Реферат на тему:
КОНЮШИНА ПОВЗУЧА
КОНЮШИНА ПОЛЬОВА
КОПИТНЯК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
КОНЮШИНА ПОВЗУЧА
(в'язiнь, горiшки, дика команиця, конюшина бiла,
лугер бiлий, сiре зiлля, тройнячок)
Trifolium repens
Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Має повзучi пагони. Стебло голе, висхiдне, розгалужене, до 40 см заввишки. Листки довгочерешковi, трiйчастi, оберненояйцеподібнi. Квiтки дрiбнi, неправильнi, бiлi, блiдо-рожевi або блiдо-жовтi у головчастих кулястих суцвiттях на довгих квiтконосах. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - біб.
Росте на узлiссях, схилах, луках.
Для приготування лiкарських препаратiв збирають траву пiд час повного цвiтiння.
Трава конюшини повзучої мiстить алкалоїди, вiтамiни (Е, С, К, каротин, естрагенний iзофлавон (куместрол), дубильнi i мiнеральнi речовини.
Галеновi препарати конюшини повзучої мають антитоксичну, знеболюючу, протизапальну, вiдхаркувальну, ранозагоювальну, кровоспинну дiї.
Настій трави конюшини повзучої п'ють при простудних захворюваннях, бронхiтах, бронхіальній астмі, задусі, туберкульозі легень, гастритах, ентеритах, виразковій хворобі шлунка, отруєннях, жіночих хворобах, зокрема при маткових кровотечах, порушенні сольового обміну, при повiльному заживленні ран i виразок, щоб вони швидше гоїлися, при втраті сил внаслідок виснажливих захворювань.
Внутрiшньо - настiй трави конюшини повзучої (15 г сировини на 150 мл окропу, настояти протягом 50 хв)) пити по 50 мл 4 рази на день пiсля їди.
Зовнiшньо - настiй трави конюшини повзучої (1:10) служить для примочок, обмивання, промивання ран i виразок, для обмивання обличчя при вуграх.
КОНЮШИНА ПОЛЬОВА
(команиця)
Trifolium arvense
Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло тонке, прямостояче. Листки трiйчастi. Квiтки дрiбнi, неправильнi, сидячi, блiдо-рожевi, у головчастих суцвiттях; головки м'яковолохатi, щiльнi, видовженоцилiндричнi. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - біб.
Росте на луках, узлiссях.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння рослини.
Трава конюшини польової мiстить глiкозиди (трифолiн), ефiрну олiю, флавоноїди, вiтамiни (А, С, К, Е), дубильнi i смолистi речовини, мiнеральнi солi.
Галеновi препарати конюшини польової мають антисептичнi, протизапальнi, кровоспиннi, гiпоглiкемiчнi, вадхаркувальні, в'яжучi властивостi.
Застосовують при кровотечах, цукровому дiабетi, гіперацидних гастритах, дизентерiї, захворюваннях печiнки i сечового мiхура, бронхіті, трахеїті, ларингіті, нервових розладах, ревматизмi, гнiйних ранах i виразках.
Внутрiшньо - настiй трави конюшини польової (1:10) приймати по 50 мл 4 рази на день за 20 хв до їди.
Зовнiшньо - настiй трави (1:10) служить для промивання, обмивання ран, примочок. Припарки на хворi дiлянки тiла: 20 г сировини покласти в марлю, занурити в окрiп i прикладати до болючих мiсц.
КОПИТНЯК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
(варагуша, волосняк, кописник, копитан, копитень,
копитень кінський, копитки, копито кiнське, копитцi,
копитник, підгорішник, пiдлистень, подолишник, стародуб)
Asarum europaeum
Багаторiчна коротковолосиста рослина родини хвилівникових, до 10 см заввишки. Має повзуче розгалужене кореневище. Стебло коротке, лежаче. Листки прикореневi, довгочерешковi, ниркоподібно-серцеподібнi, цiлокраї, шкiрястi, зимуючi. Квiтки двостатевi, правильнi, одиничнi на коротких пониклих квiтконiжках; вiночок трипелюстковий, дзвоникоподібний, зовнi буруватий, усерединi червоно - бурий. Цвiте у березнi - травнi. Плід - коробочка.
Копитняк європейський росте в широколистяних та мiшаних лiсах Карпат.
Для лiкарських потреб заготовляють кореневище з корiнням i листя. Листя - пiд час цвiтiння, а корiння - восени.
Корiння копитняка мiстить ефiрну олiю (азарон, метилевгенол), алкалоїди, вуглеводи, азаронову кислоту. У листі є алкалоїди, флавоноїди, стероїди, фенолкарбоновi кислоти.
Галеновi препарати копитняка європейського мають протизапальну, гiпотензивну, вiдхаркувальну, блювотну, сечогiнну, седативну дiю. Покращують роботу серця.
Застосовують при захворюваннях серця, печiнки i жовчного мiхура, гiпертонiчнiй хворобi, набряках, бронхiтах, бронхіальній астмi, дерматитах, екземi, для лiкування алкоголiзму. Мiсцево використовують при гнiйних ранах.
Внутрiшньо - настiй корiння копитняка європейського (1:100, тобто 2 г на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настоянку корiння (10 г сировини на 100 мл 70% розчину спирту), приймати по 20 крапель тричі на день. Для лікування алкоголiзму використовують вiдвар корiння копитняка європейського (5 г на 200 мл окропу); 1 ст ложку отриманого вiдвару змiшують з 100 мл горiлки i дають випити хворому на алкоголiзм (сумiш спричинює блювання i викликає вiдразу до алкоголю). Курс лiкування - 10 днiв.
