Реферат
на тему:
“Народне травознавство – неоціненний скарб народу; живучий голос поколінь”
Травознавство – народна наука про трави, про їх зцілювальні властивості, місце їх в культурі народу і т.п. Травознавство відноситься до старих наук, які передавалися з покоління в покоління через родинні зв’язки і були маловідомі стороннім людям.
Саме травознавство є тим живучим голосом поколінь, які вчилися у природи зцілюватися і жити. Що ж донесла наука травознавство до сучасних поколінь?
Трава - символ добрих і злих сил природи; людських істот; символ молитви; тихого шептання; клятви; оберега; смерті.
У міфах народів світу трава вважалася волоссям різних богів, матері-землі. Стародавні нівхи вважали, що після смерті людини її душа перетворюється у траву. У ацтеків було спеціальне божество трав Патекатль. Осетини присвячували сінокосу трав особливе обрядове дійство. У багатьох міфологіях є образ мандрагори - "трави-напівлюдини", яка сприяла плодючості. На Україні вірили, що мандрагора /переступень/ виростає іх померлих нехрещених дітей.
За даними західноєвропейського хроніста Титмара /X-XI cт./, жмут зірваної трави /як і волосся/ символізував у слов'ян перемир'я, клятвенний союз. Давньоруські джерела згадують про язичницький звичай присягатися, кладучи на голову зрізаний шматок землі із травою.
Трави, зілля широко використовувалися як обереги від злих сил, у народній медицині, обрядодіях. На Зелені свята ними встеляли долівку. Оселю заповнював п'янкий запах м'яти, полину. У домовину також клали різнотрав'я /сухе/, квіти. На весні існував звичай качатися по молодій росяній траві, що нібито сприяло здоров'ю.
За назвами українських трав, на думку В.Базилевського, можна читати національний характер. Вони - частина духовності, недосяжного материка духовної культури. Тут і поезія, і гумор, і тиха печаль, і незалежність: нечуй-вітер, сон-трава, зозулині черевички, плакун-трава, вовча трава, золотник, семижильник, польові овечки, боровий чепчик та ін.
Трава і зелене листя в народній обрядовості символізували заспокійливу молитву, тиху мову, шепіт. У фольклорі, літературі трава має подібну символіку. Напр.:
Як згасне вік мій до краплини -
Одне прошу тебе завжди:
Ти народи мене, Вкраїно,
Хоч би травою народи.
Не розлучи мене з собою -
Хоч би травою народи.
Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; надійного оберега від нечисті.
Зіллям називають різноманітні, здебільшого запашні трав'янисті рослини. У народі шанували зілля, бо вважали, що воно має чарівну силу. Його клали у постіль породіллі і новонародженого, використовували для купання немовлят. На Зелені Свята квітчали оселю з естетичною та обереговою метою. Існував спеціальний день святого Симона Зілота - 10 травня /за ст. ст./, коли селяни збирали зілля. До схід сонця копали золототисячник, ведмеже вухо, підбіл, татарське зілля /аїр/, розмай-зілля, ромен-зілля, боркун-зілля, тирлич-зілля, материнку, медунку та ін.
Старі бабусі-"чарівниці" для відвернення грозової тучі, "граду, грому", дівчата "щоб прихилити чи відхилити хлопця до дівчини в коханні і навпаки" .
Найчарівнішим вважалося "чар-зілля" "іванівське", "святоянське" зілля, тобто зібране на Івана Купала. Це був найдовший день року, коли рослинність набувала свого певного розквіту. А, отже, вірили, що земля-мати передає зіллю життєздатність, родючу силу. Його рекомендували збирати голим /інакше втратить свою магічність/. Радили співати спеціальні пісні, шептати примовляння.
Зілля мало різноманітну символіку. Напр., символом "доброзичливості, достатку, роїння бджіл" вважали маточник. "Кудрявці" символізували хлоп"ячу молодечу вдачу, здоров"я. Братки польові - символ "убереження" від кохання близьких по крові, розмай вітер - символ забуття, безнадії, розлуки, любка - символ краси та "розквіту", смолка - символ "напасти" та ін.
Розмаїта символіка зілля чудово показана у фольклорі, творах Т.Г.Шевченка, Ольги Кобилянської, Ліни Костенко та ін. Напр., "Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу" /Н. тв./; "У мене чароньки - хорошії оченьки, у мене зілля - рум"янеє личенько /Н. тв./; "Як не хочеш, дівчинонько, Дружиною бути, то дай мені таке Зілля, щоб тебе забути" /Н. тв./
Так дійшли до нас такі відомості з області травознавства: у купальську ніч зілля, особливо польове та лісове, набирає виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної та цілющої сили. Вдосвіта бабусі, господині, ворожбитки, відьми поспішають до лісу крадькома, щоб зібрати зілля для різних цілей: бабусі - від переполоху, від "вроків", від домовиків, відьом, перелесників, для злагоди в родині, для статевої сили, від бездітності, від перелогів; чарівниці - для того, щоб прихилити чи відхилити хлопця до дівчини в коханні і навпаки, щоб відібрати молоко від корови, заворожити, щоб капуста не завивалась у головки, не вилися б огірки і т.д.
