: Дитячі повітряно-крапельні інфекції.
Кір. Профілактика.
План
Повітряно-крапельні інфляції.
Шляхи передачі, механізм зараження.
Три періоди протікання кіру.
Лікування.
Профілактичні мірокприємства.
Дитячі інфекції – найбільш поширені інфекційні захворювання, які частіше або майже виключно виникають в дитячому віці і навіть переважно в ранньому, або дошкільному віці. Інфекційним захворюванням належало перше місце в структурі дитячої смертності. Та з роками проводились різносторонні дослідження імунологів, мікробіологів, вірусологів: була розроблена стійка система боротьби з дитячими інфекціями, в результаті використання якої досягнуто значних успіхів.
В нашій країні різко знизилась захворюваність – аж до ліквідації окремих нозологічних форм, при всіх інфекціях зменшилась летальність; дитячі інфекції в смертності населення практично майже втратила значення.
Шляхи передачі, механізм зараження, перш за все, залежить від локалізації інфекції в організмі, яка визначає спосіб виділення збудника в навколишнє середовище. При інфекціях з пораженням носа, дихальних шляхів передача проходить повітряно-крапельним шляхом (кір, коклюш, грип і інші).
При повітряно-крапельних інфекціях збудники під час кашлю, чихання, розмов зі слиззю із зіва, дихальних шляхів потрапляють в навколишнє середовище: слизь розпилюється на дрібні частинки, які оточують хворого. Інфекція зберігається в повітрі, звідси вона потрапляє в зів і дихальні шляхи здорової дитини.
Кір – гостре інфекційне захворювання вірусної природи, яке протікає з характерною лихоманкою, генералізованим пораженням слизових оболонок дихальних шляхів, рота, зіву і очей, супроводжується висипаннями та частими ускладненнями зі сторони органів дихання.
Збудник корі відноситься до мікро вірусів, який виділяється зі слизі носоглотки та з крові хворого в катаральному періоді і на початку висипань. Вірус є патогенним для людини та деяких порід мавп. Він не стійкий у зовнішньому середовищі, в повітрі при денному світлі, в крапельках слини гине протягом півгодини; при висиханні гине відразу, при нагріванні до 500С – протягом 15 хв., при 600С і вище – відразу. При низьких температурах і в темноті він може зберігатись довго, при +40С – до декількох неділь, а при -150С або нижче – до декількох місяців.
Джерелом інфекції являється хворий любою формою кіру, в тому числі і ослабленою формою, яка виникає в результаті пасивної імунізації, а також хворі, які захворіли не дивлячись на активну імунізацію. Хворий кіром є заразним в останні 1-2 дні інкубації, в катаральному періоді, в перші 3 дні висипань.
Шлях передачі інфекції повітряно-крапельний.
Сприйнятливість до кіру дуже високе, коефіцієнт контагіозності наближається до 100%. Діти перших 3 місяців володіють вродженим імунітетом, переданим від матері. Після 3 міс. імунітет знижується і до 6-8 міс. зникає. Після кіру любої форми організм стає імунним на все життя: в крові зберігаються відповідні антитіла.
Захворюваність на кір найбільш висока у віці від 2 до 7 років, потім вона знижується, і після 14 років реєструються лише окремі поодинокі випадки.
Як для всіх повітряно-крапельних інфекцій, так і для кіру характерні сезонні коливання, максимум яких припадає на зимово-весняні місяці – з грудня по травень.
Інкубаційний період становить 9-10 днів; у дітей, яким в інкубаційному періоді вводили гамма – глобулін, він може затягуватись до 21 дня.
В протіканні захворювання виділяють 3 періоди:
1) початковий, або катаральний;
2) період висипань4
3) період пігментації.
Катаральний період – починається з нежиті, кашлю, кон’юнктивіту, симптомів загальної інтоксикації. Кашель грубий, гавкаючий. Підвищується температура тіла до 380-390С, відмічається загальне нездужання, в’ялість, головний біль, втрата апетиту. На 2-3-ій день на слизовій оболонці твердого і м’якого підняття появляються червоні плями неправильної форми. На слизовій оболонці щік, а інколи і губ появляються маленькі (з макове зерно) плямки, які не зливаються між собою і щільно спаяні з тканиною (не знімаються шпаденем). Вони зберігаються 2-4 дні, а після їх зникнення слизова ще декілька днів залишається гіперемованою і рихлою. Продовжується катаральний період 2-3 дні, рідше він коливається від 1-2 до 5-6 днів. Температура весь цей час – висока, а перед появою висипань знижується, інколи до нормальних цифр.