Зовнiшньо - свiже потовчене листя прикладають до ушкоджених дiлянок шкiри.
Протипоказано вживати галенові препарати копитняка вагiтним i при стенокардiї.
Симптоми отруєння: загальне збудження, нудота, блювання, болi в животi та дiлянцi серця, вiдчуття важкостi в усьому тiлi, судоми, галюцинацiї, аритмiї, колапс.
Лiкування: промивання шлунка, внутрiшньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбiновою 1%-2 мл, розчин атропiну сульфату 0,1% -1 мл пiд шкiру, мезатон 1% -1 мл, при судомах - сибазон 0,5% - 2 мл, барбамiл 5% - 10 мл.
Другие работы по теме:
Європейський Союз та його історичні корені
Історичні корені Європейського Союзу (ЄС). ЄС як інтеграційне об’єднання країн на основі спільних демократичних цінностей. Побудова організаційної структури за принципом розподілу законодавчої, виконавчої та судової функцій, інституційна система.
Маастрихтські та копенгагенські критерії членства в ЄС
Маастрихтська угода або Маастрихтський Трактат (формально, Угода про утворення Європейського Союзу), також відомий, як Угода (Договір) про Європейський Союз (Договір про ЄС, ДЄС), була підписана 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт (Нідерланди).
Фавст
Автор: Косинка Григорій. Коли догорятиме у вiках остання зоря — горiтиме моя мисль i страждання, а на чорнiй смузi неба кривавими лiтерами спалахнуть пророчi Франковi слова: "Народе мiй, замучений, розбитий, Мов паралiтик той на роздорiжжу. Людським презирством, нiби струпом, вкритий!.."
Рослинний світ України
Реферат на тему: Рослинний світ України Флора України характеризується значною різноманітністю видового складу. На території України нараховується до 16 тис. видів рослин, в тому числі понад 4 тис. видів вищих дикорослих рослин. Із покритонасінних найбільше зустрічаються у нас рослини родини складноцвітих (700 видів) та бобових (близько 300 видів).
Рослинництво України
Курсова робота з РПС на тему: Рослинництво України” 2002 План План 2 Вступ 3 1. Рослинність України. 3 2. Сільськогосподарські угіддя. 7 3. Рослинність, як галузь сільського господарства. 8
Лісостеп та степ України
Реферат на тему: Лісостепова та степова зони України Лісостепова зона України Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.
Грунтово-рослинний покрив Сумської області
Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.
Підбір чергування культур в сівозмінах
Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання. Проектування та обґрунтування нової сівозміни, система обробок ґрунту в полях. Види агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами.
Грунти, грунтоутворення і їх родючість
Районування сільськогосподарського виробництва на основі оцінки стану родючості земель та грунтоутворення. Фактори формування грунту (клімат, рельєф, геоморфологія, породи, рослинність, гідрографія, гідрологія) та проблеми раціонального використання.
Гризуни ондатри щурі миші бобри ховрахи
Гризуни. Гризуни – найбагатший на види ряд ссавців. Це дрібні та середні за розміром тварини. Ці тварини здатні швидко розмножуватися. Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами.
Флора і рослинність урочища Пагур
» (Придністровське Поділля) Вступ Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, який є важливою, невід’ємною складовою частиною біосфери Землі. Він відіграє незамінну роль у житті як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, в якій воно снує, було б неможливе.
Медоносні рослини луків
Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.
Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району
Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.
Гризуни
Гризуни – найбагатший на види ряд ссавців. Це дрібні та середні за розміром тварини. Ці тварини здатні швидкр розмножуватися. Тверда їжа стирає й при- тупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й стара-
Нітрати Азотні добрива
§ 19. Солі азотної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії азотної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад:
Самосил гайовий свербіжниця польова синяк звичайний
Реферат на тему: САМОСИЛ ГАЙОВИЙ, СВЕРБІЖНИЦЯ ПОЛЬОВА, СИНЯК ЗВИЧАЙНИЙ САМОСИЛ ГАЙОВИЙ Teucrium chamaedrys Дубровник обыкновенный Невеликий пiвкущик родини губоцвiтих, до 40 см заввишки. Стебла з висхiдної основи прямi, чотириграннi, негусто опушенi простими волосками. Листки надрiзанозубчастi, супротивнi, з клиноподібною основою, звуженою в короткий черешок.
Коноплі посівні конюшина гірська конюшина лучна
РЕФЕРАТ на тему: КОНОПЛІ ПОСІВНІ КОНЮШИНА ГІРСЬКА КОНЮШИНА ЛУЧНА КОНОПЛІ ПОСІВНІ (колопні) Cannabis sativa Однорiчна трав'яниста (частiше) дводомна рослина родини коноплевих. Стебло прямостояче, просте, бiля основи округле, до верхiвки ребристе, висотою до 200 см заввишки. Листки шорсткi, супротивнi, довгочерешковi, пальчастороздiльнi.
Агробіологічні основи формування врожаю
АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Дослідження проводились впродовж 1986-2002 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету та на полях філіалу кафедри - агрофірми "Підлісне" Жовківського району Львівської області.
Настурція лікарська незабудка польова нетреба звичайна
Реферат на тему: НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА, НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА , НЕТРЕБА ЗВИЧАЙНА НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА (поточарка) Nasturtium officinale Багаторiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло висхiдне, до 60 см заввишки, порожнисте, гранчасто-борозенчасте, розгалужене. Листки черговi, перистороздiльнi, овальнi або яйцеподібнi.