.
Інфекція – це взаємодія патогенних мікробів (при сприятливих умовах) з організмом людини, тварини або рослини, внаслідок чого виникають інфекційні захворювання.
Забруднення патогенними мікроорганізмами харчових продуктів призводить до таких небезпечних хвороб: червоного тифу, паратифу, холери, дизентерії, скарлатини, туберкульозу, сибірки тощо. Навіть невеликі дози цих збудників спричинюють захворювання, оскільки, потрапляючи в організм, вони починають активно розмножуватись. Хвороботворні мікроби можуть проникати в організм людини через повітря, воду, бацилоносіїв – хворих людей і тварин, комах, гризунів та іншими шляхами.
Характерні ознаки захворювання проявляються не відразу, а через деякий час після приймання їжі, який називається інкубаційним періодом. Саме тоді мікроби починають розмножуватись, і в організмі накопичуються сильнодіючі продукти їх життєдіяльності. При різних захворюваннях тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до декількох тижнів і навіть місяців. Після його закінчення з’являються симптоми характерні для конкретного інфекційного захворювання.
Інфекції виникають тільки при наявності в харчових продуктах живих клітин мікроорганізмів, які мають певний інкубаційний період і свої ознаки. Вірулентність, або ступінь патогенності мікробів змінюється залежно від умов їхнього існування. Патогенні мікроби виробляють отруйні речовини – токсини. Вони бувають двох видів: екзотоксини і ендотоксини. Екзотоксини виділяються з клітин в навколишнє середовище в період життєдіяльності мікроорганізмів, а ендотоксини – лише після порушення цілісності клітинної стінки. Екзотоксини більш отруйні ніж ендотоксини.
Організм людини або тварин може не сприймати дію патогенних мікробів. Такий етап називається імунітетом. Інакше кажучи, організм здатний протистояти розмноженню мікроорганізмів і знезаражувати токсини (отрути).
Імунітет (від лат. immunitatis – звільнення) – нечутливість організму до чужорідних агентів, у тому числі до патогенних мікроорганізмі.
Імунітет буває природним (спадковий і набутий) і штучний. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток.
Для того, щоб набути штучний імунітет, використовують вакцину (активний імунітет) – препарат з ослабленою вірулентністю мікроорганізмів і сироватки (пасивною) – готові захисні речовини (антитіла).
Антитіла – це неспецифічні білки імуноглобіни ( γ - глобуліни), які утворюються в організмі тварин, людей під впливом антигенів, і містяться переважно в сироватці крові, а також слині, сльозах, поті, тощо.
Найбільш небезпечними патогенними мікробами, що спричиняють кишкові інфекції є бактерії кишкової групи. Бактерії роду сальмонела (salmonella) – це збудники червоно тифу і паратифу. Вони розмножуються у шлунково-кишковому тракті людини і тварини при нагріванні продукту харчування до температури + 25 – +45С0.
Бактерії роду Шегела (shigella) – це збудники дизентерії. Вони розмножуються у сльозовій оболонці товстих кишок і зумовлюють їх запалення. Ці нерухомі палички стійкі до умов зовнішнього середовища і довго зберігаються в різних продуктах.
Харчові інфекції можуть спричинятися збудниками бруцельозу – бруцели, які не утворюють спор, активно розмножують при температурі +37С0 і залишаються життєздатними у воді протягом 72 діб. Інфекції також викликаються туберкульозними паличками, патогенними бактеріями роду Bacillus та вірусами.
Харчові отруєння бувають бактеріальними і грибкової природи. І бактерії, і грибки, потрапляючи у харчові продукти, розмножуються і утворюють токсини. Внаслідок їх накопичення продукти стають небезпечними для вживання. Харчові отруєння вважається незаразними, тобто не передаються від хворої людини до іншої. Такі отруєння виникають одразу після прийняття їжі. Перші симптоми:
нудота;
біль у животі (шлунку, кишечнику);
підвищення температури;
ослаблення серцевої діяльності.
До харчових отруєнь бактеріального походження належить ботулізм і стафілококова інтоксикація.
