Лікарські рослини та їх застосування
(Арніка гірська,
беладоння звичайна,
омеля біла)
Арніка гірська — Arnka montana L.
Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла є 4—6 супротивних корот-кочерешкових яйцевидних цілокраїх листків, зібраних у розетку.
Листки на стеблі супротивні, сидячі, напівстеблообгортні, обернено-яййе-видні, цілокраї. Суцвіття — пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яечно-жовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті — з п'ятизубчастим відгином. Плід — сім'янка з чубком.
Цвіте у червні-липні.
Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках.
Райони поширення — Карпати, Чернівецька область (Вижницький район), Закарпаття (Березнянський, Рахівський райони); дуже рідко зустрічається у Білорусії, Латвії, Литві.
Для виготовлення ліків використовують кошики цілком, квітки з квітколожем і обгорткою.
Збирають кошики під час цвітіння (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями, після того, як спаде роса, і негайно сушать.
Сушать кошики швидко, уникаючи сонячних променів. Найкраще сушити у печі або в сушарках при температурі 55—60° С (при цьому гинуть усі комахи і личинки). Запах арніки гірської слабко-ароматний, на смак вона гостро-гіркувата.
Квітки арніки гірської містять барвник арніцин, жир (до 40%), віск, смолу, жовтий пігмент, фумарову, яблучну і молочну кислоти, білок, камедь, дубильні речовини, мінеральні солі, невелику кількість ефірної олії (0,04—0,4%) та інші речовини.
Застосовують: 1) при забитих місцях, порізах, саднах, дрібних пораненнях і кровотечах — тампони, змочені водною настойкою або відваром 2 чайних ложок квіток арніки гірської в 1 склянці води або ж готовою (аптечного) настойкою 2 чайних ложок арніки, розведеною в 1 склянці охололого окропу, прикладають до ураженої ділянки; 2) як засіб, що заспокоює нервову систему і серце,— відвар і столової ложки арніки в 1 склянці води п'ють по і столовій ложці 3—4 рази на день; 3) як жовчогінний засіб.
Беладонна лікарська {красаака) — Atropa belladonna L,
Багаторічна трав'яниста рослина з товстим багатоголовим кореневищем. Стебло пряме, заввишки 60—200 см, товсте, соковите, зелене або фіолетове, вгорі вилоподібне розгалужене, залотисто-пухнасте. Листки великі, чергові, яйцевидні, загострені, темно-зелені, верхні ростуть попарно, не закриваючи один одного, один з них більший, другий менший, усе листя вкрите дрібними залозками. Квітки поодинокі, великі, пониклі, буро-фіолетово-червонуваті. Плід — куляста блискуча, чорна, схожа на вишню, соковита дуже отруйна кисло-солодка ягода.
Цвіте у червні-серпні, плодоносить у липні—вересні.
Росте в гірських лісах, на галявинах, біля рік.
Райони поширення — Крим, Кавказ, західні області України (Буковина), Молдавія, Краснодарський край, Закавказзя.
Широко культивується в цих районах, а також на Україні (Полтавська область). Для виготовлення ліків використовують листки, іноді корені беладонни. Заготовляють листя на початку і під час цвітіння вручну, обриваючи великі нижні листки до 1/2—1/3 стебла. Під кінець цвітіння збирають листки вдруге. Зібране листя до сушіння оберігають від сонячних променів, зігрівання, сирості. Сушать їх якомога швидше. Корені культурної красавки заготовляють на другий рік (після висадження) восени, миють у холодній воді і ріжуть на кусочки завдовжки 10—20 см, товсті корені розрізують вподовж. Під час збирання не можна торкатися очей, а закінчивши роботу, треба добре вимити руки.
Сушать листя беладонни в закритих темних приміщеннях, що помірно опалюються, на вільному повітрі і горищах під залізним дахом. Насипають його тонким шаром, не ламаючи. В усіх випадках треба добре провітрювати приміщення і захищати листя від сонячного проміння. Усі частини рослини дуже отруйні.