Мольфари-чарівники збирали зілля для відвернення грозової хмари, граду; для причарування чужої жінки тощо. Подібний образ змальований у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків". Мольфар - Юра "був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула худоба, сохла й чорніла, як дим, людина, він міг наслати смерть і життя, розігнать хмару і сперти град, вогнем чорного ока спопелить ворогів і запалити в жіночому серці кохання".
Як бачимо травознавство багато містить інформації як про минуле українського народу, так і про його звичаї, культуру тощо.
Використана література
Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні - К., 1990. - С. 82/.
Килимник С. Український рік. - Т. 2. - С. 354-356/.
Рослини довкола нас. – К., 1983.
Другие работы по теме:
Султан Магомедов
Народным певцом, народным соловьем называли в Чечне Султана Магомедова. Начиная с 1957 года, его голос не переставал звучать, радуя и вдохновляя людей. Оригинальный, чарующий голос Султана Магомедова невозможно забыть, услышав хотя бы раз. «Вдали от Родины», «Прекрасное утро Кавказа», «По горным дорогам», «Песня пастуха» — эти и другие песни в исполнении С.
Маяковский в. в. - В. маяковский о времени и о себе в поэме
В. Маяковский о времени и о себе в поэмеВо весь голос. Во весь голос. Засадила садик мило дочка и гладь сама садик я садила сама буду поливать. В. Маяковский чувствует в себе силу которая поможет ему сделать шаг через лирические томики и как живому говорить с живыми.
Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан
Поэзия Некрасова продолжила традиции русской литературы, завещанные прогрессивными писателями предшествовавших эпох: Рылеевым, Пушкиным, Лермонтовым. Некрасов был подлинным поэтом-гражданином, чей поэтический голос звучал «как колокол на башне вечевой во дни торжества и бед народных». Он был признанным вождем революционно-демократически настроенной части общества того времени.
Чувства добрые я лирой пробуждал Пушкин
В стихотворении «Памятник» Пушкин, осмысливая миссию поэта, «итожа жизнь свою», определяет: И долго буду тем любезен я народу, Что чувства добрые я лирой пробуждал,
Заспів уривок з Енеїди
Заспів (уривок з "Енеїди") Автор: Вергилий Марон. Зброю співаю і мужа, що перший з надмор'їв троянських, Долею гнаний нещадно, на берег ступив італійський.
Русские женщины в поэзии Н. А. Некрасова
Автор: Некрасов Н.А. Образ простой русской женщины занимает в творчестве Н. А. Некрасова одно из центральных мест. В России не было более бесправного, более униженного человека, чем женщина из низших сословий, поэтому поэт, посвятивший «лиру... народу своему», не мог не возвысить голос в защиту своей современницы.
Сковорода Григорій
(1722-1794) просвітитель-гуманіст, філософ, поет, перекладач Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань.
Давній епос
Епос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Пророк Ісайя
Автор: Народна творчість. Глава 35. БЛАЖЕНСТВО БОЖОГО НАРОДУ ПО МУКАХ Звеселиться пустеля і суха земля, і порадіє країна безлюдна, і розквітне, як нарцис. Чудово буде цвісти і радіти, бачачи славу Господа і його велич.
Усипка, Утечка, Усушка й Утруска
Автор: Вишня Остап. (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на «у»... І от ці чотири «у» ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, «як тропічні маки», хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні «у».
Анализ стихотворения Слаб голос мой... А.Ахматовой.
Автор: Ахматова А.А. Стихотворение «Слаб голос мой» написано весной 1913 года. Оно входит в сборник «Белая стая» (1917 год), который принес (наряду с другими сборниками: «Вечер», «Четки», «Подорожник», «Anno Domini») А. А. Ахматовой широкое литературное признание.
Тиха елегія
Автор: Підпалий Володимир. Коли мене питають: «Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?» — відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки...
Бертран де Борн
(1140 - 1215) Бертран де Борн — французький трубадур. Один із видатних прованських трубадурів, Борн був рицарем і разом зі своїм братом володів укріпленим замком Альтафорт (зараз містечко Отефор). Данте хвалить його як талановитого поета, співця війни («Про народне красномовство «), згадує про його щедрість («Бенкет'), але прирікає Борна на дуже важку кару за гріхи серед «злопорадників» у восьмому колі пекла: видатний трубадур тримає свою відрубану голову в руці, «як ліхтар».
Усна народна творчість
Фольклор як художньо-словесна творчість народу, його розвиток на Русi та вплив язичництва. Роди та жанри фольклору: народний епос, народна лірика, народна драма. Опис деяких його видів: легенди, народні прикмети, байки, гуморески, прислів’я та приказки.
