Назви релігійних свят у посланнях Андрея Шептицького
Оригінальні релігійні твори відрізняються частотністю вживання власних назв, серед яких особливе місце належить теонімам, антропонімам, топонімам, назвам біблійних осіб та релігійних свят. Щодо останніх, то вони займають одне з провідних місць в ономастиконі листів – послань митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Варто зазначити, що Андрей Шептицький на позначення релігійних свят послуговується передусім офіційними назвами з церковного календаря, хоча спорадично використовує й народні назви. Пор.: Христове Воскресення [6, 368] – Великодні Cвята [6, 372], Великий День [6, 34], Великдень [6, 270]. Крім паралельного використання церковних і народних назв свят маємо одиничне вживання народних назв, які є усіченими варіантами церковних. Напр.: Спаса [6, 330] від Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; Вознесення [6, 330] від Вознесення Господнє. Або тільки церковних назв: преставлення св. Йоана Богослова [6, 2], пророка Малахії [6,5].
Народні й релігійні назви формують синонімічні ряди на позначення релігійних свят. Напр.: Христове Різдво [6, 270], Різдвяні Свята [6, 368]; Чотиродесятниця [6, 34], Великий Піст [6, 298], Успення Богородиці [6, 36], Успення [6, 361], Богородничний празник [6, 361], Христове Воскресення [6, 368], Пасха [6, 100], Великодні Свята [6, 372], Великий День [6, 34], Великдень [6, 270].
На думку дослідників [2, 10], згідно з первісним значенням слова святий – “світлий”, “сяючий”, “незаплямований”, ”чистий”, ”шанований” у свідомості українського народу і свята сприймалися, очевидно, як дні “світлі, сяючі, шановані”. Святковий день як одиничне поняття у листах-посланнях Андрія Шептицького виражається за допомогою слова “празник”. Як стверджує Митрополит Іларіон, старослов’янське “празникъ - це день вільний від праці. Пізніше день святковий, а особливо день святого, на честь якого поставлений храм, храмове свято” [3, 112]. Оскільки церковний рік складений так, що в центрі перебуває Ісус Христос і Пречиста Діва Марія, а довкола них свята, пов’язані з днями пам’яті давніх християнських святих, лексемою “празник” Андрій Шептицький послуговується лише стосовно великих церковних свят. Напр.: празник Христового Воскресення [6, 378], празник Успення [6, 98], празник Покрови [6, 330]. У народі наступний день після празника називають попразен [3, 93]. У листах-посланнях сказано, що святкування Успіння Божої Матері продовжується “попразденством, що тягнеться майже до кінця місяця” [6, 98] а не лише один день, так само як і “попразденство Пасхи, що триває 40 днів”.
Усі інші святкові дні, крім свят, присвячених Ісусу Христу і Марії Діві, Андрей Шептицький називає святом: “Як маєте яку побожну книжочку, обо ще ліпше св. Письмо, читайте її на голос в неділі і свята для цілої родини” [6, 99].
Лексема “свято” у множині означає збірне поняття і вживається митрополитом щодо свят Різдва і Воскресіння Христового. Напр.: Різдвяні Свята [6, 368], Великодні Свята [6, 372].
У листах-посланнях зафіксовані назви свят різного типу: конкретні, присвячені Святому християнської церкви (св. Теодозія [6, 9], св. Григорія Ніского [6, 33] або присвячені одній з подій християнської історії (Введення в храм Пресв. Богородиці [6, 231], Вознесення [6, 330]). Наводяться назви окремих днів тижня: понеділок св. Духа [6,130], Страсна Середа [6, 40], страсна П’ятниця [6, 40], велика Середа [6, 41], або самих тижнів: сирний тиждень [6, 31], хрестопоклонна седмиця [6, 56]. Як бачимо, Андрей Шептицький послуговувався застарілою в наш час лексемою “седмиця”, що означає “тиждень” [3, 109]. Цікавим є таке спостереження: лексема “седмиця” більш вживана ніж лексема “тиждень”, у листах-посланнях за часів більшовицької окупації.
