Шляхи підвищення педагогічних знань батьків

Рефераты по астрономии » Шляхи підвищення педагогічних знань батьків Скачать

Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї якої досягають за умови що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків їх педагогічної культури.

Зміст роботи школи з батьками учнів повинен ґрунтуватися на їх правах і обов'язках визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:

1. Батьки або особи які їх замінюють мають право:

— вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

— приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

— обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

— звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

— захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи які їх замінюють зобов'язані:

— забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

— постійно дбати про фізичне здоров'я психічний стан дітей створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

— поважати гідність дитини виховувати працелюбність почуття доброти милосердя шанобливе ставлення до сім'ї старших за віком державної і рідної мови до народних традицій і звичаїв;

— виховувати повагу до національних історичних культурних цінностей українського народу дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища любов до України.

На думку В. Сухомлинського школа повинна домогтися того щоб батьки бачили в своїх дітях себе розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки вікової психології фізіології.

Організовуючи навчання батьків враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу. Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей які навчаються в школі. А. Макаренко вважав що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому що він оперативний а й у тому що учень який засвоїв певні вимоги вчителя доводить ці вимоги до відома батьків переконує в необхідності дотримуватися їх.

Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями які допускають відхилення у вихованні дітей.

Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

Із сім'ями педагогічне пасивними працюють переважно індивідуально домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки пробудження почуття відповідальності за виховання дітей усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї своєї вини помилок бажання докорінно змінити сімейний уклад.

У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те що вони також хочуть бачити власних дітей чесними культурними здоровими щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей накреслюють шляхи усунення їх зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко і не слід сподіватися на швидкі наслідки але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання змусити їх замислитися над її результатами.

Батькам яких поглинула бізнесова діяльність необхідно довести що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить ЇЇ самотньою емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті напевне буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша ніж машина охорона і прислуга. Діти мають відчувати що для батька і матері вони не менш важливі ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання а не переконувати їх у тому що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми дружити й любити за покликом душі.

З метою профілактики поширення серед учнів наркогенних речовин батькам доцільно дати поради.

1. Встановлювати і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки чіткого режиму життя (розподіл часу для праці навчання дозвілля відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків контролювати їх виконання спільно з дітьми аналізувати стан життя родини її перспективи сімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини цікавитись її успіхами проблемами труднощами інтересами запитами прагненнями і способами їх задоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини коло її неформального спілкування сповідувані нею ідеали пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати у дітей відповідальне ціннісне ставлення до свого здоров'я; культивувати розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм літнім батькам і родичам дітям нужденним утримувати свою сім'ю.

5. Компетентне й педагогічне грамотно (без повчань моралізування надокучливості залякування з урахуванням індивідуальних і вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркоманів токсикоманів алкоголіків). Стежити і намагатися щоб перша інформація про наркотичне лихо і сумнівний «кайф» надійшла до дітей саме від батьків родини а не від компанії з вулиці.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації що популяризує наркоманію зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин (кіно відеофільми пісенні твори що акцентують на привабливих сценах «кайфування» в стані наркотичного одурманення свідомості розуму людини).

7. Розвивати й заохочувати у дітей самостійність уміння обстоювати власну позицію переконання; навчати їх протистояти агітації прихильників сучасного способу життя прикрашеного наркотичними і токсичними речовинами алкоголем тощо.

8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою іншими виховними закладами допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків токсичних речовин алкоголю (зміна фізичного стану поведінки активності тощо).

10. Бути готовими і рішучими до консультацій з педагогами психологами медиками; до відвертої спокійної розмови з дитиною; до прийняття «дисциплінарних» рішень щодо обмеження «непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими» товаришами.


Види й методи роботи з батьками учнів

У роботі з батьками учнів використовують різноманітні її види й методи. Наводимо основні з них.

Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю з'ясувати її загальну та педагогічну культуру умови життя учня його місце в сім'ї і ставлення до нього старших ознайомитися з досвідом батьківського виховання дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають що відвідувати потрібно лише родини діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.

Відвідування сім'ї може мати різну мету: загальне ознайомлення з умовами життя встановлення єдиних вимог школи і сім'ї до учня допомога в організації режиму обговорення з батьками відхилень у поведінці дитини і вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання та подолання залучення батьків до участі в роботі школи вивчення досвіду виховання в сім'ї та ін. Перш ніж відвідати родину треба мати початкові відомості про неї та її зв'язки зі школою (особиста справа учня класний журнал бесіди з учителями з самим учнем) відтак з'ясувати основні дані про самого учня його успішність поведінку стосунки з учителями товаришами. Не обійтися без ознайомлення з педагогічною літературою в якій розкрито мету відвідування сім'ї. Бажано відібрати і порекомендувати батькам літературу відповідно до теми бесіди яку проводитимуть з ними.

Успіх відвідування сім'ї залежить не лише від сумлінної підготовки а й від поведінки вчителя. З самого початку зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довір'я і доброзичливості. В сім'ях які не мають систематичного зв'язку зі школою візит учителя розглядають як сигнал біди батьки насторожуються готуються до захисту дитини. Тому завітавши в сім'ю слід одразу ж «зняти» будь-яку настороженість батьків. Бесіду про дітей починають з позитивних сторін їх характеру і поведінки. Залучаючи батьків до бесіди поступово переходять до обговорення негативного у поведінці учня. Свої судження про нього слід висловлювати спокійно тактовно наводячи незаперечні докази і уважно слухаючи пояснення батьків.

Встановлення істинного стану справ дає змогу накреслити спільний план дій школи і сім'ї домовитися про взаємне інформування про досягнуті успіхи й труднощі.

