Європейсько відомий український мислитель та вчений М. П. Драгоманов значну частину свого життя, а саме 19 років, змушений був провести за кордоном, у еміграції. На жаль, на батьківщині, розділеній могутнішими державами, належного офіційного визнання його як інтелектуала, прихильника і генератора ліберальних поглядів та ідей – годі було й сподіватися. Та й не дивно: Російська імперія побоювалася вільнодумства. І саме на чужині (у Швейцарії, Австро-Угорщині, Болгарії) з’явилися з-під пера кращі праці Драгоманова – вже зрілого мислителя: “Турки внутренние и внешние” (Женева, 1876), “Шевченко, українофіли і соціалізм” (Женева, 1879), “Чудацькі думки про українську національну справу” (Відень, 1891). Будучи прихильником європейського позитивізму та раціоналізму, і беручи щонайактивнішу участь в інтелектуальному процесі на еміграції, М. П. Драгоманов невтомно досліджував та осмислював можливості реформування та розбудови існуючих суспільств, їх розвиток у соціальному та національному напрямах [1].
Центральне місце в суспільних поглядах Драгоманова посідає ідея поступу: вищого ступеня соціальної справедливості та духовної культури [2]. Обґрунтування її вчений вважав найважливішим досягненням європейської науки. І тут слід наголосити, що опинившись на еміграції, Михайло Петрович прагнув здійснити введення справи українського визвольного руху до загальноєвропейського контексту: зорієнтувати українську справу на взірці європейської науки і культури [3].
Бачучи, “головним ділом” у людській історії – невпинний суспільний розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим “поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний… ” [4].
Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні розвивати особистості, об’єднані в асоціації на добровільних засадах [5]. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного порядку.
Функції держави, що є за Драгомановим чимось чужим і не притаманним для людства, у суспільстві “вільних індивідів” має виконувати “товариство-товариств”, що утворюється знизу з ініціативи самих таки “індивідуальних особистостей – федеративна спілка з максимальною децентралізацією та самоврядуванням громад. Найближчим до свого ідеального соціального устрою Драгоманов бачив швейцарські кантони, де він прожив 15 еміграційних років.
Необхідною об’єднуючою між собою умовою для асоціацій індивідів розглядуваний нами мислитель вважав національне, що “живе в людині”. Національне, національність є сукупністю спільних людських ознак. І не брати до уваги національного, у прагненні людства об’єднатися, не можна – бо людство і є “лише сукупністю націй” [6]. Та все ж “громаду” Драгоманов ставить понад національні елементи асоціацій, вважаючи національність лишень ґрунтом, формою та способом, що мали би послужити в першу чергу “добробутові” [соціальному. – В. Б.], “…й просвіті нашого народу, а вкупі з ним й його національності” [7]. А саме лише припущення про те, що питання національності й усього, що з нею пов’язане – “є перше, головне діло” у справі майбутнього українського народу, Драгоманов характеризує як примарну та регресивну [8].
Щодо втілення своїх суспільних ідей у життя, то вчений виступав противником загальної соціальної революції, котра не могла би на його думку витворити новий лад суспільного життя [9]. Надія на соціальну революцію, вважав мислитель, веде у глухий кут. “Не революція, еволюція” – було девізом Драгоманова. Новий суспільний устрій повинен органічно та поступово сформуватися із попередніх йому ладів.
Підсумовуючи, слід зазначити, що вбачаючи оптимальним варіантом суспільства спільноту асоціацій вільних особистостей, зі щонайменшими елементами примусу і на федералістських засадах, Драгоманов такий соціальний устрій не уявляв без “повної особистої волі” кожного окремого індивіда, та ідеї поступу на основі еволюції, як необхідної умови встановлення “справедливого ладу”. Розуміючи, вочевидь на прикладі тісної єдності соціального та національного рухів у історії, взаємопов’язаність і цих абстрактних теоретичних понять; у своїх суспільних поглядах М.П.Драгоманов саме у поступі соціальному, політичному вбачав запоруку і національно-просвітницького розвитку, де національність є лише своєрідним ґрунтом соціальної еволюції.
Список використаної літератури
1. Драгоманов М.П. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – С. 376-377.
2. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К.: Основи,. 1994. – Т. 1. С. – 306.
3. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К.: Наук. думка. 1997. – С. 181.
4. Драгоманов М.П. Вибране. К.: Либідь, 1991. – С. 558.
5. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К., 1993. – С. 40.
6. Горський В. С. Вказана праця. – С. 184.
7. Драгоманов М.П. Вибране. – С. 558.