Відомо, що у церковному році є свята, що припадають на різні числа року, і такі, які щороку відзначаються в один і той самий день [4, 6]. Празник Пасхи є осередком свят рухомих, празник Різдва Христового – нерухомих.
Празник Христового Воскресіння характерний надзвичайним і довгим приготуванням, а також тривалим святкуванням його “попразденства”. Великодний цикл починається неділею Митаря і Фарисея (неділя Митаря і Фарисея [6, 38], митарева седмиця [6, 303]) за 10 тижнів перед Пасхою, а завершується через 8 тижнів після Пасхи неділею Всіх Святих. Він ділиться на час передпасхальний і час пасхальний. Третя неділя перед постом – це “неділя мясопусна” [6, 28], четверта – “сиропусна неділя” [6, 18], “сирний тиждень” [6, 31]. Піст перед Пасхою називається “Великий Піст” [6, 300], або “Чотиродесятниця” [6, 298]. Кожен тиждень Великого Посту має свою назву. Напр., у листах-посланнях “хрестопоклонна неділя” [6, 52], “хрестопоклонна седмиця” [6, 56], ”Страст. Седмиця” [6, 31] або назва йде за порядковим номером тижня: ”перший тиждень Чотиродесятниці” [6, 38], ”друга седмиця Вел. Посту” [6, 40], ”третя седмиця В. Посту” [6, 44].
Найчастіше власні назви свят функціонують у посланнях, присвячених Пречистій Діві Марії (“Марія – Мати”, “Послання про почитання і посвяту себе Пречистої Богородиці”), та у передвеликодних посланнях – “Послання на піст”, “До тих, що на Пасху не сповідалися”, “Послання до тих, що на Великодні Свята не причащалися”. У наведених прикладах фіксуємо паралельне використання церковних і народних назв, які виконують номінативну функцію. Варто зазначити, що церковні свята - це не просто згадка про видатні історичні події. За церковною традицією кожний віруючий повинен пережити її знову і знову, ніби особисто беручи участь у всіх подіях, що відбувалися протягом тисячоліть. Релігійні свята дарують людині духовну рівновагу, поміркованість, світлу радість [2, 10].
Назви свят у підписах виконують роль хрононімів, тобто засвідчують офіційно час написання послання. Звідси вживання Андреєм Шептицьким у підписах переважно церковних назв.
Особливістю датування текстів митрополита є одночасне використання назви свята та числа, місяця і року у посланнях часів німецької окупації і тільки назви свята та року у посланнях часів більшовицької окупації. Пор.: “Дано у Львові, 21 листопада, в день Введення в храм Пресв. Богородиці” [6, 231], “Писано у Львові, в день Неп. Зач. Преч. Д. М. 22 грудня 1942.“ [6, 270], “Дано у Львові при Архикатедр. Церкві св. Юрія, в день пророка Малахії. 3 січня ст. ст. 1942 р.” [6, 5]; “В день преставлення св. Іоанна Богослова“ [6, 2], “В день св. Теодозія 1940 р.” [6, 9].
Якщо послання писалися в будь-який день, який не був присвячений пошануванню якогось Святого, то у датуванні митрополитом вказувався лише день та тиждень або попереднє свято. Напр.: ”в середу 1 тижня В.Посту 1944 р.” [6, 430], ”вівторок сирного тижня 1940” [6, 31], ”четвер хрестопоклонної седмиці” [6, 56], ”в суботу після Вознесення 1943 р.” [6, 401].
Іноді час написання послання конкретизується часовим проміжком доби, а наступне свято виступає часовим орієнтиром. Напр.: “У Львові, в навечеря св. Димитрія 6.XI.1940” [6, 74], “Писано у Львові, в навечеря Преображення Г. 1942 р.” [6, 217].
Роль хрононімів церковні свята виконують не лише у підписах, а й у самих текстах послань. Напр.: ”Всевишньому Богові слава, що дав нам діждатися Великодних Свят, Світлого Тижня, Пядесятниці…” [6, 92], “Бо С від віків був в українській Церкві звичай відбувати епархіяльні Собори в першу неділю і першого тижня Вел. Посту” [6, 329], “Настав час великого Посту” [6, 303], ”Не відкладайте ж сповіді на другий рік, не чекайте до другої Пасхи!” [6, 102], “від великої середи недалеко до світлого Христового Воскресення ” [6, 41]. Треба відзначити, що церковне річне літочислення більшою мірою ведеться не стільки за числами місяця, як за днями пам’яті шанованих християнською церквою Святих та іншими церковними подіями.
