Черепно-мозкові нерви

Рефераты по астрономии » Черепно-мозкові нерви Скачать
МЕТОД РОЗРОБКА Лекція

Предмет: анатомія фізіологія.

Тема: черепно-мозкові нерви.

Обґрунтування теми: життєдіяльність кожного організму повинна знаходитись в строгій відповідності з умовами навколишнього середовища. Для цього кожна істота повинна сприймати сигнали зовнішнього середовища ( світло звук температура тиск) засвоювати і обробляти їх і правильно на реагувати. В цьому випадку організм повинен виступати як єдине ціле органи і системи якого працюють погоджено.

Саме нервова система сприймає зовнішні та внутрішні подразнення аналізу і переробляє інформацію що надходить зберігає сліди минулої активності і відповідно регулює діяльність організму.

Черепно-мозкові нерви що відносяться до нервової системи здійснюють іннервацію певних ділянок мозкового центра знання черепно-мозкових нервів зони їх іннервації має практичне значення.

Знання даної теми допоможе студентам зрозуміти певні захворювання нервової системи.

Навчальна мета:

вивчити місця знаходження ядер черепно-мозкових нервів.

вивчити черепно-мозкові нерви їх місця входу і місця виходу на основі мозку.

вивчити місця виходу і місця входу корінців черепно-мозкових нервів на основі черепа.

вивчити зони іннервації черепно-мозкових нервів.

навчити знаходити на муляжах і табличках черепно-мозкові нерви.

Виховна мета:

виховувати почуття професійної відповідальності деонтологічні навички.

Розвиваюча мета:

розвивати у студентів клінічне мислення.

Між предметні зв’язки: нервові хвороби нейрохірургія хірургія педіатрія травматологія.

Тип уроку: лекція.

Тривалість уроку – 80 хв.

Місце проведення – кабінет анатомії.

Наглядні засоби: таблиці муляжі вологі препарати.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

черепно-мозкові нерви назви.

їх функції склад ядра.

місця виходу ( або входу) черепних Нарві з порожнини черепа або в порожнину черепа.

місця виходу корінців на основі мозку; місця входу корінців на основі мозку.

зона іннервації.

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Складають 12 пар.

Кожна пара має власну назву і порядковий номер що позначається римською цифрою.

Нюхові нерви – І пара зоровий нерв – ІІ пара око руховий нерв – ІІІ пара блоковий нерв –IV пара трійничний нерва – V пара відвідний нерв – VI пара лицьовий нерв – VII присінково- завитковий – VIII язикоглоточний нерв – IX пара під’язиковий нерв – XII пара.

З головним мозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів які забезпечують чутливість шкіри обличчя слизової оболонки очей порожнини носа рота глотки гортані а також іннервують м’язи обличчя очей язика глотки гортані.

Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз беруть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності органів травного тракту. Крім того че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху зору слуху і смаку.

Кожний із черепно-мозкових нервів виконує визначену функцію. Зоровий нерв проводить в головний мозок сигнали від зорових рецепторів ока які сприймають світло і колір. Слуховий нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого слухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв що складається в основному з чутливих нервових волокон передає інформацію від рецепторів шкіри обличчя слизові оболонки очей ротової і носової порожнини ясен і зубів.

До рухових черепно-мозкових нервів відноситься лицьовий око руховий під’язиковий нерви. Лицьовий нерв іннервує м’язи обличчя ( мімічні м’язи) окоруховий м’язи що рухають очні яблука під’язикові – м’язи язика. Особливе місце серед черепно-мозкових нервів займає блукаючий нерв в складі якого є рухові чутливі і вегетативні нервові волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані забезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі волокна передають в головний мозок інформацію від рецепторів слизової оболонки глотки і гортані а також від смакових рецепторів задньої частини язика.

Вегетативні волокна проникають в грудну порожнину грудної клітки. В черевну порожнину регулюючи процес дихання серцеву діяльність органів травного тракту.

ПЛАН

Функція черепно-мозкових нервів склад ядра.

