ини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Українські вчительські організації Галичини та Буковини, такі як “Українське педагогічне товариство” (далі УПТ), “Українська школа”, “Учительська громада”, “Взаємна поміч українських вчителів” (далі ВПУВ) доклали чимало зусиль, щоб налагодити відносини з відомими діячами Наддніпрянщини.
1898 р. в Галичині та на Буковині громадські об’єднання відзначали 100-літню річницю відродження української літератури, що пов’язувалося з появою визначної пам’ятки української літератури –“Енеїди” І.Котляревського. 31 жовтня 1898 р. в приміщенні Львівського університету відбулися урочисті збори з приводу цієї події, де серед виступаючих були відомі в Галичині та на Буковині політики та вчені, провідники українського вчительства, М.Грушевський, С. Смаль-Стоцький [7].
19 жовтня 1898 р. товариство “Українська школа” в Чернівцях разом з іншими українськими громадськими об’єднаннями вирішило гідно відсвяткувати 100-літню річницю відродження національної літератури. Було створено з цього приводу організаційний комітет, що вирішив призначити урочисті події на 3 грудня 1898 р. До програми святкувань ввійшло наступне: доповідь про визначного класика української літератури –І.Котляревського, концерт на цього честь та театральна постановка п’єси “Наталка-Полтавка”. Газета Буковини з приводу вищезгаданих подій писала: “буковинська Русь вже пробудилася і живе своїм руським життям” [8].
Прийняли участь представники українських педагогічних товариств Галичини та Буковини в урочистому відкритті пам’ятника І.Котляревському у Полтаві 30 серпня 1903 р., що стало святом єднання всіх українських земель. До Наддніпрянщини від буковинців прибули такі видатні представники учительського руху як В.Сімович та М. Кордуба [2].
1903 р. став пам’ятним для української громадськості ще однією важливою подією – святкуванням 35-ліття музичної діяльності М.Лисенка. В листопаді 1903 р. ювілейні заходи відбулися у Львові та Чернівцях [4,5].
13 січня 1904 р. представницькі делегації галичан та буковинців прибули на святкування творчого ювілею М. Лисенка у Києві. В складі буковинської делегації було 9 осіб. Серед них професор С.Смаль-Стоцький, шкільні інспектори О. Попович, І. Стратийчук. З привітальним словом від Буковини виступив професор Є. Пігуляк, який відзначив величезний внесок славетного композитора у розвиток національної культури українців [9].
35-річчя літературної діяльності І.Нечуй-Левицького, що відзначалося у Києві на початку 1904 р. не залишилося поза увагою освітянських організацій Галичини та Буковини. Щоб прийняти участь в урочистостях до Києва вирушила велика делегація з Галичини. Буковину представляв письменник, педагог та громадський діяч Осип Маковей. Він вручив ювілярові пам’ятне вітання, виконане на пергаменті, від всіх українських товариств Буковини. Воно було виготовлене в типовому гуцульському стилі. Особливої оригінальності вітанню надали мініатюри виконані художницею Кохановською і напис синьо-золотою фарбою: “Іванові Нечій-Левицькому від буковинських Русинів” [10].
Всі товариства Галичини та Буковини, в тому числі й педагогічні, доклали чимало зусиль для пропаганди творчості Т.Г. Шевченка та його особистості як національного пророка. Кожного року навесні відбувалися шевченківські свята, вшановувались роковини його народження та смерті. Проте особливе значення для української громадськості мали заходи на честь 100-ї річниці від дня народження Т.Шевченка.
Заслуговує уваги проект вшанування пам’яті Великого Кобзаря, висунутий УПТ. Передбачалося, що товариство в даному випадку відмовиться від традицій супроводжувати такі заходи концертами та святковими виставами. Натомість організує перший шкільний конгрес, щоб показати українській громадськості всі здобутки національного шкільництва. До теоретичної частини конгресу передбачалося включити виступи з таких важливих питань:
Історія розвитку українського шкільництва від найдавніших часів до сьогодення (доповідач М.Грушевський)
Завдання школи та виховання (доповідач І. Копач)
Сьогоднішній стан української освіти в різних державах світу. Його найважливіші проблеми (декілька доповідачів).
