Еволюція взаємозв язків людини

Рефераты по астрономии » Еволюція взаємозв язків людини Скачать

К А Б І Н Е Т М І Н І С Т Р І В У К Р А Ї Н И Національний Аграрний Університет

К а ф е д р а е к о л о г і ї
Р Е Ф Е Р А Т

на тему: «Еволюція взаємозвязків людини

та довкілля»

Виконала:

студентка 2-го курсу агробіологічного факультету

гр. 2

Поліщук О. В.


Прийняв:


К и ї в 2 0 0 5


Зміст


ЗМІСТ

ВСТУП

Історія формування навколишнього середовища. Перші люди;

Зв’язок людини та природи;

Залежність стану довкілля від діяльності людини;

Залежність здоров'я людини від якості природного середовища. Урбанізація;

Вплив діяльності людини на тваринний і рослинний світ

ЗАКЛЮЧЕННЯ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Матеріали для даного реферату – це підібрані з літературних джерел опублікованих у видавництвах або взяті взяті зі сторінок інтернету.

Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезну могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища а зробити його зручним для свого існування. Тепер ми усвідомили що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище а погіршення стана біосфери небезпечно для всіх живих істот у тому числі і для людини. Всебічне вивчення людини її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб але і фізичний психічний і соціальний добробут людини. Здоров'я - це капітал даний нам не тільки природою від народження але і тими умовами у яких ми живемо.

За визначенням російського академіка-медика В. П. Казначеєва екологіялюдини - комплексний міждисциплінарний науковий напрям що досліджує закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії проблеми цілеспрямованого керування збереженням та розвитком здоров'я населення вдосконалення виду Homo sapiens. За сучасними уявленнями екологіялюдини - це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини що вивчає медико-6іологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством та природою.


1.Історія формування навколишнього середовища. Перші люди

Нашій планеті за різними підрахунками від 4 5 до 5 млрд. років. У масштабах Всесвіту цей час можна вважати миттю але для нас людей що мешкають на цій планеті зараз ці 5 млрд. років -це величезний проміжок часу який навіть важко собі уявити не кажучи вже про те щоб зрозуміти його та сприйняти як належне.

Центральна зірка нашої системи наше Сонце - це звичайний жовтий карлик зірка дуже ординарна і нічим не примітна. Розташована вона далеко від центру нашої Галактики і сторонній спостерігач не звернув би на неї ніякої уваги - просто ще одна зірка з мільярдів.

Навколо цієї зірки утворилася система з 9 планет які обертаються навколо неї з різною швидкістю та на різних орбітах. Ну то й що? В галактиці безліч зірок з планетарним оточенням ! Так усе вірно якби не одне маленьке ”але” - на одній з цих планет з’явилося життя.

Звичайно шлях розвитку життєвих форм від найпростіших молекул та клітин до сучасного біологічного різноманіття в живій природі був непростим та тернистим. Багато видів внаслідок еволюційного відбору були відкинуті природою та вимерли. Інші види продовжували успішно розвиватися еволюціонувати та збільшуватися чисельно. В процесі еволюції у представників різних видів внаслідок пристосування до нестабільних умов довкілля змінювалася внутрішня будова поведінка з’являлися нові інстинкти та навички тощо.

Протягом свого існування та розвитку різні живі організми взаємодіяли одне з одним. Якщо для існування цим організмам був потрібен один і той же природний ресурс - вони об’єднувалися в групи та спільноти для користування цим ресурсом або конкурували одне з одним ... Відбувався процес поступового утворення біосфери у такому вигляді який ми маємо на сьогоднішній день.

Процес еволюції біосфери йшов дуже повільними темпами. Потрібні були десятки або навіть і сотні мільйонів років для того щоб один вид змінився іншим. Інколи могло з’явитися відчуття що еволюція зупинилася і біосфера Землі уже не змінюється - настільки повільними були ці зміни. Але приблизно 150 тис. років тому все змінилось: на планеті з’явилися давні люди так звані неандертальці.