Місце розміщення на основі мозку.

Місце виходу ( входу)черепних нервів з порожнини черепа.

Великі гілки черепно-мозкових нервів.

Область іннервації.

Нюхові нерви (n. Olfactorius) складається з чутливих нервових волокон (сукупність тонких нервових ниток – fila olfactoria) які являться центральними відростками нюхових клітин що залягають в regio olfactoria слизової оболонки носової порожнини в області верхньої носової раковини (верхній носовий хід) тобто з органа нюху. Нюхові нервові нитки проходять через отвори решітчастої пластинки решітчастої кістки ( у верхній стінці носової порожнини) і проникають в порожнину черепа і підходять до другого нейрона в нюховій цибулині. Звідси тобто з нейронів нюхової цибулини нервові імпульси по нервових волокнах передаються по нюховому тракту і закінчуються нервові волокна в клітинах сірої речовини нюхового тракту trigonum olfactorium substantia perforata anterior I septum pellucidum. Більша частина нервових волокон доходить до кори dyrus para hyppocampalis gouncus де розміщується коковий кінець нюхового аналізатора. По функції – чутливий не мають чутливого ядра.

Зоровий нерв n. Opticus; він являється провідником світлових відчуттів і складається з чутливих нервових волокон які являються відростками гангліозних клітин сітчастої оболонки очного яблука. Нервові волокна вийшовши від задньої периферії очного яблука в орбіту і покидають орбіту через зоровий канал проникаючи в порожнину черепа зоровий нерв утворює перехрест з таким самим нервом іншої сторони. Перехрест неповний перехрещуються лише медіальні волока нерва. Перехрест chiasma opticum розміщується в борозні клиноподібної кістки поблизу турецького сідла. Продовженням зорового шляху за хіазмою служить зоровий тракт який йде до підкоркових зорових центрів - до ядер верхніх горбиків покрівлі середнього мозку до латеральних колінчастих тіл метала мусу до подушки таламуса а від них нервові волокна в складі білої речовини півкуль йдуть в кору а саме в потиличні долі півкуль великого мозку ( зорова сенсорна зона кори). По функції – чутливий немає чутливого ядра.

Окоруховий нерв n. Oculomotorius по функції руховий і парасимпатичний складається з рухових соматичних і еферентних парасимпатичних нервових волокон. Має рухове і додатково парасимпатичне ядро. Волокна цього нерва являються аксонами нейронів що складають ядра нейронів. Ядра знаходяться на дні водопроводу середнього мозку в його центральній сірій речовині на рівні покрівлі середнього мозку. На основі мозку виходить в окоруховій борозні поблизу соскоподібних тіл і з порожнини черепа через верхню очну щілину проникає в орбіту і ділиться на дві гілки: верхню і нижню. Рухові соматичні волокна цих гілок іннервують верхній медіальний нижній прямі м’язи нижній косий м’яз і м’яз що піднімає верхню повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи які звужують зіницю ока і війковий м’яз.

Блоковий нерв (n. Trochlearis) по функції – руховий м’язовий складається з нервових волокон що відходять від рухового ядра яке розміщене на дні водопроводу мозку (в центральній сірій речовині) в ніжках мозку на рівні нижніх горбиків покрівля середньо мозку. На основі мозку корінці нерва виходять позаду пластинки чотиригорбкового тіла і виходить з порожнини черепа в орбіту іннервує верхній косий м’яз очного яблука.

Трійничний нерв ( n. Trigeminus) по функції – змішаний складається з чутливих і рухових нервових волокон. Чутливі нервові волокна являється периферичними від ростками нейронів трійничниного вузла який знаходиться на передній поверхні піраміди скроневої кістки. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва: перша гілка – очний нерв друга – верхньощелепний нерв третя - нижньощелепний нерв. Центральні відростки ( аксони) нейронів – трійничного вузла складають чутливий корінець трійничного вузла що йде в мозок до чутливих ядер. Вони розміщуються в мосту а саме в сірій речовині ромбоподібної ямки. Корінці п’ятої пари виходять з мозку в місці переходу моста всередині ніжки мозочка на його передній поверхні.

