Реферат з біології
на тему:
Характеристика рослин:
БЕДРИНЕЦЬ ЛОМИКАМЕНЕВИЙ
БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА
БЕДРИНЕЦЬ ЛОМИКАМЕНЕВИЙ
(дрiбчасте зiллячко, козлики, бедринець каменистий)
Pimpinella saxifraga L.
Бедринец камнеломковый
Багаторiчна трав'яниста гола або короткопушена кореневищна рослина родини селерових. Кореневище багатоголове, гiллясте. Стебло тонкоребристе, пряме, розгалужене. Листки дов-гочерешковi перисторозсiченi. Квiтки дрiбнi, бiлi або рожевуватi, в складних зонтиках. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка.
Росте у мiшаних лiсах, на узлiссях, сухих луках, схилах, у чагарниках.
З лiкувальною метою заготовляють корiння восени або рано навеснi.
Корiння бедринцю мiстятить умбелiферон, пiмпiнелiн, бергаптен, сапонiни, смоли, дубильнi речовини, органiчнi кислоти.
Галеновi препарати бедринцю мають протизапальну, спаз-молiтичну, сечогiнну дiю. Нормалiзують функцiю травної системи, стимулюють видiльну функцiю залоз шлунка, служать як вiдхаркувальний та протикашлевий засіб.
Застосовують препарати бедринцю при спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, при кашлi, бронхiтах, бронхiальнiй астмi, ларингiтi, трахеїтi, гiпоацидних гастритах, гепатитi, холециститах, метеоризмi, набряках, подагрi, коклюшi, сольових дiатезах. Галеновi препарати бедринцю використовують також як профiлактичний засіб в лiкування злоякiсних пухлин, чуми, холери.
Внутрiшньо - вiдвар кореневища (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу) тримати на слабкому вогнi 20 хв. Процiдити i вживати по 50 мл 4 рази на день. Настоянку корiння бедринця (1:10, на 70% розчинi спирту, настоювати в темному мiсцi протягом 10 днiв) приймати по 20 крапель 4 рази на день.
Зовнiшньо - свiжим соком для знебарвлюють пiгментні плями.
БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА
(бiшена ягода, красавка, мандраган, мадрагуля,
надрагуля, ненависник, нiмиця, отровниця,
песя вишня, сонна одур)
Atropa belladonna
Красавка обыкновенная
Багаторiчна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має товсте кореневище. Стебло пряме, товсте, соковите, розгалужене. Листки короткочерешковi, яйцеподібнi, цілокраї. Квітки одиничнi, великi, пониклi, коричнево-фiолетовi або червоно-бурi, розмiщенi в пазухах листкiв. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - куляста чорна ягода.
Росте в лiсах Карпат, окрiм того, для фармацевтичної промисловостi її вирощують.
Для медичних цiлей заготовляють листя i корiння. Листя збирають пiд час цвiтiння рослини, сушать на горищах. Коренi викопують восени, миють у холоднiй водi, розрiзають на шматки i висушують.
Усi частини рослини мiстять тропiновi алкалоїди (атропiн, гiосциамiн, скополамiн).
Властивість беладонни викликати розширення зіниць інколи в Італії використовували жінки з косметичною метою. Звідси і пішла, очевидно, назва беладонна, що значить "прекрасна дама".
З особливостями дії беладонни пов'язані різні перекази і повір'я. По одному переказу, під час війни з датчанами шотландці домішали сок беладонни до пива і вина і дали можливість противнику вільно захопити ці напитки.
Датчани випили ці напитки, впали у стан важкого оціпеніння і дегко були перебиті шотландцями.
Препарати беладонни мають спазмолiтичну дiю, знижують секрецiю слюнних, шлункових i потових залоз, розширюють зiницю ока, пiдвищують внутрiшньоочний тиск, викликають паралiч акомодацiї ока, понижують тонус бронхiв, послаблюють перистальтику кишечника, прискорюють роботу серця.