Всю історію розвитку біосфери Землі можна розділити на 2 періоди: час коли людини ще не існувало або людей було дуже мало і час коли людина гордовито здійняла свою голову і уявивши себе незалежною від природи заявила про своє існування. По аналогії з християнською релігією можна було б навіть створити відповідні позначення часу : “before human being (b.h)” (до появи людини) та “after human being (a.h) (після появи людини)”.

Звичайно це жарт але у кожному жарті як відомо є краплина істини. У цьому випадку істина полягає у тому що за останні 150-200 років свого існування людина перетворилась у найнебезпечнішу істоту яка коли-небудь знаходила собі притулок на цій планеті.

Колись людство було нечисельним і його негативний вплив на довкілля був мінімальним. Просто це був ще один вид тварин схожих на мавп але достатньо розумних щоб виробляти з каміння та гілок примітивні знаряддя праці та полювання (інколи навіть на подібних собі). Але під час льодовикового періоду внаслідок природного відбору вижили найсильніші найрозумніші та найсміливіші особини які потім стали пращурами тих людей яких ми бачимо сьогодні довколо себе. За тисячі років свого існування фізично людина майже зовсім не змінилася. Навіть природний добір та еволюція не змінили людину. Людство не змінювало себе воно змінювало все НАВКОЛО СЕБЕ.

Людина з’явилася на світ як частина природи і тому її існування повністю від природи і залежить. Усе що ми їмо і п’ємо у що вдягаємось і де живемо бере свій початок у довколишньому середовищі його природних ресурсах. Усі джерела отримання людиною необхідних їй матеріальних статків містяться в обєктах живої та неживої природи. Природні ресурси використовуються як засоби праці і являють собою основу усіх матеріальних багатств людини та комфортного середовища її існування.

Прадавні люди усвідомлювали свою повну залежність від природи розуміли свою беззахистність перед її стихіями і тому ставились до них з повагою. Недарма колись природу щанобливо називали “матінко-природа” тим самим вважаючи себе покірним сином чи донькою цієї великої матері.

Справедливість теорії еволюції Дарвіна

У Всесвіті по припущенню вчених двісті п'ятдесят мільярдів галактик. У кожній галактиці біля трьохсот мільярдів зірок. Ця незбагненна людською свідомістю система систем функціонує по суворим законам буття. Наша планета Земля є лише малою частиною цієї системи. Але і вона побудована на основі тонко розрахованого балансу всіх її підсистем. Дарвін вважав що вся розмаїтість живого виникає з неживої матерії випадковим шляхом і має предком одну живу істоту… Відповідно до теорії спочатку утворилися одноклітинні організми що згодом піддаючись деформації протягом сотень мільйонів років перетворилися спочатку в безхребетних морських тварин а потім- у риб. Через п'ять років після виходу книги про походження видів французький біолог Луї Пастер спростував теорію висунуту Дарвіном. У результаті проведення безлічі досвідів учений зробив висновок: створити життя з неживої матерії неможливо. Не менш серйозним підводним каменем на шляху просування теорії еволюції є складна будова клітини пояснити яку низкою випадків у формуванні внутрішньоклітинних зв'язків просто неможливо. Деякі організми складаються усього лише з однієї клітини але навіть вони мають дуже складну структуру і мають різні функції необхідні для життя. Сучасні електронні мікроскопи показали її складну й упорядковану структуру. Клітина має механізми що виробляють енергію подібно електростанціям; продукує імунні гормони - системи по збору і впровадженню комплексів захисту організму і життя. Це цілі очисні лабораторії. Подібна складна система ніяк не моглавиникнути випадково. Структура молекули ДНК була відкрита в 1955 році двома американськими вченими Д.Уотсоном і Ф.Лементом. Виявилося що клітини живих істот мають куди більш складну структуру чим уявлялося раніше. Нобелівський лауріат Ф.Лемент був змушений визнати неможливість випадкового утворення такої складної системи як дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). ДНК - це складна спіралеподібна молекула що знаходиться в ядрі кожної клітинки; в ДНК зашифровані усі фізичні особливості організму. Шифр ДНК складається з чотирьох молекул. У цьому банку даних зібрані всі дані про організм. Якщо ж почати записувати дані що містяться в ДНК на папір то ці записи перевершать по обсязі енциклопедію "Britannica" у сорок разів. І всі ці дані заховані усередині клітинки розміри якої дорівнюють сотим часткам міліметра! Як могла виникнути настільки складна структура як ДНК? Неможливо не визнати велич цього і подібного цьому творінь. А тому–неможливо не визнати і першооснову цих творінь-Самого Творця. Десятки років еволюціоністи працюють над створенням нових видів тварин. Вони піддають живі організми впливу радіації але в результаті одержують лише хворі і неповноцінні особи. Незліченні досвіди проведені на фруктових хробаках показали що мутація може бути руйнівною а в ряді випадків навіть убиваючою але ніяк не творчою. Отже факти переконують нас що тваринний світ має складну структуру походження якої неможливо пояснити випадковістю а Всесвіт є продуктом ідеального утвору.