Загальне ознайомлення з умовами життя учня вдома можна проводити за такою схемою:

1.Прізвище ім'я учня клас. 2. Склад сім'ї. 3. Де і на якій посаді працюють батьки та інші члени сім'ї (якщо вчаться — де саме). 4. Матеріальне забезпечення сім'ї. 5. Квартирні умови. 6. Культурний рівень сім'ї (освіта які читають газети журнали наявність телевізора радіо бібліотеки та ін.). 7. Режим дня школяра. 8. Чи облаштовано робоче місце учня? 9. Хто і як здійснює контроль за виконанням режиму? 10. Трудове виховання в сім'ї. 11. Хто з членів сім'ї допомагає учневі? 12. Які заходи заохочення й покарання вживають до дитини.

Запрошення батьків до школи. У разі необхідності вчитель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися педагогічного такту створити атмосферу доброзичливості довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість треба розмовляти з ними про учня наодинці переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для вчителя і для батьків. Педагог відповідає на запитання батьків висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допомогу від педагога переконуються в його уважному ставленні до них турботі про їхню дитину. У такій розмові педагог має бути особливо тактовним пам'ятаючи що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу неприязнь навіть якщо вони відчувають що він має рацію.

День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи батьків учнів сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори лекції консультації екскурсії по школі організовують виставки вечори читацькі конференції. В деяких школах їх присвячують питанням трудового естетичного виховання дітей у сім'ї та ін. В одних школах день відкритих дверей для батьків проводять Щосеместру в інших — щомісяця. Роботу з його підготовки очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекції доповіді конференції в яких задіяні всі батьки. Відтак вони працюють диференційовано. Хоч би якою була програма батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей і поговорити з директором його заступниками учителями класними керівниками шкільним лікарем органами дитячого самоврядування.

Класні батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів їх проводять 1—2 рази на семестр. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків об'єднанню їх в єдиний колектив.

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання умовами навчально-виховної роботи в класі рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбуватися у вигляді лекцій або доповідей класних керівників виступів самих батьків та обміну досвідом виховної роботи з дітьми із залученням учнів показом їхніх класних робіт і художньої самодіяльності демонструванням кінофільмів.

Підготовка зборів залежить від змісту і форми їх проведення. Готуючись до них класний керівник визначає порядок денний; продумує форму їх проведення та визначає осіб відповідальних за підготовку; безпосередньо готує збори відповідно до наміченого плану (доповідь виступи батьків учителів та учнів організація виставки підготовка рішення зборів); забезпечує явку батьків на збори. Крім добре оформлених оголошень у школі в місцях роботи батьків слід своєчасно надіслати спеціальні запрошення додому їх оформляють самі учні. У запрошенні зазначають ім'я по батькові та прізвище обох батьків час місце і порядок денний зборів.

Учитель ще до зборів повинен поговорити з окремими батьками звернути їх увагу на виставку дитячих робіт стенди з літературою спеціально випущену стінгазету. Доповідь або виступ вчителя слід виголошувати вільно. Зважаючи на особливості аудиторії учитель має бути тактовним не допускати повчального тону різкості у критиці помилок. Якщо збори проводять у формі обміну досвідом виховання дітей у сім'ї треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків. У заключному слові вчитель тактовно відповідає на запитання й висловлює конкретні пропозиції. Рішення прийняті батьківськими зборами стосуються і батьків які з тих чи тих причин не змогли прийти на збори. Тому при зустрічі з ними вчитель повинен ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями.

Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальношкільними батьківськими зборами на яких обговорюють питання що стосуються всіх батьків: про підсумки навчально-виховної роботи з учнями за півріччя або навчальний рік про літній відпочинок школярів тощо.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику їх проводять або для батьків учнів одного класу або окремо для батьків учнів початкових класів середніх і старших класів що дає змогу враховувати вікові особливості дітей. Ці заходи ефективні лише тоді коли спираються на конкретні факти проілюстровані цікавими прикладами з питань сімейного виховання.

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відповідей на які запрошують працівників правоохоронних органів лікарів та інших фахівців причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Для педагогічної пропаганди серед батьків використовують також диспут. Він найприйнятніший за умови що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обговорюваної проблеми. Диспут не лише збагачує батьків знаннями з педагогіки більш тісним контактам з учителями а й створює додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей батьків при засвоєнні ними педагогічної інформації.

Для пропагування педагогічних знань практикують конференції на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання з певної проблеми.

В останнє десятиліття виникли нові види виховної роботи що передбачають активну співпрацю з батьками під час їх проведення. Це передусім усні журнали прес-конференції зустрічі «за круглим столом» батьківські університети виконання батьками практичних завдань ознайомлення з педагогічною літературою перегляд фільмів на педагогічні теми вечори сімейних традицій виставки «Світ захоплень нашої сім'ї» прикладної декоративної творчості родинних альбомів колекцій випуск тематичних газет. Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах); дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації зустрічі з лікарями психологами юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів батьків учнів в організації відпочинку ігри вистави та ін. (альбом-естафета «Як ми відпочиваємо» — досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; клуб послідовників сім'ї Нікітіних; клуб «Сімейних традицій»; сімейна скринька (з досвіду родинного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб в якому проводяться диспути обмін досвідом випускаються газети бюлетені та ін.); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання виступи спеціалістів); дні довіри (консультації різних фахівців); сімейні свята в класі (спільні святкування днів народження дітей календарних народних свят).

Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків відіграє їх самоосвіта — читання науково-популярної літератури з питань сімейної педагогіки тематичні радіо- і телепередачі.