Традиційність українського писанкарства
Народне декоративно-прикладне мистецтво як органічна складова національної культури, що базується на етнічній специфіці та народності. Історія розвитку та традицій писанки, як атрибуту культових народних обрядів, пов'язаних із весняним пробудженням землі.
Капский чирок
Введение 1 Описание 2 Распространение 3 Миграции 4 Питание 5 Размножение 6 Голос Список литературы Введение Капский чирок[1] (лат. Anas capensis) – настоящая утка длиной 44-46 см влажных районов, бизлежащих к пустыне Сахаре в Африке.
Огородная овсянка
Введение 1 Внешний вид 2 Распространение 3 Образ жизни 4 Голос 5 Численность Список литературы Введение Огородная овсянка[1] (Emberiza cirlus) — певчая птица семейства овсянковых.
Dnewnyk Ruskij
Dnewnyk Ruskij (Дневник русский) — еженельная галицкая газета, издававшаяся в период революции 1848 года полонофильской организацией «Русский собор».
Эдвардс, Джон
Джо́нни Рейд (Джон) Э́двардс (англ. Johnny Reid "John" Edwards; 10 июня 1953, Сенека, Южная Каролина) — американский политик, бывший сенатор от Северной Каролины, кандидат в вице-президенты США от Демократической партии при Джоне Керри на выборах 2004 года.
Красноклювая шилохвость
Введение 1 Описание 2 Места обитания и питание 3 Размножение 4 Голос Список литературы Введение Красноклювая шилохвость[1] (лат. Anas erythrorhyncha) – настоящая утка, многочисленный постоянный житель Южной и Восточной Африки, типичный южнее 10° южной широты. Эта утка не совершает перелетов, но пролетит огромные расстояния в поисках подходящей воды.
Малая поганка
Введение 1 Классификация 2 Описание 3 Голос 4 Образ жизни 5 Питание 6 Размножение Список литературы Введение Малая поганка (лат. Podiceps ruficollis, Tachybaptus ruficollis) — водоплавающая птица семейства поганковых, распространённая в Старом Свете. Самая мелкая поганка в Палеарктике.
Большая поганка
План Введение 1 Внешний вид 2 Распространение 3 Голос 4 Размножение Список литературы Введение Большая поганка, или чомга[1] (лат. Podiceps cristatus) — вид водных птиц из семейства поганковых.
Хохлатая лысуха
План Введение 1 Внешний вид 2 Распространение 3 Образ жизни 4 Голос 5 Питание 6 Размножение Список литературы Хохлатая лысуха Введение Хохлатая лысуха[1] (лат. Fulica cristata) — водоплавающая птица семейства пастушковых.
Передумови утворення української народності Середнє подніпров я те
РИТОРІАЛЬНЕ ЯДРО. ВИНИКНЕННЯ НАЗВИ "УКРАЇНА" ТА ЇЇ ПОШИРЕННЯ. Генезис і подальша еволюція етнічної спільності українців відбувалися в історичних умовах загального розвитку феодальної суспільно-економічної формації. Її закономірності визначили найголовніші періоди всіх етнічних процесів в Україні.
ПА Кропоткин Биография и библиография произведений
БИБЛИОГРАФИЯ ПРОИЗВЕДЕНИЙ П.А.КРОПОТКИНА Анархия, ее философия и идеал. М.,1906. Великая французская революция 1789-1793 гг. М., 1979. В русских и французских тюрьмах (пер. с англ. В.Батуринского). Под редакцией автора. СПб.: Знание,1906.
Без мови немає народу
Мова як найвищий дар людини й цілого народу, талісман їхньої долі, таланту, безсмертя. Деякі аспекти історії виникнення української мови та писемності, докази її давності. Особливості золотої скарбниці української усної народної творчості, її значення.
Комплексне заняття
В ПОШУКАХ СКАРБІВ (середня і старша групи) КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ (фізкультура, природа, математика). Мета: Вправляти дітей в ходьбі по лаві. Стрибках в глибину, з обруча, в обруч, бігу змійкою.
Наркоманія ворог майбутніх поколінь
Наркоманія. Вживання наркотиків. Індійська конопля. Наслідок хвороби наркоманії. Наркоманія – ворог майбутніх поколінь! Зловживання наркотичними засобами незаконна торгівля ними останнім часом у багатьох розвинених країнах світу досягла катастрофічних розмірів. Офіційна преса США, Німеччини, Франції, Англії, Швеції майже щодня повідомляють про смерть своїх громадян, яка настала внаслідок зловживання наркотичними і психотропними речовинами.
Українська родина педагогіка минуле і сьогодення Міні-доповідь
УКРАЇНСЬКА РОДИНА ПЕДАГОГІКА МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ МІНІ-ДОПОВІДЬ Відколи існує людство на землі відтоді воно й дбає про продовження свого роду. І це недаремно. Від батьків передаються дітям не тільки генетичний код, рідна мова, виробничий і побутовий досвід, а й матеріальна і духовна культура, втрата якої призводить до деградації нації.