Згідно з українським правописом назви релігійних свят і постів пишуться з великої літери [5, 55]. У листах-посланнях Андрея Шептицького порівняно із сучасним правописом спостерігаються деякі розбіжності. Наприклад у назвах: Великий Піст, Великодні Свята другий складовий компонент повинен писатися з малої літери.
Особливо активно митрополит використовує скорочення як одного слова у назві свята (понеділок св. Духа [6, 130], св. Юрія [6, 329], Введення в храм Пресв. Богородиці [6, 231], в середу 1 тижня В. Посту [6, 430]), так і всіх (в день Неп. Зач. Преч. Д. М. [6, 270]). Своєрідними скороченнями є усічені варіанти від повних церковних назв: Спаса [6, 330], Успення [6, 98], Вознесення [6, 330].
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що назвам свят належить одне з головних місць в ономастичній лексиці листів-послань Андрея Шептицького. Митрополит активно послуговується як церковними, так і народними назвами. Їх паралельне вживання дає змогу виявити синонімічні ряди на позначення церковних свят. На позначення святкового дня Андрей Шептицький використовує лексему “празник” (якщо це велике церковне торжество) або “свято” (всі інші менші свята). Зафіксовані назви свят у листах-посланнях різнотипні: присвячені конкретній особі християнської церкви або одній з подій християнської історії, назви окремих днів тижня або самих тижнів (“седмиць”). У посланнях часів окупації літочислення у датуванні текстів ведеться Андреєм Шептицьким за церковними святами, а в посланнях часів німецької окупації – за церковними святами та числами місяця.
Література
1. Короткі відомості про свята православної церкви /Укл.: О.Кислашко, Я.Кислашко.– К., 1993.– 112с.
2. Матвєєва Н., Голобородько А. Святі та свята України. Календар церковних свят і народних традицій. Словник-довідник.– К.,1995.– 240с.
3. Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови.– Вінніпег, 1994.– Т.IV.– 557 с.
4. Словник української мови.– К.: Наук. думка, 1978.– Т.IX.– 916 с.
5. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1993. – 236 с.
6. Шептицький Андрей. Письма-послання (1939-1944р.р.).– Львів, 1991.– 458с.
Другие работы по теме:
Святкові і неробочі дні
Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу «Святкові і неробочі дні» Контрольна робота з трудового права КИЇВ-2002 План. Вступ Святкові і неробочі дні в українському законодавстві
Мы и херувимы
В трех известных нам песнопениях Великого входа так или иначе упоминается служение ангельских сил – Херувимов и Серафимов – своему Царю и Богу, которое предстало в видении пророку Исаии.
О почитании ангелов
Гипертрофированный интерес к теме инопланетных цивилизаций возник в безбожном ?? столетии не только благодаря научно-техническому прорыву в космической сфере. В сильном искажении он отразил многовековой опыт человечества.
Бог - наш отець
Бог є наш Отець. Це головна Добра Новина Христового Євангелія. Коли - згідно з практикою релігійних груп учнів у тих часах мати окрему молитву, яку складав їхній учитель - учні Христа просили його дати їм своєрідну, особливу молитву, Христос сказав: Моліться так:
Соціально-історичні умови виникнення християнства
Дослідження історичних і соціальних умов виникнення християнства як найбільшій світовій релігії за чисельністю прибічників і географічним положенням. Основні етапи розвитку віровчення християнства з моменту зародження в Римській імперії до сучасності.
Православ’я: історія та основні погляди
Напрямки у християнстві: католицизм, православ’я, протестантство. Таїнства християнської церкви: хрещення, шлюб, миропомазання, євхаристія, покаяння, єлеосвящення, священство. Свято Сходження Святого Духу. Хрещення Господнє як свято у християнстві.