Oчний нерв (n. Ophthalmicus) перша гілка трійничного нерва по функції чутлива і відходить від трійничного вузла проникає в порожнини черепа через верхню очну щілину в орбіту. Іннервує верхню половину голови шкіру чола кон’юнктиву верхньої повіки і оболонки очного яблука слизову оболонку лобової і клиноподібної пазух і частин решітчастої кістки. Найбільша гілка очного нерва – лобовий нерв.

Верхньощелепний нерв (n. Mnaxillaris) по функції чутливий проникає з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебенну ямку. Область іннервації: шкіра середнього відділу обличчя ( верхньої губи нижньої повіки виличної кістки зовнішнього носа) слизова оболонка верхньої губи верхніх ясен порожнини носа піднебіння верхньощелепна пазуха верхні зуби.

Нижньощелепний нерв (n. Mandibularis) по функції -- змішаний складається з чутливих і рухових нервових волокон. З порожнини черепна проникає через овальний отвір в підскроневу ямку. Чутливі гілки іннервують шкіру нижньої губи підборідка скроневої області слизову нижньої губи нижніх ясен щоки тіло і кінчики язика нижні зуби. Рухові гілки іннервують всі жувальні м’язи. Найбільші гілки : язиковий нерв і нижній альвеолярний.

Відвідний нерв n. Abducens по функції руховий складається з рухових соматичних нервових волокон. Рухове ядро розміщене в мості с в сірій речовині на дні ромбоподібної ямки. На основі мозку корінці 6 пари виходять між мостом і пірамідами довгастого мозку. З порожнини черепа нерв виходить через верхню очну щілину в орбіту іннервує латеральний прямий м’яз очного яблука.

Лицьовий ( n. Facialis) по функції – змішаний складається з рухових нервових соматичних волокон секреторних парасимпатичних волокон чутливих смакових волокон. Рухові волокна відходять від ядра лицьового нерва що знаходиться в мозку а саме в сірій речовині ромбоподібної ямки. Секреторні парасимпатичні і чутливі смакові волокна входять в склад проміжного нерва який має парасимпатичне і чутливі ядра в мосту і виходять з мозку разом з лицьовим нервом. Корінці лицьового нерва на основі (поверхні) мозку виходять в мостомозочковому куті (між мостом і довгастим мозком та мозочком) на задньому краї моста. Потім він проникає у внутрішній слуховий прохід ( porus acusticus internus) і вступає в лицьовий канал ( canalis facialis) скроневої кістки проходить по внутрішній стінці барабанної порожнини далі виходить з каналу і через шилососкоподібний отвір виходить з порожнини черепа. По виходу із foramen stylomastoideum лицьовий нерв вступає в товщу привушної слинної залози і розділяється на свої кінцеві гілки. На шляху в однойменному каналі скроневої кістки n. Facialis віддає такі нерви:

n. petrosus major великий кам’янистий нерв ( секреторний нерв) нерв іде до залоз слизової носа і піднебіння частина волокон досягає слізну залозу.

n. stapedius (м’язовий) іннервує m. stapeddius .

chorda tympani (барабанна струна) по функції змішаний проникає в барабанну порожнину.

Чутлива ( смакова) частина йде в складі n.lingualis до слизової оболонки язика під нижньощелепну і під’язикову слинні залози.

Після виходу із foramen stylomasteideum від n. Facialis відходять такі м’язеві гілки:

n. auricularis posterior іннервує мімічні м’язи.

ramus digastricus мімічні м’язи.

Отже м’язові гілки іннервують всі мімічні м’язи – обличчя і частину м’язів шиї.