Ботулізм - смертельно небезпечне захворювання, яке виникає внаслідок дії на організм токсинів бактерій Клостридіум ботуліум (Clostridium botulinum). Ці бактерії мають вигляд рухомих паличок. Вони утворюють спори, розвиваються тільки в анаеробних (безкисневих) умовах, чутливих до кислотності середовища. Оптимальна температура їхньої активності +30 – 35С0. легко переносять низькі температури і при -100 - 120С0 залишаються життєздатними. Спори цих бактерій стійкі до хімічних факторів і дизенфікуючих засобів.
Потрапляючи в організм разом з продуктами, токсини всмоктуються в кров і уражають серцево-судинну та центральну нервову системи.
Для попередження ботулізму необхідно суворо дотримуватись санітарного режиму на виробництві, неухильно виконувати технологічні інструкції підчас приготування продуктів та їх консервування.
Стафілококова інтоксикація – це результат розвитку стафілококів та виділення ними ентеротоксину (кишкової отрути). Джерелом цієї інфекції є заражена людина і молоді тварини, які хворіють на мастит. У людини стафілококи є у носоглотці (особливо багато їх у період застудних захворювань), у гнійних пошкодженнях шкіри. Такі отруєння виникають при грубих порушеннях санітарних умов на виробництві. Для попередження утворення ентеротоксину в готових кондитерських виробах з кремом суттєве значення має використання 50%-ного цукрового сиропу для промочування напівфабрикатів. Крім того, креми мають проходити санітарно-бактеріологічну оцінку, яка передбачає визначення титру бактерії кишкової групи і вмісту золотистого стафілокока.
Існують також харчові інтоксикації грибкової природи і харчові токсикоінфекції. До перші належать харчові отруєння, які спричинюються грибками роду Фузаріум (Fusarium). Вони вражають зерно, що перезимувало в полі, і виробляють токсини. Ця отрута довго зберігається в зерні й борошні навіть при випіканні з неї виробів.
Деякі фітопатогенні гриби (ріжки та сажка) спричинюють хвороби рослин. Використання такого борошна призводить до сильного отруєння – ерготизму.
Ерготизм – ураження центральної нервової системи, мускулатури. Сажка уражує зерно під час його проростання. Борошно з такого зерна має не приємний смак і запах, низькі хлібопекарські властивості. Вживання хліба з домішками сажки послаблює шлунок.
Харчові токсикоінфекції пов’язані з інтенсивним розмноженням у продуктах патогенних мікробів. Отруєння супроводжується гострими кишково-шлунковими розладами. Вони спричинюються бактеріями роду Сальмонела (Salmonella), тому їх називають сальмонельозами. Джерелом поширення цього захворювання вважається м’ясо, гусячі і качині яйця, меланж, яєчний порошок, риба, молоко та інші. За зовнішнім виглядом заражені продукти нічим не відрізняються за доброякісні.
Харчові токсикоінфекції можуть спричиняти деякі різновидності таких кишкових паличок, як Ешерехія колі (Escherechia coli), Протеус вульгаріс (Proteus vulgarius), що виділяють ентеротоксину.
Для профілактики ряду інфекційних хвороб створені спеціальні вакцини, вживаються імунні сироватки, які знезаражують токсини бактерій.
Причиною виникнення отруєнь є порушення санітарних норм підчас виготовлення, зберігання і транспортування готових виробів.
Для забезпечення відповідного санітарного режиму працівники підприємств масового харчування повинні дотримуватись чистоти на робочому місці, стежити за чистотою обладнання, посуду. Для підтримання санітарного режиму необхідно організувати на підприємстві прибирання і дезінфекцію. Щоб зменшити можливість занесення інфекції з вулиці, перед входом на підприємство доцільно простелити ганчірку для витирання ніг, змочену дезинфікуючим розчином.
Другие работы по теме:
Масові інфекційні захворювання та отруєння людей
РЕФЕРАТ на тему: Масові інфекційні захворювання та отруєння людей Серед інфекційних захворювань найбільше поширені на всій території України дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Реальною епідемічною загрозою населенню України є особливо небезпечні інфекції.
Застосування антибіотиків у хірургії
Антибіотики широко застосовуються в хірургії для лікування та профілактики інфекції. Ефективність їх безперечна. Призначення антибіотиків хворим з гострою та хронічною інфекцією в більшості випадків є конче потрібним заходом. Ефективність їх залежить від характеру інфекції та адекватності вибору режиму лікування.