8. Там само. – С.559
9. Франко І. Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова. – К., Наук. думка, 1986. – Т. 45. – С. 428.
Другие работы по теме:
Моделі побудови інформаційного суспільства різних регіонів світу
Реферат на тему: Моделі побудови інформаційного суспільства різних регіонів світу Сьогодні практично всі країни світу зрозуміли, що ІС є не примарним майбутнім, а цілком реальним теперішнім. І якщо не жити в ньому і за його законами, то можна взагалі відійти в історію. Це зумовило появу багатьох програм становлення ІС не лише у масштабах окремої держави, а й на глобальному рівні.
Держава та її соціально економічні функції
Особлива роль держави у суспільстві. Розкриття співвідношення між функціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою впливу держави та її органів на економічні процеси. Характеристика політичної, соціальної, міжнародної та економічної функцій.
Щодо визначення поняття стратегія життя
І.О. Кудінов Щодо визначення поняття “стратегія життя” Генеза визначення дефініції “стратегія життя” пов’язана з визначенням двох складових цього поняття: “стратегія” та “життя”.
Філософія економіки
Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
Щодо визначення поняття стратегія життя
І.О. Кудінов Щодо визначення поняття “стратегія життя” Генеза визначення дефініції “стратегія життя” пов’язана з визначенням двох складових цього поняття: “стратегія” та “життя”.
Соціальне прогнозування
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ „СОЦІОЛОГІЯ” Принципи і методи соціального прогнозування. У соціологічному вивченні особливе місце займає соціальне прогнозування, як конкретне уявлення, передбачення, і судження про подію, стан соціальною об'єкта в майбутньому. Його не слід плутати із соціальним плануванням.
Система соціального управління, його функції і методи
РЕФЕРАТ На тему: Система соціального управління, його функції і методи Соціальне управління є одним з основних видів управління, що полягає: в забезпеченні реалізації потреб розвитку суспільства і його підсистем; формуванні критеріїв і показників соціального розвитку об'єкта; розробці і застосуванні методів розв'язання проблем, що виникають; досягненні запланованих параметрів у розвитку соціальних відносин і процесів суспільства.
Основи соціології
Місце соціології у системі суспільних наук. Характеристика функцій соціології, її завдань, рівнів. Поняття та об`єкт соціологічного пізнання. Основні види самогубств за теорією Дюркгейма. Компонент релігійної відповідальності протестанта за М.Вебером.
Формування і розвиток соціальної думки в Україні
Роль соціології в забезпеченні наукового пізнання суспільних відносин, суспільної діяльності. Актуальні проблеми повсякденного життя людини й суспільства. Соціальні спільності та соціальні інститути, форми та методи організації соціального управління.
Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології
Основні напрямки розвитку соціології в працях О. Канта, Е. Дюркгейма, М. Вебера. Структура та функції соціологічної системи знань. Вивчення її рівнів в залежності від глибини наукових узагальнень і масштабності відображення в поглядах і теоріях.
Предки з ХІХ ст соціалізм Драгоманова
Оскільки велика тінь ХІХ століття у формі ідей Михайла Драгоманова була найважливішим соціалістичним конкурентом марксизму у ХХ ст., очевидно, потрібно починати саме з нього. Хоч якось у листі до дочки Драгоманов написав, що «для правильного розвитку народів їм треба мати державну незалежність» 9, публічно він завжди відстоював федерацію рівноправних слов’янських народів.
Політична ідеологія Основні ідейно-політичні течії сучасності 2
Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності. Політична ідеологія - це систематизована сукупність ідейних поглядів, що виражають чи захищають інтереси певної соціальної групи. Повсюдно у світі зберігаються такі універсальні ідеології як консерватизм, лібералізм, соціалізм та ін.
Українська політична думка ХІХ ст
Діяльність українських таємних товариств та політичні ідеї його учасників в середині XIX ст. Проблеми ліквідації кріпацтва, відстоювання інтересів і прагнень селянської маси, поширення та втілення в життя ідей європейського лібералізму і просвітництва.
Становлення української політичної думки
Історія зародження і розвитку політичних ідей з часів Київської Русі до XIX ст. Роль Кирило-Мефодіївського товариства у становленні суспільно-політичної думки країни XIX - початку ХХ ст. Визначення проблем державності в українській політичній думці ХХ ст.
Оцінка ефективності функціонування ринку праці в Україні
Важливі умови формування й функціонування ринку праці. Проблеми формування і ефективної реалізації національного трудового потенціалу. Підходи до визначення межі трудової бідності. Дослідження сучасного механізму регулювання ринку праці в Україні.