2. Зв’язок людини та природи

Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії постійному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем. 3 самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. Внутрішнє середовище людини в якому функціонують елементарні частини організму що беруть участь в обміні речовин та енергії і яке забезпечує нервові гуморальні механізми регуляції та гомеостаз організму тісно пов'язане з навколишнім середовищем. До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі еволюції і без нього жити не може з огляду на те що воно є одним цілим з її внутрішнім середовищем. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує з компонентами цього середовища. До цих компонентів належать повітря вода грунт харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв'язку з дією цих факторів навколишнього середовища. При цьому згадана взаємодія не може перевищувати адаптаційних механізмів людини.

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю численні подразники з внутрішнього і навколишнього середовища. Вони викликають утворення безумовних і умовних рефлексів в організмі людини і все це зустрічається стикається взаємодіє і зрештою систематизується урівноважується і закінчується утворенням динамічної рівноваги. Вироблення умовних рефлексів є біологічним актом який створює основу для правильного обміну речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем. Розвиваючи вчення про взаємозв'язок організму з навколишнім середовищем яке його підтримує І. П. Павлов твердив що умовні і безумовні рефлекси є органом для постійного здійснення все досконалішої рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Організм людини може існувати лише при постійній взаємодії з природою і самовідновлюватись у результаті такої взаємодії. Навколишнє середовище в якому живе людина характеризується умовами які сприяють нормальним фізіологічним функціям. Фактори навколишнього природного середовища ефективно впливають на здоров'я при їхній комплексній дії. Комплекс оздоровчих факторів природного середовища забезпечує нормальний ріст і розвиток людини.

Людина не може жити без повітря яке є одним з найважливіших елементів навколишнього середовища. Атмосферне повітря є постійним джерелом кисню необхідного для оксидаційних процесів і збереження життя. Важливі й інші компоненти атмосферного повітря зокрема вуглекислота. 3 другого боку в атмосферне повітря поступають газоподібні продукти обміну речовин людини. Отже в процесі еволюції між організмом людини і повітряним середовищем склалася певна рівновага. Таке значення мають температура повітря його вологість барометричний тиск рух повітря сонячна радіація процеси теплообміну організму з навколишнім середовищем кліматотворчі фактори тощо. Вода і харчові продукти також є компонентами навколишнього природного середовища без яких неможливе життя людини. Ці компоненти входять до складу організму вони є джерелом мінеральних речовин вітамінів білків жирів вуглеводів що постійно беруть участь в обміні між організмом і навколишнім середовищем.

Не менш важливим є значення грунту для організму людини. Він є джерелом мінеральних органічних і органо-мінеральних речовин і унікальною лабораторією в якій відбуваються процеси розкладу та синтезу органічних речовин а також фотохімічні процеси. Грунт впливає на формування здоров'я людини є основним фактором що формує геохімічні провінції від яких залежить хімічний комплекс організму. Грунт є також джерелом мінеральних речовин необхідних для циклу обміну речовин для росту рослин які вживає людина і тварини.