Присінково-завитковий ( n. Vestilocochlearis) по функції чутливий складається з чутливих нервових волокон що йдуть від органа слуху і рівноваги. Він складається з двох частин – pars vesstibularis і pars cochlearis які по свої функціях різні. Присінкова частина являється провідником імпульсів від вестибулярного апарату закладеного в присінку і пів колових каналах лабіринту внутрішнього вуха. Завиткова частина проводить нервові імпульси від органа що знаходиться в завитці і який сприймає звукові подразнення . кожна частина має нервовий вузол із чутливих нейронів розміщених у піраміді скроневої кістки поблизу внутрішнього вуха а саме в завитці і вестибулярному апараті: в мішечку маточці і ампулах пів колових протоків внутрішнього вуха. Обидві частини – одна завиткова одна пристінкова – від внутрішнього вуха йдуть по внутрішньому слуховому проході в міст мозку де знаходяться їх ядра від яких відходять нервові волокна що на основі мозку виходять в мостомозочковому куті і далі нервові імпульси йдуть до ядер нижніх горбиків покрівлі середнього мозку медіальних колінчастих тіл – це підкоркові слухові центри а звідси нервові імпульси йдуть до верхньої звивини скроневої долі ( слухова зона кори) ядра присінкової частини 8 пари черепних нервів зв’язані з мозочком.

Язикоглотковий ( n. glossopharingeuus) по функції змішаний складається з чутливих і смакових волокон рухових соматичних волокон секреторних парасимпатичних волокон. Чутливі волокна іннервують слизову оболонку кореня язика глотки барабанної порожнини смакові волокна - смакові сосочки кореня язика. Рухові волокна – шило глотковий м’яз а секреторні парасимпатичні волокна – привушну слинну залозу. Ядра знаходяться в довгастому мозку ( в сірій речовині ромбоподібної ямки) корінці на основі мозку виходять із довгастого мозку позаду оливки. З порожнини черепа виходить через яремний отвір спускається вниз до переду по напрямку до кореня язика і ділиться а гілки що йдуть до відповідних органів: (язик глотка барабанна порожнина привушна слинна залоза).

Блукаючий (n. vagus) по функції – змішаний складається з чутливих рухових соматичних і парасимпатичних нервових волокон. Чутливі волокна розгалужуються в різних внутрішніх органах. Одна з чутливих гілок - нерв – депресор – закінчується рецепторами в дузі аорти і відіграє важливу роль в регуляції кров’яного тиску. Тонкі чутливі гілки іннервують частину твердої мозкової оболонки головного мозку і невелику ділянку шкіри в зовнішньому слуховому проході. Рухові соматичні волокна іннервують м’язи глотки м’язи м’якого піднебіння і м’язи гортані. Парасимпатичні волокна іннервують серцевий м’яз гладкі см язи і залози всіх внутрішніх органі грудної порожнини і порожнини живота за виключенням сигмоподібної кишки і органів малого тазу. Органи малого тазу не іннервує!

Блукаючий нерв – це найбільший і найдовший нерв з усіх черепно мозкових нервів. Зона його іннервації простягається від області голови до органів черевної порожнини включно. Через свій довгий шлях одержав назву блукаючого ( проходить в області ший грудної і черевної порожнини).

Ядра знаходяться в довгастому мозку ( в сірій речовині ромбоподібної ямки) корінці 10 пари на основі мозку виходять з довгастого мозку бокової борозни. З порожнини черепа нерв виходить через яремний отвір на ший лежить поблизу внутрішньої яремної вени і загальної сонної артерії. В грудній порожнин підходить до стравоходу і разом з ним через діафрагму проникає в черевну порожнину. Блукаючий нерв має такі відділи:

головний

шийний

грудний

черевний

Блукаючий нерв по складу волокон і області іннервації являється головним парасимпатичним нервом.

Додатковий - n. accessoriuus по функції руховий складається з рухових волокон ядра розміщені в довгастому мозку ( в сірій речовині ромбоподібної ямки) і в шийному сегменті спинного мозку. Корінці 11пари на основі мозку виходять з довгастого мозку в задній латеральній борозні. З порожнини черепа виходить через яремний отвір на шию. Зона іннервації іннервує грудиноключичнососкоподібний м’яз і трапеційноподібний м’яз.

