Яким умінням треба навчати школярів, щоб вони могли викладати свої думки і почуття, орієнтуючись на сприймання читача (слухача)? Це загальне питання методики «чому вчити?» розв'язується на основі даних психології про етапи мовленнєвої діяльності та аналізу тих труднощів, які долають учні, оволодіваючи монологом.
Виділяється чотири групи узагальнених умінь зв'язного мовлення (їх можна назвати комунікативними): 1) інформативно-змістові, 2) структурно-композиційні, 3) граматико-стилістичні, 4) редагування. Співвідносяться ці способи мовленнєвої діяльності з основними етапами творення тексту (орієнтування, планування, реалізація, контроль).
Група Інформативно-змістових умінь забезпечує оволодіння змістом повідомлення. Вона включає уміння орієнтуватися в умовах спілкування, усвідомлювати тему і основну думку висловлювання та добирати для нього необхідний матеріал.
Будь-яке висловлювання розпочинається із орієнтування у ситуації спілкування. Аналізуються умови, мотиви мовлення: з'ясовується, для чого створюється дане висловлювання (з метою спілкування, повідомлення чи впливу на співбесідника), для кого воно призначене (добре знайомій людині чи багатьом невідомим). Якщо ж аналіз умов здійснено правильно, будувати саме висловлювання уже неважко, оскільки програма його визначається переважно завданнями і обставинами.
В умовах шкільного навчання «ситуація уроку знімає природну комунікативність мовлення» (М. І. Жинкін). Саме тому виникає потреба ввести учнів у мовленнєву ситуацію і навчити орієнтуватися у ній. Слід створити такі умови, які б викликали внутрішнє спонукання висловити свої думки і почуття, бажання розповісти про свої враження, побачене і пережите.
Мотив мовлення («заради чого я говорю» — Л. С. Виготський) виникає у дітей у зв'язку із яскравими враженнями, коли вони зримо уявляють обстановку, ті місця, тих людей, про яких вони розповідають, чітко усвідомлюють функції мовлення. Важливо також сформувати у них наочне уявлення про адресата мовлення, передбачити такі прийоми, які б спонукали малого автора задуматись над тим, як читач (слухач) буде сприймати його висловлювання. Така установка розвиває усвідомлену потребу враховувати в процесі побудови тексту сприймання співбесідника, виховує стійкий інтерес до роботи над творами як видом навчальної діяльності.
Розпочинаючи роботу над побудовою тексту, будь-який мовець повинен чітко уявляти, про що він хоче розповісти, для чого, як, яким способом буде викладати свої думки. Тема висловлювання — це питання, яке вирішує автор, це те, про що розповідається у творі. Основна думка — це відповідь на поставлене темою питання (заради чого говориться). Розв'язуючи дане питання, автор добором фактів, мовних засобів, послідовністю, способом і стилем викладу матеріалу виражає основну думку твору. Без чітко вираженої мети, основної думки мовлення стає беззмістовним, перестає слугувати меті спілкування.
Тому так важливо з перших кроків роботи над розвитком монологічного мовлення навчати школярів вдумуватися у формулювання теми, осмислювати її зміст, межі. Саме з обмірковування теми розпочинається спілкування автора з співбесідником. Формулювання теми допомагає уявити автору, як його мовлення буде сприйняте тими, кому воно адресоване. Таке уявлення спрямовує хід думки, добір кращих мовних варіантів для її вираження залежно від типу і стилю мовлення.
Завдання усвідомити тему та її межі, підпорядковувати свій виклад основній думці вимагає оволодіння уміннями добирати матеріал для висловлювання, фіксувати його, користуватися ним у творчій праці.
Дітям у молодшому шкільному віці важко вичленити у предметах, які вони спостерігають, суттєві ознаки, встановлювати залежність між ними. У них ще недостатньо сформовані уміння порівнювати схожі явища, робити висновки, узагальнення. Тому під час підготовки до твору їм важко відібрати з того, що вони бачать, найістотніше, те, що стосується теми, відкинути другорядне, що не відповідає задуму. У зв'язку з цим необхідно передбачити систему засобів і прийомів, які б вчили школярів спостерігати — бачити, чути, відчувати, помічати в предметах і явищах їх яскраві, характерні ознаки й аналізувати бачене. Потрібно прищепити їм навички самостійної роботи над книгою, картиною, навчити способам фіксації своїх спостережень, вражень, роздумів.
Збір матеріалу для висловлювання безпосередньо зв'язаний із його систематизацією. Це складне уміння, яке включає ряд мислительних операцій. Потрібно навчити дітей: 1) аналізувати зібраний матеріал, відбирати у ньому те, що необхідне для розкриття задуму, 2) групувати зібране, пов'язуючи між собою факти, думки в окремі частини (мікротеми) висловлювання, 3) визначати, у якій послідовності доцільно розташувати ці логічно завершені частини, 4) продумувати смислові зв'язки між частинами тексту і сусідніми реченнями та знаходити словесне вираження цих зв'язків, 5) виділяти особливо значимі для висловленої думки слова (за допомогою граматичних та інтонаційних засобів). Ці способи мовленнєвої діяльності називаються структурно-композиційними.