Після теоретичної частини планували організувати виставку досягнень УПТ: навчальних підручників, методичних видань для вчителів, шкільного приладдя; малюнки, вишивки, витинанки, створені руками дітей, педагогічні та літературні праці педагогів, статистичні матеріали щодо розвитку українських педагогічних організацій, приватних навчальних та виховних установ, державних закладів освіти та багато іншого [6]. Проведення шкільного конгресу було заплановане на листопад 1914 р. Через військові події на території Галичини його не вдалося провести.
Реальністю стало проведення 25 і 26 липня з нагоди Шевченкового ювілею Всеукраїнського з’їзду народного вчительства, який організувала інша галицька педагогічна організація – ВПУВ. На з’їзд завітали педагоги з багатьох держав світу. В доповідях, виголошених на з’їзді, учителі розповідали про розвиток шкільництва та святкування ювілею Великого Кобзаря в Галичині, Буковині, Угорщині, Росії, США, Канаді, Бразилії [3].
Фаховий часопис товариства ВПУВ “Учительське слово” з цього приводу писав: “Загомоніла соборна Україна, звеличуючи пам’ять Тараса Шевченка. Де лишень гомонить українська мова й пісня, де царить свідомість і почуття національної єдності, де в грудях кожного б’ється щире українське серце, - усюди, як в старому краю, так і на вольній землі Вашінгтона, велично святкують соті роковини уродин нашого Генія, Пророка й Вчителя [1].
Щодо святкування Шевченкового ювілею українцями Наддніпрянщини, то “Учительське слово” з писало так: “в найбільшій частині української території російський уряд придавив почування міліонів тямущих одиниць, та пригасив їх палкий розгар до світлого звеличення Того, який для всіх нас був світлом, провідною зірницею в темряві” [1].
Таким чином, українські педагогічні товариства Галичини та Буковини чимало зробили для зміцнення національно-культурних зв’язків між західноукраїнськими землями та Наддніпрянщиною. Цьому сприяло, у великій мірі, спільне святкування важливих подій національного життя. Культурні зв’язки допомагали утвердженню загальноукраїнських ідей, уявлень про Україну як одне ціле, як спільну Вітчизну великого українського народу, віри у побудову соборної та незалежної України.
Джерела та література:
Даймо докази нашої станової свідомості! // Учительське слово. – 1914. –15 вересня.
Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – С. 423.
З’їзд українського народного учительства // Діло. – 1914. – 16вересня.
Лисенкові свято у Львові // Буковина. – 1903. – 21 грудня.
Лисенкові свято у Чернівцях // Буковина. – 1903. – 23 листопада.
Перший український шкільний конгрес і вистава У.П.Т.// Учитель. – 1914. – 20 квітня.
Рускі ювілейні торжества у Львові // Буковина. – 1898.– 6 жовтня.
Ювілей Котляревського на Буковині // Буковина. – 1898. – 21жовтня.
Ювілей Лисенка у Києві // Буковина. – 1904. – 13 січня.
Ювілей Нечуй-Левицького // Буковина. – 1904. – 1 січня.
Другие работы по теме:
Педагогічні інновації в дошкільній освіті
Реферат на тему: Педагогічні інновації в дошкільній освіті Для сучасного етапу розвитку освіти в Україні, зокрема дошкільної, характерна широка наявність у ньому інноваційних процесів.
Україна в Першій світовій війні
Реферат на тему: Україна в Першій світовій війні Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено.
Опришківський рух
Реферат з історії України Рух опришків Опришки – це учасники народно-визвольної боротьби в Галичині на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської і української шляхти, молдавських феодалів, угорських і австрійських поміщиків у 16-1-й половині 19 ст. Вперше опришки згадуються в документах 1529 р.
