Господарство країн Африки

Рефераты по астрономии » Господарство країн Африки Скачать

Реферат на тему:

Господарство

країн Африки

Для сучасного господарства країн Африки найбільш типовими є такі особли­вості: а) багатоукладність господарства; б) низький рівень економічних показників (національного доходу); в) аграрний характер економіки більшості країн; г) різке розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва нату­рального і дрібнотоварного господарства яке обслуговує місцеві потреби; г) поши­рення монокультури в сільському господарстві; д) переважання у промисловому виробництві гірничодобувної промисловості; е) збереження колоніального характе­ру в зовнішній торгівлі.

Істотними особливостями розміщення господарства більшості країн Африки є. зосередження економічної діяльності в кількох центрах і значний розрив у рівнях заселення освоєності та економічного розвитку окремих територій та країн.

Порівняно економічно розвинутими в Африці є території що прилягають до столиць - міст які стали важливими економічними центрами ще в колоніальний період а також до портів через які експортують сировину і де частково переробля­ють її (район Касабланки в Марокко Лагосу в Нігерії Олександрії в Єгипті Момбаси в Кенії та ін.). Значні промислові та економічні центри виникли в зонах добу­вання мінеральної сировини (центри «мідного поясу» в Замбії та Заїрі промислові центри пов'язані з районами нафто- і газопромислів в Алжирі та Лівії промислові райони ПАР).

Африка - світовий постачальних багатьох видів тропічної рослинницької си­ровини; какао кави арахісу пальмової олії прянощів тощо. Водночас сільське господарство країн що розвиваються в Африці не забезпечує місцеве населення продовольством внаслідок відставання в більшості країн виробництва основних продовольчих культур від темпів зростання населення. У сільському господарстві Африки використовується понад 1/3 площі материка. Під орними землями та ба­гаторічними насадженнями зайнято близько 7 % а під пасовищами - 24 % площі континенту (мал. 126).

Основними зерновими культурами в Африці є просо сорго кукурудза рис пше­ниця і ячмінь; коренеплодами - маніок батат ямс таро; плодовими - банани (ек­ваторіальна та субекваторіальна зона) фінікова (оазиси пустель) і олійна пальми (тропіки) маслина (субтропіки). Плантаційне господарство в Африці досить розви­нуте але менше ніж у Латинській Америці та Південно-Східній Азії. У тропічніїі зоні виникли тільки окремі розрізнені ареали плантацій (мал. 127).

На території Африки зосереджена значна частина світового поголів'я худоби зокрема великої та дрібної рогатої худоби і в'ючних тварин. На континенті близь­ко 192 млн голів великої рогатої худоби 210 млн овець 176 млн кіз 14 млн верб­людів. Провідне місце за кількістю голів належить країнам Східної Африки. Однак тваринництво як галузь господарства має дуже низькі показники виходу продукції. На півночі Африки основна частка сільськогосподарської продукції вироб­ляється в субтропічній зоні Середземномор'я та в долинах Нілу. В Марокко Ал­жирі Судані значні площі займають пасовища. Найбільш розораною частиною Аф­рики є зона саван і екваторіальних лісів у Західній Африці. У Центральній Африці умови сільськогосподарської діяльності досить різноманітні: в основних зонах еква­торіальних лісів земель дуже мало а в саванах є значні пасовища які можна

Мал 126. Сільське господарство Африки

ефективно використовувати тільки там де немає мухи цеце. Східна Афри­ка має значну базу для розвитку тва­ринництва: тут знаходиться більш як 1/4 пасовищ материка майже в усіх країнах регіону під випас використо­вується 40-50 % території

У Західній Африці основними екс­портними культурами є какао арахіс кава банани пальмова олія каучук; у Центральній Африці - пальмова олія кава бавовна; у Східній Африці - ба­вовна чай кава сизаль ваніль та го­ріх кеш'ю; у Північній Африці - олив­кова олія цитрусові вино. У Єгипті та Судані - головним чином бавовна. Основна причина відставання тваринництва - низький рівень зоотехніки та низька товарність виробництва що значною мірою пояснюється особливостями звичаїв скотарських племен.

Частка Африки в промисловому виробництві країн світу становить близько 2 %. В Африці набули розвитку гірничодобувна та лісова промисловість галузі первинної переробки сировини (мінеральної та рослинної). Останнім часом з'яви­лися підприємства машинобудування хімічної промисловості чорної металургії промисловість будівельних матеріалів (мал. 128). Важливе місце в економіці аф­риканських країн займає іноземний капітал. У більшій частині господарств вало­ва продукція іноземних та спільних підприємств становить близько половини ва­лового національного продукту (Ботсвана Габон Гана Гвінея Єгипет Заїр Зімбабве Кенія тощо).