КІР інфекційна хвороба
Кір – надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, первахно дитячого віку, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіля, катаром слизових облонок дихальних шляхів та конюктив, наступною появою аписто папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.
Шкідливий вплив алкоголю на організм людини
Алкоголь - отрута, яка негативно впливає на весь організм людини: в першу чергу на центральну нервову систему. Навіть мінімальні дози алкоголю погіршують розумові здібності, ведуть до послаблення пам'яті.
Рикетсії. Віруси
Класифікація, лабораторна діагностика і способи лікування рикетсій, їх специфічна і неспецефічна профілактика. Типові представники вірусів, їх патогенез і етапи взаємодії з клітиною хазяїна. Форми та особливості вірусних інфекцій і виникнення імунітету.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
О О Могутковський і його заслуги
Осип Осипович Мочутковський і його героїчні заслуги. инуле нашої науки багате унікальними фактами, основаними на природі інфекційних захворювань і методах боротьби з ними. Ці факти зберігають свою цінність і тепер.
Юрисдикційний імунітет України
Законодавство України майже не регулює питання про згоду держави на юрисдикцію, за винятком норм Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про міжнародний комерційний арбітраж" та ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України за назвою: "Позови до іноземних держав.
Мікатоксикози Мікробіологія продовольчих товарів
1. МІКОТОКСИКОЗИ Мікотоксикози — це отруєння, викликані токсичними мікроскопічними грибами. Причиною таких отруєнь може бути споживання продуктів переробки зерна та зернобобових, уражених цими грибами. До таких отруєнь належать фузаріотоксикоз, ерготизм, афлотоксикоз.
Харчові отруєння та їх профілактика
“Харчові отруєння та їх профілактика” Харчовими отруєннями називають такі захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їхнього виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок змісту там різних токсичних речовин.
Горицвіт весняний жовтоцвiт весняний заячий мак купавник
Реферат з біології на тему: ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (жовтоцвiт весняний, заячий мак, купавник, польовий крiп, стародубка, чорногорка) Adonis vernalis Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебла численнi, голi або злегка опушенi, простi або розгалуженi, до 20 см заввишки. Низовi листки бурi, лускоподібнi; серединнi - сидячi.
Синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) Умовно до хронічної специфічної інфекції можна зарахувати синдром набутого імунодефіциту (СНІД), що став відомий з 1981 p. Це вірусне захворювання, яке уражує імуногенні клітини, внаслідок чого в організмі розвиваються опортуністична інфекція та специфічні пухлини. Хвороба спричинюється ретровірусом — вірусом імунодефіциту людини типу І (ВІЛ І).
Місцева та загальна реакції на інфекцію Клініка та діагностика
МІСЦЕВА ТА ЗАГАЛЬНА РЕАКЦІЇ НА ІНФЕКЦІЮ. КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА Розвиток інфекції, як ранової, так і інфекційних хірургічних захворювань, супроводжується місцевими та загальними клінічними проявами й симптомами, а також низкою змін у організмі. Місцеві ознаки зовнішніх форм інфекції — це класичні прояви запалення, а саме: почервоніння шкіри, гіперемія (rubor), набряк чи припухлість тканин (tumor), підвищення місцевої температури (color), біль (dolor) та порушення функції (functiolaesa) ураженого органа.
Санітарно-протиепідемічний режим його мета засоби забезпечення
Тема: Санітарно-протиепідемічний режим, його мета, засоби забезпечення Санітарно-протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних, гігієнічних та протиепідемічних заходів, які направлені на попередження внутрішньо лікарняної інфекції. Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, опалення, вентиляції, санітарного стану приміщень.
Богомолець О О - відомий український фізіолог
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Богомолець Олександр Олександрович відомий український патофізіолог Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет (1906 р.). Працював там на кафедрі патологічної фізіології. В 1911 р. стажувався у Сорбонні (Париж).