Киевский курень
Ки́евский куре́нь — полувоенное формирование ОУН(м) (сторонников А. Мельника). Сформировано в октябре 1941 г. в основном из бывших военнопленных и выполняло функции вспомогательной полиции в оккупированном немецкими войсками Киеве. Во главе куреня стояли представители походных групп ОУН (группы, прибывшие в Киев, курировал О.
Головна Руська Рада
Під впливом революційних подій у Західній Європі львівські українці 19 квітня 1848 р. від імені всіх українців Галичини подали на ім'я цісаря петицію з низкою демократичних вимог. У ній, зокрема, зазначалось, що українці становлять частину великого слов'янського народу, що вони — автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, цінують свою націю і хочуть її зберегти.
Створення Союзу визволення України
Політичні партії під російській України, зокрема Українська соціал-демократична робітнича партія, на чолі з С. Петлюрою закликали підтримати Росію в боротьбі з Австро-Угорщиною. Вони прагнули отримати від царизму широку національно-територіальну автономію після війни. Тобто залишалися вірнопідданими Росії, так само як і представники Головної Ради щодо Австрії.
Южная Буковина
(укр. Південна Буковина; рум. Bucovina de Sud) — историко-культурная область в составе современной республики Румыния. Большую часть её территории ныне занимают аграрно-промышленные уезды жудецы Сучава и Ботошани.
Проголошення ЗУНР
РЕФЕРАТ на тему: Проголошення ЗУНР. Політичні перетворення в Західній Україні” 18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини.
Становище Закарпаття у складі Чехословаччини
Чехословаччина в 20-30 роках була єдиною в Центральній Європі достатньо демократичною країною. Вона окупувала Закарпаття, і незабаром її політика в цьому регіоні набрала поміркованого характеру. Але діяльність і цієї країни підпорядковувалася єдиній меті — утриманню під своїм контролем прадавньої української землі.
Українські землі в складі Румунії
РЕФЕРАТ на тему: Українські землі в складі Румунії §1. Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни Найавторитетнішим офіційним ідеологом у питанні «східної політики» королівської Румунії вважався професор І.Ністор, у працях якого обґрунтовувалась концепція «історичного права» Румунії на Покуття, Бессарабію і всю Буковину, вперше у румунській історіографії були сформульовані претензії на так звану Трансністрію (землі між Дністром і Південним Бугом) 1.
Захоплення російськими військами Галичини і Північної Буковини
Тема : . Бойові дії у 1915-1916рр. Мета : розглянути хід воєнних дій на українських землях у 1914р; розкрити суть політики російської адміністрації; ознайомити учнів зі станом українського національного руху в Наддніпрянській Україні; простежити бойовий шлях легіону УСС, показати мужність і героїзм «усусів».
Формування політичних партій в 18 ст.
Уже на попередньому етапі розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях були створені сприятливі умови для консолідації та організаційного оформлення політичних партій, що мали прийти на зміну недостатньо згуртованим народовцям і москвофілам.
Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки
Передумови створення Західноукраїнської Народної Республіки. Події Першої світової війни, жовтнева революція, розпад Австро-Угорської імперії. Українсько-польський територіальний конфлікт. Діяльність місцевих комуністів та емісарів з радянської Росії.
Український національний рух напередодні Першої світової війни
Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.
Буковинське народне віче
Аналіз історичних подій Буковинського народного віча в Чернівцях 3 листопада 1918 р, де учасники прийняли доленосне рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської держави й заявили про своє прагнення об'єднатися з Великою Україною.
Юридичне оформлення приєднання Галичини і Буковини до Австрії
Дипломатичні переговори Австрії, Пруссії та Росії про поділ Польської держави. Історичні права Габсбургів на українські землі, юридична основа - історичний факт панування в Галицько-Волинському князівстві представників угорської династії Арпадів.