Під’язиковий нерв - n. Hypoglossus руховий по функції тобто являється м’язовим має рухові волокна що йдуть до м’язів язика. Єдине соматично – рухове ядро нерва закладене в довгастому мозку в сірій речовині ромбоподібної ямки. Корінці 12 пари на основі мозку виходять з довгастого мозку між пірамідами і оливами з бокової борозни довгастого мозку. З порожнини черепа через однойменний канал(canalis n. Hypoglossi) потиличної кістки спускається по латеральній1 стороні а a.carotis interna проходить під m. digastricus і йде по латеральній поверхні m. hypoglossus і розпадається на кінцеві гілки які входять в мускулатуру язика. Одна з гілок під’язикового нерва утворює разом з гілками 1-3 шийних нервів так звану шийну петлю. Гілки цієї петлі (за рахунок волокон із шийних спинномозкових нервів) іннервують м’язи ший що лежать нижче під’язикової кістки.


ПИТАННЯ ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАНЯТТЯ
По темі: “Периферична нервова система

Які спинномозкові нерви розрізняють?

Як утворюється спинномозковий нерв і на які гілки він ділиться?

Що іннервують задні гілки спинномозкових нервів?

Які сплетіння утворюють передні гілки спинномозкових нервів?

Чим утворено і де знаходиться шийне сплетіння?

Основні гілки шийного сплетіння і область іннервації.

Чим утворено і де знаходиться плечове сплетіння?

Область іннервації короткими гілками плечового сплетіння.

Область іннервації довгих гілок плечового сплетіння.

Назва і область іннервації шкіряних довгих гілок плечового сплетіння.

Хід і область іннервації м’язево-шкіряного і променевого нервів.

Хід і область іннервації середнього і ліктьового нервів.

Передні гілки грудних спинномозкових нервів: хід і область іннервації.

Чим утворено і де знаходиться поясничне сплетіння?

Область іннервації поясночного сплетіння.

Хід і область іннервації стегнового і запирального нервів.

Чим утворено і де знаходиться крижове сплетіння?

Область іннервації крижового сплетіння.

Де знаходиться статевий нерв і область його іннервації?

Де проходить сідальний нерв? Його основі гілки і область іннервації.

Характер і область іннервації здійснюючої спинним мозком через всі спинномозкові нерви.

Назва і порядковий номер черепних нервів.

Які черепні нерви по функції являються чутливими рухливими і змішаними?

В чому складається змішаних по функції черепних нервів з спинномозковими нервами.

Які черепні нерви утримують в собі парасимпатичні волокна?

Обонятельні нерви: з чого складаються куди проходять?

Зоровий нерв. Із відростків яких нейронів складається куди проходить?

Хід зорового провідного шляху.

Окоруховий блоковий і відвідний нерви: де знаходяться ядра через яку щілину проходять область іннервації кожного нерва?

Трійничний нерв: де знаходяться ядра і вузол нерва які три гілки відходять від вузла?

Перша гілка трійничного нерва: назва через яку щілину виходить із черепа область іннервації?

Друга гілка трійничного нерва: назва через який отвір і куди виходить із черепа область іннервації?

Третя гілка трійничного нерва: назва яка по функції через який отвір виходить із черепа область іннервації.

Лицьовий нерв: вклад волокон де знаходяться ядра нерва хід нерва основні гілки і область іннервації?

Присінкова-завитковий нерв: де знаходяться ядра і вузли дві частини і що іннервує кожна частина?

Язикоглотковий нерв: склад волокон де знаходяться ядра через який отвір виходять із черепа і область іннервації?

Блукаючий нерв: склад волокон де знаходяться ядра через який отвір виходять із черепа і де проходить?

Частини блукаючого нерва основні гілки і область іннервації.

Додатковий нерв: де знаходяться ядра через який отвір виходить із черепа і що іннервує?

Під’язиковий нерв: де знаходиться ядро через який канал виходить із черепа і що іннервує?