Зібраний і систематизований матеріал може бути викладений по-різному. Мовець обирає певний спосіб викладу думки — розповідь, опис чи міркування. Це залежить від того, які завдання стоять перед ним: потрібно розповісти про якісь події, описати даний предмет або явище чи довести певні твердження. Кожен із способів викладу має особливості побудови, потребує відповідного мовного оформлення, може мати певне стилістичне вирішення.
Автор описує будь-який предмет, явище, виходячи Із обставин спілкування, живописно малює, зображує його або передає його істотні ознаки у логічній послідовності. У першому випадку він використовує художній, а у другому — науковий опис.
Кожен із нас у своєму житті користується різними функціональними стилями. Внаслідок цього у нашій свідомості формуються принципи відбору мовних засобів з огляду на завдання і умови спілкування.
Найпростіші стилістичні розмежування доступні учням початкових класів. Так, уже учень 1 класу усвідомлює, що на уроці слід говорити по-іншому, ніж вдома. Він здатний відрізнити художню книгу від підручника. Читаючи, аналізуючи, переказуючи підручники, художні книги, дитячі газети, журнали, звикає у своєму мовленні диференціювати мовні засоби у залежності від змісту висловлювань і ситуації.
Важливо з першого року навчання дітей у школі стилістичним диференціаціям надати цілеспрямованого характеру. Організовуючи спостереження над стилістичними особливостями текстів, слід подбати про те, щоб вони не нав'язувались учням штучно, а природно випливали із завдань і обставин висловлювання. Такі спостереження (без використання теорії) мають на меті виробити у дітей внутрішню установку на добір мовних засобів, найбільш доцільних для тексту даного типу і стилю.
Предметом постійної уваги має бути збагачення словника і граматичної структури мовлення молодших школярів. Слід передбачити систему вправ, зорієнтованих на засвоєння синонімічних і співвідносних мовних засобів для вираження означальних, причинових, наслідкових відношень. Уміння добирати відповідні лексичні, граматичні та інтонаційні засоби для вираження думки називаються граматично-стилістичними.
Критика власного тексту є, за визначенням психологів, рушійною силою в оволодінні монологом. Без уміння відхиляти менш точні слова і синтаксичні моделі та знаходити більш влучні для вираження думки неможливо досягти зрушення у мовленнєвому розвитку.
Молодші школярі, навчаючись творити власний текст, на перших кроках навчання не помічають пропусків головного у змісті висловлювання, порушень логічної послідовності у викладі, невиправданих повторень тих самих слів, одноманітних конструкцій. Потрібна систематична, цілеспрямована робота, щоб виробити у дітей звичку до свідомого контролю за якістю свого мовлення прищепити їм уміння редагувати власний текст.
Розглянуті чотири групи комунікативних умінь (інформаційно-змістові, структурно-композиційні, граматико-стилістичні, редагування) знаходять повне втілення у творах як самостійній вправі з розвитку монологічного мовлення. У початкових класах школярі вчаться будувати твори різних композиційних форм: розповіді, міркування, описи наукового й художнього стилів, знайомляться також з окремими, зразками ділових текстів.
Другие работы по теме:
Методика проведення екскурсії
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни : « Організація екскурсійної діяльності» на тему: « Методика проведення екскурсії» План 1. Вимоги до екскурсії ……………………………………………………….. 3
Гуманістична теорія особистості А. Маслоу
Реферат на тему: Гуманістична теорія особистості А. Маслоу А. Маслоу – американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії особистості. Головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро.
Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач
Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач Під мотивацією досягнення розуміють сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні. При цьому особливу увагу потрібно приділити потребам в досягненні цілі і страху невдачі, потребі в самоствердженні, прагненню до пізнання, прагненню до винагороди при досягненні цілей.
Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач
Мотивація досягнення як сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності, її принципи та призначення. Існуючі методики для дослідження мотивації досягнення успіху і уникнення невдач.
Методи і засоби навчання
Реферат на тему: Методи і засоби навчання Поняття про методи навчання і їх класифікації. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Іван Кочерга
(1881 — 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті.
Давній епос
Епос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
На згарищі
Автор: Тютюнник Григір. Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, «гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому». На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: «Дядя п'яні».
Психологізм української літератури XIX ст.
Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".
Іван Кочерга
П'єси "Легенда про пісню", "Дівчина з мишкою", "Зубний біль сатани", "Викуп (Весільна поїздка Марусі)", "Фея гіркого мигдалю", "Алмазне жорно", комедія "Натура і культура", драма-феєрія "Марко в пеклі". Літредактор у газеті "Робітник", "Радянська Волинь".