Зародження танцювальної культури як форми дозвіллєвої діяльності в первісному суспільстві
Реферат на тему: ЗАРОДЖЕННЯ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ФОРМИ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ «…складно було б уявити собі сучасне суспільство, аби воно було позбавлене танцювального мистецтва. Життя нашого століття за своїми тяжкими умовами дає мало хвилин насолоди та веселощів. Усе поглинає жага наживи, боротьба за існування; тисячі дрібних неприємностей отруюють нам життя на кожному кроці – і тим дорожче для нас той час, котрий ми за будь- якою урочистою та особливо важливою нагодою можемо присвятити власному задоволенню».
Застосування інформаційних технологій організованою злочинністю для впливу на суспільство
Застосування інформаційних технологій організованою злочинністю для впливу на суспільство Глобальна інформаційна цивілізація, що формується на рубежі останніх тисячоліть, визначила інформацію своїм базовим параметром – видавнича справа, преса, радіо, телебачення, комп’ютерні технології, інші засоби електронного зв’язку – стали провідними чинниками економіки, виробничої, наукової, освітньої, політичної та інших сфер суспільної діяльності.
Михайло Грушевський та соціологія в Україні
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Михайло Грушевський та соціологія в Україні” На початку ХХ століття соціологія в Україні безперечно розвивалася під впливом розростання ідей про національне відродження українського народу. Соціологічна думка відображала перехід національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства до стадії організованої соборної української державності.
Громадянське суспільство та держава
Громадянське суспільство-система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що сформувалися та перебувають у відносинах між собою та державою. Ознаки громадянського суспільства. Становлення громадянського суспільства.
Засоби розвитку психіки
Тема: . Формалізована структура теми. Засоби розвитку психіки - сукупність ідей, предметів, знарядь і способів дій - умови досягнення мети. Механізми роботи засобів: перетворення предмету діями відповідно потреб, а рівень розвитку засобів - показник дієздатності людини.
Функції права 2
Функції права та їх класифікація. Основні напрямки розвитку і впливу права на сучасне суспільство Соціальне призначення права, його місце і роль у системі соціально-нормативного регулювання відображається в його
Розвиток професії бухгалтер-аудитор в умовах глобалізації
Розвиток бухгалтерського обліку як економічної науки в контексті проблем створення його ефективної національної системи в Україні. Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на нього. Методологія та організація професійного аудиту в Україні.
Теория предельной полезности 8
ІРС № 10. Проблеми економічного розвитку України після проголошення суверенітету (1990-і – поч. XXI ст. Інтеграція України в світове господарство у 90-х рр.. XX ст. – поч.. XXI ст.
Гармонізація взаємовідносин людини і природи
Гармонізація взаємовідносин людини і природи цінна не тільки у власне екологічному значенні. Вона важлива також і для розв’язання інших проблем. Екологічно виправдані рішення є в той же час і соціально — позитивними, остільки, оскільки сама людина і суспільство загалом є частиною природи в широкому значенні слова.
Протестнийпотенціал процесів доходної поляризації в сучасному українському суспільстві
Поглиблення доходної поляризації – одна з характерних ознак періоду трансформації економічної системи в Україні. Переломлюючись через існуючі уявлення про розподільчу справедливість та стереотипи зрівняльного розподілу доходів, процеси поляризованої доходної диференціації безумовно викликають соціальну напруженість на рівні масових настроїв та громадської думки, сприяють генерації та розвитку емоційного та раціонально-оціночного компонентів соціальної напруженості.
Держава - базовий інститут політичної системи суспільства
Тема. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства Перш за все слід звернути увагу на те що питання походження держави є дискусійним. В різних теоріях висловлюються різні причини виникнення держави (божественна сила сила розуму психіка людини біологічні фактори соціально-економічні військово-політичні інші фактори).
Глобальні проблеми людства
Назва реферату : Глобальні проблеми людства Розділ : Екологія Глобальні проблеми людства Терміном «глобальні проблеми» (від лат. «глобус» - земля, земна куля) позначаються найважливіші і настійні загальнопланетарні проблеми сучасної епохи, що торкаються людства в цілому. Серед них:
Розвиток екомічной теорії в Україні в XIX столітті
З 30-х років XIX ст. поглиблюється криза кріпосницької системи, формується капіталістичний уклад в економіці. В економічних поглядах відбуваються зміни. Набуває популярності теорія Сміта і Д.Рікардо. Вперше в Уркаїні її почав пропагувати викладач політичної економії, професор Харківського університету Тихон Федорович Степанов.