Зберігають сировину в закритому, темному приміщенні, з доброю вентиляцією, дотримуючи правил поводження з отруйними рослинами.
Красавка містить дуже отруйні алкалоїди — атропін, гіосціамін і скополамін, які використовують як протиспазматичний і болезаспокійливий засіб, а також для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, ниркових і печінкових колік, спазмів кишок, для розширення зіниць очей.
Препаратами беладонни лікують тільки під наглядом лікаря. З коренів беладонни створено препарат корбелу, який використовують для лікування хвороби Паркінсона (тремтячого паралічу). Екстракт беладонни входить до складу комплексних препаратів — бесалолу, белоїду, протигеморойних свічок, а листки — до складу сумішей (астматолів № З і 4).
Омела біла, або звичайна — Viscum album L.
Зелений, кулясто-галузистий, у діаметрі до ЗО—120 см напів-паразитуючий кущик. Стебла дерев'янисті, вилчасто або супро-тивно розгалужені. Листки зелені, довгасто-овальні, товсті, шкірясті, на верхівці тупуваті. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, сидять по 5—6 у розвилинах стебел. Плід — куляста біла соковита ягода, з 1—і насінинами і клейким слизистим м'якушем.
Цвіте у берєзні-квітні. Ягоди достигають наприкінці травня.
Росте омела на гілках різних листяних дерев: тополі, білої верби, яблуні, груші, липи, берези, акації, клена та ін., рідше хвойких (сосни).
Райони поширення — вся територія України.
Збирають листя і кінці гілок завтовшки з олівець, переважно на тополі після цвітіння. Ягоди збирають пізно восени і взимку.
Омелу білу сушать у приміщенні, яке добре провітрюється. Запах у неї неприємний, ніби згірклий. На смак вона спочатку солодкувато-слизиста, потім бридка, гіркувата.
Зовнішньо омелу застосовують для прискорення вистигання наривів і як знеболювальний засіб.
За експериментальними даними В. І. Сили (1948), витяжка з омели білої знижує артеріальний тиск і поліпшує роботу серця.
Застосовують при гіпертонічній хворобі (на ранній стадії): настій 1 ложки омели на 1 склянці води п'ють по 1 столовій ложці 2—З рази на день; відвар 1 столової ложки суміші трави омели, квіток глоду, сухоцвіту болотяного і трави собачої кропиви (по 1 столовій ложці), заварених в 1 склянці окропу, п'ють по 1/2 склянки 4 рази на день; настій 1 столової ложки суміші подрібненої трави омели і трави польового хвоща (по 1 столовій ложці), квіток глоду, трави очитка їдкого, трави грициків, кори крушини і квіток арніки (по 1 чайній ложці) на 1 склянці води п'ють по '/4 склянки 3—4 рази на день.
Другие работы по теме:
Українське альфреско
Автор: Костенко Ліна. Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Рослинний світ України
Реферат на тему: Рослинний світ України Флора України характеризується значною різноманітністю видового складу. На території України нараховується до 16 тис. видів рослин, в тому числі понад 4 тис. видів вищих дикорослих рослин. Із покритонасінних найбільше зустрічаються у нас рослини родини складноцвітих (700 видів) та бобових (близько 300 видів).
Алоє деревоподібне алтея лікарська
Лікарські рослини та їх застосування (Валеріана лікарська, Алоє деревоподібне, алтея лікарська) Валеріана лікарська - Valeriana officinalis L. Для лікування використовують кореневище з коренями.
Дерева та ліси України
РЕФЕРАТ на тему: Найдавніші екземпляри В геологічному музеї Львівського національного університету ім. І.Франка зберігається уламок стовбура дерева, що росло поблизу Каракуби (південний Донбас) у період девону, тобто 360-370 млн. років тому. Ці дерева належать до плаунових, вони росли на Землі ще перед тим, як з’явились папоротеподібні, й були заввишки до 30-40 м.
Лікарські рослини цикорій дикий
РЕФЕРАТ на тему: „Лікарські рослини: цикорій дикий” Цикорій дикий, звичайний Cichorium intybus Російська назва — цикорий обыкновенный. В народі цю рослину називають Петровими батогами, серпівником, городньою волошкою.