Період висипань починається з нового підвищення температури і посилення симптомів загальної інтоксикації. Характерна поетапність висипань. Перші елементи висипки появляються за вухами, на переноси ці, потім висипання поширюються на лице, шию і верхню частину грудей. Слідуючи 2 дні – тулуб, верхні кінцівки, на 3-й день - нижні кінцівки. Висипання сильні, місцями зливаються. При появі вони мають вигляд рожевих розеол або маленьких панул, згодом стають яскравішими, збільшуються, а через добу вони втрачають панульозність, міняють колір – на бурий, не зникають при натискуванні і не перетворюються в пігментні плями в тому ж порядку, в якому появлялись висипання, - спочатку на лиці, поступово на тулубі і ногах.
Період пігментизації продовжується 5-6 днів і при відсутності ускладнень протікає з нормальною температурою. В більшості дітей протягом ще декількох днів залишаються астенічні явища і підвищена подразливість, втомлюваність, слабість, головний біль, безсоння, нерідко спостерігається ослаблення пам’яті, інколи виникають ендокринні порушення.
Більшість дітей, що захворіли на кір, лікують в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають діти з важкими формами захворювання, з ускладненнями.
Хворому забезпечують ліжковий режим, ізолюють, щоб він не контактував зі здоровими дітьми.
Медикаментозне лікування не застосовується, або ж дуже обмежене (симптоматичне).
Профілактика кіру полягає в активній імунізації, яку проводять живою ослабленою вакциною. Після введення вакцини стійкий довготривалий імунітет розвивається у 98-99% випадків. Вакцинують дітей з 12-15 місяців. Щеплення проводять однократно, шляхом підшкірного введення живої вакцини. Клінічні реакції на щеплення можуть виникнути з 6-го по 20-й день, частіше всього на 13-17-й день після вакцинації. Вони, в основному, слабкі, виражені підвищенням температури тіла до 37,2-37,50С, деколи незначними катаральними явищами (нежить, кашель), і тривають 1-2 дні.
Пасивна імунізація полягає у введенні гама – глобуліну дітям, які контактували з хворими кіром (до того часу не хворіли на кір). Гама – глобулін містить антитіла, завдяки чому кір не розвивається, або ж виникає в полегшеній формі, в залежності від дози препарату і від строку його введення. Гама – глобулін вводять внутрімязово н 4-6 день після контакту з хворим, дозою 3 мл препарату. Пасивний імунітет короткотривалий, не більше 2 тижнів, тому при повторних контактах гама – глобулін вводять повторно.
Література:
1. А.Т.Кузьмичова, І.В. Шарлай „Дитячі інфекційні захворювання”. Видавництво „Медицина”.
2. С.О.Шварц, В.Є.Букова. „Кір: імунопрофілактика”. Видавництво: „Штиінца”, м. Кишинів.
Другие работы по теме:
Масові інфекційні захворювання та отруєння людей
РЕФЕРАТ на тему: Масові інфекційні захворювання та отруєння людей Серед інфекційних захворювань найбільше поширені на всій території України дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Реальною епідемічною загрозою населенню України є особливо небезпечні інфекції.
Застосування антибіотиків у хірургії
Антибіотики широко застосовуються в хірургії для лікування та профілактики інфекції. Ефективність їх безперечна. Призначення антибіотиків хворим з гострою та хронічною інфекцією в більшості випадків є конче потрібним заходом. Ефективність їх залежить від характеру інфекції та адекватності вибору режиму лікування.
Захворювання органів дихання причини і профілактика
Відкритий урок на тему Захворювання органів дихання, причини і профілактика” Мета: мобілізувати знання учнів про інфекційні хвороби, розкрити шляхи передачі, познайомитись з профілактикою, режимом під час хвороби;
КІР інфекційна хвороба
Кір – надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, первахно дитячого віку, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіля, катаром слизових облонок дихальних шляхів та конюктив, наступною появою аписто папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.