Гірничодобувна та гірничометалургійна промисловість - найрозвинутіші галузі промисловості Африки (мал. 129). У виробництві міді значне місце посідають Замбія і Заїр де рудники зосереджені в *мідному поясі». Крім міді в цьому поясі добува­ють руди інших металів збагачують і виробляють цинк свинець кобальт золото срібло уран. У цілому гірничодобувна промисловість розвинута в 1/4 частиш моло­дих країн континенту але основна частина продукції та видобутку найважливіших видів гірничорудної сировини припадає на три країни - ПАР Замбію Заїр.

Енергетика Африки розвинута слабо. Енергооб'єкти розміщені дуже нерівно­мірно. В Африці зосереджено 1/10 запасів нафти та 1/5 гідроресурсів світу. Є великі поклади вугілля. Головним паливним ресурсом у країнах Африки стала нафта значні поклади якої зосереджені в Нігерії Лівії Алжирі Єгипті та шельфі Західної і Центральної Африки. Річки басейнів Конго Замбезі Нігеру мають значний енерге­тичний потенціал але він використовується недостатньо. Найбільші з діючих ГЕС -Асуанська на Нілі Кариба на Замбезі Каїнджі на Нігері.

Обробна промисловість (крім гірничометалургійної) в країнах Африки розвину­та слабо. Тут є три основні форми виробничої діяльності:

1) підприємства первинної переробки експортної сільськогосподарської сировини (очищення і пресування бавов­ни переробка кави какао виробництво олії цукру вина соків). Такий напрям спеціалізації промисловості характерний для всіх країн які експортують сировину;

2) підприємства що виробляють товари широкого вжитку для місцевих потреб (кус­тарне виготовлення тканин предметів домашнього вжитку місцевих харчових напівфабрикатів напоїв) та сучасні підприємства легкої і харчової промисловості. До порівняно розвинутих галузей належить текстильна промисловість (Єгипет ПАР Алжир Марокко Туніс);

3) сучасні підприємства важкої промисловості (крім гірни-чометалургійних) мають малу або середню потужність. Найбільш поширені нафто­переробні й цементні заводи. Порівняно значні хімічні підприємства зосереджені в Алжирі Єгипті Марокко Лівії Тунісі Анголі Заїрі Зімбабве Замбії.

Мал. Господарство Африки

Maл. Добування фосфоритів у Марокко

В цілому обробна промисловість Африки розміщена дуже нерівномірно. Більшу частину продукції галузі дають Єгипет Марокко Алжир Нігерія ПАР Туніс Заїр. Майже 25 % країн Африки не мають сучасних підприємств обробної промисловості.

В Африці формується кілька промислових районів. Найбільш потужний аре­ал промислових виробників склався в ПАР (Йоганнесбург Преторія Кімберлі Дурбан Кейптаун та ін.). Значні промислові центри зосереджені в країнах Магрнбу (Туніс Алжир Марокко Лівія) а також на півночі Африки - в Єгипті (Олександрія Каїр Хелуан Порт-Саїд). Ще один важливий промисловий район Африки - «мідний пояс» з основними центрами важкої промисловості в Замбії та Заїрі. Кілька ареалів формуються в Західній Африці (Лагос - Ібадан нафто­промисловий район дельти Нігеру портові міста Гани Кот-д'Івуару).

На материку недостатньо розвинута мережа шляхів сполучення особливо у глибинних районах. Залізничний транспорт представлений в основному одноколійними лініями які зв'язують порти з внутрішніми районами або сполучають судноплавні відрізки річок. Сучасні шосейні дороги є тільки поблизу столичних або промислових міст. Річковому та озерному флоту бракує теплоходів і барж.

Найважливішу роль у зовнішньоекономічних зв'язках країн Африки відіграє зовнішня торгівля. В експорті переважає гірничорудна і сільськогосподарська си­ровина в імпорті - готова продукція. Нафту вивозять Алжир Нігерія Лівія залізні руди - Ліберія Мавританія алмази та золото - ПАР мідь - Замбія Заїр ПАР фосфати - Марокко уран - Нігер Габон бавовну - Єгипет Судан Танзанія каву - Ефіопія Кот-д'Івуар Кенія Уганда Ангола та інші арахіс - Сенегал Су­дан оливкову олію - Туніс Марокко.

Внутрішні відмінності. Умовно територію континенту можна розділити на п'ять регіонів: Північна Західна Східна Екваторіальна (Центральна) і Півден­на Африка.