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
Нагідки лікарські - Calendula Officinalis L
Нагідки лікарські - Calendula officinalis L. Для лікування використовують квіткові кошики. Хімічний склад: ефірна олія (0,02%), сапоніни, каротиноїдні (каротин, віолаксантин, рубиксантин, цитроксантин, флавохром, флавоксантин) і гіркі речовини, фітостерин, слиз (2,5%), ферменти, смоли (3,44%), кислота яблучна (6— 8%), фітонциди, багато аскорбінової кислоти.
Коноплі посівні конюшина гірська конюшина лучна
РЕФЕРАТ на тему: КОНОПЛІ ПОСІВНІ КОНЮШИНА ГІРСЬКА КОНЮШИНА ЛУЧНА КОНОПЛІ ПОСІВНІ (колопні) Cannabis sativa Однорiчна трав'яниста (частiше) дводомна рослина родини коноплевих. Стебло прямостояче, просте, бiля основи округле, до верхiвки ребристе, висотою до 200 см заввишки. Листки шорсткi, супротивнi, довгочерешковi, пальчастороздiльнi.
Очні ліки заводського виробництва
Очні ліки заводського виробництва Очні лікарські форми (офтальмонологічні) займають особливе місце серед інших ліків, тому що їх використовують для захворювання очей.
Арніка гірська оман високий конвалія звичайна
Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками.
Ботаніка - наука про рослини Загальна характеристика царства рослини
БОТАНІКА – НАУКА ПРО РОСЛИНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ. Ботаніка – наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Ботаніка вивчає рослинний покрив земної поверхні. Ботаніка вивчає рослини на всіх рівнях (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційному).
Дієтотерапія цукрового діабету
За останні роки в лікуванні цукрового діабету відбулися докорінні зміни, які значно торкнулися принципів дієтотерапії цього захворювання. Дієтотерапія залишається не лише основою лікування будь-якої форми цукрового діабету, але і дієта повинна бути максимально прийнятою для конкретного хворого.
Шовковиця біла шоломниця звичайна
Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.
Шипшина голчаста грицики
Лікарські рослини та їх застосування (Шипшина голчаста, Грицики, хвощ польовий) Шипшина голчаста — Rosa acicularis Lindl. Шипшина голчаста — гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Шипики сидять часто по 2 біля основи .-листків, що складаються з 5—7 (9) яйцевидних листочків.
Бузина чорна лілія біла терен звичайний
лікарські рослини та їх застосування (Бузина чорна, Лілія біла, Терен звичайний) БУЗИНА ЧОРНА Sambucus nigra Гіллястий, 3—6 м заввишки кущ родини жимолостевих. Пагони сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками і білою серцевиною. Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 видовжено-яйцевидними загостреними гостропилчастими листочками.
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
Дієтотерапія для ендокринної системи
Правильно спланована дієта має велике значення. У більшості випадків лікувальне харчування являється доповненням медикаментозної терапії лікувальне харчування має свої цілі не тільки зберегти життя хворого, але й зберегти йому працездатність.
Ліки довкілля
Фрагмент уроку "". Тема уроку : "Ліки довкілля". Мета уроку : ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.
Родина Губоцвітні
НаУКМА РЕФЕРАТИВНА РОБОТА З ЕКОЛОГІЇ РОСЛИН НА ТЕМУ : Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) Студента ФПН—2 Заклецького Олександра Київ 1998р. Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах .
Аїр звичайний Acorus calamus L
Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus L, Хімічний склад: ефірна олія (1,5—4,8%), до складу якої входять азарон (7,8%), азариновий альдегід каламсон, сесквітерпен, алкоголь каламенол, камфен (7%), алкалоїд каламін (10%), гіркий глікозид акорин (0,2%), глікозиди ізоакорин, акоретин, органічні кислоти та їхні мінеральні солі, крохмаль (20—40%),- камфора (8,7%), евгенол (6%), проазулен, холін, пальмітинова й аскорбінова (0,15 г на 100 г кореневища) кислоти.