Отже можна образно сказати що людина - дитя природи і не може існувати поза нею. За словами М. Рильського природа є вічним джерелом нашого життя і творчості. Як показують численні незаперечні факти тривала ізоляція від природного середовища викликає не лише фізичні а й психічні захворювання людей не кажучи вже про падіння їхньої моральності. Тому можна вважати абсолютно нереальними і навіть шкідливими уявлення деяких футурологів про те що в майбутньому коли біосфера Землі буде остаточно зруйнована людство створить якийсь штучний світ у якому зможе безбідно існувати. Треба твердо уяснити що єдиний шлях до виживання людства - це збереження природи нашої планети.

Здоров'я людини забезпечене її гомеостазом може зберігатись і при деякій зміні параметрів факторів навколишнього середовища. Такий вплив викликає в організмі людини відповідні біологічні зміни але завдяки процесам адаптації (пристосування) у здорової людини фактори навколишнього середовища до певних меж у кожного індивідуума дозволяють зберігати здоров'я.

Людина при взаємодії з навколишнім середовищем реагує індивідуально за допомогою фізіологічних реакцій. Система саморегуляції внутрішнього середовища забезпечує швидку реакцію людини підвищуючи стійкість організму. Саморегуляція здійснюється за допомогою нервової системи і біохімічних процесів що є детекторною системою яка ловить різкі зміни у навколишньому середовищі і подає сигнал про небезпеку. Коригуючі пристрої викликають відповідну реакцію організму яка необхідна для подолання цієї небезпеки. Завдяки координаційній функції нервової системи організм реагує не лише на позитивні але й на несприятливі фактори. Цей шкідливий вплив у переважчій більшості випадків є наслідком перетворення природного середовища на штучне.

У силу загальних соматичних властивостей фізіологічного пристосування організм може адаптуватись акліматизуватись або виробити імунітет до найрізноманітніших зовнішніх факторів. Усі люди здатні проявляти необхідну пластичність реакцій у відповідь на зміни зовнішніх умов. Це комплекс механізмів які виробились у процесі еволюційного розвитку живих організмів і дозволяють їм зберегтись у природі пристосовуючись до зміни умов навколишнього середовища. Адаптація допомагає підтримувати стійким внутрішнє середовище організму коли параметри деяких факторів навколишнього середовища виходять за межі оптимальних.

Адаптація залежить від сили дії факторів навколишнього середовища і від індивідуальної реактивності організму. Критерієм ступеня адаптації є збереження гомеостазу незалежно від тривалості дії фактора до якого сформувалась адаптація. В умовах захворювання наступає компенсація під якою слід розуміти боротьбу організму за гомеостаз коли включаються додаткові захисні механізми які протидіють виникненню і прогресуванню патологічного процесу. Якщо поступають сигнали про велику небезпеку і включених механізмів не вистачає виникає картина стресових захворювань характерних для нашої цивілізації. На фоні дії небезпечних факторів виникають такі захворювання як коронарна хвороба цукровий діабет гормональні дисфункції тощо.

Відтворюючи за науковим змістом стан людини з самого початку тобто інтеграційну частину біосфери яка еволюціонувала разом з усіма іншими компонентами. Своєю трудовою діяльністю людина змінює природу мотивуя це перетворенням тваринних товариств чиїм членом з'являється і це перетворення чаще усього виникає незалежно від його волі. Швидкість перемін під впливом людини у товариствах тварин зростає з розвитком цивідізації. Людина не тільки змінює природу але коїть це з великою швидкістю. Вивчая становище людини у біосфері екологія повинна виходити з того факту що людина завжди відноситься до природи як до чогось зовнішнього змінюючи та використовуючи її він залишається природною істотою. Тільки на основі створюванних природою умов через те що матерія має свої власні закономірності самі люди можуть реалізуватися при урахуванні ціх закономірностей.

Страницы: 1 2 3