Островский н. а. - Как понимал счастье корчагин и как понимаю его я
Предо мной лежит книга Николая Островского “Как закалялась сталь”. Эта книга для меня свята также, как свят для меня мой паспорт. Каждая страница, каждая строчка, каждая буква этой книги написана кровью, пролитой борцом за мое счастье. Мое счастье, которое стоило жизни многим героям, за которое отдал свою юность, здоровье, силы Павка Корчагин. ”Я тоже голосую за год жизни против пяти лет прозябания...” - вот его жизненный принцип, вот его сущность.
Разделительные знаки при приложении
Міністерство освіти України Літній практикум з української мови на тему : ”Розділові знаки при прикладці.” Виконав:учень 10-Б класу НВК №169
Рождественская сказка Чарльза Диккенса
Основой сюжета рождественской сказки есть чудо праздничной ночи. Происходит какое-то событие - и начинается духовное возрождение человека, который забыл, что он создан по образу и подобию Божьему. Дверной молоток превращается в лицо Джейкоба Марли, который умер именно на Свят-вечер семь лет тому, кафеля голландской печи, на которых изображена сцена со Священного Писания, вдруг заслоняет лица умершего, дух самого Марли предупреждает вторая о следствиях жизни без Божьей искры в души, Духи Рождества ведут Скруджа от детства до смерти, - и все это сплетается в событии одной ночи, лишь бы полностью изменить жизнь старика скряги.
Украинские народные думы
УДК 811.161.2’373.2 Т.П. Беценко (Сумський педагогічний університет) ОНОМАСТИЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ У статті розглядаються особливості функціонування ономастичних одиниць в українських думах - самобутніх зразках народної творчості нашого народу. Зокрема, викликають інтерес різні види топонімів (ойконіми, ороніми, гідроніми та ін.), антропоніми (агіоніми, андроніми) як певні складники мовної системи, що фокусують в собі різні часово – просторові, ідейно-змістові, художньо – естетичні комплекси.
Поети розстріляного відродження
Воєнно-комуністичний наступ 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, відзначався крайньою ідеологізаціїю в усіх сферах життя суспільства, суворим контролем за діяльністю високоінтелектуальних осіб, діячив культури та мистецтва, забороною різних релігійних течій, руйнуванням храмів, відкиданням тих напрямів суспільної, історчної, філософської думки, що виходили за рамки ідеологічних догм, переслідування інакомислячих.
М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
Михайло Львович Бойчук народився у селі Романівці на Тернопільщині. Ще у своєму селі почав займатися малюванням. Романівський учитель, помітивши здібності юнака, дав об’яву про нього в газеті, на яку відгукнувся художник Юліан Панькевич і допоміг Михайлові переїхати до Львова, де він знайомиться з церковним мистецтвом — іконописом та книжковою мініатюрою. Вже тоді Бойчук виявив зацікавлення візантійськими витоками українського християнського мистецтва.
Мистецтво скоромохів
Побутування скомороства в Київській Русі і в Україні, згадки про них у билинах та літописах, зображення на фресках, пластинчатих браслетах. Розігрування комедійних імпровізованих сцен. Народна творчість, музичний фольклор як джерело мистецтва скоморохів.
Письменники області
Робота до диференційованого заліку на тему: Письменники області Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківщини з населенням близько 10 тисяч жителів. Воно має давню і велику історію. Про походження назви міста достовірних джерел немає. За легендою Рогатин зобов’язаний своєю назвою великій кількості оленів – рогачів, що тут водилися.
Передумови утворення української народності Середнє подніпров я те
РИТОРІАЛЬНЕ ЯДРО. ВИНИКНЕННЯ НАЗВИ "УКРАЇНА" ТА ЇЇ ПОШИРЕННЯ. Генезис і подальша еволюція етнічної спільності українців відбувалися в історичних умовах загального розвитку феодальної суспільно-економічної формації. Її закономірності визначили найголовніші періоди всіх етнічних процесів в Україні.