СНІД: шляхи зараження, розвиток, профілактика
Загальне поняття про захворювання. Етіологія та епідеміологія СНІДу. Основні стадії захворювання: інкубаційний період; період гострої інфекції; продромальний період. Ураження шкіри, слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту. Напрямки лікування СНІДу.
Рикетсії. Віруси
Класифікація, лабораторна діагностика і способи лікування рикетсій, їх специфічна і неспецефічна профілактика. Типові представники вірусів, їх патогенез і етапи взаємодії з клітиною хазяїна. Форми та особливості вірусних інфекцій і виникнення імунітету.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
Бухгалтерський облік 5
Київська Державна Академія Водного Транспорту КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни ОХОРОНА ПРАЦІ Студентки МО - 4 Питання контрольної роботи Підприємницький пил
Вивчення конструкції, принципу дії, галузі застосування та способу користування вогнегасником
Конструкція, принцип дії, галузь застосування та користування переносними вогнегасниками. Використання водяних, повітряно-пінних, вуглекислотних, вуглекислотно-брометилових, брометилфреонових, фреонових, аерозольно-хладонових та порошкових вогнегасників.
Профілактика інфекційних захворювань
ТЕМА: Профілактика інфекційних захворювань Профілактика інфекції є складною уже через свою багатоплановість, пов'язану з безліччю причин розвитку її та умов, що сприяють цьому.
Сказ 36
Сказ (lyssa, rabies, hydrophobia) — це гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом і уражає ЦНС. Ще стародавні лікарі Сходу за 3000 років до нашої ери описали захворювання, яке нагадує сказ. Сказ був відомий індійцям, слов'янам, арабам, стародавнім євреям. У Талмуді описується 5 ознак захворювання у собаки: паща його роззявлена, слина тече, вуха звисають, хвіст висить між ногами, голос хриплий або зовсім нечутний.
Анаеробна неспоротворча інфекція
Порад з давно відомою формою анаеробної клостридіальної інфекції — газовою гангреною — за останні десятиріччя набула значного поширення анаеробна неспоротворча (неклостридіальна) інфекція, яка зумовлюється анаеробною сапрофітною мікрофлорою родини Bacteroidaceas, що вегетує в організмі.
Синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) Умовно до хронічної специфічної інфекції можна зарахувати синдром набутого імунодефіциту (СНІД), що став відомий з 1981 p. Це вірусне захворювання, яке уражує імуногенні клітини, внаслідок чого в організмі розвиваються опортуністична інфекція та специфічні пухлини. Хвороба спричинюється ретровірусом — вірусом імунодефіциту людини типу І (ВІЛ І).
Покровський В І - видатний вчений-медик
Покровський Валентин Іванович __________________________________ ____________ Покровський Валентин Іванович народився в 1929 р. – інфекціоніст, епідеміолог, академік АМН ССР (1982). В 1952 р. закінчив перший ММИ. З 1955 – 1964 рр. працював на кафедрі інфекційних захворювань того ж інституту.
Санітарно-протиепідемічний режим його мета засоби забезпечення
Тема: Санітарно-протиепідемічний режим, його мета, засоби забезпечення Санітарно-протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних, гігієнічних та протиепідемічних заходів, які направлені на попередження внутрішньо лікарняної інфекції. Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, опалення, вентиляції, санітарного стану приміщень.
Інфекційний мононуклеоз
(син.: залозиста гарячка, хвороба Філатова, хвороба Пфейффера, хвороба Тюрка, моноцитарна ангіна тощо) – гостра інфекційна хвороба вірусної природи переважно з повітряно-краплинним механізмом зараження, характеризується гарячкою, полі аденітом (особливо шийним), гострим тонзилітом з нальотами, збільшенням печінки і селезінки, лейкоцитозом, лімфомоноцитозом, наявністю атипових мононуклеарів (віроцитів).
Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла
Реферат на тему: Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла Пухлинне ураження гортані зустрічається доброякісне і злоякісне. Деякі доброякісні по своїй будові пухлини здатні переходити в злоякісні. При огляді не завжди вдається їх відрізнити, тому для уточнення діагнозу і правильного вибору лікування необхідне дослідження кусочка пухлини під мікроскопом – так звана біопсія.
Гнильна інфекція
Хірургічна неспецифічна інфекція, окрім гнійної, піогенної, може зустрічатися у формі гнильної (змішаної — гнійно-гнильної та чистої, тобто зумовленої монокультурою патогенного мікроба). В останні два десятиріччя гнильна інфекція стала спостерігатись частіше. Причинами цього є зростання кількості випадків тяжких травм та політравм, злоякісних пухлин товстої кишки та легень, прогресуюче збільшення серед оперованих кількості хворих на цукровий діабет та осіб похилого і старечого віку, широке і не завжди раціональне застосування антибіотиків, особливо широкого спектра дії (сприяє розвитку опортуністичної грамнегативної мікрофлори—головного збудника гнильної інфекції), зниження рівня асептики в лікарнях та якості догляду за хворими, поширення інвазивних методів дослідження та ін.
ВІЛ інфекція по Богородчанському району
Пошукова робота ВІЛ інфекція по Богородчанському району Синдром набутого імунодефіциту – СНІД (син: синдром набутої імунної недостатності, ВІЛ - інфекція).
Профілактика туберкульозу
поділяється на: А) специфічну Б)неспецифічну, Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації і ревакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості .
Кір Краснуха Скарлатина
методична розробка практичного заняття з педіатрії Тема: “Кір. Краснуха. Скарлатина.” Методична розробка ТЕМА: "КІР. КРАСНУХА. СКАРЛАТИНА".
Дискенезія жовчних шляхів
Дискенезія найчастіше розвивається у людей із слабким типом нервової діяльності і може бути синдром загального некрозу. Вегетативний невроз психічні навантаження, хронічні вогнища інфекції, супровідні захворювання травного каналу – все це причини дискенезії жовчних шляхів.
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
Краснуха 2
“Краснуха” ПЛАН Визначення Етіологія Епідеміологія Потогенез і патоморфологія Клініка Діагноз Лікування і профілактика Краснуха – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом краснухи, передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується помірною інтоксикацією, незначним катаральним запаленням слизових оболонок очей і носа, дрібно плямистою екзантемою, генералізованою лімфаденопатією, головним чином потиличних лімфатичних вузлів.
Снід його профілактика та діагностика
РЕФЕРАТ на тему: СНІД: його профілактика та діагостика” Профілактика СНІДУ Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.
Передача вірусу СНІДу
Реферат на тему: Передача вірусу СНІДу” СНІД – інфекційне захворювання, що викликається лімфотропними вірусами, які вражають імунозалежний ланцюжок імунної системи, при цьому організм стає сприйнятливий до інфекційних захворювань, пухлин.
Лікування хворих з інфекцією
Незалежно від характеру лікувальних заходів метою місцевої терапії є: а) зменшення чи ліквідація больових відчуттів; б) обмеження поширення запального процесу та деструкції тканин; в) налагодження доброго відтоку ексудату з осередку, що сприяє зменшенню інтоксикації та кількості мікрофлори в зоні інфекції; г) гальмування розвитку чи зменшення кількості мікрофлори у осередку інфекції.
Педикульоз лікування та профілактика
Реферат на тему: Педикульоз: лікування та профілактика” Чим небезпечний педикульоз? На тілі людини паразитують три види вошей: головні, платяні та лобкові. Платяні та головні воші є переносниками висипного тифу, волинської гарячки і зворотного тифу. Оскільки платяні та лобкові воші зараз зустрічаються дуже рідко, а кількість головного педикульозу, навпаки, зростає, то мова піде саме про нього.
Інфекційні захворювання які передаються через харчові продукти
Реферат на тему: Інфекційні захворювання, які передаються через харчові продукти” Інфекційні захворювання можуть передаватися різним шляхом: через повітря, контакт з хворими, через предмети, які контактували з хворими. У тому числі інфекційні захворювання можуть передаватися через продукти харчування.