Використовують при бронхiальнi астмi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, хронiчному гіперацидному гастритi, печiнковiй та нирковiй колiках, вегетативних розладах нервової системи, хворобi Паркiнсона. Алкалоїди красавки використовують також при отруєннi мускарином, карбахолiном, прозерином.
Внутрiшньо - застосовують свiжий сік рослини по 5 крапель тричі на день; порошок iз листя по 10 мг тричі на день. Настоянку красавки (1:10, на 70 % спиртi) приймають по 5 крапель двічі на день.
Зовнiшньо - настойку красавки застосовують для розтирання суглобiв.
Симптоми отруєння: сухiсть слизових оболонок i шкiри, висипання на шкiрi, дисфагiя, осиплiсть голосу, гiперимiя слизових оболонок, спрага, підвищення температури тіла, затримка сечовидiлення, атонiя кишечника, розширення зiницi ока i паралiч акомодацiї, тахiкардiя, можливе пiдвищення артерiального тиску. Появляються відчуття бадьорості і збудження, судоми, пригнiчення дихання. Думки швидко змінюються одна іншою. Відмічається швидка мова, не оправдана обстановкою веселість. Постраждалі сміються, танцюють. Потім збудження зростає, виникають галюцинації, хворі чують різні звуки, співи, зміна кольорів навколишнього. Вони безперестанку щось незв'язано говорять "словесный понос". В окремих випадках можуть спостерігатися припадки "внезапного бешенства". Поступово постраждалі заспокоюються і засинають. При попаданні в організм значної дози отрути, в результаті пошкодження дихального центра в продовгастому мозку, може настати смертельний кінець.
Лiкування: використовують препарати, які зменшують їх дію - розчин прозерину 0,05% - 1 мл; промивання шлунка розчином гiдрокарбонату натрiю або перманганатом калiю, всередину дають активоване вугiлля. Для швидшого видалення вмісту кишечника призначають натрiю або магнiю сульфат. При судомах i загальному збудженні вводять барбамiл, гексенал або тiопентал натрiю. Можна вводити амiназин 2,5% - 1 мл, форсований дiурез - фуросемiд 2% - 2 мл.
Другие работы по теме:
Поняття про нитратни и фосфатни добрива
Реферат з хімії на тему: Поняття про нітратні і фосфатні добрива Виконав: учень 10 – А класу середньої школи № 96 Коркуна Дмитро Львів 1999 Добрива – це органічні й неорганічні речовини, що їх застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.
Життя лісу 2
Назва реферату : Життя лісу Розділ : Екологія Життя лісу Мабуть немає людини, яка б не була в лісі, проте не кожний зможе відповісти на запитання: «Що таке ліс?» у Ліс — це не просто велика кількість дерев, а така сукупність рослин, в якій відбувається тісний вплив їх одне на одного, на зайнятий ними грунт і на атмосферу.
Грунтово-рослинний покрив Сумської області
Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.
Відділ Покритонасінні або Квіткові рослини Загальна характеристика
Різноманітність покритонасінних та особливості їх поширення. Панування покритонасінних рослин у сучасній флорі. Покритонасінні – відділ вищих насінних рослин, деревовидні або трав’янисті з добре розвиненими і різноманітними коренями, стеблами і листками. У квіткових існує цілий ряд особливостей будови – значних
Характеристика рослин еспарцет піщаний ехінацея пурпурова
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ЕСПАРЦЕТ ПІЩАНИЙ ЕХІНАЦЕЯ ПУРПУРОВА ЕСПАРЦЕТ ПІЩАНИЙ (заячий горох) Onobrychis arenaria Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численнi, прямостоячi, до 70 см заввишки. Листки складноперистi, нижнi - з 6-12 пар елiптичних листочкiв.
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
Суниці лісові суріпиця звичайна
Реферат на тему: СУНИЦІ ЛІСОВІ, СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА СУНИЦІ ЛІСОВІ (агудка, базінка, байбара, капшук, пазубник, поземка, позьомка з'їдома, полевниці, полявчик, полониці, полуниці, ягода, яриця)
Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна
Реферат на тему: Опис рослин: КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ, КОМОННИК ЛУЧНИЙ, КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків.