Гнильна інфекція
Хірургічна неспецифічна інфекція, окрім гнійної, піогенної, може зустрічатися у формі гнильної (змішаної — гнійно-гнильної та чистої, тобто зумовленої монокультурою патогенного мікроба). В останні два десятиріччя гнильна інфекція стала спостерігатись частіше. Причинами цього є зростання кількості випадків тяжких травм та політравм, злоякісних пухлин товстої кишки та легень, прогресуюче збільшення серед оперованих кількості хворих на цукровий діабет та осіб похилого і старечого віку, широке і не завжди раціональне застосування антибіотиків, особливо широкого спектра дії (сприяє розвитку опортуністичної грамнегативної мікрофлори—головного збудника гнильної інфекції), зниження рівня асептики в лікарнях та якості догляду за хворими, поширення інвазивних методів дослідження та ін.
ВІЛ інфекція по Богородчанському району
Пошукова робота ВІЛ інфекція по Богородчанському району Синдром набутого імунодефіциту – СНІД (син: синдром набутої імунної недостатності, ВІЛ - інфекція).
Профілактика туберкульозу
поділяється на: А) специфічну Б)неспецифічну, Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації і ревакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості .
Вітряна віспа
Міністерство охорони здоров‘я України Коломийське медичне училище ім. Івана Франка Реферат на тему: “Вітряна віспа” Виконала студентка групи ІІІФ2
Дискенезія жовчних шляхів
Дискенезія найчастіше розвивається у людей із слабким типом нервової діяльності і може бути синдром загального некрозу. Вегетативний невроз психічні навантаження, хронічні вогнища інфекції, супровідні захворювання травного каналу – все це причини дискенезії жовчних шляхів.
Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні
Згідно з Законом України "Про правовий статус іноземців" іноземці, які вчинили правопорушення, відповідають на загальних підставах (ст. 29). Тобто на іноземців у питаннях відповідальності поширюється національний режим. Це означає, що іноземці підлягають юрисдикції та законодавству України і відповідають за цивільними позовами, заявленими до них, нарівні з громадянами України.
Гострі отруєння нейролептиками
Реферат на тему: ГОСТРІ ОТРУЄННЯ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ Проблема гострих медикаментозних отруєнь є важливою не тільки для лікарів-реаніматологів, але й для психіатрів, оскільки в клініці гострого та резидуального періодів спостерігається поліморфна психопатологічна симптоматика.Перебіг гострих отруєнь нейролептиками поділяється на гострий період і період резидуальної симптоматики.
Снід його профілактика та діагностика
РЕФЕРАТ на тему: СНІД: його профілактика та діагостика” Профілактика СНІДУ Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.
Передача вірусу СНІДу
Реферат на тему: Передача вірусу СНІДу” СНІД – інфекційне захворювання, що викликається лімфотропними вірусами, які вражають імунозалежний ланцюжок імунної системи, при цьому організм стає сприйнятливий до інфекційних захворювань, пухлин.
Механізм дії перелитої крові
Чому завдячує кров своїми лікувальними властивостями? Щоб відповісти на це запитання, треба охарактеризувати ті функції, які кров виконує в організмі. Говорячи про них, треба зазначити, що саме крові належить головна роль у забезпеченні життєдіяльності організму. Як жодне інше біологічне середовище, вона має багатий хімічний склад.
Імунна система
Міністерство охорони здоров’я України Шепетівське медичне училище Реферат на тему: Студентки ІІ - А курсу Відділення „Сестринська справа” Предмет "Анатомія"
Лікування хворих з інфекцією
Незалежно від характеру лікувальних заходів метою місцевої терапії є: а) зменшення чи ліквідація больових відчуттів; б) обмеження поширення запального процесу та деструкції тканин; в) налагодження доброго відтоку ексудату з осередку, що сприяє зменшенню інтоксикації та кількості мікрофлори в зоні інфекції; г) гальмування розвитку чи зменшення кількості мікрофлори у осередку інфекції.
Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння
“Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння” Для систематизації харчових отруєнь був розроблений ряд класифікаційних схем, з яких найбільш обґрунтованою і повною є класифікація, запропонована К. С. Петровським, а саме на харчові отруєння мікробної і немікробної природи і невстановленої етіології.
Інфекційні захворювання які передаються через харчові продукти
Реферат на тему: Інфекційні захворювання, які передаються через харчові продукти” Інфекційні захворювання можуть передаватися різним шляхом: через повітря, контакт з хворими, через предмети, які контактували з хворими. У тому числі інфекційні захворювання можуть передаватися через продукти харчування.