Виготовлення шпалер і гобеленів
Реферат на тему: Виготовлення шпалер і гобеленів Виготовлення шпалер і гобеленів – складний вид ткацького мистецтва. З точки зору текстильного ткання, гобелен представляє собою полотно , в якому піткання повністю закриває основу, тобто представляє собою пітканий репс. В функціональному відношенні, гобелен являє собою стінну шпалеру з фігурними та орнаментальними композиціями, яка правила не тільки тепловою та акустичною ізоляцією світських та церковних приміщень, але одночасно їх прикрашала і розділяла.
День святого Валентина 2
Реферат з педагогіки Урок «День святого Валентина» Мета: виховувати інтерес до минулого, повагу до справжніх почуттів, уміння вирізняти своє єдине, половинку, любов до літератури, поезії.
Коран і Сура
Реферат на тему: Коран і Сура Коран У багатьох релігіях світу маються книги, що шануються віруючими як священні. Звичайно в них містяться сказання про бога і про богів, їхніх вісниках, посланниках і пророках, розповіді про загробне царство, ангелів і чортів, раї і пеклі, про те, як і ким створені світ, земля, людина, тварини і рослини, установлені обряди і звичаї, визначені учинки віруючих, часом навіть перелічується, які з них похвальні, гідні нагороди - земної і загробної і які - засуджувані, переслідувані людськими і небесними законами...
Про регіональні характеристики преси в умовах унітарної України
Закон “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” [1] передбачає формування унікального для нашої країни явища багаторівневої організаційної структури діяльності друкованих мас-медіа в суспільстві. Феноменом такої організації є 5 ступенів системи функціонування кожного друкованого органу на інформаційному ринку держави: засновник – видавець – творчий колектив (редакція) – розповсюджувач – споживач як чинник аудиторії (див.: [2, 100-113]).
Особливості підготовки репортерів для репортаж-розслідування
Реферат з журналістики Особливості підготовки репортерів для жанру “репортаж-розслідування" Підготовка репортерів для роботи в жанрі репортаж-розслідування має специфічні характеристики, що залежать від багатьох умов та формуються з першого курсу навчання в Інституті журналістики. Особливість професійного навчання полягає у відпрацюванні теоретичних посилань уже починаючи з перших практичних занять.
Основна і допоміжна відпустка
Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Щорічна основна відпустка. Додаткова відпустка. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
Педагогік як науки
Головною метою педагогіки як науки про навчання була і є підготовка кадрів для здійснення всіх технологічних операцій на будь-якій ділянці функціонування суспільства як соціальної, так і виробничої структури.
Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти
МАТЕМАТИКА Складовими запровадження тематичного обліку знань, що потребують розробки нових форм і методів контролю та сучасної системи оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу математики, є засвоєння ними теоретичного матеріалу та сформованість умінь і навичок застосовувати набуті знання до розв’язування задач і повсякденному житті.
Забезпечення культури розумової праці учнів на уроці
РЕФЕРАТ на тему: Забезпечення культури розумової праці учнів на уроці (за В.Сухомлинським) Видатний український педагог В. Сухомлинський (1918-1970) досліджував проблеми теорії та методики виховання дітей у школі й сім'ї, всебічного розвитку особистості учня, педагогічної майстерності. Його перу належать наукові й публіцистичні праці, в яких він ділиться власним досвідом, педагогічними роздумами.
Бесіда діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу
Реферат з педагогіки БЕСІДА — ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ВИКЛАДУ І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.
Відроджена культура на Волині проблеми і здобутки перших повоєнних літ
(1944-1954 рр.) Культурне будівництво на Волині, як і в інших областях Західної України, розпочалася ще з 1939 р., але в період німецько-фашистської окупації піддалося нищівному удару. Гітлерівці зруйнували перші паростки культури. Було спалено сотні шкіл, бібліотек, медичних закладів, музейних експонатів, знищено інші осередки культури.
Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками
Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками Усі вчителі знають, що працювати з учнями 5-го класу важко. Трапляється, що в пўятикласників знижується успішність, вони нібито починають гірше вчитися. Це відчувається часом і на уроках літератури: учні читають недостатньо виразно, слабо усвідомлюють зміст прочитаного, не вміють виділити в ньому основне, відчувають труднощі при переказуванні.
Позашкільні навчально-виховні заклади
Позашкільні навчально-виховні заклади — широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.
Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII XIX ст
Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII Розвиткові педагогічної думки в Росії у XVIII ст. передусім сприяли освітня діяльність і педагогічні погляди Михайла Васильовича Ломоносова (1711—1765), який виступав за демократизацію освіти, за народну школу. Він вважав, що система освіти повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи: початкової, середньої — гімназії та вищої — університету.
Вибір методів навчання
Реферат на тему: ВИБІР МЕТОДІВ НАВЧАННЯ Методи навчання в школі відповідають освітній і виховній меті, змістові освіти. Вони ставлять перед кожним учителем завдання виховувати людей всебічно розвинених, які б мали широку освіту й свідомо використовували свої знання і здібності на користь держави, суспільства.
Інтелект і креативність якості гармонійної особистості
Реферат з педагогіки на тему “Інтелект і креативність – якості гармонійної особистості” У сучасній психології з явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.