Вплив антропогенного фактору на довкілля
Реферат На тему: „Вплив антропогенного фактору на довкілля” Підготував Учень 11-М класу ЗОШ №10 м. Луцька Тарасюк Ігор Луцьк 2002 Різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи, багато вчених об’єднують під загальною назвою антропогенні впливи, або антропогенні фактори.
Ботаніка - наука про рослини Загальна характеристика царства рослини
БОТАНІКА – НАУКА ПРО РОСЛИНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ. Ботаніка – наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Ботаніка вивчає рослинний покрив земної поверхні. Ботаніка вивчає рослини на всіх рівнях (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційному).
Хвороби нирок та сечовивідних шляхів
ФІТОТЕРАПІЯ Фітотерапія (лікування рослинами) така ж давня, як і історія людської цивілізації. Власне, медицина, її витоки беруть свій початок з фітотерапії. Втішним є те, що фітотерапія користується особливим визнанням того, хто, власне, є її спадкоємним автором, - народу.
Слива домашня і смоковниця звичайна
Реферат з біології на тему: СЛИВА ДОМАШНЯ І СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА СЛИВА ДОМАШНЯ лива звичайна, Prunus domestica — дерево родини розових, заввишки 6—12 м. Гілки неколючі, голі, з гладенькою корою. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, темно-зелені, товсті, зісподу опушені, зарубчасто-пилчасті.
Метод магнітної стінки
Лекція 16 . Він застосовується при аналізі діелектричних резонаторів. Обернена ситуація – хвиля виходить з металу (або діелектрика) в вакуум. Зліва – стояча хвиля, справа – біжуча, звичайна, зі сталою амплітудою.
Дієтотерапія цукрового діабету
За останні роки в лікуванні цукрового діабету відбулися докорінні зміни, які значно торкнулися принципів дієтотерапії цього захворювання. Дієтотерапія залишається не лише основою лікування будь-якої форми цукрового діабету, але і дієта повинна бути максимально прийнятою для конкретного хворого.
Основна тканина
Займає ділянку між іншими постійними тканинами, присутні у всіх вегетативних і генеративних органах. Складається з живих паренхімних клітин, різних по формі: округлих, еліптичних, циліндричних і т.д. Паренхіма може займати великі частини в різних органах рослин, стінки – целюлозні . Клітини найчастіше тонкостінні, з простими порами, але інколи оболонки потовщуються.
Видатний мікробіолог Івановський Дмитро Йосипович
РЕФЕРАТ на тему: Видатний мікробіолог Івановський Дмитро Йосипович Івановський Дмитро Йосипович (9.11.1864 р. – 20.06.1920 р.) Російський ботанік, фізіолог, мікробіолог. Народився в селі Низ Тодовського повіту Петербурзької губернії. Закінчив фізико-математичний факультет, Петербурзький університет у 1888 р., в якому викладав з 1895 р., а з 1915 р. до кінця життя – професор університету в Ростові-на-Дону.
Подорожник 2
Реферат з біології на тему: Подорожник” Листя подорожника великого – Folium plantaginis majoris Подорожник великий – Plantago major l. Родина подорожникових
Шовковиця біла шоломниця звичайна
Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.
Барбарис звичайний беладонна звичайна
Барбарис звичайний — Berberis vulgaris L. Народні назви: кислянка, барбарис сибірський, кислий терен. Родина барбарисові — Berberidaceac. Розгалужений кущ заввишки 2,5 м, з трироздільними колючками. Листки розташовані по черзі, довгасті, обернено-яйцевидні, тупі, з гостропилчастими краями, зверху темно-зелені, знизу світліші, з короткими черешками.
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
Охорона рослинного й тваринного світу
Охорона флори. Рослинний світ, або флора, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. Рослини — найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й з урахуванням сучасного стану біосфери їх охорона стала нині важливим комплексним міжнародним завданням.