Філософська культурологія Володимира Залозецького
Ознайомлення з життєвим шляхом та внеском Володимира Залозецького - хірурга, громадського діяча, творця неовізантизму в українському мистецтвознавстві - в розвиток філософії, культурології, мистецького середовища та створення етнографічного музею.
Румунія у міжвоєнний період
Як відомо, Румунія брала участь у Першій світовій війні на боці Антанти. Післявоєнні мирні договори забезпечили їй збільшення території більш як у два рази. Країна мала значні сировинні ресурси, досить розвинуту промисловість, особливо нафтову. Проте в цілому вона була аграрною. Більшість селян були малоземельними або безземельними.
Західна Україна на картах вчених західної діаспори
Так історично склалося, що багато українців були змушені виїжджати за межі України і працювати за кордоном. Виділяють три основні хвилі української еміграції на захід: перша – в добу бездержавності (кінець XVIII – початок ХІХ ст.); друга – міжвоєнна (1917- 1939 рр.); третя –у роки Другої світової війни та після неї.
Етнічні межі України
Реферат на тему: "Етнічні межі України" Етнічні межі українства. Поза Україною проживає майже п'ята частина українців, значна частка яких припадає на прилеглі райони, котрі є, власне, етнічною територією української людності.
Діяльність спрямована на захист політичних прав
Керівні органи українських вчительських товариств розуміли, що вирішення найважливіших проблем, які стоять перед українською школою та педагогами є нереальним, якщо вчителі не візьмуть активної участі у політичному житті суспільства. Формально педагоги мали можливість скористатися всіма політичними правами, які давала народам Австро-Угорщини їхня конституція.
Педагогічно-просвітницька діяльність Софії Федорівни Русової
Реферат з педагогіки Педагогічно-просвітницька діяльність Софії Федорівни Русової (1856-1940) Роки, що минуло з часу проголошення незалежності Української держави, позначене інтенсивною розробкою та утвердженням законодавчо-концептуальних засад відродження і забезпечення життєдіяльності національної системи освіти, спрямуванням її на нові соціально-культурні орієнтири, переосмисленням та об'єктивним висвітленням українського історико-педагогічного процесу, усвідомленням сутності внеску у його розвиток незаслужено забутих освітніх діячів і педагогів минулого.
Педагогічна деонтологія
Реферат з педагогіки ТЕМА: Педагогічна деонтологія. План І. Поняття педагогічної деонтології. ІІ. Ідеї відомих педагогів – як підґрунтя вітчизняної деонтології.
Український національний рух в Галичині
Міністерство освіти і науки України Чернівецький державний університет імені Ю.Федьковича Факультет іноземних мов Кафедра германських мов для природничих факультетів
Прерафаеліти
Братство Прерафаелітів, що на початку діяльності позначало себе загадковими ініціалами ПРБ, - це товариство художників, що було утворене 1848 року в Лондоні. Його провідними діячами були Вільям Голман Гант, Джон Еверетт Мілле і Данте Габріель Россетті, причому найстаршому з них, Гантові, був лише 21 рік.
Розвиток школи й педагогічної думки на Буковині
Еволюція українського шкільництва й педагогічної думки Буковини протікала в загальнонаціональному руслі історії України й належить до цінних надбань виховної культури українського народу. Тим більше, що на цій предковічній території з давніх часів жили українські племена, переважно тиверці та уличі.
Українські учительські товариства на Буковині ХІХ-ХХ ст
УКРАЇНСЬКІ УЧИТЕЛЬСЬКІ ТОВАРИСТВА НА БУКОВИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. Друга половина ХІХ - початок ХХ ст. на Буковині позначилися швидким ростом кількості народних шкіл. Напередодні Першої світової війни в них працювало понад 820 українських учителів. Вони були добре організовані і згуртовані завдяки діяльності українських учительських товариств.