Правління королеви Вікторії
РЕФЕРАТ На тему: Правління королеви Вікторії Віги при владі. Початок правління королеви Вікторії Період правління вігів припадає на 1830-1841 pp. У цей час змінюються назви партій: віги асоціюються з поняттям ліберал, торі - консерватор. Але ще довго у вжитку будуть старі назви. І сьогодні англійську партію консерваторів іноді неофіційно називають торі.
Рід невідмінюваних іменників
Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Невідмінювані іменники, що означають тварин.
Правовое регулирование религиозных организацый
ВСТУП Історично склалося так, що духовно-релігійна самоідентифікація українців нерідко виступає однією з домінуючих ціннісних орієнтацій власної життєдіяльності, причому інколи більш визначальною ніж навіть національна. Українська нація продовжує переживати докорінні революційні трансформації тому для вітчизняної політологічної школи особливої актуальності набувають питання розробки й впровадження управлінських рішень вищих органів державної влади, покликаних консолідувати суспільство, спрямувати його політичну волю на підтримку державотворчих процесів в Україні, поширити серед широких верств населення почуття гордості за власну державу та впевненість у її майбутнє.
Релігія і церква в сучасній Україні
Конституція про свободу совісті. Релігійні організації на Україні. Рівні права віруючих і невіруючих. Державний контроль за виконанням законодавства "Про свободу совісті і релігійні організації". Церква і релігійні організації відокремлені від держави.
Договірна основа взаємовідносин
Text При цьому перелік зобов'язань замовника повинен містити наступні положення: При цьому перелік зобов'язань замовника повинен містити наступні положення:
Христос воскрес торжествує життя
Христос воскрес – торжествує життя Наближається Великдень. З приходом цього свята народ пов'язує надії на кращу долю, на мир, злагоду в родинах і суспільстві. Великдень – це справжня суть християнства, це свято гармонійної єдності людини і природи, свято духовного єднання, поваги до своїх пращурів, історії.
Спирти
Кожний з нас чув слово «спирт» і в принципі знає, що воно означає. А ось хімічне трактування спиртів: « це органічні сполуки, в молекулах яких міститься одна або декілька гідроксильных груп, сполучених з вуглеводневим радикалом».
Різноманітність природи України
1. Найбільша річка України: Дунай; Дністер; Дніпро. 2. Яке населення переважає в нашій країні: міське; сільське. Найчисельніший вид тваринного світу України:
Релігія і церква в Україні сьогодні
Завдяки певній нормалізації державно-церковних стосунків, створенню реальної бази для функціонування релігійних організацій, загальній демократизації українського суспільства відбувається бурхливий процес відродження релігійно-церковного життя. За роки існування незалежної України динаміка зростання релігійних організацій наступна:
Ведення лактації та грудного вигодовування
Курсова робота на тему “” була виконана у 2001 році. Вартість даної роботи – 50 грн. (58 грн з друком). Нижче наведено зміст та назви додатків. В роботі використано супровід тексту ілюстраціями. При необхідності переклад на російську мову – безкоштовно. По питанню покупки звертайтесь на e-mail: webua@ukr
Економіка і суспільний розвиток
Завдання 1. Скласти блок-схему і табличний документ для розв’язування економічної задачі згідно з варіантом. Рівень механізації виробництва обчислюється за формулою
Астрологія
Назва реферату : Астрологія Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Астрологія Астрологія – зірка, вчення – псевдонаука, яка грунтується на визнанні безпосереднього зв'язку між розташуванням і рухом небесних тіл (головним чином планет) та явищами суспільного життя. Астрологія намагається довести наявність впливу світил та їхнього руху на “долю” людей, передбачити майбутнє, погоду, тощо.
Ліки довкілля
Фрагмент уроку "". Тема уроку : "Ліки довкілля". Мета уроку : ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.
Нетрадиційні релігії
породжені глибинними процесами суспільного життя ХХ ст. і виявилося не тільки і відновленні ортодоксальних релігійних традицій, а й у пошуку нових цінностей, духовних орієнтацій. На позначення цього явища вживають багато синомічних термінів: (неорелігії”, “неосекти”, “неокульти”, “нетрадиційні вірування”, “севдорелігії”, “неомістицизм”, “релігії Нового віку”.