчування має свої цілі не тільки зберегти життя хворого, але й зберегти йому працездатність.